Ухвала

від 20.02.2024 по справі 741/470/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 741/470/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/31/24 Категорія - ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 368 КК України Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

20 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові клопотання захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів,

В С Т А Н О В И Л А :

Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_7 заявив відвід колегії суддів з підстав наявності сумнівів в їх неупередженості, зокрема щодо судді ОСОБА_3 через ухвалення, на його думку, неправосудних рішень у інших справах, які перебували у її провадженні, а щодо судді ОСОБА_4 через її спеціалізацію з розгляду цивільних справ, що свідчить про відсутність професійного досвіду у розгляді кримінальних проваджень.

Заслухавши думку учасників процесу, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

У п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) зокрема зазначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Пунктом 4 ч.1 ст.75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовується судами при розгляді справ як джерело права, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, Мироненко і Мартенко проти України, Рудніченко проти України).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі Кіпріану проти Кіпру ).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі Пуллар проти Сполученого Королівства). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється. Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі Де Куббер проти Бельгії ).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах Делкурт проти Бельгії, Пєрсак проти Бельгії і Де Куббер проти Бельгії, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід або задовольнити відвід з боку учасників справи.

Згідно пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Наведені в клопотанні захисника підстави відводу судді ОСОБА_3 не викликають сумнівів у її неупередженості та фактично зводяться, на думку адвоката ОСОБА_7 , до незгоди з прийнятим колегією суддів рішенням під головуванням судді ОСОБА_3 у іншому кримінальному провадженні та у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності і звернення захисника до Вищої Ради Правосуддя зі скаргою з вказаних підстав, не може свідчити про упередженість члена колегії суддів у даному кримінальному провадженні.

Щодо сумнів у захисника відносно судді ОСОБА_4 через її спеціалізацію з розгляду цивільних справ, то їх також не можна визнати обґрунтованими з наступних підстав.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні.

Відповідно до статті 8 цього Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ, як передбачено частиною другою статті 18 та частиною п`ятою статті 128 зазначеного Закону, визначають збори суддів місцевого суду шляхом прийняття відповідного рішення.

Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями та порядок здійснення автоматизованого розподілу судових справ регламентовані Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення про АСДС), затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами).

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. У випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.

Обов`язкове запровадження спеціалізації суддів у місцевих загальних та апеляційних судах визначено лише для розгляду кримінальних проваджень щодо неповнолітніх. Одночасно, судді з такою спеціалізацією не звільняються від виконання обов`язків судді відповідної інстанції, проте, здійснення ними таких повноважень ураховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення. Крім того, судді однієї спеціалізації не обмежені розглядати лише конкретні категорії справ.

Одночасно, частиною 3 статті 35 КПК України не передбачене врахування спеціалізації судді при визначенні складу судової колегії для розгляду конкретного кримінального провадження. Відтак процесуальних підстав для заявлення самовідводів суддями інших спеціалізацій, які включені до складу колегії у конкретній справі, не існує.

Окрім того, передавання кримінальної справи до іншого суду не є гарантією того, що в тому суді, до якого її буде передано, можна буде утворити судову колегію для конкретного провадження з суддів, що входять до складу певної спеціалізації.

Підпунктом 2.3.10 пункту 2.3. Положення про АСДС (у редакції рішення Ради суддів України від 15 вересня 2016 року № 58) встановлено, що збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ.

Водночас, підпунктом 2.3.21 пункту 2.3 Положення про АСДС передбачено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, в яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями. Це означає, що в суді, в якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли її застосування неможливе, автоматизований розподіл судових справ повинен здійснюватися між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації. Іншими словами, застосовується принцип універсальності суддів, які можуть бути залучені до розгляду будь-якого провадження, яке відповідає предмету відання загального суду.

При застосуванні правил внутрішньої спеціалізації суддів потрібно виходити з єдності правового статусу судді, що передбачає можливість здійснення ним правосуддя у будь-якій справі, віднесеній до юрисдикції конкретного суду (за винятком тих випадків, що прямо передбачено законом).

Обов`язковим є лише врахування спеціалізації під час визначення судді для розгляду кримінального провадження стосовно неповнолітньої особи та головуючого у складі суду під час колегіального розгляду такого провадження.

Окрім того, рішеннями Ради суддів України від 11 червня 2021 року № 18 роз`яснено, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної палати), а визначення суддів-членів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат.

Відповідно до п. 1.4.9 Положення про АСДС, зборами суддів Чернігівського апеляційного суду було затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу Чернігівського апеляційного суду, в яких визначено порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в Чернігівському апеляційному суді.

Згідно п. 13 зазначених Засад, у разі неможливості визначити склад колегії для розгляду кримінального провадження із числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, суддя-доповідач (головуючий суддя) визначається із числа суддів указаної палати ( у тому числі й суддів членів колегії конкретного кримінального провадження), а визначення суддів-членів колегії відбувається між всіма суддями Чернігівського апеляційного суду, незалежно від їхньої спеціалізації та належності до судової палати з розгляду цивільних справ у наступному порядку:

- визначення судді доповідача (головуючого судді): автоматизована система визначає суддю доповідача (головуючого суддю) із числа всіх суддів судової палати з розгляду кримінальних справ із забезпеченням участі у автоматизованому розподілі суддів даної палати, уже визначених членами колегії конкретного кримінального провадження шляхом автоматизованого розподілу на одного суддю;

- визначення складу суду: забезпечується автоматизований розподіл кримінального провадження на колегію у складі трьох суддів із числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, із забезпеченням участі у автоматизованому розподілі суддів суду, уже визначених членами колегії конкретного кримінального провадження, та суддів судової палати з розгляду цивільних справ.

З огляду на викладене, включення до складу колегії з розгляду кримінальних справ судді судової палати з розгляду цивільних справ ОСОБА_4 здійснено з дотриманням процедури по забезпеченню авторозподілу справ, не суперечить нормам чинного законодавства та не може слугувати підставою для її відводу.

Підсумовуючи викладене, будь-яких даних і доказів щодо можливої необ`єктивності чи зацікавленості членів колегії суддів у результатах розгляду даного кримінального провадження не встановлено.

З врахуванням зазначеного, колегія суддів не знаходить підстав, які б свідчили про упередженість членів колегії суддів та необхідності їх відводу.

Керуючись статтями 75, 80, 81 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів - відмовити.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4