Постанова

від 19.03.2024 по справі 910/288/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/288/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 (суддя Котков О. В.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 (головуючий суддя Михальська Ю. Б., судді Тищенко А. І., Скрипка І. М.)

у справі № 910/288/23

за позовом Міністерства оборони України

до 1) Житомирської обласної державної адміністрації і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат",

про визнання права постійного користування та заборону користуватись земельною ділянкою,

(у судовому засіданні взяв участь представник позивача - Барда С. Ю.)

ВСТУП

1. Позивач звернувся з цим позовом до суду, посилаючись на те, що відповідач-1, всупереч неприпиненому праву постійного користування земельною ділянку, яка належить до земель оборони, розпорядився нею, передавши в оренду відповідачу-2.

2. Суди позовні вимоги задовольнили частково, визнавши преюдиційним той факт, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони і позивач не надавав згоди на припинення права постійного користування цією земельною ділянкою

3. Посилаючись на те, що спірна земельна ділянка не належить до земель оборони, а також на те, що у позивача відсутні речові права щодо неї, скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення і постанову.

4. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання наявності / відсутності підстав для захисту права постійного користування позивача на земельну ділянку в межах цього судового провадження.

5. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

6. Міністерство оборони України (далі - позивач, МОУ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1, Житомирська ОДА) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" (далі - відповідач-2, ТОВ "Перлина Заріччя"), в якому просить:

- визнати за МОУ право постійного користування земельною ділянкою площею 7,5550 га кадастровий номер 1822082500:01:000:0220 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1813857818220);

- заборонити ТОВ "Перлина Заріччя" користуватись земельною ділянкою площею 7,5550 га кадастровий номер 1822082500:01:000:0220 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1813857818220), яка належить МОУ на праві постійного користування.

7. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка загальною площею 7,5550 га (кадастровий номер 1822082500:01:000:0220) відноситься до земель оборони з цільовим призначенням - для ведення лісового господарства, тому реєстрація за ТОВ "Перлина Заріччя" права оренди земельної ділянки суперечить Земельному кодексу України (далі - ЗК України) та Закону України "Про використання земель оборони".

8. МОУ вказує на те, що запис державного реєстратора Бондарчук Н. А. №31239354 від 16.04.2019 про державну реєстрацію права оренди за ТОВ "Перлина Заріччя" на земельну ділянку загальною площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220, свідчить про оспорювання права постійного користування МОУ земельною ділянкою з кадастровим №1822082500:01:000:0220 площею 7,5550, враховуючи той факт, що земельна ділянка відноситься до земель оборони, і не могла бути передана в оренду ТОВ "Перлина Заріччя".

9. Відповідач-1, заперечуючи проти задоволення позову, вказував на пропуск позивачем позовної давності для звернення до суду з цим позовом; відсутність доказів на підтвердження права постійного користування спірною земельною ділянкою у позивача, оскільки у відповідності до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №073506, цей акт видано саме ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат", а МОУ, як засновник ДП "Івано-Франківського ліспромкомбінату", відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не може представляти інтереси іншої особи.

10. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач-2, зокрема, зазначав, що посилання позивача на справу №906/602/16 є недоречним у контексті його позовних вимог, оскільки у зазначеній справі не встановлено факту наявності у МОУ права постійного користування на земельну ділянку; саме ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат", а не МОУ, було користувачем земельної ділянки за державним актом ЯЯ №073507; жодних доказів наявності у позивача права постійного користування, як-то акт на право постійного користування або матеріалів лісовпорядкування, або рішення компетентного органу про передачу МОУ земельної ділянки на право постійного користування, матеріали справи не містять.

Короткий зміст судових рішень, ухвалених у цій справі

11. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023, позовні вимоги задоволено частково. Визнано за МОУ право постійного користування земельною ділянкою площею 7,5550 га кадастровий номер 1822082500:01:000:0220 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1813857818220). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

12. Ухвалюючи рішення в частині задоволення позову, суди виходили з тих обставин, що: (1) на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №073506 ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" МОУ (Шепетівський військовий лісгосп) надано право постійного користування земельною ділянкою площею 491,1265 га, яка розташована на території Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області з цільовим призначенням для ведення лісового господарства; (2) спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, площею 7,5550 га, щодо якої позивач просить визнати право постійного користування, входить до складу згаданої земельної ділянки площею 491,1265 га; (3) спірна земельна ділянка площею 7,5550 га, яка входить до складу земельної ділянки площею 491,1265 га, яка розташована на території Зарічанського військового лісгоспу Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, належить до земель оборони.

