Ухвала
від 21.02.2024 по справі 922/1746/23
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1746/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Рогач Л.І.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз України"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 (колегія суддів у складі: Гетьман Р.А. - головуючий, Склярук О.І., Хачатрян В.С.) та рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2023 (суддя Лаврова Л.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИРКОН-СК"

про стягнення коштів

за участю: позивача Лисенко В.О, (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИРКОН-СК", у якому просило стягнути з відповідача 3 636 002,94 грн заборгованості, 130 360, 40 грн три відсотки річних, 1 069 794,74 грн інфляційних втрат.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує договірні зобов`язання щодо оплати за поставлений природний газ, в період з 01.11.2021 по 25.12.2021 року позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 75515,00 куб. м на загальну суму 3 636 002,94 грн (з урахуванням вартості транспортування), в той час як відповідачем не було здійснено оплату за таку поставку, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, на яку нараховано три відсотки річних та інфляційні втрати.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.09.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2023, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 3 636 002,94 грн заборгованості, 76 814,39 грн три відсотки річних, 633 992,47 грн. інфляційних втрат, відмовлено в частині стягнення 53 546,01 грн трьох відсотків річних та 435 802,27 грн інфляційних втрат.

2.2 Свої висновки в оскарженій у касаційному порядку частині, суди мотивували тим, що вимогою про сплату заборгованості за рахунком № 30442 від 10.12.2021 слід вважати саме пред`явлення позову до суду, оскільки цей рахунок був направлений не за адресою місцезнаходження відповідача, а позивачем визначено кінцевий строк нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, що передує моменту звернення до суду.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, прийняти в цій частині нове, яким позов задовольнити.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що судові рішення в оскаржуваній частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що позивач в період з 01.11.2021 по 25.12.2021 поставив відповідачу природний газ в об`ємі 75515,00 куб м на загальну суму 3 636 002,94 грн (з урахуванням вартості транспортування), в той час як відповідачем не було здійснено оплату за таку поставку, у зв`язку з чим, у відповідача виник борг у розмірі 3 636 002,94 грн. Враховуючи прострочення виконання зобов`язання, позивачем було нараховано відповідачу на заборгованість 3% річних у розмірі 130 360,40 грн та 1 069 794,74 грн інфляційних втрат.

4.2 Пунктом 4.3 Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2501 від 30.09.2015 (далі - Типовий договір) передбачено, що постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

4.3 Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 Типового договору).

4.4 Суди встановили, що в якості доказів направлення відповідачу рахунку № 30442 від 10.12.2021, позивачем надано список згрупованих відправлень №12.12.2021-акт-1, із змісту якого вбачається, що позивачем направлено рекомендований лист, зокрема, ТОВ Циркон-СК за адресою: вул. Луганська, 31, Харківській район, Харківська область, м.Харків, 61033.

4.5 Водночас, адресою місцезнаходження відповідача є: 61027, місто Харків, вулиця Кричевського, будинок 39. Відомості про належність відповідачу адреси, на яку позивачем відправло рахунку № 30442, відсутні.

4.6 Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.7 Відповідно до положень частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, є не лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, можливість касаційного оскарження судових рішень із посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виникає у поєднанні із виключними випадками передбаченими у пункті 1 цієї норми, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, на що у касаційній скарзі посилався у даній справі, що переглядається у касаційному порядку позивач, а також у поєднанні із іншими виключними випадками передбаченими у пунктах 2, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, які, за наявності до того підстав, мають зазначатися скаржниками у касаційній скарзі.

4.8 Отже, навіть наявність лише неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права без підтвердження виключних випадків, передбачених у пунктами 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не є правовою підставою для касаційного оскарження та касаційного перегляду судових рішень, що також вбачається із положень статті 296 ГПК України.

4.9 Так, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.10 У даній справі, що переглядається у касаційному порядку, судами встановлено, що відповідно до умов Договору, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

4.11 При цьому судами не було встановлено, що відповідач, як споживач, мав дані Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу виключно на підставі яких за умовами договору і має здійснюватися нарахування вартості спожитого споживачем природного газу.

4.12 В оскарженій у касаційному порядку постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що твердження позивача про те, що кількість отриманого газу доведена споживачу Оператором ГРМ є необґрунтованим, оскільки матеріали справи таких доказів не містять.

4.13 Приймаючи постанову від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, на висновки якої як на виключний випадок касаційного оскарження посилається позивач, Верховний Суд виходив із встановлених судами обставин справи про те, що за умовами пункту 3.1 договору Покупець здійснює оплату товару протягом десяти банківських днів з дня отримання товару на підставі рахунку (пункт 18.2). У пункті 18.5 цієї постанови Верховний Суд зробив наступний висновок: «Хоча в договорі й зазначено, що оплата здійснюється "на підставі рахунку", однак за змістом статті 692 ЦК України та пункту 3.1 договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується "з дня отримання товару", а не рахунку.

4.14 Отже, висновок щодо застосування норм права, який викладений у наведеній у касаційній скарзі постанові Верховного Суду, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.15 За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою заявника підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

4.16 У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження згідно статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 у справі № 922/1746/23, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

Л.І. Рогач

Дата ухвалення рішення21.02.2024
Оприлюднено27.02.2024
Номер документу117241210
СудочинствоГосподарське
Сутьстягнення коштів

Судовий реєстр по справі —922/1746/23

Ухвала від 21.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 22.01.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Постанова від 07.12.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гетьман Руслан Анатолійович

Постанова від 07.12.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гетьман Руслан Анатолійович

Ухвала від 24.11.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гетьман Руслан Анатолійович

Ухвала від 13.11.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гетьман Руслан Анатолійович

Ухвала від 03.10.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гетьман Руслан Анатолійович

Рішення від 04.09.2023

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Ухвала від 10.07.2023

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Ухвала від 29.05.2023

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні