Постанова

від 14.02.2024 по справі 922/3887/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/3887/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В. , суддя Фоміна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

за участю представників сторін:

прокурор: Горгуль Н.В., службове посвідчення № 072883 від 01.03.2023;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Чернявський А.В., наказ від 04.09.2023 №494-к, посадова інструкція державного службовця від 20.09.2023;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків,

на рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023, ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові, повний текст якого складений 07.12.2023 (суддя Кухар Н.М.),

у справі №922/3887/23

за позовом: заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків, в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації, м. Харків,

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків,

до відповідача-2: Золочівської селищної ради, смт Золочів, Богодухівський район, Харківська область,

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Басово", с.Баранівка, Золочівський район, Харківська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_2 ), м. Харків,

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, Золочівської селищної ради, ТОВ "Агрофірма "Басово" про усунення перешкоди державі в особі Харківської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями оборони (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 05.10.2023 вих. №15/1-1402ВИХ-23) шляхом:

- визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 № 7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га;

- визнання незаконним та скасування рішення Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області ХІІ сесії VII скликання № 1941 від 30.10.2018 в частині прийняття у комунальну власність Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га;

- визнання недійсним договору оренди землі № б/н від 03.02.2014, а саме земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301;

- зобов`язання Золочівської селищної ради, ТОВ "Агрофірма "Басово" повернути у державну власність в особі Харківської обласної військової адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 площею 42,8053га;

-скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 площею 42,8053га в Державному земельному кадастрі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах прикордонної смуги, відноситься до земель оборони та може перебувати виключно у державній власності. Водночас, ця земельна ділянка, всупереч приписам чинного законодавства, була передана відповідачем-1 до комунальної власності Золочівської селищної ради Харківської області, та в подальшому передана в оренду ТОВ "Агрофірма "Басово" як земельна ділянка сільськогосподарського призначення.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/3887/23 позовні вимоги задоволено повністю. Усунуто перешкоди Державі в особі Харківської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями оборони.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 № 7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га.

Визнано незаконним та скасовано рішення Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області XII сесії VII скликання № 1941 від 30.10.2018 в частині прийняття у комунальну власність Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га.

Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 03.02.2014, а саме щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301.

Зобов`язано Золочівську селищну раду та ТОВ "Агрофірма "Басово" повернути у державну власність в особі Харківської обласної військової адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га, в Державному земельному кадастрі.

Стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Харківській області на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 4473,34грн.

Стягнуто з Золочівської селищної ради на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 4473,33грн.

Стягнуто з ТОВ "Агрофірма "Басово" на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 4473,33грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна земельна ділянка розташована впритул до Державного кордону України з Російською Федерацією і відповідно до вимог законодавства має використовуватися для цілей, пов`язаних із захистом кордону. Врахувавши, що землі в межах прикордонної смуги належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 незаконно передана у комунальну власність. Суд зазначив, що спірна земельна ділянка, яка знаходиться в межах прикордонної смуги, відноситься до земель оборони, може перебувати виключно у державній власності, а її використання для ведення сільськогосподарської діяльності можливе лише з дозволу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ). А тому, передача ГУ Держгеокадастру у Харківській області спірної земельної ділянки у користування ТОВ "Агрофірма "Басово" шляхом укладання договору оренди б/н від 03.02.2014 відбулась незаконно. Оскільки ГУ Держгеокадастру не мало повноважень щодо передачі спірної земельної ділянки із земель державної власності до земель комунальної власності, а Золочівська селищна рада не була правомочна приймати спірну земельну ділянку до земель комунальної власності та в подальшому передавати її суб`єкту господарювання в оренду, фактично така передача не відбулась, а відтак статус цієї земельної ділянки не змінився до теперішнього часу. Також судом встановлено, що під час формування та реєстрації спірної земельної ділянки невірно визначено її категорію як землі сільськогосподарського призначення при тому, що вказана земельна ділянка належить до земель оборони. За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої повинна перебувати спірна земельна ділянка, оскільки реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з категорією землі сільськогосподарського призначення відносить її до земель комунальної власності, що надає право Золочівській селищній раді продовжувати здійснювати розпорядження земельною ділянкою, яка є власністю Держави і за категорією відноситься до земель оборони. Місцевим господарським судом також зазначено, що в разі фізичного зайняття обмежено оборотоздатних земель та оформлення речових прав на них відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що порушені права та законні інтереси держави підлягають захисту шляхом зобов`язання ТОВ "Агрофірма "Басово" та Золочівської селищної ради усунути перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 площею 42,8053 га.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ГУ Держгеокадастру у Харківській області, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/3887/23 в частині визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 № 7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в частині вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі Головного управління). Апелянт вважає, що позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.02.2023 у справі № 922/1832/19, ухваленій в подібних правовідносинах, проте такі висновки при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було враховано. Крім того, за доводами скаржника, в цій справі оскаржувані накази ГУ Держгеокадастру у Харківській області вже повною мірою реалізовані виконанням, а право власності на земельну ділянку зареєстровано за Золочівською селищною радою, таким чином, накази вичерпали свою дію повністю після реалізації і оскарженню не підлягають, тобто скасування наказів Головного управління не матиме жодного ефекту для усунення стверджуваного порушення. Апелянт наголошує, що Верховним Судом неодноразово було зазначено, що обрання неефективного чи неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови у позові.

НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_2 ) у своїх поясненнях зазначає, що передача ГУ Держгеокадастру у Харківській області спірної земельної ділянки у користування ТОВ "Агрофірма "Басово" шляхом укладання договору оренди б/н від 03.02.2014 відбулась незаконно, оскільки право надання дозволу на використання земельної ділянки з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 належить до компетенції НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ). Спірна земельна ділянка, яка знаходиться в межах прикордонної смуги, відноситься до земель оборони та може перебувати виключно у державній власності. Враховуючи, що ГУ Держгеокадастру не мало повноважень щодо передачі спірної земельної ділянки із земель державної власності до земель комунальної власності, а Золочівська селищна рада не правомочна приймати спірну земельну ділянку до земель комунальної власності та в подальшому передавати її суб`єкту господарювання в оренду, то фактично така передача не відбулась, статус цієї земельної ділянки не змінився до теперішнього часу. Третя особа зазначає, що під час формування та реєстрації невірно визначено категорію земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення при тому, що вказана земельна ділянка належить до земель оборони, подальша наявність відомостей щодо спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої повинна перебувати спірна земельна ділянка, оскільки реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з категорією землі сільськогосподарського призначення відносить її до земель комунальної власності, що надає право Золочівській селищній раді продовжувати здійснювати розпорядження земельною ділянкою, яка є власністю Держави і за категорією відноситься до земель оборони.

У відзиві Харківська обласна прокуратура просить апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/3887/23 - залишити без змін. Прокурор зазначає, що спірні правовідносини у даній справі №922/3887/23 не є подібними до правовідносин у справі №922/1830/19. Відмінною рисою правовідносин у справі №922/1830/19, що зумовило висновок Великої Палати Верховного Суду про пред`явлення позову державою до самої себе, є те, що у зазначеній справі прокурор пред`явив, зокрема, вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру у Харківській області (п. 7.6. постанови ВПВС від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19). На відміну від справи № 922/1830/19, у даній справі № 922/3887/23 прокурор не набув статусу позивача; ініціювання пред`явлення позову прокурором у даному випадку обумовлено бездіяльністю органу державної влади - Харківської обласної державної адміністрації, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження розпорядника земель державної власності (ст. 122 ЗК України). Прокурор наголошує, що у даній справі позивачем - Харківською обласною військовою адміністрацією пред`явлено позовну вимогу до ГУ Держгеокадастру у Харківській області про визнання незаконним та скасування його наказу від 27.09.2018 № 7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га з метою усунення протиправної поведінки, яка перешкоджає позивачу здійснювати права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою. А тому прокурор вважає, що наявні ознаки для захисту права власності держави в особі Харківської обласної військової адміністрації від вчиненого ГУ Держгеокадастру порушення, яке виразилось у формі видачі спірного наказу від 27.09.2018 № 7018-СГ, не пов`язаного із позбавленням володіння, тобто пред`явлення негаторного позову.

Крім того, прокурор зазначає, що передача ГУ Держгеокадастру у Харківській області спірної земельної ділянки із земель державної власності до комунальної власності здійснена з порушенням законодавства, що встановлено судовим рішенням, оскільки землі в межах прикордонної смуги належать до земель оборони та можуть перебували виключно у державній власності. За доводами прокурора, у постанові від 20.06.2023 у справі №633/408/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди. Як вбачається з позовних вимог у даній справі №922/3887/23, метою звернення прокурора до суду є повернення державі земельної ділянки, яка фактично не вибувала з державної власності, а була передана в оренду (користування) та у комунальну власність з порушенням вимог чинного законодавства. Тобто за своїм змістом та спрямованістю даний позов фактично є негаторним, тобто позовом власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, 14.02.2024, представник ГУ Держгеокадастру у Харківській області наполягав на доводах апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 № 7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечувала проти вимог та доводів апеляційної скарги та просила рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/3887/23 залишити без змін.

Представники позивача, відповідача-2, відповідача-3 та третьої особи до судового засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку 17.01.2024 о 18:25 годині електронних листів ухвали Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду, до електронних кабінетів Харківської обласної військової адміністрації, Золочівської селищної ради, НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_2 ) та рекомендоване повідомлення про вручення 30.01.2024 поштового відправлення копії вказаної ухвали ТОВ "Агрофірма "Басово" за поштовою адресою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, судова колегія вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників Харківської обласної військової адміністрації, Золочівської селищної ради, ТОВ "Агрофірма "Басово", НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_2 ).

Крім того, Харківська обласна військова адміністрація, Золочівська селищна рада, ТОВ "Агрофірма "Басово" не скористалися своїм правом на подання відзивів на апеляційну скаргу. Враховуючи положення ч. 3 ст. 263 ГПК України, відповідно до якого відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника та прокурора, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.08.2023 №341299748 за Державою в особі Держземагентства України 23.12.2013 за № 3991969 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Харківська обл., Золочівський р-н, Удянська сільська рада.

Згідно з протоколом проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку від 03.02.2014 №3, затвердженим начальником ГУ Держземагенства у Харківській області та директором КП "Облземпроект", переможцем торгів щодо об`єкта земельної ділянки з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га, визначено ТОВ "Агрофірма "Басово".

За результатами проведених торгів, 03.02.2014 між ГУ Держземагенства у Харківській області (орендодавцем) та ТОВ "Агрофірма "Басово" (орендарем) укладений договір оренди землі б/н, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець, на підставі наказу ГУ Держземагентства у Харківській області "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" від 25.12.2013 № 175, протоколу земельних торгів від 27.01.2014, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за межами населених пунктів на території Удянської сільської ради Золочівського району Харківської області.

Пунктами 2.1 - 2.4 договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 42,8053 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за межами населених пунктів на території Удянської сільської ради Золочівського району Харківської області. Кадастровий номер земельної ділянки 6322686000:02:002:0301. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦП3) А.01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір укладено на 7 (сім) років (п. 3.1 договору).

За змістом акту прийому-передачі ГУ Держземагенства у Харківській області передало, а ТОВ "Агрофірма "Басово" прийняло земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 42,8053 га, згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер 15163626.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 № 7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність передано 687 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 8167,6480 га, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 площею 42,8053 га.

Золочівською селищною радою Золочівського району Харківської області XII сесії VIII скликання ухвалено рішення від 30.10.2018 № 1941 "Про прийняття у комунальну власність Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення", яким прийнято 687 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (згідно з додатком) у комунальну власність Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради, які згідно з даними Державного земельного кадастру розташовані за межами населених пунктів на території Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади, загальною площею 8167,6480 га, серед яких і земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 площею 42,8053 га.

Актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2018 засвідчено, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області відповідно до наказу від 27.09.2018 № 7018-СГ передає із державної власності, а Золочівська селищна рада приймає у комунальну власність земельні ділянки згідно з додатком.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.08.2023 №341299748 відомості про право комунальної власності територіальної громади в особі Золочівської селищної ради на земельну ділянку, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га внесено16.07.2020 за № 37387136.

Згідно з додатковою угодою від 03.08.2020 № 1 про внесення змін до договору оренди землі від 03.02.2014 б/н змінено орендодавця на Золочівську селищну раду в особі Золочівського селищного голови Канівця Леоніда Васильовича.

Рішенням Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області XXVIII сесії VIII скликання від 15.09.2020 № 6215 продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 площею 42,8053 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населених пунктів на території Удянської сільської ради Золочівського району Харківської області, б/н від 03.02.2014, укладеного між Золочівською селищною радою та ТОВ "Агрофірма "Басово" на 15 років.

27.10.2020 між Золочівською селищною радою (орендодавцем) та ТОВ "Агрофірма "Басово" (орендарем) укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди землі від 03.02.2014 б/н, якою внесені зміни до п. 3.1 договору та зазначено, що договір укладено строком на 22 роки.

Додатковою угодою №3 від 17.10.2021 про внесення змін до договору оренди землі від 03.02.2014 б/н внесено зміни в частині розміру орендної плати.

Відповідно до листа НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_2 ) від 20.07.2023 №73/4598-23-вих із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 "Про прикордонний режим" перелічені у запиті земельні ділянки, зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301, в повному обсязі знаходяться в межах прикордонної смуги.

Листом Східного регіонального управління Державної прикордонної служби від 25.07.2023 №25/5013-23-вих повідомлено, що із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 "Про прикордонний режим" перелічені у запиті земельні ділянки, зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301, в повному обсязі знаходяться в межах прикордонної смуги.

Згідно з довідкою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_2 ) від 28.11.2023 №1 земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 розташована за адресою: Харківська область, Богодухівський район, Золочівська територіальна громада на території колишньої Удянської сільської ради з площею 42,8053 га. На даній земельній ділянці обладнано прикордонні інженерні споруди такі як протитранспортний рів, вал, рокадна дорога та встановлені інформаційно-попереджувальні знаки з номерами 1408, 1409, 1410.

Прокурор вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 площею 42,8053 га розташована в прикордонній смузі та належить до земель оборони, що можуть перебувати лише в державній власності. За доводами прокурора, вказана земельна ділянка незаконно передана ГУ Держгеокадастру у Харківській області у комунальну власність, спірна земельна ділянка, яка знаходиться в межах прикордонної смуги, відноситься до земель оборони, може перебувати виключно у державній власності, а її використання для ведення сільськогосподарської діяльності можливе лише з дозволу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/3887/23 позовні вимоги задоволено повністю з підстав, що викладені вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Щодо представництва інтересів держави.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Водночас згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту зазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Таким чином, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

У контексті вищенаведеного колегія суддів зазначає, що за своїм змістом положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру" спрямовані саме на забезпечення балансу прав, свобод та інтересів учасників процесу з метою, з одного боку, недопущення підміни прокурором належного суб`єкта владних повноважень або надання необґрунтованих переваг відповідним суб`єктам, права яких порушуються, а з іншого боку, захисту інтересів держави у випадку, коли цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює їх захист.

З огляду на викладене, встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, суд повинен здійснити оцінку не тільки виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову, а й наявних у справі інших доказів щодо обставин, які йому передували, зокрема попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, що за своїм змістом може мати різний характер.

При цьому якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямоване на отримання документів та/або інформації про можливе порушення і пов`язане саме зі з`ясуванням факту його наявності або відсутності, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

Водночас якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, і такий орган протягом розумного строку на зазначену інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У такому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави вказаним органом. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №926/14/19.

Верховний Суд звертає увагу, що критерій "розумності", який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, має визначатися судом з урахуванням великого кола чинників.

До таких чинників відноситься, зокрема, але не виключно, обізнаність компетентного органу про наявність правопорушення або про можливе порушення інтересів держави та вжиті ним заходи з моменту виникнення такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави. Схожі за змістом висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 913/124/10, від 08.04.2021 у справі № 925/11/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких відповідний орган не здійснює захисту своїх інтересів (правові висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 16.08.2018 у справі №910/21265/17).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог у даній справі є вимога про усунення перешкоди державі в особі Харківської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом: визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 № 7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га; визнання незаконним та скасування рішення Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області ХІІ сесії VII скликання № 1941 від 30.10.2018 в частині прийняття у комунальну власність Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га; визнання недійсним договору оренди землі № б/н від 03.02.2014, а саме земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301; зобов`язання Золочівської селищної ради, ТОВ "Агрофірма "Басово" повернути у державну власність в особі Харківської обласної військової адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 площею 42,8053га; скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 площею 42,8053га в Державному земельному кадастрі.

Обґрунтовуючи підставі для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації прокурор зазначав, що спірна земельна ділянка розташована в межах прикордонної смуги, тому в силу закону відноситься до земель оборони та може перебувати лише в державні власності.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України " Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Положеннями статті 17 ЗК України встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 84 ЗК України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 5 ст. 122 ЗК України передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Статтею 1 Указу Президентом України від 24.02.2022 №68/2022 на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку утворено, зокрема, Харківську обласну військову адміністрацію, у зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Отже, уповноваженим органом на захист інтересів держави у даному спорі є Харківська обласна військова адміністрація.

Як свідчать матеріали справи, Харківська обласна прокуратура листом від 12.07.2023 № 15/1-915вих-23 звернулася до Харківської обласної військової адміністрації та повідомила про встановлені порушення прав держави та про наявність підстав для представництва інтересів держави у земельній сфері при користуванні земельними ділянками на території Харківської області. Крім того, прокуратурою запитано інформацію та документи щодо спірної земельної ділянки, а також інформацію про вжиття обласною військовою адміністрацією заходів щодо усунення порушень вимог земельного законодавства при користуванні вищезазначеними земельними ділянками, зокрема, в судовому порядку, та чи планується вжиття таких заходів, зокрема, позовного характеру.

У відповідь на лист прокурора Департаментом агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації листом від 31.07.2023 №08-30/04/1542 повідомлено, що Департамент не є розпорядником запитуваної інформації та не опікується питаннями, порушеними у листі Харківської обласної прокуратури; Юридичний департамент не володіє запитуваною інформацією. У разі надходження до обласної військової адміністрації документально підтвердженої інформації стосовно наявності підстав для вирішення питань у судовому порядку, Юридичним департаментом будуть вжиті відповідні заходи в межах чинного законодавства.

Отже, Харківською обласною військовою адміністраціє та її департаментами проігноровано звернення прокурора та встановлені в ньому порушення інтересів держави.

На виконання положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Харківською обласною прокуратурою листом від 07.08.2023 №15/1-1024вих-23 повідомлено Харківську обласну військову адміністрацію про намір звернутися до суду з позовами в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації про визнання незаконними наказів про вибуття земельних ділянок до комунальної власності, визнання незаконними розпоряджень про надання в оренду земельних ділянок, повернення земельних ділянок, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номер 6322686000:02:002:0301.

Отже, у позовній заяві обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави та зазначено, у чому полягають інтереси держави та їх порушення у цих правовідносинах, а тому звернення прокурора з позовною заявою у даній справі є таким, що узгоджується з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та відповідними приписами ГПК України.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/3887/23 оскаржується лише в частині визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 № 7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 площею 42,8053 га.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 2 статті 18 ЗК України (в редакції, станом на дату прийняття наказу від 27.09.2018 № 7018-СГ) встановлено, що категорії земель України мають особливий правовий режим.

Частиною 1 ст. 19 ЗК України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно з частинами 1-4 ст. 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони (пункт "в" частини четвертої статті 84 ЗК України).

Положеннями ч. 2 ст. 115 ЗК України встановлено, що уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель.

Відповідно до частин 2,3 статті 2 Закону України "Про використання земель оборони" (в редакції, станом на дату прийняття наказу від 27.09.2018 № 7018-СГ) особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.

Приписами ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" встановлено, що уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об`єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об`єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України "Про державний кордон України" (в редакції, станом на дату прийняття наказу від 27.09.2018 № 7018-СГ) визначено, що державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про державний кордон України" з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 "Про прикордонний режим" (далі Постанова №1147, в редакції, станом на дату прийняття наказу від 27.09.2018 № 7018-СГ) установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим. З урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Контрольований прикордонний район - це ділянка місцевості, яка визначена, як правило, у межах території району, міста, селища та села, прилеглої до державного кордону або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби, а також у межах територіального моря, внутрішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер та інших водойм і розташованих у цих водах островів; лінія інженерних прикордонних споруджень - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів; прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень (пункт 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою № 1147).

У постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №297/1395/15-ц, від 26.10.2020 у справі №297/1408/15-ц, від 26.07.2023 у справі № 454/2498/19 викладено висновок, що аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених статтею 22 Закону України "Про державний кордон України" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим". Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки її розміри встановлені законом та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.

Разом з тим, п. 1 постанови №1147 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 890 від 04.08.2021, яка є чинною і на даний момент, установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Приписами п. 4 розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 07.06.2011 №303 "Про додаткові заходи щодо забезпечення дотримання прикордонного режиму в межах території Харківської області", серед інших, Золочівській районній державні адміністрації доручено привести у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 "Про прикордонний режим" та цього розпорядження раніше прийняті акти (https://kharkivoda.gov.ua/content/documents/439/43834/Attaches/110607-01-11-zagal-01-11-303-rozp.pdf).

Пунктом 2 розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 20.04.2016 № 138 "Про додаткові заходи щодо забезпечення дотримання прикордонного режиму в межах території Харківської області", зокрема, Золочівській районній державні адміністрації доручено привести у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 "Про прикордонний режим" та цього розпорядження раніше видані розпорядження з питань прикордонного режиму (режим доступу - https://kharkivoda.gov.ua/content/documents/804/80365/files/160420-01-11-zagal-138-rozp.pdf).

Згідно з розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 14.09.2018 № 522 "Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області" визначено ширину прикордонної смуги в межах Харківської області вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, у межах прилеглих до державного кордону територій, де запроваджується прикордонний режим, до десяти кілометрів від лінії державного кордону вглиб території України, але не менше від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень, а в місцях, де лінія прикордонних інженерних споруджень відсутня - не менше п`яти кілометрів. Голові Золочівської районної державної адміністрації та Харківської районної державної адміністрації доручено привести у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 "Про прикордонний режим" (зі змінами) та цього розпорядження раніше видані розпорядження з питань прикордонного режиму (режим доступу - https://kharkivoda.gov.ua/content/documents/804/80365/files/180914-01-11-zagal-522-rozp.pdf).

В подальшому, п. 1 розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 01.11.2021 № 539 "Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області" визначено ширину прикордонної смуги в межах Харківської області вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм - 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд (режим доступу - https://kharkivoda.gov.ua/content/documents/1127/112696/files/539.PDF).

В той же час, розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 29.11.2021 №582 "Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 01.11.2021 №539" п. 1 зазначеного розпорядження викладено у такій редакції: "1. Забезпечити в межах Харківської області дотримання правил прикордонного режиму в межах ширини прикордонної смуги, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 "Про прикордонний режим" (зі змінами)." (режим доступу https://kharkivoda.gov.ua/content/documents/1127/112696/files/582.PDF).

Отже, станом на дату прийняття ГУ Держгеокадастру у Харківській області наказу від 27.09.2018 № 7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 14.09.2018 № 522 ширину прикордонної смуги в межах Харківської області вздовж державного кордону в місцях, де лінія прикордонних інженерних споруджень відсутня, встановлено в розмірі не менше п`яти кілометрів, а в місцях, де проходить лінія інженерних мереж - до десяти кілометрів від лінії державного кордону вглиб території України, але не менше від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га, розташована у північно-східній частині Золочівського району Харківської області, про що свідчить викопіювання з Кадастрової карти України. За допомогою функції "лінійка" встановлено, що до Державного кордону України, якщо вимірювати зі сходу, у найвіддаленішій точці земельної ділянки менше 920 метрів, якщо вимірювати зі сходу у найближчій точці менше 730 метрів, з півдня - 780 метрів. Зі сходу уся земельна ділянка розташована упритул до державного кордону.

Зі Схеми розташування земельних ділянок у прикордонній смузі вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га, в повному обсязі знаходиться в межах прикордонної смуги.

Знаходження спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги візуально підтверджується: схемою розташування земельних ділянок в прикордонній смузі; додатком 1 до Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон - опис проходження державного кордону між Україною та Російською Федерацією; викопіюванням з Публічної кадастрової карти України.

Крім того, згідно з довідкою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_2 ) від 28.11.2023 №1 земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 розташована за адресою: Харківська область, Богодухівський район, Золочівська територіальна громада на території колишньої Удянської сільської ради з площею 42,8053 га. На даній земельній ділянці обладнано прикордонні інженерні споруди такі як протитранспортний рів, вал, рокадна дорога та встановлені інформаційно-попереджувальні знаки з номерами 1408, 1409, 1410.

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 розташована впритул до державного кордону України, тобто знаходиться в межах п`яти кілометрової прикордонної смуги, де знаходяться прикордонні інженерні споруди, отже, така земельна ділянка відноситься до земель оборони та відповідно до статей 77, 84 ЗК України може перебувати лише у державній власності.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №297/1395/15-ц, від 26.10.2020 у справі №297/1408/15-ц, від 26.07.2023 у справі № 454/2498/19.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. "в" ч. 4 ст. 84 ЗК України, до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі оборони.

Частиною 2 ст. 77 ЗК України встановлено, що землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Враховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:02:002:0301 належить до земель оборони, тому така ділянка не могла бути передана до комунальної власності.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 № 7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 є незаконним та таким, що порушує приписи земельного законодавства.

Щодо доводів скаржника, що звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації до ГУ Держгеокадастру у Харківській області фактично є зверненням з позовом держави до самої себе, суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаних тверджень ГУ Держгеокадастру у Харківській області посилається на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, предметом розгляду у якій було, зокрема, визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства у Харківській області.

Однак правовідносини, які виникли у цих справах, не є аналогічними та подібними тим, які виникли між сторонами у цій справі № 922/3887/23.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Судом встановлено, що у справі № 922/1830/19 прокурор як самостійний позивач в інтересах держави заявив позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу відповідача - Головного управління Держземагентства у Харківській області. Крім того, були заявлені вимоги про повернення державі земельної ділянки державної власності, право оренди на яку набула ОСОБА_2 на підставі оспорюваного наказу ГУ Держземагентства. Тому у справі № 922/1830/19 позивач - держава в особі прокурора і відповідач ГУ Держгеокадастру у Харківській області збігалися, і такий збіг унеможливлював наявність спору.

Натомість у справі № 922/3887/23, що розглядається, прокурор звернувся в особі Харківської обласної військової адміністрації до відповідачів, зокрема ГУ Держгеокадастру.

Отже, позивач і відповідач у справі № 922/3887/23 не збігаються в одній особі, тому доводи скаржника про неврахування висновків, наведених в постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, є безпідставними.

Щодо доводів скаржника про неефективність обраного прокурором способу засобу, оскільки оскаржувані накази ГУ Держгеокадастру у Харківській області вже повною мірою реалізовані виконанням, а право власності на земельну ділянку зареєстровано за Золочівською селищною радою, судова колегія зазначає про таке.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 06.02. 2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55); у постанові Верховного Суду України від 10.09. 2014 у справі № 6-32цс14).

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (пункт 7.9). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - "суд знає закони" (, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (пункт 84), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 101) та інші). Тому суд, незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №633/408/18 зазначено, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди. У справі № 633/408/18 мета прокурора спрямована на відновлення власником володіння спірною земельною ділянкою. Тому не є належними й ефективними способами захисту вимоги визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держгеокадастру в Харківській області "Про передачу земельної ділянки у власність" від 04.05.2016 № 3620-СГ та скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Гаспаряна Г. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 28946817 від 01.06.2016.

У даній справі, як і у справі № 633/408/18, мета прокурора спрямована на відновлення законним власником володіння спірною земельною ділянкою.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що оскаржений наказ виданий ГУ Держгеокадастру у Харківській області з порушенням норм земельного законодавства, а тому не тягне тих юридичних наслідків, на які він спрямований, вичерпав свою дію, оскільки на його підставі право власності на земельну ділянку зареєстровано за Золочівською селищною радою, а згодом до Державного реєстру речових прав внесено інформацію про право власності відповідача-2 на спірну земельну ділянку, тому задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування оскарженого наказу не може призвести до захисту будь-чиїх прав чи інтересів, не призведе до набуття державою права власності на земельну ділянку чи до введення власника у володіння цим майном. А тому така позовна вимога є неефективним способом захисту.

У свою чергу, обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 (пункт 148).

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача-1 підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/3887/23 підлягає скасуванню в частині визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 № 7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір у даній справі зумовлений винесенням відповідачем-1 наказу від 27.09.2018 № 7018-СГ, що є незаконним та таким, що суперечить нормам земельного законодавства та порушує право власності держави на земельну ділянку земель оборони в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки, кадастровий номер 6322686000:02:002:0301, площею 42,8053 га, судова колегія дійшла висновку про покладення судових витрат, понесених у зв`язку з розгядом справи у суді апеляційної інстанції, на скаржника.

Керуючись ст. 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, п.4 ч.1 ст. 277, ст. ст. 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/3887/23 скасувати в частині визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 № 7018-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 6322686000:02:002:0301 площею 42,8053 га та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Здійснити новий розподіл судових витрат.

Абзаци 8, 9, 10 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, м. Харків, 61165; код ЄДРПОУ: 39792822) на користь Харківської обласної прокуратури (вул. Б.Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ: 02910108) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3578,67 грн.

Стягнути з Золочівської селищної ради (вул. Центральна, буд. 13-А, смт Золочів, Богодухівський р-н, Харківська обл., 62203; код ЄДРПОУ: 25175462) на користь Харківської обласної прокуратури (вул. Б.Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ: 02910108) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3578,67грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Басово" (вул. Центральна, буд. 74, с. Баранівка, Золочівський р-н, Харківська обл., 62213; код ЄДРПОУ: 30713268) на користь Харківської обласної прокуратури (вул. Б.Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ: 02910108) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3578,67 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 26.02.2024.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза

Суддя В.О. Фоміна