У х в а л а
19 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 367/1906/23
Провадження № 61-1501ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився з касаційною скаргою, яку від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш ЛТД» (далі - скаржник) підписав ОСОБА_1 (далі - підписант) як генеральний директор,
на постанову Київського апеляційного суду від 28 грудня 2023 року
у справі за позовом Приватного підприємства «Білдгрупменеджмент» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразіябуд Трейд» до скаржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг», ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства ДТЕК «Київські регіональні електромережі» - про визнання правочину неукладеним, договору іпотеки недійсним, скасування державної реєстрації обтяжень, припинення права власності на майно та витребування майнових прав і
в с т а н о в и в :
1. 24 січня 2024 року підписант як генеральний директор скаржника подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначену постанову та залишити в силі ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 28 квітня 2023 року.
2. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути, оскільки її підписала особа, яка не підтвердила повноваження на представництво інтересів скаржника відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
3. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).
4. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).
5. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 62 ЦПК України).
6. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).
7. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2024 року у справі № 686/14725/21).
8. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 25), Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 24 січня 2024 року у справі № 686/14725/21).
9. Підписант зазначив, що є генеральним директором скаржника. Підтвердження того, що згідно з частиною третьою статті 392 та частиною третьою статті 58 ЦПК України він має повноваження діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва, зокрема як генеральний директор відповідно до закону, статуту, положення чи трудового договору (контракту), Верховному Суду не надав. Додатками до касаційної скарги вказав виключно її копії для інших учасників справи, хоча надав також копію платіжної інструкції № 2633 від 24 січня 2024 року про сплату судового збору. Серед третіх осіб є людина, прізвище й ініціали якої такі самі, як у підписанта. У Верховного Суду немає підтверджень ні того, що станом на 24 січня 2024 року підписант був генеральним директором скаржника, ні того, яким було коло його повноважень.
10. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України).
11. Оскільки касаційну скаргу підписала особа, яка не має права її підписувати, цю скаргу слід повернути. Вказане не перешкоджає повторному зверненню із касаційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
у х в а л и в :
1. Повернути касаційну скаргу, яку від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш ЛТД» підписав ОСОБА_1 як генеральний директор, на постанову Київського апеляційного суду від 28 грудня 2023 року у справі за позовом Приватного підприємства «Білдгрупменеджмент» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразіябуд Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг», ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства ДТЕК «Київські регіональні електромережі» - про визнання правочину неукладеним, договору іпотеки недійсним, скасування державної реєстрації обтяжень, припинення права власності на майно та витребування майнових прав.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2024 |
Оприлюднено | 26.02.2024 |
Номер документу | 117206945 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гудима Дмитро Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні