Ухвала

від 26.02.2024 по справі 148/2068/23

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/2068/23

2/134/56/2024

У Х В А Л А

Іменем України

21 лютого 2024 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю: секретаря судового засідання Франко О.Г.

позивачки ОСОБА_1

розглядаючи у підготовчому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про спростування презумпції правомірності набуття права власності, визнання недійсними правочинів щодо набуття права власності на житло, скасування свідоцтва про право власності на житло та скасування державної реєстрації права власності на житло, зняття осіб з реєстрації місця проживання,

встановив:

13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Тульчинського районного суду Вінницької області з позовною заявою до КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» про спростування презумпції правомірності набуття права власності, визнання недійсними правочинів щодо набуття права власності на житло, скасування свідоцтва про право власності на житло та скасування державної реєстрації права власності на житло.

Ухвалою судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2023 року цивільну справу № 148/2068/23 за позовом ОСОБА_1 до КП «Тульчинськеміжрайонне бюротехнічної інвентаризації»про спростуванняпрезумпції правомірностінабуття прававласності,визнання недійснимиправочинів щодонабуття прававласності нажитло,скасування свідоцтвапро правовласності нажитло таскасування державноїреєстрації прававласності нажитло в порядку п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК Українипередано до Крижопільського районного суду Вінницької області за підсудністю.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області Лабая О.В. від 13 листопада 2023 року було відкрито провадження у цивільній справі № 148/2068/23, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Згідно з ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області Лабая О.В. від 30 листопада 2023 року останнім заявлено самовідвід від участі в розгляді цивільної справи № 148/2068/23.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області Кантонистої О.О. від 01 грудня 2023 року прийнято до свого провадження цивільну справу № 148/2068/23 та призначено у справі підготовче засідання на 13 год. 10 хв. 21 грудня 2023 року.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2023 року прийнято до розгляду заяву позивачки ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог та постановлено продовжити подальший розгляд справи № 148/2068/23 із врахуванням даної заяви. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , задоволено клопотання позивачки про виклик свідків.

17 січня 2024 року до суду від співвідповідача КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» надійшло заперечення на позов, до якого долучено інвентаризаційнусправу № 12832306 на 22 аркушах на спірну квартиру.

Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 січня 2024 року підготовче засідання відкладено в зв`язку з неявкою в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, а саме співвідповідача ОСОБА_2 .

В підготовчому засіданні 06 лютого 2024 року позивачка ОСОБА_1 заявила наступні клопотання:

- долучення до матеріалів справи заперечень та доводів, які стосуються наданої комунальним підприємством «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 ;

- долучення до матеріалів справи «скарженнія у справі № 148/2068/23», де міститься роздруківка її телефонної переписки зі співвідповідачем ОСОБА_2 ;

- долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме інформаційного запиту до Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області з додатками;

- прийняття заяви про збільшення позовних вимог та залучення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як співвідповідачів.

В обґрунтування клопотань вказує, що при ознайомленні з матеріалами справи у неї виник ряд заперечень та зауважень щодо документів, які містяться в інвентаризаційнійсправі № 12832306.

Вона розуміє чому співвідповідач ОСОБА_2 не з`являється в судові засідання, хоча йому достеменно відомо про те, що він є стороною по справі, однак він не бажає давати пояснень, відтак хоче уникнути відповідальності за всі ті порушення та зловживання, які він допустив, будучи головою Городківської сільської ради. Про ці обставини йдеться в їхній телефонній переписці, роздруківку якої просить долучити до матеріалів справи.

Окрім того, 16 травня 2022 року вона подала інформаційний запит до Городківської сільської ради, де, зокрема, докладно зазначила про всі порушення законодавства, які супроводжували проведення приватизації спірної квартири, сподіваючись, що сільський голова ОСОБА_4 збере сесію, на якій вирішаться спірні питання, пов`язані з незаконною приватизацією батьківської квартири, тим самим хоч трохи виправить ситуацію, що якої призвели неправомірні дії її попередників. Проте, сільський голова ОСОБА_4 обмежилась повідомленням, де вказала, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Також позивачка в підготовчому засіданні 06 лютого 2024 року подала заяву про підвищення позовних вимог та залучення до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Протокольною ухвалою від 06 лютого 2024 року підготовче засідання було відкладено на 10 год. 21 лютого 2024 року в зв`язку із закінченням робочого часу.

В підготовчому засіданні 21 лютого 2024 року позивачка ОСОБА_1 подала «заяву стосовно судових засідань й щодо підвищених всіх позовних вимог» з додатками на 20 аркушах.

Всі вищевказані клопотання позивачка підтримала та просила задовольнити.

Вважає, що є підстави для ухвалення судом за результатами підготовчого провадження рішення про задоволення позовних вимог в зв`язку з визнанням, на її думку, позову співвідповідачем КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації».

Співвідповідач КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» в підготовче засідання свого представника не направив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Співвідповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в підготовче засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши позивачку ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи в межах заявлених клопотань, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

За таких обставин, суд вважає можливим долучити до матеріалів справи подані позивачкою ОСОБА_1 в судовому засіданні 06 лютого 2024 року письмові заперечення та доводи, які стосуються наданої комунальним підприємством «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» інвентаризаційноїсправи № 12832306.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Позивачка подала до позовної заяви «скарженніє у справі № 148/2068/23», яке містить роздруківку її телефонних листувань зі співвідповідачем ОСОБА_6 де є лайка, нецензурні, непристойні та вульгарні висловлювання.

Суд, досліджуючи зазначений доказ, встановив, що дії позивачки щодо надання доказу з лайкою та нецензурними висловлюваннями є неповагою до суду та учасників справи, що кореспондується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року по справі № 199/6713/14-ц.

Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Велика Палата Верховного Суду переконана, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду вважає такі дії скаржника виявом неповаги до суду й інших учасників процесу та констатує, що подання такої скарги є зловживанням скаржником його процесуальним правом, невиконанням обов`язку керуватися завданням цивільного судочинства.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд визнає подання позивачкою ОСОБА_1 в судовому засіданні 06 лютого 2024 року до позовної заяви «скарженнія у справі № 148/2068/23» на 11 аркушах, в якому міститься лайка, образи та нецензурні висловлювання,зловживанням процесуальними правами та вважає необхідним застосувати наслідки, передбачені ч. 3 ст. 44ЦПК України, повернувши його позивачці.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частинами 4, 5 ст. 83 ЦПК України передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 83 ЦПК України).

Хоча позивачка під час підготовчого розгляду справи і вказувала, що в подальшому нею будуть подані певні письмові докази, вона не зазначила причин, з яких кожен письмовий доказ не міг бути поданий у встановлений законом строк (разом із позовною заявою), а також не обґрунтувала неможливості його подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї, тому в задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст.49ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі № 916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Згідно заяви про підвищення позовних вимог та залучення співвідповідачів від 06 лютого 2024 року, а також «заяви стосовно судових засідань й щодо підвищених всіх позовних вимог», поданої в підготовчому засіданні 21 лютого 2024 року, позивачкою заявлено нові позовні вимоги з новим складом осіб, викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог. Таким чином, фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст.49ЦПК України та не допускається.

Враховуючи викладене,суд приходитьдо висновкупро відмовуу прийнятівищевказаних заяв. Відповідно судом не встановлено підстав длязалучення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до участі в справі як співвідповідачів.

У підготовчому засіданні судом були вирішені питання та вчинені процесуальні дії, передбаченістаттею 197 ЦПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У порядку підготовчого провадження судом були вивчені матеріали справи, визначені фактичні обставини справи, які підлягають з`ясуванню під час судового розгляду.

При цьому, підстав для відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви у відповідності до вимог статті 199 ЦПК України судом не встановлено.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4ст.200ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3)закриття підготовчогопровадження тапризначення справидо судовогорозгляду посуті. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленомустаттями 206,207цього Кодексу.

Так,згідно положеньст.206ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У даній справі в підготовчому судовому засіданні ухвалити рішення суд не може, оскільки в матеріалах справи відсутні заяви співвідповідачів про визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

Керуючисьстаттями 43, 49, 83, 189, 196-198,200 ЦПК України, суд

постановив:

Долучити до матеріалів справи подані позивачкою ОСОБА_1 в судовому засіданні 06 лютого 2024 року письмові заперечення та доводи, які стосуються наданої комунальним підприємством «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» інвентарної справи на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати подання позивачкою ОСОБА_1 в судовому засіданні 06 лютого 2024 року до позовної заяви «скарженнія у справі № 148/2068/23» на 11 аркушах, в якому міститься лайка та нецензурні висловлювання,зловживанням процесуальними правами та застосувати наслідки, передбачені ч. 3 ст. 44ЦПК України, повернувши позивачці.

Повторно роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до п. 1 ч. 2ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Відмовити позивачці ОСОБА_1 у задоволенні клопотання, заявленого в судовомузасіданні 06лютого 2024року, про долучення до матеріалів справи письмових доказів на 7 аркушах.

Відмовити позивачці ОСОБА_1 у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та залученні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як співвідповідачів, поданій в судовому засіданні 06 лютого 2024 року.

Відмовити позивачці ОСОБА_1 у прийнятті «заяви стосовно судових засідань й щодо підвищених всіх позовних вимог» з додатками на 20 аркушах, які подані в судовому засіданні 21 лютого 2024 року.

Відмовити позивачці ОСОБА_1 у задоволенні клопотання, заявленого в судовому засіданні 21 лютого 2024 року, про ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення про задоволення позовних вимог в зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Закрити підготовче провадження у справі та призначити її до судового розгляду по суті на13 год. 10 хв. 19 березня 2024року в приміщенні Крижопільського районного суду Вінницької області (Вінницька область, Тульчинський район, смт. Крижопіль, вул. Героїв України, 23).

Встановити загальний порядок дослідження доказів.

Про дату, час і місце судового засідання повідомити учасників справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 26 лютого 2024 року.

Суддя: