Рішення

від 14.12.2021 по справі 766/22183/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 766/22183/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Водважко Д.Д., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в режимі відеоконференції з Коломийським міськрайонним судом Івано - Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрсиббанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Укрсиббанк» (надалі за текстом - відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (надалі за текстом - відповідач 2), про зняття арешту з майна.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції рамках виконавчого провадження було винесено постанову про арешт нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН № 457328, 23182697 від 23.03.2011 року.

Також, тим же Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження було винесено постанову про арешт рухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 07.02.2011 р.

20.04.2012 р. між відповідачем 1 та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/12, на підставі якого відступлено право вимоги до позивача за кредитним договором № 11275497000 від 24.12.2007 р.

Станом на 02.05.2014 р. у позивача наявна заборгованість за кредитним договором № 11275497000 від 24.12.2007 р. погашена у повному обсязі.

Також, у Київському відділі ДВС Сімферопольського МУЮ АРК було зареєстровано виконавче провадження № НОМЕР_4 по виконанню виконавчого напису № 2569, виданого 27.04.2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок та земельну ділянку за адресою АРК, м. Сімферополь; вул. Чорних, 37, які належать позивачу, на користь ПАТ «ОТП Банк».

Станом на 14.10.2014 р. заборгованість позивача перед ПАТ «ОТП Банк» за кредитним договором № ML-G00/076/2006 від 04.08.2006 р. погашена у повному обсязі.

Обтяження у вигляді арешту майна, яке належить позивачу на праві власності, створює останньому перешкоди у здійсненні права володіти користуватися та розпоряджатися майбутнім майном, яке він хоче придбати. Крім того, у витягу з реєстру майна вказано, що термін дії обтяження встановлено до 29.02.2016 р.

Таким чином, станом на дату звернення термін дії вищевказаного обтяження вже закінчився, звернення стягнення на майно не застосовувалось, боргові зобов`язання позивача перед фізичними/юридичними особами відсутні. Отже, позивач може захистити своє право вільно розпоряджатися цим майном шляхом пред`явлення негаторного позову про зняття арешту з майна.

02 грудня 2019 року Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області справу передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.

24 квітня 2020 року на підставі автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Васильченку В.В.

12 червня 2020 року Ухвалою Подільського районного суду міста Києва матеріали направлено до Київського апеляційного суду з метою визначення підсудності.

25 вересня 2020 року Ухвалою Київського апеляційного суду підсудність визначена за Подільським районним судом міста Києва.

05 жовтня 2020 року Ухвалою Подільського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.

26 травня 2021 року від відповідача 1 надійшов відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, позов просили задовольнити.

Судом встановлено, що Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції рамках виконавчого провадження було винесено постанову про арешт нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН № 457328, 23182697 від 23.03.2011 року (а.с. 11).

Також, Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження було винесено постанову про арешт рухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 07.02.2011 р. Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, термін дії обтяження встановлено до 29.02.2016 р (а.с. 12-15).

20.04.2012 р. між відповідачем 1 та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/12, на підставі якого відступлено право вимоги до позивача за кредитним договором № 11275497000 від 24.12.2007 р. Станом на 02.05.2014 р. у позивача наявна заборгованість за кредитним договором № 11275497000 від 24.12.2007 р. погашена у повному обсязі (а.с. 7).

Також, у Київському відділі ДВС Сімферопольського МУЮ АРК було зареєстровано виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого напису № 2569, виданого 27.04.2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок та земельну ділянку за адресою АРК, м. Сімферополь; вул. Чорних, 37, які належать позивачу, на користь ПАТ «ОТП Банк». Станом на 14.10.2014 п. у позивача заборгованість перед ПАТ «ОТП Банк» за кредитним договором № ML-G00/076/2006 від 04.08.2006 р. погашена у повному обсязі (а.с. 9).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, серед іншого, припинення дії, яка їх порушує.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини встановлені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15 березня 2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У своїх рішення Європейський суд з прав людини наголошував, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними засобами і тією метою, на яку спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними меті їх застосування.

Підставою даного позову позивач визначив наявність арешту, накладеного на майно, що перешкоджає йому розпоряджатися вказаним майном. Отже, даний позов спрямовано на захист цивільних прав позивача, пов`язаний з захистом права власності на належне йому майно.

При цьому, належним законним способом захисту, здатним забезпечити відновлення порушеного права позивача на арештованого майна, є скасування накладеного на майно арешту в судовому порядку, оскільки саме з таких підстав нотаріусом відмовлено в оформленні правочину, а тому, зі скасуванням арешту судом зникнуть перешкоди для реалізації позивачу права власності на майно.

Відтак, на теперішній час наявна суперечлива інформація з приводу перебування майна під арештом, позивач погасив всю заборгованість і на даний час заборгованість відсутня, що унеможливлює позивачу реалізації його прав щодо майна, обумовлюючи необхідність у зверненні до суду для захисту порушеного права шляхом скасування арешту в судовому порядку на підставі ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, у матеріалах справи відсутні докази того, що на даний час існує потреба в арешті майна .

Незважаючи на це, арешт на майно не знято, що за таких умов порушує права позивача, внаслідок чого останній позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися зазначеним майном.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

У свою чергу, доводи позивача підтверджені належними та допустимими, в розумінні ЦПК України, доказами.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для продовження існування вказаного обтяження, як і відсутність правових підстав для обмеження правомочностей власника.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрсиббанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про зняття арешту з майна, - задовольнити;

Зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН № 457328, 23182697 від 22.03.2011 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції у вигляді арешту рухомого та нерухомого майна, а саме: легковий автомобіль Mitsubishi LANCER, 2.0 INVATE, 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 18.12.2007 року; будинок за адресою АДРЕСА_1 ;

Повне найменування:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 );

відповідач 1 - акціонерне товариство «Укрсиббанк» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, код ЄДРПОУ 09807750);

відповідач 2 - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5б, код ЄДРПОУ 36799749)

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суд, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Гребенюк