Рішення

від 21.02.2024 по справі 307/2545/23

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2545/23

Провадження № 2/307/486/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання ЦехГ.М.,за участюпредставника позивачки ОСОБА_1 , представників відповідачів Попової Г.М., Юрика Б.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом ОСОБА_2 до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області в особі комісії з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Жупан Артур Юрійович, звернулася до суду з позовом до відповідача Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області в особі комісії з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 перебувала в трудових відносних з Біловарським закладом загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області на посаді вчителя фізики та інформатики. Рішенням п`ятнадцятої сесії VIII скликання Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 16 лютого 2023 року №474 «При припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів і Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області шляхом приєднання», припинено Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області шляхом приєднання до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області. Даним рішенням створено комісію з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, затверджено склад Комісії і положення про роботу Комісії. В подальшому Рішенням шістнадцятої сесії VIII скликання (позачергова) Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 01 березня 2023 року №481 «Про внесення змін до рішення №474 від 16 лютого 2023 року «Про припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області шляхом приєднання» внесено зміни до рішення ради №474 від 16 лютого 2023 року, затверджено новий склад Комісії, внесено зміни до Положення про Комісію.

Наказом комісії з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатські області від 22 травня 2023 №27 «Про звільнення ОСОБА_2 » звільнено ОСОБА_2 - вчителя фізики та інформатики Біловарського ЗЗСО І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради, 22 травня 2023 року за прогул без поважних причин, пункт 4 частини 1 статті 40 КЗпП України. Вказане звільнення з посади вчителя фізики та інформатики Біловарського ЗЗСО І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради вважає незаконним, безпідставним і таким, що суперечить вимогам законодавства про працю та порушує конституційне право на працю. Крім того, зазначений наказ Комісії від 22 травня 2023 року №27 не містить дати прогулу. Позивачка у період з 24 листопада 2022 року по 20 травня 2023 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), заявами позивачки від 23 листопада 2022 року та Наказом від 15 лютого 2023 року №22. Зазначає, що на підставі заяви від 23 листопада 2022 року позивачка перебувала у відпустці без збереження заробітної плати з 24 листопада 2022 по 19 лютого 2023 року (на строк дії воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України від 7 листопада 2022 року 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»). У зв`язку з продовженням строку дії воєнного стану згідно Указу Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Наказом Біловарського закладу загальної середньої освіт І-ІІ ступенів від 15 лютого 2023 року №22 позивачці, на підставі поданої заяви, було надано відпустку без збереження заробітної плати з 19 лютого 2023 по 20 травня 2023 року. В подальшому, 22 березня 2023 року позивачка подала голові Комісії заяву про припинення строку її відпустки без збереження заробітної плати в зв`язку з виходом на роботу. Однак Комісією вказану заяву не було розглянуто та не було прийнято жодних рішень по ній, тому позивачка заявою від 23 березня 2023 року відкликала свою заяву від 22 березня 2023 року про припинення строку її відпустки без збереження заробітної плати. Оскільки їй не було відомо про прийняті Комісією рішення за наслідками розгляду її заяв від 22 березня 2023 року та 23 березня 2023 року, то заявами від 23 травня 2023 року та 24 травня 2023 року, звернулася до Комісії щодо надання оригіналів наказів від 22 березня 2023 року та від 23 березня 2023 року, які могли бути прийняті на підставі її заяв від 22 березня 2023 року та 23 березня 2023 року. Листом Комісії від 30 травня 2023 року №40 повідомлено позивачці про неможливість надання вказаних документів з тих підстав, що ОСОБА_2 заявою від 23 березня 2023 року відкликала свою заяву від 22 березня 2023 року про припинення строку її відпустки без збереження заробітної плати. Тобто, Комісією підтверджено, що жодних рішень на підставі заяви позивачки від 22 березня 2023 року припинення строку її відпустки без збереження заробітної плати та від 23 березня 2023 року про відкликання заяви від 22 березня 2023 року нею не приймалось, а, отже, позивачка продовжувала перебувати у відпустці без збереження заробітної плати до 20 травня 2023 року на підставі наказу відповідача 2 від 15 лютого 2023 року №22 про що позивачкою 22 травня 2023 року було надано Комісії письмові пояснення.

Також оскаржуваний наказ не містить посилання на процесуальні документи, які б фіксували відсутність позивачки на роботі. Відповідачем повністю проігноровано та безпідставно не взято до уваги надані позивачкою 22 травня 2023 року письмові пояснення. Сукупність наведеного свідчить про те, що Комісії було відомо, що позивачка перебувала у відпустці без збереження заробітної плати в період з 19 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року, в той час незаконно ініціює звільнення ОСОБА_2 за прогул. Окрім того, згідно змісту оскаржуваного наказу Комісії від 22 травня 2023 року №27, то підставою прийняття такого були, зокрема, відомості з табелів робочого часу працівників Біловарського ЗЗСО І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради за період з лютого по 15 травня 2023 року та витяг з протоколу Комісії №9 від 22 травня 2023 року. Однак, зазначає, що позивачка не було ознайомлено з табелями робочого часу працівників Біловарського ЗЗСО І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради за період з лютого по 15 травня 2023 року та витягом з протоколу Комісії №9 від 22 травня 2023 року. У зв`язку з цим позивачка, заявами від 23 травня 2023 року та від 24 травня 2023 року, звернулася до Комісії щодо надання належним чином завірених копій документів на підставі яких Комісією прийнято наказ від 22 травня 2023 №27 «Про звільнення ОСОБА_2 ». Однак листом Комісії від 30 травня 2023 року №40 у наданні таких документів було відмовлено, посилаючись на вимоги Закону України «Про захист персональних даних».

Оскільки в табелі робочого часу працівників Біловарського ЗЗСО І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради та протокол комісії №9 від 22 травня 2023 року містяться відомості щодо ОСОБА_2 , то у Комісії не було підстав для відмови у наданні копії таких позивачці.

Крім того, заявою від 25 травня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Комісії, зокрема, щодо надання інформації про нараховані та виплачені суми заробітної плати при звільненні. 26 травня 2023 року вона отримала лист Комісії від 26 травня 2023 року №37, яким надіслано відомість розрахунку при звільненні ОСОБА_2 та відповідно до якої видно, що відповідачем 1 не здійснено нарахування та виплату позивачці грошової компенсації за не використані нею дні щорічної основної відпустки. В супереч статті 116 КЗпІІ України відповідач 1 не виконав свій обов`язок щодо виплати ОСОБА_2 належних їй на день звільнення всіх сум. У зв`язку з цим вона звернулася до Комісії із заявою від 07 червня 2023 року щодо надання їй довідки про нараховану заробітної плати в розрізі (помісячно) із зазначенням всіх складових за період з січня 2022 року по травень 2023 року. Однак станом на дату позову відповідь не надано.

Відповідно до пункту 7 Положення про комісію з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів і Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступені Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, затвердженого рішенням шістнадцятої сесії VIII скликання (позачергова) Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 01 березня 2023 року №481 «Про внесення змін до рішення №474 від 16 лютого 2023 року, голова комісії з припинення виконує повноваження керівника (органів управління) закладу. Однак, оскаржуваний наказ від 22 травня 2023 року №27 «Про звільнення ОСОБА_2 », в порушення абз.4 пункту 1 Розділу ІІІ Інструкції №676, оформлений не на бланку Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області. Також, в порушення абз. 2 пункту 1 Розділу III Інструкції №676 та п.7 Положення Комісії, оскаржуваний наказ підписано практично всім кількісним складом Комісії, в той час коли такими повноваженнями наділений керівник закладу або голова Комісії. Також оскаржуваний наказ не містить підпису заступника голови комісії ОСОБА_3 та члена комісії - ОСОБА_4 . Також згідно Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань на 25 травня 2023 року в Реєстрі відсутня інформація щодо члена Комісії, який є підписантом оскаржу вального наказу, - ОСОБА_5 . Сукупність наведеного вказує на нікчемність наказу Комісії від 22 травня 2023 року №27 «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Крім цього, в провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду знаходиться справа №260/1301/23 предметом розгляду якої є визнання та скасування рішенням п`ятнадцятої сесії VIII скликання Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 16 лютого 2023 року №474 «Про припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області шляхом приєднання». Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі №260/1301/23 про забезпечення позову, заборонено комісії з припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області проводити організаційно-правові заходи та вчиняти будь які інші дії, що спрямовані на реалізацію або пов`язані з реалізацією процедури припинення юридичної особи - Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. Згідно даної ухвали, вона підлягає негайному виконанню.

З огляду на наведене, станом на 22 травня 2023 року у Комісії не було повноважень на прийняття Наказу від 22 травня 2023 року №27 «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Враховуючи те, що позивачка незаконно не допускається до роботи з 02 вересня 2022 року, середня заробітна плата позивачки має обчислюватися з виплат, отриманих нею за попередні два місяці роботи, а саме за липень-серпень 2022 р. Як вбачається із відомостей, що містяться в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), за період з жовтня 2022 року по листопад 2022 року, позивачці нараховані заробітну плату у такому розмірі: жовтень 2022 року - 28390,33 гривень, листопад 2022 року (по 23.11.2022 включно) - 18363,64 гривень. Таким чином середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 травня 2023 року по 26 червня 2023 року становитиме 30759,25 грн. (1230,37 грн./р.день х 25 роб. дн = 30759 грн. 25 коп.).

Крім того, враховуючи обставини, пов`язані з протиправними діями відповідачів, пов`язаних із незаконним звільненням, не виплатою належних їй сум заробітної плати, компенсації за невикористану щорічну відпустку та матеріальної допомоги на оздоровлення, - заподіяли позивачці погіршення матеріального та психоемоційного стану й призвели до моральних страждань. Свавільні та незаконні дії відповідачів призвели до порушення законного права позивачки на заробітну плату, приниження честі, гідності, ігнорування прав, втрати у зв`язку з цим престижу та ділової репутації серед колишніх співпрацівників, знайомих, друзів та родичів. Позивачка змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Зважаючи на економічний та військовий стан країни, знецінення національної валюти це є вкрай важко. Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивачки та глибину моральних страждань, вважаємо за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 50000 гривень.

Враховуючи наведене, просить визнати протиправним та скасувати Наказ комісії з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІЇ ступ Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 22 травня 2023 року №27 «Про звільнення ОСОБА_2 ». Поновити ОСОБА_2 на посаді вчителя фізики та інформатики Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області з дати звільнення. Стягнути з Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської на користь позивачки ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 травня 2023 року по 26 червня 2023 року в розмірі 30756,25,60 грн., моральну шкоду в сумі 50000,00 грн., судові витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. та сплачений судовий збір в сумі 2147,20 грн. Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді вчителя фізики та інформатики Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області та стягнення на її користь середньомісячного заробітку за вимушений прогул в межах за один місяць.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2023 року визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Сойму М.М.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 червня 2023 року, задоволено заяву про самовідвід, відведено суддю Сойму М.М., від розгляду справи та передано цивільну справу до канцелярії суду для повторного розподілу між суддями, в порядку ст. 14 ЦПК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 червня 2023 року визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Стецюк М.Д.

26 червня 2023 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області позовну заяву залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність виправлення недоліків позовної заяви.

29 червня 2023 року вказані недоліки позовної заяви усунуто та 24 липня 2023 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області дану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

14 серпня 2023 року від представника відповідача Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області Бедей П. надійшов відзив на позовну заяву. Згідно якого просив у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного. ОСОБА_2 обіймала в Біловарському закладі загальної середньої освіти Бедевлянської сільської ради Тячівського району посаду вчителя фізики та інформатики (основна) та посаду завгоспа (за сумісництвом). Згідно наказу від 15 лютого 2023 року №18 ОСОБА_2 було надано відпустку без збереження заробітної плати у кількості 90 календарних днів як завгоспу Біловарського ЗЗСО І-ІІ ступенів на підставі поданої нею заяви. Відпустка як вчителю фізики та інформатики ОСОБА_2 не надавалась. Вказуючи в позовній заяві, що ОСОБА_2 (вчитель фізики та інформатики Біловарського ЗЗСО І-ІІ ступенів) була звільнена за прогули за період 22 березня 2023 року та 23 березня 2023 року, позивач вводить суд в оману та доводить неправдиву інформацію. Крім того, враховуючи надані ОСОБА_2 (вчителем фізики та інформатики Біловарського ЗЗСО І-ІІ ступенів) письмові пояснення від 22 травня 2023 року, вона, з причин «незадоволення її заяви про продовження відпустки» з 23 березня 2023 року самовільно пішла у відпустку без збереження заробітної плати. Таким чином, ОСОБА_2 була звільнена з посади вчителя фізики та інформатики Біловарського ЗЗСО І-ІІ ступенів з причин допущених нею прогулів, правомірно без порушення встановленої законодавством процедури.

Щодо тверджень позивача про неправомірність видачі наказу про звільнення з огляду на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року, постановлену у адміністративній справі №260/1301/23, то такі твердження не відповідають дійсності. Вказаною ухвалою комісії з припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів заборонено проводити організаційно-правові заходи та вчиняти будь-які інші дій, що спрямовані на реалізацію або пов`язані з реалізацією процедури припинення. Інші повноваження комісії, передбачені вимогами чинного законодавства, в тому числі статтею 105 Цивільного кодексу України, вказаною ухвалою комісії вчиняти не заборонялось. Крім того, зазначена ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду була скасована Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2023 року.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, зазначає наступне. Заявлене позивачкою стягнення суми відшкодування на правову допомогу не відповідає вимогам чинного законодавства, правовим висновкам Верховного Суду і не підлягає задоволенню.

Щодо заявленої позивачем моральної шкоди, відповідач зазначає наступне. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 50000,00 гривень. Згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, згідно з положеннями п.п.З, 4 статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Порядок та підстави відшкодування моральної шкоди визначено ст.ст. 23, 1167 ЦК України. Отже, сума заявленої позивачем моральної шкоди в розмірі 50000,00 гривень в позові не обґрунтовано: якими міркуваннями керувався позивач при визначенні розміру моральної шкоди; чи можна вважати розумними вимоги про відшкодування моральної шкоди в такій сумі, виходячи з вимог ст.23 Цивільного кодексу України; якими доказами підтверджується завдання позивачу моральної шкоди в такому розмірі. Позивачем не надано до матеріалі позовної заяви, виходячи з обставин справи, відповідних доказів щодо спричинення моральної шкоди та відповідного розрахунку, згідно з яким позивач оцінив свої моральні страждання.

Таким чином, приймаючи наказ про звільнення позивача роботодавець або уповноважений ним орган діяв в межах повноважень, в порядку та у способи, визначені чинним законодавством. Жодного доказу порушення прав та законних інтересів ОСОБА_2 у зв`язку з прийняттям оскаржуваного наказу від 22 травня 2023 року №27 «Про звільнення ОСОБА_2 » позивачем не надано. Тобто, з огляду на вимоги ст.44 ЦПК України, позивачем подано завідомо безпідставний позов, а отже - допущено зловживання процесуальними правами. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними, такими, що не відповідають дійсності та обставинам справи, вимогам чинного законодавства, а отже - не підлягають задоволенню.

14 вересня 2023 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області, клопотання представника позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено та витребувано від Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області та Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області та з комісії з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області відповідні докази.

16 жовтня 2023 року від представника відповідача Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області Бедей П. надійшли письмові пояснення, згідно яких зазначив, що навчальні заклади, що знаходяться на території Бедевлянської територіальної громади самостійно проводять необхідні розрахунки, в тому числі - виплату заробітної плати, сплату комунальних платежів, проводять відповідні закупівлі (продуктів харчування, канцтоварів та ін.), необхідних для забезпечення функціонування закладу освіти. Сільська рада не проводить жодних видатків на забезпечення фінансових потреб закладів освіти. Всі заклади освіти, що знаходяться на території Бедевлянської територіальної громади, є окремими юридичними особами та діють у відповідності з вимогами чинного законодавства та на підставі установчих документів.

17 жовтня 2023 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області, клопотання представника позивачка ОСОБА_2 ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено та витребувано від Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області відповідні докази.

06 грудня 2023 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області залучено до участі у справі правонаступника відповідача Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області Бедевлянський ліцей Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.

18 січня 2024 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області заяву представника позивачки ОСОБА_2 адвоката Жупана А.Ю. від 05 січня 2024 року про зміну предмету позову, залишено без розгляду.

18 січня 2024 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області заяву представника відповідача П.Г. про виклик свідка, залишено без розгляду.

Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини і просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах із Біловарським закладом загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області на посаді вчителя фізики та інформатики.

Наказом комісії з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатські області №27 від 22 травня 2023 «Про звільнення ОСОБА_2 » звільнено ОСОБА_2 - вчителя фізики та інформатики Біловарського ЗЗСО І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради, 22 травня 2023 року за прогул без поважних причин, пункт 4 частини 1 статті 40 КЗпП України (том 1 а.с.7)

Згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2 02 серпня 1990 року призначена на посаду вчителя фізики Бедевлянської середньої школи згідно наказу №1021-10 від 02 серпня 1990 року; 01 вересня 2003 року переведена з посади вчителя фізики Бедевлянської середньої школи на посаду вчителя фізики Біловарської ЗОШ І-ІІ ступенів днем 01 вересня 2003 року згідно наказу №462-к від 27 серпня 2003 року; 01 вересня 2003 року прийнята на роботу вчителем фізики згідно наказу №462-к від 27 серпня 2003 року; 01 вересня 2009 року прийнята вчителем інформатики згідно наказу від 31 серпня 2009 року; 16 жовтня 2015 року призначена завгоспом згідно наказу від №26-а від 16 жовтня 2015 року; 27 січня 2021 року найменування школи змінено на Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області згідно розпорядження Бедевлянського сільського голови П.І.Бедея від 27 січня 2021 року №38 (том 1 а.с.11)

23 листопада 2023 року ОСОБА_2 просила надати їй, як вчителю фізики та інформатики відпустку без збереження заробітної плати згідно Закону України в умовах воєнного стану, що підтверджується письмовою заявою від 23 листопада 2022 року (том 1 а.с.12)

Наказом Біловарського ЗЗСО І-ІІ ступенів №22 від 15 лютого 2023 року вичителю ОСОБА_2 надано відпустку без збереження заробітної плати у кількості 90 календарних днів з 19 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року (том 1 а.с.13)

Згідно письмової заяви від 22 березня 2023 року ОСОБА_2 , як вчитель фізики та інформатики просила припинити строк дії відпустки без збереженням заробітної плати в зв`язку з виходом на роботу, яку згодом відкликала, що підтверджується письмовою заявою від 23 березня 2023 року (том 1 а.с.14-15)

Письмовими заявами від 23 та 24 травня 2023 року ОСОБА_2 просила негайно надати оригінал наказу від 22 травня 2023 року та оригінал наказу від 22 та 23 березня 2023 року та належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою звільнення з посади вчителя фізики та інформатики (том 1 а.с.16-19).

Комісією з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області 26 травня 2023 року за №37 було направлено ОСОБА_2 належним чином оформлену трудову книжку із записом про звільнення, відомість розрахунку при звільненні (том 1 а.с.23-24).

Згідно листа голови комісії з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області Шелевер Р. від 30 травня 2023 року №40 адресованого позивачці ОСОБА_8 , вбачається, що видати оригінал наказу про звільнення від 22 березня 2023 року не є можливим, оскільки згідно заяви від 23 березня 2023 року дану заяву було відкликано (том 1 а.с.25).

Відповідно до рішення п`ятнадцятої сесії VIII скликання Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області «Про припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області шляхом приєднання №474 від 16 лютого 2023 року припинено Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, ідентифікаційний код 25452536, як юридичну особу шляхом приєднання до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатські області (пункт 1 рішення) із створенням Комісії з припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, затверджено склад Комісії і положення про роботу Комісії (пункт 2, 7 рішення) (том 1 а.с.33-34).

Відповідно до рішення шістнадцятої сесії VIII скликання (позачергова) Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 01 березня 2023 року №481 «Про внесення змін до рішення №474 від 16 лютого 2023 року «Про припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області шляхом приєднання» внесено зміни до рішення ради №474 від 16 лютого 2023 року, затверджено новий склад Комісії, внесено зміни до Положення про Комісію (том 1 а.с.35-39).

24 квітня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду №260/1301/23 заборонено комісії з припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області проводити організаційно-правові заходи та вчиняти будь які інші дії, що спрямовані на реалізацію або пов`язані з реалізацією процедури припинення юридичної особи - Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. Згідно даної ухвали, вона підлягає негайному виконанню (а.с.40-42).

Довідкою Форма ОК-5 від 08 червня 2023 року підтверджується виплата Біловарським закладом загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області позивачці ОСОБА_2 заробітної плати за 2022 рік, зокрема за жовтень 2022 року в розмірі 28390,33 та за листопад 2022 року в розмірі 18363,64 грн. (том 1 а.с. 68-71).

Відповідно до Наказу №18 від 15 лютого 2023 року позивачці ОСОБА_2 , як завгоспу Біловарського ЗЗСО І-ІІ ступенів надано відпустку без збереження заробітної плати у кількості 90 к.д. з 19 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року (а.с. 93).

Згідно письмових пояснень позивачки ОСОБА_2 від 22 травня 2023 року адресованих голові комісії з припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області Шелевер Р., вбачається, що ОСОБА_2 з 19 лютого 2023 року по 12 березня 2023 року була закордоном. З 13 березня 2023 року по 22 березня 2023 року була на роботі вчителем фізики та інформатики у Біловарському ЗЗСО І-ІІ ст. З 23 березня 2023 року, в зв`язку з незадоволенням заяви про припинення відпустки без збереження заробітної плати, пішла знову у відпустку без збереження заробітної плати з 23 березня 2023 року по 20 травня 2023 року (том 1 а.с. 94).

З протоколу № 9 від 22 травня 2023 року засідання комісії з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, вбачається, що комісія вирішила звільнити ОСОБА_2 вчителя фізики та інформатики Біловарського ЗЗСО І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради, 22 травня 2023 року за прогул без поважних причин, пункт 4 частини 1 статті 40 КЗпП України (наказ від 22 травня 2023 року № 27) (том 1 а.с.95-98).

Наказом комісії з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатські області №48 від 15 червня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_2 » звільнено ОСОБА_2 завідувача господарською частиною Біловарського ЗЗСО І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради, 15 червня 2023 року за угодою сторін, пункт 1 частини 1 статті 36 КЗпП України (том 1 а.с.107)

Згідно відомості Біловарського ЗЗСО І-ІІ ст. за червень 2023 року, позиваці ОСОБА_2 у червні 2023 року, як вчителю фізики та інформатики нараховано 5918,90 грн. компенсації за 13 днів невикористаної відпустки, а також компенсацію за 6 днів невикористаної відпустки завгоспа в розмірі 1632,82 грн., а також заробітну плату завгоспа в розмірі 1546,55 грн. та виплачено 20 червня 2023 року позивачці ОСОБА_2 - 7248,61 грн., що підтверджується випискою по картці від 22 червня 2023 року (том 1 а.с. 108-110,112).

Згідно акту приймання передавання документації та печатки Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 27 лютого 2023 року міститься наказ №18 від 15 лютого 2023 року «Про надання відпустки ОСОБА_2 завгоспу Біловарського ЗЗСО І-ІІ ступенів та міститься інформацію про книгу обліку наказів в якій під № 18 та 22 міститься запис від 15 лютого 2023 року «Про надання відпустки ОСОБА_2 » та «Про надання відпустки без ЗЗП ОСОБА_2 » відповідно (том 1 а.с.180-183).

З книгою обліку наказів, вбачається, що в ній міститься запис про наказ № 18 та № 22 від 15 лютого 2023 року про надання відпустки без ЗЗП ОСОБА_2 (том 1 а.с. 201-205).

Відповідно до табеля обліку робочого часу Біловарського ЗЗСО І-ІІ ст. за лютий, березень та квітень 2023 року міститься інформація по відсутність відпрацьованих днів вчителем фізики та інформатики ОСОБА_2 та міститься позначка «х», а також за травень 2023 року відпрацьовано 4 години 22 травня 2023 року (том 1 а.с. 187-196).

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд першої інстанції при вирішенні справи виносить рішення на підставі належних та допустимих доказів, досліджених в судовому засіданні відповідно до глави 5 ЦПК України.

Стаття 81 ЦПК України зобов`язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами згідно зі ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Докази мають відповідати вимогам, зазначеним у статтях 77-80 ЦПК України.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, ст. 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Відповідно до статті 43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 21КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до положень статті 139КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 142КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, у тому числі, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно зі статтею 147КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 147-1КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На підставі статті 148КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Відповідно до частини першої статті 149КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Така процедура є однією з гарантій від безпідставного притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності.

Поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника.

Отже, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40КЗпП України є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі.

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 761/30967/15-ц).

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 235/2284/17 (провадження № 61-72св17) зроблено висновок, що основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, підлягають з`ясуванню обставини, в чому конкретно полягало порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1,148,149КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до частин першої статті 235КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Як вбачається з наказу № 27 від 22 травня 2023 року, ОСОБА_2 вчителя фізики та інформатики Біловарського ЗЗСО І-ІІ ст. Бедевлянської сільської ради звільнено 22 травня 2023 року за прогул без поважних причин, п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України у відповідності до протоколу № 9 комісії з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області та враховуючи табелі обліку робочого часу працівників Біловарського ЗЗСО І-ІІ ст. Бедевлянської сільської ради за період з лютого по 15 травня 2023 року.

Проте, у наказі № 27 від 22 травня 2023 року та документах на підставі яких виданий відповідний наказ про звільнення ОСОБА_2 за прогул без поважних причин відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України, не вказано проміжок часу, протягом якого ОСОБА_2 була відсутня на робочому місці без поважних причин.

Представник позивачки зазначає, що у період з 19 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року, позивачка ОСОБА_2 , як вчитель фізики та інформатики перебувала у відпустці без збереження заробітної плати.

Не зважаючи на посилання представників відповідачів про відсутність наказу № 22 від 15 лютого 2023 року, такі послання спростовуються копією наказу Біловарського ЗЗСО І-ІІ ст. Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області № 22 від 15 лютого 2023 року та копією книги обліку наказів в якій міститься інформація про наказ №22 від 15 лютого 2023 року «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2 ».

В той час, відповідачами не надано жодних доказів того, що наказ № 22 від 15 лютого 2023 року є підроблений, а інформація яка міститься в книзі обліку наказів внесена помилково.

Табель обліку використання робочого часу - основний документ, що є підставою для нарахування заробітної плати працівникам з почасовою системою оплати праці.

Відсутність працівника повинна відображатись в табелі обліку робочого часу шляхом проставлення літерного коду «НЗ» (нез`явлення з нез`ясованих причин) або цифрового коду «28».

У табелі обліку робочого часу за лютий 2023 року відсутні будь які відмітки щодо виходу на роботу чи відсутності на роботі вчителя фізики та інформатики ОСОБА_2 без поважних причин.

З табеля обліку робочого часту за березень, квітень та за травень 2023 року вбачається, що у ньому у період з 01 березня 2023 року по 15 травня 2023 року щодо позивачки ОСОБА_2 вчителя фізики та інформатики містяться відмітки «х» та відсутні відомості про відпрацьовані дні.

Таким чином, посилання представників відповідачів про відсутність позивачки ОСОБА_2 на роботі без поважних причин, спростовується табелями обліку робочого часу.

Вищезазначені обставини, на переконання суду, є беззаперечними підставами для визнання звільнення позивачки за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП Українитаким, що відбулося без законної підстави.

Отже, у зв`язку з тим, що звільнення позивачки відбулося без законної підстави, остання має бути поновлена на роботі.

Враховуючи те, що Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області припинив свою діяльність в результаті реорганізації 27 жовтня 2023 року, правонаступником якого є Бедевлянський ліцей Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, а тому позивачка підлягає поновленню на посаді вчителя фізики та інформатики Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.

Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди слід зазначити наступне.

За змістом ч. 2 ст.235КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Положення статті 235 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу приймається судом одночасно з рішенням про поновлення на роботі. Якщо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при поновленні на роботі не відбулось, працівник з урахуванням змісту статті 235 КЗпП України не позбавлений процесуальної можливості заявити таку вимогу за окремим позовом.

Відповідно до ст.237-1КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В силу наведених норм трудового законодавства, підставою відшкодування моральної шкоди є порушення власником або уповноваженим ним органом законних прав працівника, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст. 80 ЦК України юридична особа наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю та може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що сторонами у справі є позивач і відповідач, між якими і виник спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Аналогічні за змістом висновки сформульовані також у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17.

У постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 635/7642/16ц (провадження № 61-42670св18) зазначено, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову у позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

На час виникнення спірних правовідносин позивачка ОСОБА_2 перебувала на посаді вчителя фізики та інформатики Біловарського ЗЗСО І-ІІ ст. Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.

Отже, позивачка ОСОБА_2 на момент звільнення перебувала у трудових відносинах із Біловарським ЗЗСО І-ІІ ст. Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.

Відповідно до рішення п`ятнадцятої сесії VIII скликання Бедевлянської сільської ради Тячівського району № 474 від 16 лютого 2023 року, сесія Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області вирішила припинити Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, ідентифікаційний код 25452536, як юридичну особу шляхом приєднання до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатські області.

Згідно відповіді №126542 від 26 червня 2023 року з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Біловарським ЗЗСО І-ІІ ст. Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області станом на 26 червня 2023 року не припинив свою діяльність.

У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що судам необхідно враховувати, що згідно зі статтею 21 КЗпП України належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.

Позивачка ОСОБА_2 заявила свої вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, не до юридичної особи з якою перебувала у трудових відносинах - Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, а до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.

Враховуючи вищевикладене, належним відповідачем за вимогами ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди має бути саме роботодавець Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, оскільки на час звернення до суду даний заклад не припинив свою діяльність.

Крім того, згідновитягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 20 листопада 2023 року, припинено юридичну особу - Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області в результаті реорганізації 27 жовтня 2023 року та його правонаступником є Бедевлянський ліцей Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди позивачка пред`явила до неналежного відповідача Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Згідно ч.1, п.2 ч.2ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

У зв`язку з відмовою у задоволенні вимог позову, які були оплачені позивачем судовим збором, судовий збір у зазначеній частині покладається на позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З урахуванням того, що позивачку звільнено від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про поновлення на роботі, суд вважає, що судовий збір у розмірі 2684,00 грн. підлягає стягненню з Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області в дохід держави.

Щодо заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу та подання доказів понесення витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки представником позивача заявлене відповідне клопотання, суд при ухваленні рішення не вирішує питання про стягнення витрат позивача на правничу допомогу.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України судове рішення в частині поновлення на роботі підлягає до негайного виконання.

Керуючись ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ комісії з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 22 травня 2023 року №27 «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Поновити ОСОБА_2 на посаді вчителя фізики та інформатики Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області днем 22 травня 2023 року.

Стягнути з Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області на користь держави судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн. 00 коп.

Рішення суду про поновлення ОСОБА_2 на посаді вчителя фізики та інформатики Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області днем 22 травня 2023 року підлягає до негайного виконання.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач: Бедевлянська сільська рада Тячівського району Закарпатської області в особі комісії з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, адреса місцезнаходження: 90561, с. Бедевля, вул. Волошина, 18, Тячівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ- 04351601.

Відповідач: Бедевлянський ліцей Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, адреса місцезнаходження: с. Бедевля, вул. Волошина, 49, Тячівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 25452430.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2024 року.

Суддя: М.Д.Стецюк