Ухвала

від 15.02.2024 по справі 263/7159/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 263/7159/13-ц

Провадження № 6/201/14/2024

УХВАЛА

Іменем України

15 лютого 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягають виконанню по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державного експортно імпортного банку» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

10.08.2023 (а.с. 8) ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягають виконанню по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державного експортно імпортного банку» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором кредиту.

Ухвалою суду від 31.08.2023 витребувано від головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стужука Павла Петровича або від іншого уповноваженого державного виконавця вказаного відділу державної виконавчої служби, який веде виконавче провадження (у т.ч. Близнюк Владислав Олегович) завірені належними чином всі матеріали виконавчого провадження № 72153879 з виконання виконавчого листа № 2/263/2877/2013, виданого 08.10.2013р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя про стягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» судового збору в сум 256,89 грн. (а.с. 26).

За клопотанням заявниці з Єдиного державного реєстру судових рішень виготовлені судові рішення у справі № 263/7159/13-ц (а.с. 53 79).

В обґрунтування заяви заявниця посилалася на те, що у 2010 році в провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області перебувала цивільна справа № 263/7159/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно імпортний банк» в особі філії AT «Укрексімбанк» у м. Маріуполі до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором кредиту.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.08.2013 стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії AT «Укрексімбанк» у м. Маріуполі судовий збір з кожного по 256,89 гри.

На виконання рішення щодо боржника ОСОБА_1 08.10.2013 виданий виконавчий лист №2/263/2877/2013 про дольове стягнення судового збору у розмірі 256,89 грн., строк пред`явлення якого до 10.09.2014.

Вказаний виконавчий лист стягувачем був втрачений при пересиланні органом ВДВС, що встановлено в ухвалі Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28.02.2019, що стало підставою для звернення ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до Жовтневого районного суду м. Маріуполя із заявою про видачу дублікату виконавчого листа.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28.02.2019 відмовлено у видачі дубліката виконавчого листа по даній справі на суму боргу 51377,49 грн. через пропущення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Проте постановою Донецького апеляційного суду від 23.05.2019 ухвала скасована та видано дублікати виконавчих листів по справі № 263/2877/2013, виданих на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 09.08.2013 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за нарахованими, але несплаченими відсотками по кредитному договору №77708625 від 29.08.2008 за період з 30.06.2010 по 01.07.2013 в сумі 51 377 грн. 49 коп. та стягнення витрат по сплаті судового збору в сумі 256 грн. 89 коп. відносно боржника ОСОБА_1 .

Отже, стягувач на виконання ухвали мав надати органу ДВС дублікат виконавчого листа про стягнення 256,89 грн. Однак державним виконавцем відкрито виконавче провадження №72153879 (ідентифікатор для доступу 3А5Г97Г69347) на підставі виконавчого листа №2/263/2877/201, виданого 08.10.2013 без відмітки «Дублікат», тобто на підставі виконавчого документа який був втрачений.

Виконавчий лист був повернутий стягувачеві ще у 2011 році, банк правом на повторне звернення з виконавчим листом до виконання не скористався, строк повторного пред`явлення до виконання сплинув, поновлення строку судом не розглядалось. Отже, підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню є неможливість його виконання.

На підставі викладеного, просила визнати виконавчий лист, виданий 08.10.2013 Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області № 2/263/2877/2013 про стягнення судового збору в розмірі 256,89 грн. з ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню та скасувати заходи примусового виконання прийнятих під час виконавчого провадження №72153879 від 07.07.2023.

Заявниця ОСОБА_1 05.12.2023, 04.01.2024 надала до суду заяви, в яких просила розглянути справу без її участі, подану заяву підтримала у повному обсязі (а.с. 49, 80).

Представник стягувача ПАТ «Державного експортно імпортного банку» в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду заяви неодноразово повідомлявся належними чином (а.с. 32, 34). 28.11.2023 від представника ПАТ «Державного експортно імпортного банку» Візіренко Ж.С. надходила заява про відкладення розгляду справи, яка була задоволена (а.с. 38 39). Отже, з цього слідує, що стягувач обізнаний про віднесення на розгляд суду даної справи. У подальшому представник стягувача у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувачата боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Судом постановлено ухвалу про розгляд заяви у відсутності сторін та без фіксування судового процесу технічного засобами.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов до такого висновку.

З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.08.2013 у справі № 263/2877/2013 (провадження №2/263/2877/2013) позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі заборгованість за нарахованими, але несплаченими відсотками по кредитному договору №77708С25 від 29.07.2008 року за період з 30.06.2010 року по 01.07.2013 рік в сумі 51377 (п`ятдесят одну тисячу триста сімдесят сім гривень) 49 коп.

Стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі судовий збір з кожного по 256,89 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28.02.2019 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про видачу дублікату виконавчого документу, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 23.05.2019 заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено. Видано дублікати виконавчих листів по справі № 263/2877/2013, виданих на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 09 серпня 2013 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за нарахованими, але несплаченими відсотками по кредитному договору №77708С25 від 29 липня 2008 року за період з 30 червня 2010 року по 01 липня 2013 року в сумі 51 377 (п`ятдесят одну тисячу триста сімдесят сім) грн. 49 коп. та стягнення витрат по сплаті судового збору в сумі 256 грн.89 коп. відносно боржника ОСОБА_2 .

Отже,не відповідаютьдійсності доводизаявниці проте,що поставною Донецького апеляційного суду у справі № 263/2877/2013 (провадження №2/263/2877/2013) вирішено питання про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 263/2877/2013 відносно боржника ОСОБА_1 , оскільки суд ухвалив їх видати відносно боржника ОСОБА_2 .

Як свідчатьперевірені судовірішення уданій справіз Єдиногореєстру судовихрішень, ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» ніколи не звертався до Жовтневого районного суду м. Маріуполя із заявами про видачу дублікату виконавчого листа цього ж суду № 263/7159/13-ц про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі судового збору у розмірі 256,89 грн.

Тому й не мав, як помилково вказує заявниця, на виконання ухвали надати органу ДВС дублікат виконавчого листа про стягнення з неї судового збору у розмірі 256,89 грн.

Встановлено також, що заявниця зверталася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на дії державного виконавця та постанову про відкриття виконавчого провадження, на обґрунтування якої посилалася на те, що на примусовому виконанні у державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 72153897, відкрите на підставі виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької обл. № 263/7159/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі судового збору у розмірі 256,89 грн. Разом з тим, державний виконавець відкрив виконавче провадження без оригіналу дубліката виконавчого листа за заявою особи, яка не є стягувачем, а такожстягувач пропустивстрок пред`явленнявиконавчого листадо виконання, а тому постанова про відкриття виконавчого листа є незаконною, підлягає скасуванню та всі виконавчі дії державного виконавця в межах виконавчого провадження є незаконними. Просила визнати дії головного державного виконавця Стужука П.П. про відкриття виконавчого провадження № 72153879 від 07.07.2023р. протиправними, скасувати постанову та зобов`язати повернути виконавчий лист № 2/263/2877/2013., виданий 08.10.2013р.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2023 у задоволенні скарги відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.12.2023 ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2023 залишено без змін (а.с. 68 79).

Судом у цій справ встановлено, що на примусовому виконанні у головного державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стужука П.П. перебуває виконавче провадження № 72153879, відкрите за виконавчим листом Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області № 2/263/2877/2013, виданого 08.10.2013р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Експортно-імпортний банк України» судового збору у розмірі 256,80 грн.

07.07.2023 головним державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Судом оглянутий в АСВП та долучена до матеріалів справи копія виконавчого листа № 2/263/2877/2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі судового збору в розмірі 256,89 грн.

На виконавчому листі дійсно відсутня позначка «Дублікат», дата видачі виконавчого листа 08.10.2013 та виконавчий лист містить посилання на дати та причини його повернення з 2015року.

Верховний Суд у постанові від 02.09.2020р. по справі № 569/10120/13-ц зазначив, що дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Отже, після видачі дубліката виконавчого листа, оригінал виконавчого листа втрачає свою силу і не може використовуватись при його виявленні стягувачем. А тому, оригінал виконавчого листа після видачі дубліката не підлягає примусовому виконанню (в постанові Верховного Суду від 16.01.2018р. у справі № 755/15479/14-ц, зазначено, що підставою визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є видача виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката).

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд виходив із того, що заявницею та її представником не доведено, що виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження, визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, оскільки сама по собі відсутність у виконавчому листі позначки «Дублікат» не має наслідком повернення виконавчого листа і така помилка може бути виправлена судом відповідно до положень ст. 432 ЦПК України.

Також судом апеляційної інстанції наголошено, що у відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження, № 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно вимог п.1 ч. 1 ст. 23 Закону № 606-XIV у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина друга статті 23 Закону № 606-XIV). У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (частина третя статті 23 Закону № 606-XIV).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 419/310/12 підкреслив, що аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред`являти виконавчий документ до виконання.

Відповідно п.3.18.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Міністерством юстиції України ( в редакції чинній на момент повернення виконавчих листів до Банку) (далі-Інструкція) «При завершенні виконавчого провадження державний виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава завершення виконавчого провадження з посиланням на відповідну норму Закону, залишок не стягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору.»

З копії виконавчого листа вбачається, що строк його пред`явлення до виконаннябув встановленийдо 10.09.2014р.В 2015р.,2016р.2018р.та в2020р. виконавчий лист повертався стягувачу, про що свідчать позначки на виконавчому листі. Отже, відбулося переривання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому з огляду на положення ч. 5 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження», повторно стягувач мав право звернутися із виконавчим листом в межах строків, встановлених ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (три роки з моменту повернення виконавчого листа). Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією не передбачено проставлення відміток на виконавчому листі при поданні до виконання Виконавчого документу.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодовідкриття виконавчого провадження на підставі втраченого виконавчого листу, без виконавчого листа з відміткою «Дублікат» №2/263/2877/2013 виданого 08.10.2013 рокуне прийняті до уваги, оскільки суперечать нормам чинного законодавства, а тому є необґрунтованими та надуманими.

Із наданих суду матеріалів виконавчого провадження № 72153968 Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видно, що 27.06.2023 АТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернувся до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою на примусове виконання рішення, надавши оригінал виконавчого листа № 2/263/2877/13, виданий 08.10.2013 Жовтневим районним судом м. Маріуполя про стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі заборгованість за нарахованими, але несплаченими відсотками по кредитному договору № 77708С25 від 29.07.2008 за період з 30.06.2010 року по 01.07.2013 рік в сумі 51377,49 грн.

Матерів виконавчого провадження № 72153879 з виконання виконавчого листа № 2/263/2877/2013, виданого 08.10.2013р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя про стягнення ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» судового збору в сум 256,89 грн. не надано.

Однак судом перевірено за наявним у справі (наданим заявницею) ідентифікатором доступу 3А5Г97Г69347 до виконавчого провадження № 72153879.

З матеріалівАСВП видно,що поставноюдержавного виконавцяОболонського відділудержавної виконавчоїслужби ум.Києві Центральногоміжрегіонального управління Міністерстваюстиції (м.Київ)від 07.07.2023відкрите виконавчепровадження №72153879з виконаннявиконавчого листа (оригіналу, не дубліката), виданого 08.10.2013Жовтневим районнимсудом м.Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» судового збору в сумі 256,89 грн.

На виконавчому листів вказано, що строк його пред`явлення до виконання 10.09.2014 (а.с. 4).

Разом із тим, як видно із відміток державного виконавця на виконавчому листі, виконавчий лист був декілька разів повернутий стягувачеві:

11.10.2013 п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (у редакції на момент повернення) (пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення);

23.02.2015 - п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними);

10.02.2016 п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними);

14.09.2016 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними);

23.10.1018 п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (у редакції на момент повернення) (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

21.12.2019 п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

За даними пошуку виконавчих проваджень в АСВП щодо боржника ОСОБА_1 , видно що декілька разів відкривалися виконавчі провадження за заявами стягувача - Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України».

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 2 ст. 451 ЦПК України передбачено, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (в редакції станом на 07.07.2023 на момент відкриття провадження) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частиною 5 передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Відповідно до ч. 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Заявниця оскаржувана постанову державного виконавця про відкриття провадження від 07.07.2023 і судовим рішенням, яке набрало законної сили, у задоволенні її скарги було відмовлено та наголошено судом, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконаннябув встановленийдо 10.09.2014р.В 2015р.,2016р.2018р.та в2020р. виконавчий лист повертався стягувачу, про що свідчать позначки на виконавчому листі. Отже, відбулося переривання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому з огляду на положення ч. 5 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження», повторно стягувач мав право звернутися із виконавчим листом в межах строків, встановлених ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (три роки з моменту повернення виконавчого листа).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь- яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувана на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №2-4671/11.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально- правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вказані підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, зазначені у Постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/14-ц (провадження № 61-1592св17).

Судом встановлено, що строк пред`явленнявиконавчого листадо переривався,виконавче провадженняне буловідкрите напідставі «дублікату»,тому суд приходить до висновку, що заява боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає визнанню не підлягає задоволенню.

Вимоги заявниці про скасування заходів примусового виконання рішення у виконавчому провадженні є передчасними та мають за наявності підстав розглядатися у межах скарги на дії або бездіяльність державного виконавця.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 13, 149,150,258-261, 263, 352-354, 432 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягають виконанню по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державного експортно імпортного банку» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором кредиту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст ухвали складений 20 лютого 2024 року.

Суддя Наумова О.С.