13. За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що Житомирська ОДА без відома МОУ розпорядилася земельною ділянкою, розташованою на території земель оборони, лісового господарства, передавши її ТОВ "Перлина Заріччя" в оренду, про що зроблено відповідний запис №31239354 в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Такі дії за висновками судів свідчать про оспорення відповідачами права постійного користування МОУ земельною ділянкою площею 7,5550 га, враховуючи відсутність згоди МОУ на припинення права користування спірною земельною ділянкою, та те, що Кабінет Міністрів України будь-які постанови чи розпорядження з приводу припинення права користування вказаною земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони, не приймав.

14. Вказаних висновків суди дійшли, в тому числі, з урахуванням обставин, установлених у справах № 906/602/16, № 906/870/17, № 906/927/18, № 910/12958/21, № 906/684/21.

15. У частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги про заборону користуватися земельною ділянкою не є ефективним способом захисту порушеного права чи інтересу позивача.

Касаційна скарга

16. Не погодившись із прийнятими рішеннями, ТОВ "Перлина Заріччя" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині визнання права постійного користування за МОУ, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

17. Відповідач-2 вказує на помилковість висновку судів про те, що спірна земельна ділянка належить до земель МОУ, тобто є землями оборони, якими останнє користується на праві постійного користування, оскільки вона (земельна ділянка) ніколи не передавалася державою Україна, через відповідних розпорядників, саме МОУ.

18. Скаржник наголошує, що в справі № 906/602/16 установлено, що земельна ділянка площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220, входить до земельної ділянки, наданої ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в постійне користування згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 073506. Тобто в наведеній справі встановлено, що право постійного користування згідно з актом ЯЯ № 073506 від 21.09.2005 належить окремій юридичній особі - ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", що станом на дату подачі позову перебуває в процедурі банкрутства. Той факт, що дане підприємство перебуває у сфері управління МОУ жодним чином не доводить факт переходу права постійного користування до МОУ.

19. Окрім того, посилається на відсутність будь-яких рішень щодо передачі земельної ділянки кадастровий номер 1822082500:01:000:0220 в постійне користування МОУ прийняте органом, що здійснює розпорядження правом власності на земельні ділянки державної форми власності від імені держави Україна, тобто Кабінетом Міністрів України чи Житомирською ОДА, як це передбачено статтею 122 ЗК України.

20. Наголошує, що в справі № 910/12958/21 відмовлено в задоволенні позовної заяви заступника керівника Житомирської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі МОУ і Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Житомирської ОДА і ТОВ "Перлина Заріччя" про скасування державної реєстрації права власності та права оренди.

21. Також скаржник зазначає, що суди помилково не взяли до уваги факти, встановлені у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 у справі № 0640/4433/18. Зокрема про те, що спірна земельна ділянка, що вже не існує, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220, що лежить в межах державного акта ЯЯ № 073506 від 21.09.2005, ще в 2009 році на підставі рішення МОУ вибула з управління як самого міністерства так і його підзвітних підприємств, установ та організацій. Тобто жодні інтереси МОУ не могли бути порушені та не є порушеними через їх відсутність.

22. Таким чином, відповідач-2 наголошує, що спірна земельна ділянка окремій юридичній особі - МОУ, не виділялася, а МОУ самостійно прийняло рішення про передачу користувача цією земельною ділянкою - підзвітного йому підприємства у підпорядкування іншому державному органу.

23. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник наголошує на тому, що відсутній висновок Верховного суду у справах, предметом яких є перехід права користування земельною ділянкою без зміни права власності, а саме перехід права користування земельною ділянкою між різними державними підприємствами, що підпорядковуються різним державним органам, без видачі правозмінюючих нормативних правових актів, а лише шляхом перепорядкування, реорганізації користувачів. При цьому власник в особі держави Україна не змінюється. Верховний суд не досліджував та не має практики, щодо правильного переходу права користування, його припинення чи іншу зміну права користування в разі перепорядкування саме користувача, жодного правовстановлюючого акта на саму земельну ділянку не видавалося. Крім того, відсутній правовий висновок Верховного суду щодо ігнорування державними органами права користування даною земельною ділянкою приватними особами, нерухома власність яких знаходиться на спірній ділянці, але в силу спорів між державними органами її неможливо оформити за власником нерухомості.

Позиція інших учасників справи

24. МОУ подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги. Вказує, що приналежність спірної земельної ділянки до земель оборони вже встановлена в численних справах, обставини в яких правомірно враховані судами під час розгляду справи. Зазначає, що у згаданих справах також досліджено наявність речових прав МОУ на спірну земельну ділянку. Натомість, стверджує про те, що у відповідачів відсутні будь-які речові права на спірну земельну ділянку, що підтверджується рішеннями у справах № 906/602/16, № 906/870/17, які набрали законної сили. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

25. Житомирська ОДА подала відзив на касаційну скаргу, в якому підтримує позицію ТОВ "Перлина Заріччя". Відповідач-1 наголошує на тому, що МОУ пропустило позовну давність для звернення до суду з позовом про визнання права постійного користування. Крім того, наголошує на відсутності у позивача доказів, які підтверджують його право користування і розпорядження спірною земельною ділянкою. Натомість, наголошує, що таке право було наявне у ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", яке є окремою юридичною особою. Просить касаційну скаргу задовольнити, рішення і постанову скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Рух касаційної скарги

26. Відповідно до Розпорядження заступника керівника апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 15.03.2024 № 32.2-01/434 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/288/23 у зв`язку із запланованим відрядженням судді Волковицької Н. О.

27. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2024 вказану судову справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Могил С. К., Мачульський Г. М.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

28. На підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №073506 Державному підприємству Івано-Франківського ліспромкомбінату МО України (Шепетівський військовий лісгосп) надано право постійного користування земельною ділянкою площею 491,1265 га, яка розташована на території Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області з цільовим призначенням для ведення лісового господарства.

29. Згідно з наказом МОУ від 20.03.2009 №123 "Про реорганізацію Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" відбулася реорганізація даного підприємства шляхом виділу з нього структурних підрозділів, а саме: Зарічанського військового лісгоспу, Корбутівського, Чуднівського, і Макарівського лісництв, та створене на їх базі Державне підприємство "Житомирський військовий лісгосп", до якого за розподільчим балансом з оформленням відповідних актів прийому - передачі земель та майна перейшли у відповідній частині майно, права та обов`язки реорганізованого ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат".

30. Наказом від 25.04.2018 №312 змінено найменування ДП "Житомирський військовий лісгосп" на ДП "Зарічанське лісове господарство".

31. Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, площею 7,5550 га, входить до складу земельної ділянки площею 491,1265 га, яка розташована на території Зарічанського військового лісгоспу, Зарічанської сільської ради, на яку видано державний акт серії ЯЯ №073506, і на якій ДП "Зарічанське лісове господарство" здійснює господарську діяльність.

32. 16.04.2019 державний реєстратор Тетерівської сільської ради Житомирського району провів державну реєстрацію права державної власності в особі Житомирської ОДА на земельну ділянку площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:022, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, яка знаходиться на території Станишівської сільської ради Житомирського району.

33. Окрім того, 16.04.2019 державний реєстратор Тетерівської сільської ради Житомирського району провів державну реєстрацію права оренди за ТОВ "Перлина Заріччя" на земельну ділянку загальною площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220. Підставою для реєстрації зазначено: відомості з ДЗК, строк дії речового права - 27.07.2059 з правом пролонгації, орендодавець - Держава Україна в особі Житомирської ОДА.

34. Щодо спірної земельної ділянки існувала низка судових спорів.

34.1. Так, рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.06.2017 у справі № 906/602/16, яке набрало законної сили 23.06.2017, частково задоволено позов заступника прокурора Житомирської області: (1) визнано незаконним розпорядження голови Житомирської РДА від 25.09.2009 №1073 "Про надання дозволу ТОВ "Перлина Заріччя" на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її в оренду для обслуговування придбаних будівель та споруд бази відпочинку "Перлина" на території Зарічанської сільської ради". Визнано незаконним розпорядження голови Житомирської РДА від 10.03.2010 №221 "Про затвердження проєкту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Перлина Заріччя" для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку "Перлина" на території Зарічанської сільської ради"; (2) визнано незаконним розпорядження голови Житомирської РДА від 08.07.2010 №687 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Перлина Заріччя" для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку "Перлина" на території Зарічанської сільської ради"; (3) визнано незаконним розпорядження голови Житомирської РДА від 10.08.2011 №797 "Про внесення змін до договору оренди землі"; (4) визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 21.07.2010, укладений між Житомирською РДА і ТОВ "Перлина Заріччя", зареєстрований в реєстраційному відділі Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 27.07.2010 за №04102090004; (5) визнано недійсною додаткову угоду від 18.08.2011 до договору оренди земельної ділянки від 21.07.2010, укладеного між Житомирською РДА та ТОВ "Перлина Заріччя". У решті позовних вимог відмовлено.

34.2. У справі № 906/602/16 встановлено, зокрема, що:

- земельна ділянка площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, розташована на території Зарічанської сільської ради, накладається на земельну ділянку, що відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №073506 від 21.09.2005 площею 491,1265 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0028 передана у постійне користування ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" МОУ;

- фактичне місцерозташування земельної ділянки ТОВ "Перлина Заріччя", що відведена в оренду для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку "Перлина" на території Зарічанської сільської ради Житомирського району, Житомирської області, площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, відповідає місцерозташуванню земельної ділянки, що визначена правовстановлюючими документами (договором оренди земельної ділянки та додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки від 27.07.2010 № 04102090004, що видавалися на підставі проєкту із землеустрою);

- земельна ділянка, щодо якої приймалися спірні розпорядження належить до земель МОУ, тобто є землями оборони, якими останнє користується на праві постійного користування.

35. Окрім того, щодо спірної земельної ділянки розглядалися спори, зокрема:

35.1. у справі № 906/870/17 відмовлено ТОВ "Перлина Заріччя" у задоволені позову до ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир, Державного підприємства "Житомирський військовий лісгосп" та Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання права користування ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" земельною ділянкою кадастровий номер 1822082500:01:000:0220 площею 7,5550 га припиненим та про визнання права користування земельною ділянкою кадастровий номер 1822082500:01:000:0220 площею 7,5550 га за ТОВ "Перлина Заріччя";

35.2. у справі № 906/927/18 ТОВ "Перлина Заріччя" відмовлено в задоволенні позову до Житомирської РДА про визнання недійсним розпорядження голови Житомирської РДА від 06.01.2005 № 7 "Про затвердження технічної документації із землеустрою по встановленню меж і виготовленню державного акта на право постійного користування земельною ділянкою Державному підприємству "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" Міністерства оборони України" на земельну ділянку площею 491,1265 га в частині площі, куди увійшла земельна ділянка площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220, яка необхідна для обслуговування та на якій знаходиться цілісний майновий комплекс - база відпочинку "Перлина" за адресою: Житомирська область, Житомирський район, сільська рада Зарічанська, Зарічанський військовий лісгосп, квартал № 4, виділ 9, що належить на праві власності ТОВ "Перлина Заріччя";

35.3. у справі № 910/12958/21 відмовлено заступнику керівника Житомирської обласної прокуратури в особі МОУ та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у задоволенні позову до Житомирської ОДА і ТОВ "Перлина Заріччя" про скасування державної реєстрації права державної власності в особі Житомирської ОДА на земельну ділянку загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220; скасування державної реєстрації права оренди ТОВ "Перлина Заріччя" на земельну ділянку загальною площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:02204

35.4. у справі № 906/684/21 відмовлено ДП "Зарічанське лісове господарство" у задоволенні первісного позову про визнання прав володіння, користування та розпорядження лісовими насадженнями та усунення перешкод у здійсненні даних прав; задоволено зустрічний позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир та зобов`язано ДП "Зарічанське лісове господарство" припинити використання лісового фонду на земельних ділянках МОУ згідно з державними актами: Б №022537, Б №022535, № 25/20, Б №022538, №5, ЯЯ №076146, ЯЯ №176149, ЯЯ №076147, ЯЯ №076145, ЯЯ №076148, ЯЯ №073507, ЯЯ №073505, ЯЯ №073508, ЯЯ №073506, ЯЯ №073509, ЯЯ №9074003.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків суду апеляційної інстанції

36. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. Судові рішення у справі оскаржуються відповідачем-2 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

38. Спір у цій справі, за доводами позивача, виник у зв`язку із тим, що Житомирська ОДА, всупереч наявному неприпиненому праву постійного користування земельною ділянкою, яка належить до земель оборони, розпорядилася спірною земельною ділянкою площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, надавши її в оренду ТОВ "Перлина Заріччя".

39. Суди попередніх інстанцій, з урахуванням приписів статті 75 ГПК України та встановлених у справах № 906/602/16, № 906/870/17, № 906/927/18, № 910/12958/21, № 906/684/21 обставин, визнали встановленим факт належності спірної земельної ділянки площею 7,5550 га, яка входить до складу земельної ділянки площею 491,1265 га, щодо якої видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №073506, до земель оборони.

40. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, з урахуванням приписів статті 75 ГПК України та встановлених у справах №906/602/16 і №906/870/17 обставин, вказали на те, що МОУ не надавало згоди на припинення права користування земельною ділянкою площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220, яка відповідно до державного акта серії ЯЯ 073506 закріплена на праві постійного користування за ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат" МОУ, а Кабінет Міністрів України будь-які постанови чи розпорядження з приводу припинення права користування вказаною земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони, не приймав.

41. Звідси суди встановили відсутність передбачених статтями 141, 142 ЗК України підстав припинення права користування земельною ділянкою площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220.

42. Згідно із частиною 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

43. За змістом частини 2 статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України одним зі способів захисту порушеного права на земельні ділянки є визнання права.

44. Ураховуючи факт відсутності будь-яких доказів на підтвердження припинення права постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акта серії ЯЯ 073506, а також наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право оренди ТОВ "Перлина Заріччя" на спірну земельну ділянку площею 7,5550 га з кадастровим номером 1822082500:01:000:0220, що свідчить про оспорення права постійного користування МОУ, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання права постійного користування.

45. Заперечення скаржником обставин належності спірної земельної ділянки до земель оборони, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду оцінює критично, позаяк обставини виділення спірної земельної ділянки на праві постійного користування підприємству, підпорядкованому МОУ та належність цієї земельної ділянки до земель оборони, встановлені у низці господарських справ, у тому числі, за участі скаржника (справи № 906/602/16, № 906/870/17, № 906/927/18, № 910/12958/21).

46. Посилання ТОВ "Перлина Заріччя" на те, що в зв`язку із реорганізацією ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" спірна земельна ділянка вибула із управління як самого МОУ, так і його підзвітних підприємств, вже належним чином розглянуті та відхилені судом апеляційної інстанції, який вказав, що наведені обставини були предметом розгляду в справі № 906/684/21 в якій також установлено належність спірної земельної ділянки до земель оборони.

47. Колегія суддів зазначає, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).

48. У розумінні положень частини 4 статті 75 ГПК України однією із цілей цієї норми законодавець визначив, у тому числі, уникнення можливості різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин і правовідносин, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

49. За наведеного вище, доводи скаржника на те, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель оборони не узгоджуються з принципом юридичної визначеності. Інше тлумачення встановлених у справах № 906/602/16, № 906/870/17, № 906/927/18, № 910/12958/21, № 906/684/21 обставин, призведе до порушення вказаного принципу. Тому наведені доводи скаржника визнаються безпідставними та відхиляються.

50. Суд відхиляє посилання скаржника на адміністративний спір у справі № 0640/4433/18, оскільки зі змісту ухвали Великої Палати Верховного Суду від 21.02.2024 у цій справі № 910/288/23 вбачається відсутність у постанові Касаційного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі № 0640/4433/18 висновків, які б суперечили висновкам судів господарської юрисдикції щодо спірної земельної ділянки.

51. Доводи скаржника про те, що суди не врахували обставини, встановлені у справі № 910/12958/21, спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень.

52. Так, як уже було зазначено вище, у справі № 910/12958/21 відмовлено у задоволенні вимог прокурора в особі МОУ і ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про скасування державної реєстрації права державної власності за Житомирською ОДА та права оренди за ТОВ "Перлина Заріччя" на спірну земельну ділянку.

53. Водночас, підставою для відмови в задоволенні позовних вимог слугував висновок судів про обрання позивачами неефективного способу захисту порушених прав.

54. Верховний Суд у своїй постанові від 21.03.2023 у справі № 910/12958/21, зокрема, погодився із висновками судів про те, що зважаючи на підстави та зміст позову, встановлені судами обставини справи, обраний прокурором спосіб захисту не відповідає належному способу захисту, не призводить до відновлення порушених прав держави, оскільки є неефективним.

55. Разом з тим, зі змісту наведеної постанови Верховного Суду в справі № 910/12958/21 вбачається наявність порушеного права МОУ щодо спірної земельної ділянки площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220, захист якого, з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, повинен відповідати принципам законності та ефективності, здійснюватися у спосіб, який приведе до відновлення порушеного права позивача.

56. Наведеним, у свою чергу, спростовуються доводи скаржника щодо відсутності порушеного права МОУ стосовно спірної земельної ділянки, оскільки такі доводи не узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 21.03.2023 у справі № 910/12958/21.

57. Окрім того, як уже було зазначено вище, вимоги ТОВ "Перлина Заріччя" про скасування розпорядження Житомирської РДА щодо затвердження технічної документації із землеустрою по встановленню меж і виготовленню державного акта на право постійного користування земельною ділянкою ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» МОУ на земельну ділянку площею 491,1265 га в частині площі, куди увійшла земельна ділянка площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220, яка необхідна для обслуговування та на якій знаходиться цілісний майновий комплекс - база відпочинку "Перлина", були предметом розгляду в справі № 906/927/18.

58. Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, Верховний Суд у своїй постанові від 22.09.2021 у справі № 906/927/18, зокрема, зважив на встановлені у наведеній справі обставини про те, що відповідно до умов договору купівлі-продажу від 15.05.2009 бази відпочинку "Перлина" місцезнаходженням окремого індивідуально визначеного нерухомого майна є земельна ділянка площею 75 550 кв. м, яка огороджена металевою огорожею, водночас загальна площа самого майна становить лише 1 046,3 кв. м, при цьому позивач належними і допустимими доказами не довів, що площа земельної ділянки під об`єктами нерухомості, а також та, яка необхідна для їх обслуговування, становить саме 7,5550 га. Водночас суд касаційної інстанції вказав, що позивач як власник об`єкта нерухомого майна в силу положень статті 120 ЗК України не позбавлений права вирішити питання оформлення свого права користування відповідною земельною ділянкою у встановленому законом порядку.

59. Наведеним спростовуються доводи скаржника щодо ігнорування його права користування земельною ділянкою, на якій розташоване його нерухоме майно.

60. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

61. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

62. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

63. Відповідач-2 в межах розгляду цієї справи не довів, що зареєстроване за ним право оренди земельної ділянки площею 7,5550 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0220, всупереч установлених судами обставин про належність цієї земельної ділянки до земель оборони і скасування правовстановлюючих документів відповідача-2 на цю земельну ділянку, не порушує наявних у позивача речових прав на спірну земельну ділянку.

64. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, відповідач-2, по суті, лише окреслює правовідносини, які склалися між сторонами, та з яких, на його думку відсутній висновок Верховного Суду, не конкретизуючи при цьому, ні норми права, щодо яких відсутній висновок, ні, власне, сам висновок. Проте, відповідні доводи не є належним обґрунтуванням наведеної підстави касаційного оскарження, оскільки, скаржник жодним чином не спростовує висновки судів, які вже по факту надали вичерпну відповідь на всі заявлені в судах першої та апеляційної інстанції заперечення проти позовних вимог.

65. Так, з наведеного вище вбачається, що правовідносини сторін з окреслених скаржником питань щодо належності спірної земельної ділянки до земель оборони, наявності у МОУ порушених прав щодо спірної земельної ділянки, а також розташування на ній нерухомого майна ТОВ "Перлина Заріччя" вже були предметом судового розгляду і суди першої та апеляційної інстанції врахували як установлені в інших справах обставини, так і висновки Верховного Суду з наведених питань. Незгода скаржника із висновками судів, без обґрунтування неправильності застосування/ порушення норм права, не є автоматичною підставою для формування Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин.

66. Враховуючи обґрунтування, викладені вище у цій постанові, Суд дійшов висновку, що під час касаційного розгляду не було виявлено неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, тому і підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у касаційному провадженні, яке відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, немає.

67. Інші доводи касаційної скарги відповідача-2 підставою касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, направлені на переоцінку встановлених у справі обставин, що виходить за межі касаційного розгляду, передбачені статтею 300 ГПК України, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

69. Враховуючи наведені положення законодавства та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у цій справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що подана ТОВ "Перлина Заріччя" касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Водночас прийняті у справі рішення і постанова в оскаржуваній частині відповідають правовим нормам, а тому не можуть бути змінені чи скасовані.

Розподіл судових витрат

70. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Заріччя" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 в оскаржуваній частині у справі № 910/288/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Г. М. Мачульський

С. К. Могил