Ухвала

від 26.02.2024 по справі 914/605/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 914/605/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Львівській області

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі

за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради

до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональний ландшафтний парк «Знесіння»,

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

08.01.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 914/605/22, подана 28.12.2023 засобами поштового зв`язку разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2024 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із ненаданням доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі та оскільки касаційна скарга була оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Надано строк для усунення недоліків, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.

На виконання вимог вказаної вище ухвали, 08.02.2024 скаржником подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, сформовану в системі "Електронний суд" 08.02.2024, до якої додано уточнену касаційну скаргу з доказами надіслання копій касаційної скарги іншим учасникам справи та заяву про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення у цій справі.

Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, позов у цій справі поданий у 2022 році, предметом якого є (з урахування заяви про зміну предмету позову) є скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію:

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:011:0064 площею 0,0284 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:011:0065 площею 1,1167 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:011:0066 площею 1,5674 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:011:0067 площею 2,7945 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:011:0068 площею 0,0921 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:013:0026 площею 0,1731 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:011:0069 площею 0,8339 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:013:0027 площею 0,0793 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:013:0028 площею 17,3722 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:015:0030 площею 0,2067 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:013:0029 площею 0,3372 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:013:0030 площею 0,1215 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:015:0031 площею 0,3472 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:013:0031 площею 0,0808 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:015:0032 площею 0,0771 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:015:0033 площею 13,2365 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:07:015:0059 площею 0,3361 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:006:0010 площею 110,9166 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:006:0011 площею 0,1525 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:006:0012 площею 0,0624 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:01:003:0018 площею 3,4954 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:01:003:0019 площею 0,2627 га, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 становив 2 481, 00 грн.

З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 109 164,00 грн (2 481,00 х 22) х 200%.

Разом з тим, платіжні інструкції від 21.12.2023 на суму 3 039,27 грн та від 21.12.2023 на суму 1 892,73 грн не можуть вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Натомість скаржник звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у цій справі, яке обґрунтоване тим, що скаржник зможе сплатити зазначений судовий збір для подання касаційної скарги лише у березні 2024 року відповідно до отриманого фінансування від Держгеокадастру в межах затверджених планових показників, передбачених у кошторисі Головного управління на березень 2024 року.

Розглянувши це клопотання, Суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначається статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення цієї статті, не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).

Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01)

Верховний Суд відмічає, що законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат); по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

Як визначено у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

ЄСПЛ в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Оскільки за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено відстрочення сплати судового збору юридичним особам, відповідне клопотання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області не підлягає задоволенню в силу закону.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 104 232,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.

Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з положень частини 2 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 12.03.2024, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Я. Чумак