Рішення

від 13.02.2024 по справі 904/5865/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2024м. ДніпроСправа № 904/5865/20 (904/6495/23)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Бордюг О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБОЗАВОД №10", м. Дніпро

про стягнення штрафу та пені

Представники:

від позивача: Солодухін М.В., посвідчення № 1 від 12.10.2021

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБОЗАВОД №10" про стягнення штрафу та пені в загальному розмірі 365 400,00 грн. Крім того, у позовній заяві позивач просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 10.11.2020 Господарським судом Дніпропетровської області відносно відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №10" (49021, м. Дніпро, вул. Варварівська, буд.28, код ЄДРПОУ 31911401) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/5865/20, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А. Є.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до положень частини 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/5865/20(904/6495/23) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.

Розглянувши матеріали справи №904/5865/20(904/6495/23), Господарський суд Дніпропетровської області дійшов до висновку, що позовна заява підлягає прийняттю до розгляду в межах справи №904/5865/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №10".

Ухвалою суду від 18.12.2023 прийнято матеріали справи №904/5865/20(904/6495/23) за позовом Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №10" про стягнення штрафу та пені в загальному розмірі 365 400,00 грн. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.01.2024 о 11:10 год.

16.01.2024 відповідачем через канцелярію суду поданий відзив вих.№02-01/05 від 15.01.2024 на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання, призначене на 17.01.2024, представники позивача та відповідача не з`явились, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 17.01.2024 відкладено підготовче засідання на 30.01.2024 о 12:50 год.

23.01.2024 позивачем подано відповідь вих.№54-02/118 від 18.01.2024 на відзив.

30.01.2024 відповідачем подано заперечення вих.№02-01/09 від 26.01.2024 на відповідь на відзив.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У підготовче засідання, призначене на 30.01.2024, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

У підготовче засідання, призначене на 30.01.2024, з`явився представник позивача, який оголосив зміст поданої відповіді на відзив.

Суд оголосив зміст поданих відповідачем заперечень на відповідь на відзив.

Представники позивача зазначив про відсутність заяв, клопотань, пояснень, які мають бути розглянуті в порядку підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 30.01.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 13.02.2024 о 12:00 год.

У судове засідання, призначене на 13.02.2024, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У судове засідання, призначене на 13.02.2024, з`явився представник позивача, який підтримав позовну заяву в повному обсязі.

В судовому 13.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення, Позивач) від 08.11.2022 №54/30-р/к у справі №54/10-22 (далі - Рішення) дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №10» (далі - ТОВ «Хлібзавод №10», Товариство, Відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський хлібокомбінат №11» були визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті б Закону України «Про захист економічної конкуренції».

За вказані порушення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №10» було накладено штраф у загальному розмірі 182 700 грн.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копія Рішення листом від 30.11.2022 №54-02/2328 була направлена Відповідачу та отримана ТОВ «Хлібзавод №10» 14.12.2022 (про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 4910111655120), отже граничний строк сплати штрафу 15.01.2023.

Відповідно до частини восьмою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №10» Рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Господарського суду не оскаржувало, а отже, воно є законним та відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» обов`язковим до виконання.

Частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що:

-за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу;

-нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Оскільки відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, сума стягнення пені становить 182 700 грн.

Таким чином, із розрахунку Позивача загальна сума заборгованості становить:

182 700 грн + 182 700 грн = 365 400 грн, де:

44 000 грн - загальна сума штрафу, накладеного Рішенням;

44 000 грн - сума пені за прострочення сплати штрафу.

Відповідно до частин сьомої та дев`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

До повноважень голови територіального відділення згідно пункту 16 частини першої статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» віднесено звернення до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

За викладених обставин позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №10" 182 700,00 грн штрафу та 182 700,00 грн пені.

В матеріалах справи міститься відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №10" на позовну заяву Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського ту, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених економ до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом входів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Так, позовні вимоги Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заявлені щодо стягнення з банкрута штрафу у загальному розмірі 182 700,00 грн, накладеного рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.11.2022 №54/30-р/к у справі №54/10-22 з посиланням на порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбаченим п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закон України «Про захист економічної конкуренції», та нарахованої позивачем пені, з урахуванням граничної межі встановленої ч. 5 ст. 56 вказаного закону, у розмірі 182 700,00 грн.

В Законі України «Про захист економічної конкуренції» відсутнє термінологічне визначення поняття «штраф», а ст. 52 вказаного закону містить лише їх градацію виходячи із суті правопорушення з посиланням на відповідні норми та визначення розміру відповідного штрафу.

Ст. 230 Господарського кодексу України визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються і санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

В той же час, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2020 відкрито провадження у справі №904/5865/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОЗАВОД №10», код ЄДРПОУ 31911401.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2021 у справі №904/5865/20 Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОЗАВОД №10», код ЄДРПОУ 31911401, визнано банкрутом, введено щодо нього ліквідаційну процедуру, яка станом на дату розгляду позовної заяви триває.

Преамбулою Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також підновлення платоспроможності фізичної особи. Отже, після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, тому щодо боржника норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні у порівнянні з іншими нормами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, серед іншого, строк штопання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а також в силу даної норми кодексу припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Таким чином, у ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у Кодексі України з процедур банкрутства, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами цього Кодексу. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових ), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дім (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частина 2 вказаної статті визначає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Сторонами у зобов`язанні, згідно ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, є боржник і кредитор.

Частина 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частина 4 ст. 11 Цивільного кодексу України закріплює, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Аналіз вищевикладених норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що законодавцем не передбачено виключень щодо припинення нарахування окремих видів економічної відповідальності, оскільки нарахування штрафу, пені та інших економічних санкцій припиняються за всіма видами заборгованості банкрута в силу прямої норми Кодексу України з процедур банкрутства. Виключення щодо зазначених нарахувань прямо не передбачені ні положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, ні Законом України «Про захист економічної конкуренції».

Відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу грошових коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника.

Тобто з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальних характер щодо інших законодавчих актів України.

Відповідна правова позиція щодо застосування норм Закону про банкрутство є усталеною та послідовно викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №915/2069/15, від 04.09.2018 у справі №922/4379/16, від 30.01.2019 у справі №912/2185/16(912/3192/17), від 18.06.2019 у справі №918/756/13, від 24.07.2019 у справі №908/6183/15, від 27.08.2019 у справі №913/982/14, від 02.10.2019 у справі №5006/5/396/2012, від 22.10.2019 у справі №904/10560/17, від 19.01.2021 у справі №916/4181/14.

Враховуючи викладене, з огляду на наявність прямої заборони, передбаченої ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, суд вважає відсутніми підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №10", який 21.09.2021 визнано банкрутом, штрафу та пені в загальному розмірі 365 400,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, м. Дніпро, вул. О. Поля, 2 код ЄДРПОУ 20306037) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №10" (49021, м. Дніпро, вул. Варварівська, буд.28, код ЄДРПОУ 31911401) про стягнення штрафу та пені в загальному розмірі 365 400,00 грн - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 23.02.2024.

Суддя А.Є. Соловйова