Ухвала

від 21.02.2024 по справі 910/288/23

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 910/288/23

провадження № 12-2гс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ткача І. В. ,

суддів Банаська О. О. , Булейко О. Л. , Власова Ю. Л. , Воробйової І. А. , Гриціва М. І. , Єленіної Ж. М. , Желєзного І. В. , Кишакевича Л. Ю. , Короля В. В. , Кравченка С. І. , Кривенди О. В. , Мазура М. В. , Мартєва С. Ю. , Пількова К. М. , Погрібного С. О. , Ткачука О. С. , Уркевича В. Ю. , Усенко Є. А. , Шевцової Н. В. ,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 910/288/23

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Заріччя»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 (головуюча суддя Михальська Ю. Б. , судді Тищенко А. І. , Скрипка І. М. )

та рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 (суддя Котков О. В. )

за позовом Міністерства оборони України

до Житомирської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Заріччя»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача- Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»,

про визнання права постійного користування та заборону користуватися земельною ділянкою,

УСТАНОВИЛА:

1. Міністерство оборони України (далі - позивач, МОУ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1, Житомирська ОДА) і ТОВ «Перлина Заріччя» (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати за МОУ право постійного користування земельною ділянкою площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1813857818220);

- заборонити ТОВ «Перлина Заріччя» користуватися земельною ділянкою площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1813857818220), яка належить МОУ на праві постійного користування.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка загальною площею 7,5550 га (кадастровий номер 1822082500:01:000:0220) відноситься до земель оборони з цільовим призначенням - для ведення лісового господарства, тому реєстрація за ТОВ «Перлина Заріччя» права оренди земельної ділянки суперечить Земельному кодексу України та Закону України «Про використання земель оборони».

3. Господарський суд міста Києва рішенням від 15.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023, позовні вимоги задовольнив частково. Визнав за МОУ право постійного користування земельною ділянкою площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1813857818220). У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

4. Ухвалюючи рішення в частині задоволення позову, суди виходили з тих обставин, що:

- на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 073506 Державному підприємству «Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат» МОУ (Шепетівський військовий лісгосп) (далі - ДП «Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат») надано право постійного користування земельною ділянкою площею 491,1265 га, яка розташована на території Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, з цільовим призначенням - для ведення лісового господарства;

- спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, площею 7,5550 га, щодо якої позивач просить визнати право постійного користування, входить до складу згаданої земельної ділянки площею 491,1265 га;

- спірна земельна ділянка площею 7,5550 га, яка входить до складу земельної ділянки площею 491,1265 га і розташована на території Зарічанського військового лісгоспу Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, належить до земель оборони.

5. Вказаних висновків суди дійшли, зокрема, з урахуванням обставин, установлених у справах № 906/602/16, № 906/870/17, № 906/927/18, № 910/12958/21.

6. За наведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що Житомирська ОДА без відома МОУ розпорядилася земельною ділянкою лісового господарства, розташованою на території земель оборони, передавши її ТОВ «Перлина Заріччя» в оренду. Такі дії, за висновками судів, свідчать про оспорення відповідачами права постійного користування МОУ земельною ділянкою площею 7,5550 га, враховуючи відсутність згоди МОУ на припинення права користування спірною земельною ділянкою а також те, що Кабінет Міністрів України не приймав постанови чи розпорядження з приводу припинення права користування вказаною земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони.

7. Не погодившись із прийнятими рішеннями, ТОВ «Перлина Заріччя» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 910/288/23 в частині визнання права постійного користування земельною ділянкою за МОУ та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

8. Відповідач 2 у касаційній скарзі, зокрема, наголошує на неврахуванні судами фактів, установлених у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 у справі № 0640/4433/18, а саме про те, що спірна земельна ділянка ще в 2009 році на підставі рішення МОУ вибула з управління як самого міністерства так і його підзвітних підприємств, установ та організацій. Тобто жодні інтереси МОУ не могли бути порушені.

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 11.12.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Перлина Заріччя» нарішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 910/288/23.

Мотиви для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 16.01.2024 передав справу № 910/288/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

11. Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив таке.

12. У справі № 0640/4433/18 військовий прокурор Житомирського гарнізону в особі МОУ та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир оскаржував наказ Житомирської ОДА щодо розпорядження земельними ділянками, які належали на праві постійного користування ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», у тому числі на підставі державного акта ЯЯ № 073506.

13. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 06.02.2019 у справі № 0640/4433/18, залишеним без змін постановами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 і постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.09.2023, у задоволенні позову відмовив.

14. У постанові від 11.09.2023 у справі № 0640/4433/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з урахуванням положень частини першої статті 19, статті 77 Земельного кодексу України, статей 1, 2, частини третьої статті 4 Закону України «Про використання земель оборони», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2013 № 436 Порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту виходив, зокрема, із того, що державне підприємство, якому на підставі державних актів належить право постійного користування спірними земельними ділянками після реорганізації, не відноситься до сфери управління МОУ, а самі земельні ділянки є землями лісового господарства, а не землями оборони.

15. Водночас, дослідивши зміст оскаржуваних судових рішень справі № 910/288/23, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що питання статусу земельної ділянки, яка належить ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на праві постійного користування на підставі державного акта ЯЯ № 073506, було предметом розгляду у низці господарських справ.

16. Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 22.09.2021 у справі № 906/927/18 з урахуванням положень статті 77 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України «Про використання земель оборони», статті 101 Лісового кодексу України вказав на віднесення земельної ділянки, яка належить ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на праві постійного користування на підставі державного акта ЯЯ № 073506, до земель оборони. Із вказаних обставин також виходив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 21.03.2023 у справі № 910/12958/21.

17. Наведене, на думку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, переконливо свідчить про неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень Земельного кодексу України та законодавства, яке регулює правовий режим земель оборони, а також про наявність двох взаємовиключних підходів до визначення приналежності земельної ділянки, наданої ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» у постійне користування на підставі державного акта ЯЯ № 073506.

18. При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не може погодитися з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними в постанові від 11.09.2023 у справі № 0640/4433/18, щодо застосування статей 19, 77 Земельного кодексу України, положень Закону України «Про використання земель оборони».

19. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 11.09.2023 у справі № 0640/4433/18.

Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, постановляючи ухвалу

20. Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

21. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень Земельного кодексу України та законодавства, яке регулює правовий режим земель оборони, а також про наявність двох взаємовиключних підходів до визначення приналежності земельної ділянки, наданої ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» у постійне користування на підставі державного акта ЯЯ № 073506.

22. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не може погодитися з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо застосування статей 19, 77 Земельного кодексу України, положень Закону України «Про використання земель оборони», викладеними в постанові від 11.09.2023 у справі № 0640/4433/18.

23. Однак Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не конкретизує, з якими саме висновками щодо застосування норм права, викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі № 0640/4433/18, він не погоджується та від яких саме висновків вважає за необхідне відступити.

24. Велика Палата Верховного Суду вважає, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі № 0640/4433/18 відсутній висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Відповідно, відсутні й підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, встановлені частиною третьою статті 302 ГПК України.

Висновки Великої Палати Верховного Суду

25. Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

26. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про повернення справи Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.

Керуючись статтями 233-235, 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу № 910/288/23 за позовом Міністерства оборони України до Житомирської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Заріччя», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», про визнання права постійного користування та заборону користуватися земельною ділянкою за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Заріччя» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 повернути Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.

Ухвала у справі № 910/288/23 набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточноюта оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Ткач Судді:О. О. Банасько О. В. Кривенда О. Л. Булейко М. В. Мазур Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова К. М. Пільков М. І. Гриців С. О. Погрібний Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук І. В. Желєзний В. Ю. Уркевич Л. Ю. Кишакевич Є. А. Усенко В. В. Король Н. В. Шевцова С. І. Кравченко