Постанова

від 20.02.2024 по справі 308/17145/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/17145/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 лютого 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Джуги С.Д., Куштана Б.П.

з участю секретаря судового засідання: Сливки С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 серпня 2022 року, ухвалене головуючою суддею Голяна О.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

У грудні 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.07.2018 між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір №94619574000 про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна з можливістю відкриття карткового рахунку, за умовами якого банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 32 519,72 грн на строк до 25.01.2021.

У порушення умов договору позичальник не виконував зобов`язання з своєчасної сплати кредитної заборгованості, у зв`язку з чим у останньої виникла заборгованість.

27.09.2019 між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» був укладений договір факторингу №155, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило, а «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» набуло право вимоги за кредитним договором до позичальників в тому числі за договором №94619574000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1

30.09.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №30-09/19/02, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за вказаним кредитним договором. Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс» згідно договору №09-03/23 від 09.03.2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, право грошової вимоги до боржників згідно кредитного договору №94619574000 та набуло статусу кредитора по відношенню до боржників.

А 30.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір №30-05/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги відповідно до якого ТОВ «Дебт Форс» набуло статусу кредитора до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 .

Загальний розмір кредитної заборгованості, станом на 26.11.2021 становить 39 270,20 грн, з яких: 32 519,72 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту); 576,70 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 3 050,00 грн - заборгованість з комісії; 815,22 грн - нараховані 3 % річних; 2 308,56 гр. інфляційні витрати.

Оскільки ТОВ «Дебт Форс» набуло права вимоги за договором відступлення, а тому просило суд стягнути з ОСОБА_1 кредитну заборгованість в розмірі 39 270,20 грн, судові витрати у сумі 2 270,00 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Рішенням Ужгородськогоміськрайонного судуЗакарпатської областівід 26серпня 2022року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» суму заборгованості договором №94619574000 про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна від 25.07.2018 у розмірі 38 655,17 грн, в тому числі: 31 919,72 грн - тіло кредиту; 576,70 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 800,19 грн - три відсотки річних; 2 308,56 грн - інфляційні витрати; 3050,00 грн - комісія за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при прострочені сплати чергового платежу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» суму судового збору в 2234,44 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат РакущинецьА.А., просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вказує, що банк кредитних коштів ОСОБА_1 не видав, а посилання позивача на «Виписку за кредитним договором» є безпідставним, так як фактично випискою по рахунку не являється. Тобто нема жодного документу, який би свідчив, що банком кредит був виданий позичальнику, і позичальник ці кошти отримав.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права, зокрема, не застосовано положення ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Судом встановлено, що враховуючи норми Закону України «Про споживче кредитування», у даному випадку не можна говорити про незаконність дій банку щодо встановлення в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати плату за обслуговування простроченої кредитної заборгованості, оскільки із вказаного Закону вбачається можливість банків визначати у кредитному договорі нарахування та сплату комісії, яку позичальник зобов`язаний сплатити банку за умови, що він обізнаний про необхідність сплати таких платежів та надав свою згоду на це при укладенні договору.

Натомість відповідач вважає, що заявлення до стягнення комісії відповідно до ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» є недійсним з моменту його укладання. Для цього не потрібно визнавати кредитний договір в частині встановлення комісії недійсним, оскільки він є нікчемним в силу вимог Закону та не породжує наслідків для сторін у справі.

Встановивши в кредитному договорі обов`язок щодо сплати щомісячної комісії за обслуговування кредиту Банк не зазначив про те, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Надання кредиту є виконання зобов`язання банка за кредитним правочином, то така дія не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником.

Крім того, оскільки відкриття та введення позичкового рахунку у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам і публічно - правовим обов`язком самої кредитної установи (банку), то такі дії жодним чином не можуть розглядатися як послуги, що надаються клієнту - позичальнику.

Отже, враховуючи те, що умова про сплату комісії є несправедливою та такою, що перечить законодавству України, є підставою для визнання даної умови недійсною.

Судом першої інстанції також безпідставно застосовано положення ст. 634 ЦК України та не застосовано положення ст. 207 ЦК України.

Крім того вказує, що додані до позовної заяви документи не містять підпису сторін, а виготовлені на компютері за допомогою програмних застосунків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), а кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Також не погоджується із стягнутою сумою витрат на правничу допомогу, оскільки вважає таку не співмірною із суттю та заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що така не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору та вимогами ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом уході апеляційногорозгляду встановлено,що 25.07.2018 ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «УкрСиббанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету - заяву б/н від 25.07.2018 року. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 просить надати їй споживчий кредит на наступних умовах: строк користування кредитом 30 місяців, сума кредиту 32 519,72 грн. Перший внесок 908,00 грн., валюта кредиту гривня. Інформація про товар: холодильник вартістю 13949,91 грн., пилосос вартістю 4999,90 грн., холодильник вартістю 32 899,72 грн. На анкеті заяві наявний особистий підпис ОСОБА_1 (а.с.12).

ПАТ «УкрСиббанк» виконав свій переддоговірний обов`язок по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця, про що свідчить наявний в матеріалах справи паспорт споживчого кредиту (стандартизована форма). В паспорті кредиту в тому числі відображена інформація стосовно платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця. Підтвердженням того, що ОСОБА_1 ознайомлена з інформацією, що надається споживачу до укладання договору, є особистий підпис останньої (а.с.13-14).

25.07.2018 між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір № 94619574000 про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна, за умовами якого банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 32 519,72 грн на строк до 25.01.2021. На договорі наявний особистий підпис ОСОБА_1 (а.с.7-9).

Пунктом 2 вказаного договору визначено, що підписуючи цей договір, позичальник погоджується з викладеними у Правилах споживчого кредитування (оприлюднених у газеті «Голос України» № 35 від 13.05.2011 року, із усіма змінами і доповненнями), пропозицією банку надати позичальнику споживчий кредит на умовах, встановлених у цьому договорі та Правилах споживчого кредитування.

Ціна товару складає 32 899,72 грн. Розмір платежу за товар, що сплачується позичальником за рахунок власних коштів, складає 980 грн (п.3, 3.1 договору).

Розмір ануїтетного платежу становить суму 1084 гривень з моменту укладання договору до 27.07.2020, включно. З 28.07.2020 розмір сума ануїтетного платежу становить 2060 гривень (п.5 договору).

Відповідно до п. 7 Кредитного договору процентна ставка за Кредитним договором встановлюється в розмірі 0,00001 % річних. Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 7,00 % річних, що діє для строкової суми основної заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується для всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за договором та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме: з наступного дня після дня несплати або неповної сплати платежу, встановленого у кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та додатків до договору (п.9 договору). Також в матеріалах справи міститься додаток № 1 до договору, в якому передбачені наступні комісії:

- комісія за надання послуг з управління кредитом при отриманні (встановленні) та використанні кредиту 0,00% від суми кредиту на придбання товару, сплачується позичальником за рахунок власних коштів; у разі фінансуванні комісії за рахунок кредитних коштів включається до суми ануїтетного платежу;

- комісія за управління кредитом 3,00 % від суми наданого кредиту, починаючи з 28.07.2020; включається до суми ануітетного платежу;

- комісія за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при прострочені сплати чергового платежу до 500 гривень; банк на власний розсуд має право вимагати сплати зазначеної комісії з 1 дня прострочення в разі суми прострочення більше 1 грн.; банк має право утримувати комісію з суми ануїтетного платежу в період, у якому мало місце прострочення або пізніше;

- комісія за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за договором (разова) 600 грн.; за рахунок кредитних коштів;

- комісія за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою клієнта згідно тарифів /а.с.10-11/.

В п.15 договору зазначено, що позичальник просить банк надати йому кредит для особистих потреб на умовах цього договору та Правил споживчого кредитування, а саме: в сумі 31919,72 грн. на придбання товару, що зазначені в п.12 цього договору, шляхом оплати банком з позичкового рахунку платіжних документів «Сав-Дістрибьюшн», код ЄДРПОУ 35625082 на рахунок отримувача 1 № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ Креді Агріголь, код банку 300614; в сумі 600 гривень на оплату комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями (довідки надаються банком у вигляді смс повідомлень, що направляються на номер телефону позичальника), шляхом зарахування на рахунок банку комісії за надання довідки про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за перший місяць кредитування з позичкового рахунку позичальника.

Банком виконано всіх умов договору та надано відповідачці ОСОБА_1 кредитні кошти, якими вона користувалася, що підтверджується випискою за кредитним договором та меморіальним ордером № 0614584140 від 25.07.2018 ( а.с.23-31).

Загальний розмір кредитної заборгованості, станом на 26.11.2021 становить 39 270,20 грн, з яких: 32 519,72 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту); 576,70 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 3 050,00 грн - заборгованість з комісії; 815,22 грн - нараховані 3 % річних; 2 308,56 гр. інфляційні витрати.

27.09.2019 між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" був укладений Договір факторингу №155, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", а Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" набуло право вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 94619574000 про надання споживчого кредиту від 25.07.2018, що укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 (а.с.32-36, 38-43).

Відповідно до платіжного доручення №4 від 27.09.2019 року ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» здійснило на користь АТ «УкрСиббанк» оплату лота у розмірі 441 970,97 грн. відповідно договору факторингу №155 від 27.09.2019 року (а.с.37).

30.09.2019 між ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 30-09/19/02, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 94619574000 про надання споживчого кредиту від 25.07.2018, що укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . Відповідно до платіжного доручення №5 від 24.10.2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило на користь ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» часткову оплату лота у розмірі 443 839,25 грн. відповідно договору факторингу №30-09/19/02 від 30.09.2019 ( а.с.44 55).

30.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір №30-05/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги відповідно до якого ТОВ «Дебт Форс» набуло статусу кредитора до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно задовольнив частково позовні вимоги, оскільки сторонами при укладанні кредитного договору було погоджено умови кредитування, відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.

Доводи апеляційноїскарги проте,що позивачемдо позовуне наданодоказів отриманнявідповідачем кредитнихкоштів єбезпідставними таспростовуються наявнимив матеріалахсправи доказами,зокрема меморіальним ордером № 0614584140 від 25.07.2018 та випискою по рахунку з яких слідує, що грошові кошти за кредитним договором № 94619574000 від 25.07.2018 в розмірі 32519,72 грн. (в тому числі 31 919,72 тіло кредиту та 600 грн. комісії) були перераховані на відкритий позичковий рахунок відповідача.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем при укладенні кредитного договору Закону України «Про захист прав споживачів» зокрема, що стосується нарахування комісії, то такі є безпідставними і такі було перевірено судом першої інстанції. ОСОБА_1 власноручно підписала договір про надання споживчого кредиту та додатком до нього погодилася із умовами кредитування. Також відповідач, ознайомившись з паспортом споживчого кредиту, умовами кредитного договору, додатком до цього договору, мала можливість відмовитися від його укладення, однак заперечень щодо сплати комісії у визначеному банком розмірі на момент підписання договору не заявляла, не зверталась до банку із заявою про надання роз`яснень незрозумілих їй умов договору, якщо такі мали місце, додатку до договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, додатку до договору, тим самим фактично погодилась зі всіма умовами такого договору. При цьому відповідач не зверталася до суду із позовом про визнання кредитного договору недійсним.

Позивачем долучено до позовної заяви розрахунок боргу, в свою чергу апелянт, на спростування зазначених розрахунків, не надав альтернативного розрахунку заборгованості по кредиту, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є недоведеними.

Доказів, які б свідчили про виконання зобов`язань за кредитним договором матеріали справи не містять.

Тому, наведені в апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, та особистого тлумачення апелянтом норм закону.

З огляду на наведене судом першої інстанції з дотриманням вимог закону дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 26 лютого 2024 року.

Суддя-доповідач:

Судді: