Ухвала

від 14.05.2024 по справі 148/2068/23

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/2068/23

2/134/56/2024

УХВАЛА

Іменем України

про залишення позовної заяви без розгляду

14 травня 2024 року смт Крижопіль

Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Швець Л.В., отримавши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про спростування презумпції правомірності набуття права власності, визнання недійсними правочинів щодо набуття права власності на житло, скасування свідоцтва про право власності на житло та скасування державної реєстрації права власності на житло, зняття осіб з реєстрації місця проживання,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою судді Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А. від 17 жовтня 2023 року цивільну справу № 148/2068/23 передано за підсудністю до Крижопільського районного суду Вінницької області; ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області Лабаєм О.В. від 13 листопада 2023 року ухвалено відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання; ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області Лабаєм О.В. від 30 листопада 2023 року по даній справі задоволено заяву про самовідвід та справу передано до канцелярії суду для здійснення повторного авторозподілу в порядку ст. 33 ЦПК України; ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 01 грудня 2023 року ОСОБА_4 дану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено у справі підготовче засідання; ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 березня 2024 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кантонистої О.О.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2024 суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Швець Л.В. отримала матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про спростування презумпції правомірності набуття права власності, визнання недійсними правочинів щодо набуття права власності на житло, скасування свідоцтва про право власності на житло та скасування державної реєстрації права власності на житло, зняття осіб з реєстрації місця проживання.

Відповідно до пункту восьмої частини першоїстатті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях175і177 ЦПК України, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 28 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про спростування презумпції правомірності набуття права власності, визнання недійсними правочинів щодо набуття права власності на житло, скасування свідоцтва про право власності на житло та скасування державної реєстрації права власності на житло, зняття осіб з реєстрації місця проживання було залишено без руху та надано п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 95, 175 ЦПК України шляхом подання в новій редакції, усунувши її недоліки.

Відповідно до вимогст.175ЦПК України, а саме,в позовній заяві має бути зазначено:повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вказані вимоги процесуального закону позивачем не дотримані. У поданому ОСОБА_1 позові, клопотаннях про збільшення позовних вимог не міститься підтвердження останньої, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також не зазначено повністю місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачів.

Крім того, у відповідності до ч. 5ст. 177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із ч. ч. 2, 4ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Також відповідно до ч. 4ст.95 ЦПК Україникопії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 11ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175,177цьогоКодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч.1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Суд враховує, що прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.12, 13 ст.187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Оскільки позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, відповідно до положень ч.11ст.187 ЦПК України, ухвалою суду від 28 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про спростування презумпції правомірності набуття права власності, визнання недійсними правочинів щодо набуття права власності на житло, скасування свідоцтва про право власності на житло та скасування державної реєстрації права власності на житло, зняття осіб з реєстрації місця проживання, було залишено без руху, та запропоновано позивачеві в п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст.175,177 ЦПК Українишляхом подання її в новій редакції, усунувши її недоліки, наведені в мотивувальній частині ухвали, а саме, зазначити:

підтвердження останньої, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

повністю місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачів.

Крім того додані до позовної заяви копії документів, не засвідчені належним чином, визначеним законом (відсутні прізвище та ініціали особи яка засвідчила документ, підпис, дата засвідчення копії документа), а також не зазначено, де знаходяться оригінали письмових доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх позовних вимог.

При цьому 03.04.2024 року при частковому ознайомленні із матеріалами справи (про що свідчить запис позивача на заяві про ознайомлення з матеріалами справи), позивачем надана заява, в якій вона вказує, що при усному ознайомлені із ухвалою суду (заяв про отримання ухвали суду від 28.03.2024 року не подавала та не отримувала) повідомляє суд про наступне: повне ПІП та ІПН у позовній заяві вказано повністю, а також повне зазначення адреси перебування; також вказані дані на стороні співвідповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 вказані всі за їх ПІП, датою народження, адресою тай навіть за сотовим їх контактом. Адресний реквізит, назва і контакт сторони відповідача у справі за позовною заявою, тобто стосовно КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» вказані вірно. Також позивач в своїй заяві зазначає, що ідентифікацію сторін це обов`язок суду. Копії всіх документів завірено вірно державним архівом України на зворотній стороні документу. Разом з тим позивач зазначила, що відповідно до військового положення в Україні, зважаючи на безпечність має право не зазначати офіційну адресу перебування. Однак в зазначеній заяві зазначила, що раніше ніколи до суду не подавали не тільки стосовно цих всіх сторін відповідачів у справі за предметом скасування правочинів ОМС і органу приватизації, але взагалі ніколи до суду не подавали позовів, це є перший позов.

Інших заяв про усунення недоліків, які вказані в ухвалі від 28.03.2024 року до суду не надходило.

Згідно з чиним процесуальним законодавством чітко прописано, що суддя надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали ( ч. 11 ст. 187 ЦПК України).

Дана ухвала направлялася на адресу позивача, яка вказана нею у позовній заяві, інших заяв. Заяв про зміну адреси листування в матеріалах справи від позивача не містяться. 07.05.2024 року на адресу суду повернувся конверт з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання. Крім того суддею враховано, що позивач знайомилася з матеріалами справи 03.04.2024 року, тобто після того, як винесена ухвала судді від 28.03.2024 року про залишення позовної заяви без руху. В заяві від 03.04.2024 року позивач зазначила: «усно прочитана Ваша ухвала, що міститься у справі за томом 3 після сторінки 15». Тому вважаю, що позивач ознайомлена з ухвалою суду від 28.03.2024 року, крім того дана ухвала направлялася на адресу позивачки, яка вказана нею у позовній заяві та у інших заявах, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду у строки, встановлені судом, від позивача не надходило.

Позивачем при поданні позовної заяви та клопотань про збільшення позовних вимог, в яких залучено до справи співвідповідачів не повністю виконані вимоги Цивільно-процесуального кодексу України, а саме: не вказані ідентифікаційний код юридичної особи КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», а також реєстраційний номер облікової карти платника податків (для фізичних осіб) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти. Якщо ці дані позивачу не відомі, про це вказується в позовній заяві, при зазначені найменуванні сторін та при зазначені їх реквізитів. Що не було виконано позивачем при подані позову та клопотань. Посилання позивача на те, що це обов`язок суду ідентифікувати особи, ніякою нормою закону не передбачено. Посилання позивача на те, що в Україні «військове положення» не звільняє позивача дотримуватися процесуального законодавства України. Так, згідно Закону України від 24лютого 2022р.№2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 05.30 год. 24 лютого 2022 р. строком на 30 діб. У подальшому законами України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався, він діє і дотепер. Про те відповідно до цих норм в Цивільному процесуальному кодексі України, зокрема у статті 174, 175, 177, 187, 95 зміни не вносились, щодо не зазначення в цілях безпеки даних, які ці статті передбачають.

Посилання позивача на те що згідно пенсійного посвідчення - мають в Україні правову пільгу, що визначена в роботі суду із законодавством України відповідно до статті 5 із ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», що прийнятий 02.06.2016 року № 1402-VIII, по скільки пенсійне посвідчення вже є видане їм довічно.

Однак як вбачається із вказаного позивачем Закону України «Стаття 5.Здійснення правосуддя

1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

2. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.

3. Народ бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.»

В даній статті нічого про пільги, зазначені позивачем не вказані.

Однак, відповідно до Закону України «Про судовий збір» п.9 ч. 1 ст. 5 від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються - позивачі - особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Проте при постановлені ухвали від 28.03.2024 року про залишення позовної заяви позивача без руху, враховано, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та звільнена із сплати судового збору. В недоліки позовної заяви це не зазначено.

Інших пільг при подачі позовної заяви, доданих до неї документів, у відповідності до вимог чинного законодавства позивач не наділена, тому повинна подавати позов, заяви, клопотання та докази до них згідно вимог чинного законодавства.

В ухвалі судді від 28 березня 2024 року одними із недоліків було вказано і те, що відповідно згідно із ч. ч. 2, 4ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Також відповідно до ч. 4ст.95 ЦПК Україникопії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст.95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Про те, позивач даний недолік не виправила, в своїй заяві від 03.04.2024 року вказала, що всі документи засвідчені архівним відділом.

Так до позовної заяви надані документи, які із зворотної сторони засвідчені архівним відділом Тульчинської районної державної адміністрації. Однак, до справи долучені копії з цих документів, а не самі документи, які надані позивачу в архівному відділі Тульчинської районної державної адміністрації. Разом з тим, позивач до справи долучає і інші копії документів, які належним чином не засвідчені, зокрема: протокол № 7 від 05.06.1985 року Городківської сільської ради народних депутатів Крижопільського району Вінницької області; талон-повідомлення єдиного обліку № 986 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, копії виписки з домових книг по Городківській сільській раді, копії свідоцтва про освіту, про народження ОСОБА_1 , копії посвідчення водія, пенсійного посвідчення на ім`я ОСОБА_1 .

Позивачу було надано термін на усунення недоліків, зокрема із наданням позовної заяви у новій редакції. Однак позивач не усунула недоліки повністю, які вказані в ухвалі судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 28.03.2024 року.

Суддею враховано те, що заяві від 03.04.2024 року позивач вказала, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вважаю, що вказані недоліки не є надмірним формалізмом, оскільки вимоги процесуального закону є обов`язковими для всіх позивачів, чинне законодавство не містить винятки і не ставить одних позивачів в пріоритетне становище перед іншими.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, заявник, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до пункту восьмої частини першоїстатті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях175і177 ЦПК України, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,185,257,260,353,354 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про спростування презумпції правомірності набуття права власності, визнання недійсними правочинів щодо набуття права власності на житло, скасування свідоцтва про право власності на житло та скасування державної реєстрації права власності на житло, зняття осіб з реєстрації місця проживання, залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя