Постанова

від 27.11.2007 по справі 16/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/239

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "27" листопада 2007 р.                                                  Справа № 16/239

„12”год. „45”хв.                                                                                                    

                                                                                  Господарський суд Чернігівської області у  

                                                                                       складі –судді Фесюри М.В.,

                                                                      при секретарі –Козацькому А.В.,

                                                                                       за участю представників сторін:

                                                                                       від позивача –Лебедєв О.Г.,

                                                                                       від відповідача –  Муха Н.М.

                                                                      від прокурора –Курило Я.М.

розглянувши  в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу

за ПОЗОВОМ :           Першого заступника прокурора м. Чернігова в

інтересах держави в особі відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області

(м. Чернігів, вул. Комінтерну, 14017)

до ВІДПОВІДАЧА:           Дочірнього підприємства „Постач –Нафто –Сервіс”

                              відкритого акціонерного товариства „Постачальник”

                                             (м. Чернігів, вул. Любецька,46)

Про стягнення 3168,65 грн.

Заявлено адміністративний позов про стягнення 3045,45грн. адміністративно –господарських санкцій та 123,20грн. пені за недотримання у 2006 році передбаченого законодавством нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

          Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на факт перебування в трудових відносинах в 2006 році з підприємством інваліда.

Заслухавши пояснення, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності зі ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. № 875-ХІІ (надалі –Закон № 875-ХІІ) забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.  

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Керівники підприємств, установ,  організацій,  у тому  числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно форми № 10-ПІ (річна) „Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів” за 2006 рік, поданого відповідачем 26.02.07, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила у відповідача 11 осіб. Чисельність інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону № 875-ХІІ, становить 1 особу.

Як вбачається із вищевказаного звіту в 2006 році у відповідача у трудових відносинах не перебувало жодного інваліда.

Згідно наявного в матеріалах справи акту перевірки , підписаного службовою особою відповідача, щодо дотримання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю вимог статей 19 і 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 17.05.07, проведеною службовими особами позивача перевіркою відповідача за 2006 рік встановлено невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особу.

 У відповідності до наданих відповідачем копій наказів №9-к від 10.07.06 та №22-к від 15.11.06 у відповідача з 10.07.06 по 15.11.06 (5 місяців) працював один інвалід - Мишко Надія Іванівна охоронником (інвалідність підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення).

Відповідно до наданої копії звіту, який подавався до центру зайнятості, відповідач повідомив центр зайнятості про наявність вакансії для працевлаштування інваліда лише в липні 2006р.

У відповідності з пунктами 3.1, 3.2 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) „Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007р. №42 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007р. за № 117/13384 (яка була введена, починаючи зі звіту за 2006 рік), у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005р. № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005р. за № 1442/11722 (із змінами).

У рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Пунктом 3.4 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) „Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів” визначено, що дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Таким чином, враховуючи викладене вище, перебування протягом п'яти місяців в трудових відносинах у відповідача інваліда за умови невиконання відповідачем обов'язку інформування центру зайнятості на протязі шести місяців 2006р. про наявність вільного місця для даної категорії працівників не може вважатися дотриманням встановленого законодавством нормативу та суд доходить висновку про невиконання нормативу Відповідача в кількості 1 робочого місця.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника відповідача обчислена шляхом ділення фонду оплати праці на середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу, становила в 2006 році 3045,45грн., таким чином сума адміністративно –господарських санкцій, яку має сплатити відповідач при невиконанні нормативу в кількості 1 особи, становить 3045,45 грн.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (ч. 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ).

Відповідно до п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70, роботодавці сплачують суму  адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Дані вимоги відповідач не виконав та адміністративно –господарські санкції в установлений строк не сплатив.

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону № 875-ХІІ, а також  п.п. 3.1. Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 №223, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30 травня 2007 р. за № 552/13819), порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, відповідачу була нарахована пеня в сумі 123,20 грн. за 154 днів прострочення сплати адміністративно –господарських санкцій, яка на момент розгляду справи не сплачена.

Доказів сплати вказаної суми боргу відповідачем не надано, у зв'язку з чим вона підлягає стягненню в судовому порядку.

За таких обставин позовні вимоги  підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства „Постач –Нафто –Сервіс” відкритого акціонерного товариства „Постачальник” (код 25618994, м. Чернігів, вул. Любецька,46) до державного бюджету (одержувач: державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ ВДК 22825965, банк –отримувач ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, р/р 31211230700002, код платежу 50070000) 3168,65 грн., у тому числі штраф у розмірі 3045,45 грн. та пеню у розмірі 123,2 грн.

3.          Постанова набирає законної сили і може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена в повному обсязі 29.11.2007 року.

Суддя                                                                                                              М.В. Фесюра