Рішення

від 01.11.2007 по справі 33/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/276

01.11.07

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом                товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укртара-Папір»

до                              товариства з обмеженою відповідальністю «Азуріт»

про                             стягнення 1 069,10 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:         Кравченко Р.Ю. –представник за довіреністю № б/н від 05.01.2007 року;

від відповідача:    не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укртара-Папір»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Азуріт»про стягнення заборгованості в сумі 1 069,10 грн. за договором № 45/УБ купівлі-продажу від 17.04.2006 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір № 45/УБ купівлі-продажу від 17.04.2006 року, відповідно до умов якого позивач продає паперові пакети без нанесення друку та туалетний папір, згідно заявок відповідача.

Відповідно п.1.2 договору № 45/УБ купівлі-продажу від 17.04.2006 року покупець приймає продукцію в порядку, в строки і на умовах, встановлених в діючим договором.

Згідно п.4.1 договору № 45/УБ купівлі-продажу від 17.04.2006 року покупець здійснює оплату в 100% розмірі за продукцію не пізніше 10 днів з дня отримання продукції продавця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Пункт 6.1. договору № 45/УБ купівлі-продажу від 17.04.2006 року передбачає, що загальна кількість отриманої продукції визначається згідно накладних.

Виконуючи умови договору позивач поставив відповідачу пакети паперові на загальну суму 840 грн. на підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні:

- видаткова накладна № УП-02404 від 21.08.2006 року на суму 840,00 грн.;

- довіреність серія ЯМН № 388517 від 21.08.2006 року, яка видана Смик А.В.

Відповідач зобов'язання по договору не виконав.

Позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 375/5 від 11.07.2007 року, в якій вимагає здійснити оплату сум заборгованості в розмірі 840,00 грн. в семиденний термін.

Дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та заборгованість не погашена.

В ході судового розгляду представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог від 01.11.2007 року, в якій просить стягнути загальний розмір заборгованості у розмірі 2 555,58 грн. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 840,00 грн., пеню в сумі 1 558,20 грн., індекс інфляції в розмірі 131,79 грн., три проценти річних в сумі 25,59 грн. та  витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Розгляд справи відкладався. Представник відповідача в судове засідання не з'являвся, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог та перерахунком судом штрафних санкцій.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності основної заборгованості за поставлену продукцію у відповідача перед позивачем в сумі 840,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пункт 7.2 договору № 45/УБ купівлі-продажу від 17.04.2006 року передбачає, що у випадку несвоєчасної оплати покупцем отриманої продукції, покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі 0,5% від суми боргу, за кожний день прострочки.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.4.1. договору № 45/УБ купівлі-продажу від 17.04.2006 року покупець здійснює оплату в 100% розмірі за продукцію не пізніше 10 днів з дня отримання продукції продавця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2006 року позивач поставив відповідачу продукцію, що підтверджується видатковою накладною № УП-02404 від 21.08.2006 року на суму 840,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, моментом прострочення зобов'язання є 31.08.2007 року. Облікова ставка в період шести місяців становила: з 10.06.2006 року до 01.06.2007 року – 08,5% відповідно до Листа НБУ від 06.06.2006 року №  14-011/1373-6039. Таким чином, сума пені за підрахунками суду становить:

Період заборгованостіСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУСума пені, грн.

31.08.06-28.02.07840,001812*08,5%70,81

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, три проценти річних в розмірі 25,68 грн. підлягає задоволенню.

Індекс інфляції становить за підрахунком суду:

МісяцьІндекс інфляції, %Сума оплати, грн.

серпень 2006 року100,0840,00

вересень2006 року102,0856,80

жовтень 2006 року102,6879,07

листопад 2006 року101,8894,89

грудень 2006 року100,9902,94

січень 2007 року100,5907,46

лютий 2007 року100,6912,90

березень 2007 року100,2914,72

квітень 2007 року100,0914,72

травень 2007 року100,6920,21

червень 2007 року102,2940,45

липень 2007 року101,4953,62

серпень 2007 року100,6959,34

вересень 2007 року102,2980,45

980,45 –840,00 = 140,45 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Азуріт» (02225, м. Київ, просп. Маяковського, 3-А, кв. 114; р/р 26006073220023 в Київській філії АКІБ «Укрсіббанку»КРУ, МФО 300733, код ЄДРПОУ 31174069) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укртара-Папір»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 40; р/р 26003765 в Ірпінська філія АППБ «Аваль»м. Ірпінь, МФО 321961; р/р 26005080701 в АК «Промислово-фінансовий банк»м. Києва, МФО 320906; р/р 260093018294 в ГОУ «ПІБ»м. Київ, МФО 300012; р/р 26006301100530 в АКБ «Мрія»м. Київ, МФО 300777, ЄДРПОУ 31414073) суму основного боргу 840 (вісімсот сорок) грн. 00 коп., пеню в сумі 70 (сімдесят) грн. 81 коп., три проценти річних в розмірі 25 (двадцять п'ять) грн. 68 коп., індекс інфляції в розмірі 140 (сто сорок) грн. 45 коп. та витрати  по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 1 296 (одна тисяча двісті дев'яносто шість) грн. 94 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

        Суддя                                                                                                            С.М.Мудрий