Рішення

від 15.02.2024 по справі 308/6634/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/6634/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Бенца К.К.

при секретарі Майор Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замкове» до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним і скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12.07.2017 представник позивача ОСББ «Замкове» адвокат Мелень М.П. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення, згідно з яким просив визнати незаконним і скасувати підпункт 1.40 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 08.10.2016 №412 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

17.10.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву від 16.10.2018 в порядку ст. 49 ЦПК України, у якій просив:

поновити ОСББ «Замкове» строк позовної давності на звернення до суду з позовом до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на підвальні приміщення, що знаходяться в АДРЕСА_1 , загальною площею 346,90 кв.м., №7л, загальною площею 103,20 кв.м., №7м, загальною площею 56,50 кв.м., №7і, загальною площею 59,50 кв.м., визнання незаконним і скасування підпункту 1.5 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 18.06.2013 №952 «Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», якщо такий пропущено з поважних причин;

призначити судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз;

скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на підвальні приміщення, що знаходяться в АДРЕСА_1 , загальною площею 346,90 кв.м., № 7л, загальною площею 103,20 кв.м., №7м, загальною площею 56,50 кв.м., № 7і, загальною площею 59,50 кв.м.;

визнати незаконним і скасувати підпункт 1.5 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 18.06.2013 №952 «Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок»;

визнати незаконним і скасувати підпункт 1.40 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 18.10.2016 №412 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок»;

визнати незаконним і скасувати рішення Ужгородської міської ради від 22.02.2018 №1024 «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу»;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 02.03.2018 між Ужгородською міською радою та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Гулянич Т.М., зареєстрований в реєстрі за №206;

зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ОСББ «Замкове» прибудинковою земельною ділянкою будинку АДРЕСА_2 шляхом відновлення її стану, який існував до порушення прав, тобто до квітня 2017 року.

Мотивуючі позовні вимоги представник позивача вказує на те, що рішенням виконкому Ужгородської міської Ради депутатів трудящих №494 від 21.08.1956 «Про відміну рішення №834 від 22 листопаду 1954 року про відвід земельної ділянки для побудови 8-ми квартирного житлового будинку Облсільпроекту», яке є чинним на даний час, відведено земельну ділянку розміром 0,19 га по АДРЕСА_3 (теперішня адреса: АДРЕСА_2 ) для побудови 10-ти квартирного житлового будинку Закарпатському обласному фінансовому відділу.

У 1958 році було закінчено будівництво вказаного 10-ти квартирного житлового будинку.

Згідно з технічним паспортом на домоволодіння по АДРЕСА_2 , складеним Ужгородським бюро технічної інвентаризації станом на 02.07.1968, і генеральним планом (схемою) детальна земельна площа присадибної ділянки складає 2058 кв.м., тобто 0,2058 га.

З рішення Закарпатського облвиконкому від 05.02.1980 №35 «Про затвердження додаткового списку пам`яток містобудування і архітектури місцевого значення в Закарпатській області» та з додатку до цього рішення вбачається, що ОСОБА_4 гора у м. Ужгороді, яка розміщена в межах АДРЕСА_4 є пам`яткою містобудування і архітектури місцевого значення.

З вищезазначеного рішення Закарпатського облвиконкому від 05.02.1980 № 35 і з додатку до цього рішення також вбачається, що підвальні приміщення, які знаходяться в АДРЕСА_1 , загальною площею 346,90 м2, №7л, загальною площею 103,20 м2, №7м, загальною площею 56,50 м2, №7і, загальною площею 59,50 м2, є складовою частиною пам`ятки містобудування і архітектури місцевого значення «Комплекс Замкової гори».

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської Ради народних депутатів від 23.08.1995 №120 «Про реєстрацію будинковолодінь, відчуження незакінчених будівництвом індивідуальних житлових будинків, прийняття в експлуатацію» було зареєстровано право власності Ужгородської міської ради на житловий будинок: АДРЕСА_2 .

27.12.2012 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням у цивільній справі №712/22892/12 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, визнав за ним право власності на підвальні приміщення, що знаходяться в АДРЕСА_1 , загальною площею 346,90 м2, №7л, загальною площею 103,20 м2, №7м, загальною площею 56,50 м2, №7і, загальною площею 59,50 м2.

16.03.2013 ОСОБА_1 на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2012 у цивільній справі №712/22892/12 набув право власності на підвальні приміщення, що знаходяться в АДРЕСА_1 , загальною площею 346,90 кв.м., по АДРЕСА_1 , загальною площею 103,20 кв.м., по АДРЕСА_1 , загальною площею 56,50 кв.м., по АДРЕСА_1 і, загальною площею 59,50 кв.м., які побудовані у 1785 році та є складовою частиною пам`ятки містобудування і архітектури місцевого значення «Комплекс Замкової гори», що стверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 16.03.2013 за №№1306689, 1306411, 1304363, 1306073, листом Ужгородського райвідділу УМНС України в Закарпатській області від 15.12.2011 №1/1080 і листом Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 15.04.2016 №01-13/392-02.

18.06.2013 Ужгородська міська рада на підставі витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 16.03.2013 за №№1306689, 1306411, 1304363, 1306073 надала ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0300 га для реконструкції власних підвальних приміщень по АДРЕСА_2 , з подальшою передачею її в оренду. Це підтверджується зверненням ОСОБА_1 від 05.06.2013, схемою розміщення земельної ділянки та витягом з рішення Ужгородської міської ради від 18.06.2013 №952 (пункт 1.5).

12.07.2014 зареєстровано ОСББ «Замкове», яке створене співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .

19.06.2015 Ужгородська міська рада розглянула звернення ОСББ «Замкове» від 02.04.2015 та прийняла рішення №1721 «Про передачу на баланс житлового будинку», згідно з яким 20.07.2015 Департамент міського господарства Ужгородської міської ради передав, а ОСББ «Замкове» прийняло на свій баланс житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , первісною вартістю 3116291,55 грн., зносом в сумі 1116291,55 грн., 1958 року будівництва, що підтверджується актом приймання-передачі основних засобів від 20.07.2015.

У серпні 2015 року комунальне підприємство «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради, яке здійснює діяльність у сфері архітектури, інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, надало ОСББ «Замкове» викопіювання з генерального плану міста по АДРЕСА_2 , з якого вбачається, що станом на серпень 2015 року загальна площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , складала 0,2100 га.

Позивач зазначає, що 15.04.2016 Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації у своєму листі №01-13/392-02, яким не заперечує відведення земельної ділянки в оренду для реконструкції підвальних приміщень, при умові дотримання вимог чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини, зазначило, що ділянка за адресою: АДРЕСА_1 і, к, л, м, розміщена в історичному ареалі міста і є складовою частиною архітектурно-містобудівного ансамблю пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення «Комплекс Замкової гори» (охор. №1-М, відповідно до рішення ОВК №35 від 05.02.1980).

25.04.2016 Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради у своєму висновку №33244 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зазначило, що земельна ділянка площею 0,0278 га відводиться в оренду ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , на підставі рішення Ужгородської міської ради XVII сесії VI скликання (3-є пленарне засідання) від 18.06.2013 №952. На думку управління відведення земельної ділянки не суперечить чинній містобудівній документації.

30.06.2016 Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області у пунктах 3 і 4 висновку №410/41-16 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 зазначило наступне: «3. Юридичний статус земельної ділянки. Ділянка відводиться на підставі рішення Ужгородської міської ради XVII сесії VI скликання (3-є пленарне засідання) від 18 червня 2013 року № 952. Земельна ділянка відводиться за рахунок земель громадян, яким надані землі для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибні ділянки). Сума збитків не нараховуються. 4. Особливі умови використання земельної ділянки: а) ділянка розміщена в історичному ареалі міста і є складовою частиною архітектурно-містобудівного ансамблю пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення «Комплекс Замкової гори (охор. №1-М, відповідно до рішення ОВК №35 від 05.02.1980); б) до використання земельної ділянки приступати після державної реєстрації прав на земельну ділянку.».

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2101435412016 від 12.07.2016 вбачається, що 12.07.2016 Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області зареєструвало земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:09:001:0012, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , тип власності якої не визначено, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), код класифікації видів цільового призначення земель 02.01, площею 0,0278 га.

18.10.2016 Ужгородська міська рада затвердила ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:09:001:0012) площею 0,0278 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , та передала її в оренду строком на 5 років до 18.10.2021. Це підтверджується заявою ОСОБА_1 від 10.08.2016, витягом з рішення Ужгородської міської ради від 18.10.2016 №412 (пункт 1.40) та договором оренди землі №1908 від 18.10.2016.

У 2016 році ОСОБА_1 надав ОСББ «Замкове» ксерокопію викопіювання з генерального плану міста по АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що у квітні 2017 року ОСОБА_1 влаштував суботник на частині прибудинкової земельної ділянки будинку АДРЕСА_2 , власником якого є співвласники ОСББ «Замкове». На цьому суботнику наймані працівники ОСОБА_1 зрізали багаторічні фруктові дерева, які були посаджені на спірній частині земельної ділянки мешканцями цього будинку.

В такий спосіб ОСББ «Замкове» було поставлене до відому, що спірна частина прибудинкової земельної ділянки перебуває в користуванні ОСОБА_1

12.07.2017 ОСББ «Замкове» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з цивільним позовом до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 , в якому просить визнати незаконним і скасувати підпункт 1.40 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 18.10.2016 №412 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

20.08.2018 ОСББ «Замкове» оскаржило в апеляційному порядку рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2012 у цивільній справі №712/22892/12.

22.09.2018 з офіційного сайту Ужгородської міської ради ОСББ «Замкове» стало відомо, що на підставі рішення Ужгородської міської ради від 22.02.2018 №1024 було продано ОСОБА_1 земельну ділянку (кадастровий номер 2110100000:09:001:0012) площею 0,0278 га по АДРЕСА_6 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , яка є об`єктом спору у даній справі.

26.09.2018 виконавчий комітет Ужгородської міської ради надав голові ОСББ «Замкове» копію рішення Ужгородської міської ради від 22.02.2018 №1024 «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу», копії документів, на підставі яких було прийнято це рішення, та копію договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 02.03.2018 між Ужгородською міською радою та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Гулянич Т.М., зареєстрованого в реєстрі за №206, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0278 га, кадастровий номер 2110100000:09:001:0012, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 .

Ціна продажу земельної ділянки за цим договором купівлі-продажу земельної ділянки становить 77842,78 грн. (з розрахунку 280,01 грн. за 1 кв.м.).

Державна реєстрація права приватної власності ОСОБА_1 на підвальні приміщення проведена на підставі незаконного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2012 у цивільній справі №712/22892/12.

Представник позивача вважає, що підпункт 1.5 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 18.06.2013 №952 «Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», підпункт 1.40 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 18.10.2016 №412 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», рішення Ужгородської міської ради від 22.02.2018 №1024 «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу» є незаконними і підлягають до скасування з нижченаведених підстав.

Зауважує, що земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:09:001:0012, яку відведено за рахунок прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , передано в оренду та продано фізичній особі ОСОБА_1 з порушенням порядку, встановленого статтями 42, 116, 120, 123, 124, 128, 152 ЗК України.

З викопіювання з генерального плану міста по АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , зі схеми розміщення цієї земельної ділянки, з викопіювання з генерального плану міста по АДРЕСА_2 станом на серпень 2015 року, з технічного паспорта на домоволодіння по АДРЕСА_2 , складеного Ужгородським БТІ станом на 02.07.1968, вбачається, що земельну ділянку по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , площею 0,0278 га, відведено, передано в оренду та продано ОСОБА_1 за рахунок частини прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 без письмової згоди землекористувача ОСББ «Замкове».

Підпункт 1.5 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 18.06.2013 №952 «Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», підпункт 1.40 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 18.10.2016 №412 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», рішення Ужгородської міської ради від 22.02.2018 №1024 «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу» суперечать чинному рішенню виконкому Ужгородської міської Ради депутатів трудящих №494 від 21.08.1956 та порушують право користування спірною земельною ділянкою співвласниками будинку, які 12.07.2014 створили ОСББ «Замкове».

Обґрунтовуючи своє право користування земельною ділянкою прибудинкової території, за рахунок якої спірними рішеннями Ужгородською міською радою відведено, передано в оренду, продано відповідачу ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:09:001:0012, ОСББ «Замкове», окрім на положення статті 42 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 14.1.205 Податкового кодексу України, Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», посилається також на позицію Конституційного Суду України, що викладена в рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками).

Як зауважує представник позивача, стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Оскільки земельну ділянку площею 0,19 га було виділено виконкомом Ужгородської міської Ради депутатів трудящих в 1956 році Закарпатському обласному фінансовому відділу для побудови 10-ти квартирного житлового будинку, така ділянка була сформована і отримана організацією (юридичною особою) на той час правомірно (статті 3, 13, 15, 16, 37 - 39 ЗК УРСР 1922 року).

Позивачу не відомі будь-які акти органів місцевого самоврядування щодо припинення права користування земельною ділянкою прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 площею 0,19 га, щодо вилучення з користування будинку чи про передачу її іншим особам.

До прийняття чинної Конституції України право приватної власності громадян на землю передбачалося Земельним кодексом України в редакції від 13.03.1992, Законом України «Про власність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26.12.1992 №15-92, окремими указами Президента України щодо паювання земель.

Наголошує, що Земельний кодекс України в редакції від 13.03.1992 закріпив право колективної і приватної власності громадян на землю, зокрема право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (стаття 6). Це свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам, на їх вибір, забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування.

При цьому в будь-якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з не переоформленням правового титулу. Чинний кодекс, прийнятий 25.10.2001, визначив право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92). У зв`язку з утвердженням Конституцією України принципу правової держави, що передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод, позивач посилається саме на законне правомірне користування земельною ділянкою прибудинкової території як право, набуте ним правомірно в законний спосіб. Окрім того, позивач наголошує, що навіть зміна балансоутримувачів та власників багатоквартирного будинку не може змінити, тим більше скасувати набутого в законний спосіб права на землю.

12.07.2014 співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 утворено ОСББ «Замкове», відтак інтереси співвласників щодо користування земельною ділянкою прибудинкової території будинку представляє ОСББ.

Оскільки з 1956 року співвласниками будинку земельна ділянка, частина якої спірними рішеннями Ужгородською міською радою відведена, передана в оренду, продана відповідачу ОСОБА_1 , використовувалася для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, то позивач вважає, що органом місцевого самоврядування частина її була виділена, передана в оренду, продана третій особі (відповідачу ОСОБА_1 ) з порушенням норм Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і норм земельного законодавства.

Представник позивача вважає, що спірними рішеннями Ужгородської міської ради порушено майнове право співвласників багатоквартирного будинку щодо постійного користування земельною ділянкою, а тому, з огляду на частину другу статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», частину другу статті 382 ЦК України, статтю 42 ЗК України, вказана земельна ділянка, якою користуються мешканці будинку як прибудинковою територією, може надаватися в постійне користуванні підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками (частина перша статті 42 ЗК України). Альтернативи такій умові відведення земельних ділянок прибудинкових територій багатоквартирних будинків законом не передбачено.

Оскільки порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками, враховуючи, що з користування співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 вказана земельна ділянка не вилучалася, то передачу Ужгородською міською радою її в користування відповідачу ОСОБА_1 здійснено не в порядок і спосіб, які встановлені Конституцією та законами України, а отже, з порушенням принципу верховенства права, закріпленого Конституцією України, задля обмеження сваволі органу місцевого самоврядування. Такі дії та прийняте рішення з порушенням спеціально-дозвільного принципу в силу припису частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» мають наслідком визнання його незаконним.

Крім того, представник позивача зазначає, що земельна ділянка відведена міською радою з порушенням вимог Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

З тексту погодження Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 15.04.2016 №01-13/392-02 вбачається, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0278 га, кадастровий номером 2110100000:09:001:0012, код класифікації видів цільового призначення земель 02.01, розміщена в історичному ареалі міста та є складовою частиною архітектурно-містобудівного ансамблю пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення «Комплекс Замкової гори» (охор. №1-М, відповідно до рішення ОВК №35 від 05.02.1980).

Підпункт 1.40 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 18.10.2016 №412 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» суперечить вимогам абзацу сьомого статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», оскільки не було проведено обов`язкової державної експертизи проекту щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:09:001:0012) площею 0,0278 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 .

Представник позивача звертає увагу на те, що земельна ділянка відведена Ужгородською міською радою з порушенням положень генерального плану м. Ужгорода, який був чинним на дату прийняття спірного рішення.

Відповідачу ОСОБА_1 ця земельна ділянка відведена, передана в оренду, продана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), код класифікації видів цільового призначення земель 02.01. Однак, згідно з Основним кресленням коригування генерального плану м. Ужгорода (окремі положення), який затверджений рішенням І сесії VII скликання Ужгородської міської ради від 10.03.2016 №119 «Про затвердження містобудівельної документації», територія, за рахунок якої відводилася спірна земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:09:001:0012, відноситься до земель установ і підприємств обслуговування територія громадської забудови, код класифікації видів цільового призначення земель 03 (03.12 або 03.13), які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торгівельних будівель, для публічних І виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування.

На думку позивача, Ужгородською міською радою перед прийняттям рішення про використання вказаної території та виділення її для забудови необхідно було внести зміни до генерального плану міста, що міською радою не було здійснено.

Свою позицію щодо такого твердження позивач доводить наступним.

Зокрема, рішення про відведення, передачу в оренду, продаж земельної ділянки ОСОБА_1 міською радою були прийняті 18.06.2013, 18.10.2016 та 22.02.2018.

Посилаючись на положення пункту третього частини першої статті 2, частину другу статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статтю 5, частину першу та другу статті 17, статтю 21 Закону України «Про основи містобудування», частину четверту статті 3 Закону України «Про планування і забудову територій», оскільки згідно з генеральним планом, що був чинним на момент погодження місця розташування спірної земельної ділянки, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення, затвердження такого проекту і передачі в користування ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:09:001:0012, територія, за рахунок якої здійснювалося відповідачем Ужгородською міською радою таке відведення, передбачалася не під індивідуальну житлову забудову, а для громадської забудови, то передача відповідачу ОСОБА_1 цієї ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд суперечить містобудівній документації генеральному плану м. Ужгород і є неправомірною. Спірним рішенням Ужгородської міської рада співвласників багатоквартирного будинку позбавлено майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим в силу припису норм Конвенції, статей 13, 14, 41 Конституції України, статті 321 ЦК України.

Окрім іншого, рішеннями Ужгородської міської ради про передачу в оренду, продаж спірної земельної ділянки іншій фізичній особі порушено ряд конституційних прав співвласників багатоквартирного будинку, зокрема право на житло, оскільки право користування житлом без прибудинкової території є обмеженим, право на здорове довкілля, оскільки спорудження відповідачем ОСОБА_1 будівель на прибудинковій території суперечитиме нормам Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 №173, та нормам Державних будівельних норм «ДБН 360-92. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44, через порушення норм щільності забудови. Приймаючи спірні рішення про передачу земельної ділянки у користування ОСОБА_1 , орган місцевого самоврядування фактично вилучив із постійного користування співвласників будинку АДРЕСА_2 частину земельної ділянки, однак, таке питання ним на сесії не розглядалося і рішення з такого питання Ужгородською міською радою не приймалося, що є порушенням норми статей 141, 149, 151 ЗК України.

Позивач стверджує, що орган місцевого самоврядування проігнорував принципом справедливої рівноваги між суспільним і приватним інтересом і свавільно позбавив співвласників багатоквартирного будинку його права користування земельною ділянкою (майна). Оскільки на підставі спірних рішень міської ради спірну земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:09:001:0012 виділено, передано в оренду, продано ОСОБА_1 за рахунок прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 , таке рішення становило неправомірне втручання органу місцевого самоврядування в мирне володіння майном, яке перебуває під захистом Конвенції, Конституції України (стаття 41) та цивільного законодавства (стаття 321 ЦК України).

Посилаючись на положення статей 203, 215 ЦК України представник позивача вказує, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 02.03.2018 між Ужгородською міською радою та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Гулянич Т.М., зареєстрований в реєстрі за №206, є недійсний, оскільки не відповідає вимогам статті 203 ЦК України.

Скориставшись своїм правом у відповідності до вимог ЦПК України відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, подану до суду 12.07.2017, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Зазначає, що оскаржуване рішення міської ради є актом індивідуальної дії, яке вичерпало себе і не підлягає оскарженню в судовому порядку. Позивач не набув права користування, ні права власності на земельну ділянку, в тому числі на спірну. Позивачем не додано жодного правовстановлюючого документа на право користування землею та документів про належність будинку на будь-яких правах ОСББ «Замкове». Щодо законності прийнятого рішення міської ради та користування землею відповідач зауважує, що він набув права користування земельною ділянки в передбаченому законодавством порядку. Вказує, що не підтверджено жодним документом прибудинкову територію. Відповідач при розгляді справи по суті просить врахувати відповідні докази щодо його прав на земельну ділянку, а також практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду щодо охорони саме законних інтересів власника (користувача).

Крім того, скориставшись своїм правом у відповідності до вимог ЦПК України представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Андрушко К.А. подано відзив на заяву позивача, подану в порядку статті 49 ЦПК України, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Зазначає, що позивачем не обґрунтовано пов`язаність заявлених позовних вимог між собою та підсудність розгляду їх, не доведено порушення своїх прав та пропущено строк звернення до суду. Позивач заснований 12.07.2014, не надав жодних правовстановлюючих документів на багатоквартирний будинку АДРЕСА_2 та земельну ділянку, не підтвердив закріплення прибудинкової території за будинком, тим самим позивач не надав доказів щодо порушення його права та інтересу, а також не спростував пропущення ним строків позовної давності. Позивач посилається, що дізнався про порушене право з квітня 2017 року, хоча відповідач безперервно користувався підвалами з 1990 року, а в подальшому став їх власником, тим більше позивач заснований 12.07.2014. Просить суд застосувати строки позовної давності до заявлених вимог позивача, покладених у заяві в порядку статті 49 ЦПК України.

Представник відповідача щодо генплану (схеми) наголошує, що такий не є належним доказом у справі, оскільки не являється ні містобудівною, ні землевпорядною документацією, а також не є генпланом забудови земельної ділянки, оскільки на ній нанесено вже існуючу будівлю багатоквартирного житлового будинку та нежитлових будівель і споруд. Земельна ділянка позивача не виділена, не сформована, права користування на земельну ділянку в порядку, визначеному чинним законодавством України, у позивача не виникло.

Вважає, що вимоги, які ставить позивач у заяві, поданій в порядку статті 49 ЦПК України, є незаконними та необґрунтованими, такими, що підлягають відмові у задоволенні, а додані докази позивачем не доводять порушення його прав, незаконність прийнятих рішень та незаконність набутого права власності відповідачем ОСОБА_1 . Також звертає увагу, що будівництво підвальних приміщень передувало будівництву багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 . Підвальні приміщення по АДРЕСА_1 і, к, л, м, є самостійними об`єктами нерухомого майна, жодного відношення до багатоквартирного будинку не мали і не мають. Подані планово-картографічні матеріали не є документами, що підтверджують право користування на земельну ділянку позивача. Позивач жодним чином не аргументує їх значення у справі, а у відповідності до статей 77, 78 ЦПК України такі докази є неналежними та недопустимими, одержані з порушенням порядку. Таким чином, вважає, що вимога про скасування державної реєстрації права приватної власності на підвальні приміщення є незаконною та не підлягає задоволенню.

Представник відповідача щодо вимоги позивача про визнання незаконним та скасування підпункту 1.40 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 18.10.2016 №412 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», вказує, що стороною відповідача ОСОБА_1 наведено обґрунтований відзив на позов та додано докази, які спростовують доводи позивача. Крім того, щодо заявлених вимог про визнання незаконним та скасування підпункту 1.5 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 18.10.2013 №952 «Про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» та рішення Ужгородської міської ради від 22.02.2018 №1024 «Про приватизації земельної ділянки несільськогосподарського призначення», то дані акти є актами індивідуальної дії, які себе вичерпали. Оскільки акти індивідуальної дії, які є предметом оскарження в рамках даної справи вичерпали свою дію, а згідно з висновком Верховного Суду України в постанові від 11.11.2014 такі акти не підлягають оскарженню, то стороною позивача обрано неналежний спосіб захисту.

Як зауважує представник відповідача, стосовно визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.03.2018 між Ужгородською міською радою та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Гулянич Т.М., зареєстрованого в реєстрі за №206, та щодо зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкод у користуванні ОСББ «Замкове» прибудинковою земельною ділянкою будинку АДРЕСА_2 шляхом відновлення її стану, який існував до порушення прав, тобто до квітня 2017 року, то доданим до відзиву витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку підтверджуються, що при здійсненні державної реєстрації та внесення відомостей в Державний земельний кадастр, кадастровий реєстратор, як уповноважена посадова особа відповідача, здійснив перевірку документів (проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) на предмет відповідності вимогам законодавства та здійснив державну реєстрацію земельної ділянки. Позивач не набув права користування, ні права власності на земельну ділянку, в тому числі на спірну. При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України). У випадку, коли судом не встановлено порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, це є самостійною підставою для у задоволенні позову. Таким чином, за твердженням представника відповідача, немає підстав ні для скасування вищевказаних рішень органу місцевого самоврядування, ні правочину, ні зобов`язувати в судовому порядку ОСОБА_1 усувати перешкоди у користуванні земельною ділянкою, оскільки такі вимоги може ставити тільки власник або належний землекористувач, а позивач таким не являється.

Скориставшись своїм правом у відповідності до вимог ЦПК України представником відповідача Ужгородської міської ради Банясом В.Ю. подано відзив на позовну заяву, подану до суду 12.07.2017, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Зазначає, що рішення, яке позивач просить скасувати, вже вичерпало свою дію шляхом виконання. Вважає хибним твердження позивача про те, що земельна ділянка площею 0,0278 га по АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2110100000:09:001:0012) є прибудинковою територією та наголошує на відсутності у позивача права власності або права постійного користування на вказану земельну ділянку. Звертає увагу на відповідність рішення 8 сесії 7 скликання (1-е пленарне засідання Ужгородської міської ради від 18.10.2016 №412 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» генплану м. Ужгорода та хибне твердження позивача, що територія, за рахунок якої відводилася спірна земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:09:001:0012, відноситься до земель установ і підприємств обслуговування територія громадської забудови, код класифікації видів цільового призначення земель 03 (03.12 або 03.13). На підставі наведеного, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання і позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що він є власником або землекористувачем прибудинкової території, в тому числі спірної земельної ділянки, а також того, що рішення 8 сесії 7 скликання (1-е пленарне засідання) Ужгородської міської ради від 18.10.2016 №412 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» не відповідає вимогам генерального плану м. Ужгорода, який був чинним на дату прийняття вказаного рішення.

Позиція сторін справи:

Представник позивача ОСББ «Замкове адвокат Мелень М.П. у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. 24.11.2022 подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, зазначивши, що позовні вимоги, вказані у заяві від 16.10.2018, ОСББ «Замкове» підтримує повністю з підстав, викладених у цій заяві. 09.02.2024 подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, зазначивши, що позовні вимоги, вказані у заяві від 16.10.2018, ОСББ «Замкове» підтримує повністю з підстав, викладених у цій заяві.

Представник відповідача Ужгородської міської ради у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 29.01.2024. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Окрім тогослідзазначити,щоінформаціяпро датуічасрозгляду справинаявнанасайті Судовавлада,втомучислі іна15.02.2024 року о 16 год. 40хв. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ятастатті 14 ЦПК України). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Результат аналізу частини шостої статті128, частини першої статті130 ЦПК Українидає підстави для висновку, що судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи лише у разі наявності у нього офіційної електронної адреси. Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постанові від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав викладених у відзивах. Надала пояснення аналогічні викладених у відзивах. В наступне судове засідання представники відповідача після оголошеної перерви в судовому розгляді не зявилися. Представники відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали до суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача та його представників.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Представник третіх осіб Орбан Н. подала до суду клопотання про розгляд справи без участі третіх осіб та їх представника.

Заяви, клопотання сторін:

29.01.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про забезпечення позову.

02.02.2018 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Андрушко К.А. подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

05.02.2018 відповідачем ОСОБА_1 подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи відзиву на позов.

09.02.2018 представником відповідача Ужгородської міської ради Банясом В.Ю. подано до суду відзив на позовну заяву.

13.02.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про відкладення підготовчого засідання.

14.03.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про відкладення підготовчого засідання.

16.04.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про відкладення підготовчого засідання.

17.04.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про відкладення підготовчого засідання.

04.06.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду повідомлення про знаходження у засіданні іншого суду.

06.06.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву від 06.06.2018 про визнання незаконним і скасування рішення (в порядку ст. 49 ЦПК України).

06.06.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду клопотання від 06.06.2018 про призначення судової земельно-технічної експертизи.

19.06.2018 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Андрушко К.А. подано до суду заперечення на заяву позивача від 06.06.2018 та клопотання про призначення експертизи.

20.06.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду клопотання від 19.06.2018 про призначення судової земельно-технічної експертизи.

20.06.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву від 19.06.2018 про визнання незаконним і скасування рішення (в порядку ст. 49 ЦПК України).

12.07.2018 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Андрушко К.А. подано до суду заяву про не призначення справи до розгляду у період 16.07.2018 до 29.07.2018 у зв`язку із знаходженням за межами України.

22.08.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду повідомлення про неприбуття у підготовче засідання, призначене на 20.06.2018, у зв`язку з перебуванням у лікарні.

23.08.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про відкладення підготовчого засідання.

14.09.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про відкладення підготовчого засідання.

20.09.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про відкладення підготовчого засідання.

01.10.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про відкладення підготовчого засідання.

17.10.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву від 16.10.2018 в порядку ст. 49 ЦПК України.

17.10.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду повідомлення про не прибуття у підготовче засідання у зв`язку із захворюванням.

17.10.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду повідомлення про не прибуття у підготовче засідання у зв`язку із знаходженням у засіданні іншого суду.

22.10.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про відкладення підготовчого засідання.

23.10.2018 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про відкладення підготовчого засідання.

06.11.2018 представником відповідача Феєра В.І. подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи відзиву на заяву, подану в порядку ст. 49 ЦПК України та додані до нього докази, а також заяву про застосування строків позовної давності.

18.09.2020 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.

18.09.2020 представником відповідача Ужгородської міської ради Зеленяк С.С. подано до суду клопотання про відкладення засідання.

26.11.2020 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.

26.11.2020 представником відповідача Ужгородської міської ради Зеленяк С.С. подано до суду клопотання про залучення третіх осіб.

30.11.2020 представником відповідача Ужгородської міської ради Зеленяк С.С. подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

21.01.2021 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.

25.01.2021 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Орбан Н.Л. подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

11.05.2021 від в.о. завідувача Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової земельно-технічної експертизи у справі.

10.08.2021 від в.о. завідувача Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової земельно-технічної експертизи.

02.09.2021 представником відповідача Ужгородської міської ради Зеленяк С.С. подано до суду клопотання про відкладення засідання.

03.09.2021 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

09.09.2021 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про надіслання позивачу копії ухвали суду від 25.01.2021 про залучення третіх осіб.

17.09.2021 від в.о. заступника начальника управління начальника відділу №1 відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області до суду надійшли документи, витребувані ухвалою суду від 03.09.2021.

28.09.2021 від директора комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради до суду надійшли документи, витребувані ухвалою суду від 03.09.2021.

27.10.2021 від завідувача Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшло повідомлення про організацію виконання експертизи та рахунок вартості проведення експертизи.

01.02.2022 від завідувача Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшло повідомлення про залишення без виконання ухвали суду про призначення судової земельно-технічної експертизи та повернення матеріалів цивільної справи.

14.02.2022 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Орбан Н.Л. подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

08.07.2022 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

30.08.2022 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

23.11.2022 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Орбан Н.Л. подано до суду клопотання про розгляд питання про залишення без розгляду позовної заяву, а у разі явки позивача відкладення розгляду справи на іншу дату.

24.11.2022 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень Г.М. подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

30.11.2022 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень М.П. подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

02.03.2023 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень М.П. подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

20.04.2023 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Орбан Н.Л. подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

21.04.2023 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень М.П. подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

14.08.2023 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Орбан Н.Л. подано до суду письмову промову до судових дебатів.

14.08.2023 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Орбан Н.Л. подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та третіх осіб, а також їх представників.

08.05.2023 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень М.П. подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

09.02.2024 представником позивача ОСББ «Замкове» адвокатом Мелень М.П. подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2017 головуючою суддею у справі №308/6634/17 визначено Шепетко І.О.

14.07.2017 ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду відмовлено у відкритті провадження за даним позовом, оскільки подана позивачем позовна заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

25.09.2017 ухвалою апеляційного суду Закарпатської області ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 14.07.2017 скасовано та питання про відкриття провадження у справі передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

10.10.2017 ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду позовну заяву залишено без руху.

16.01.2018 ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду відкрито провадження у справі за позовом.

30.01.2018 ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом повернуто.

20.06.2018 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про залучення третьої особи Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації у цивільній справі за даним позовом.

20.06.2018 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про залучення третіх осіб комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області у цивільній справі за даним позовом.

20.06.2018 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про призначення земельно-технічної експертизи у цивільній справі за даним позовом.

Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату суду №1272 від 13.11.2018 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи», у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку повноважень судді Ужгородського міськрайонного суду Шепетко І.В., призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №308/6634/17.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2018 головуючою суддею у справі №308/6634/17 визначено Бенцу К.К.

28.12.2018 ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду прийнято матеріали справи №308/6634/17 за даним позовом до свого провадження та постановлено повторно провести підготовче провадження.

25.01.2021 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду задоволено клопотання представника відповідача Ужгородської міської ради та залучено Урсту А.М. та Майороші Л.Л. до участі у розгляді справи за даним позовом у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

25.01.2021 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду задоволено клопотання представника позивача та призначено у справі за даним позовом земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

03.09.2021 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду поновлено провадження у цивільній справі за даним позовом та продовжено розгляд справи зі стадії, на якій його було зупинено. Задоволено клопотання судового експерта. Витребувано: від Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на вимогу експерта: технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку м. Ужгород, вул. Капітульна, 28 та технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку м. Ужгород, вул. Ольбрахта, 7м, 7л, АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:09:001:0012; від комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради на вимогу експерта: інвентарну справу на домоволодіння, які розташовані на земельній ділянці в АДРЕСА_2 , та вул. Ольбрахта, 7м, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 .

11.02.2022 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду поновлено провадження у цивільній справі за даним позовом та продовжено розгляд справи зі стадії, на якій його було зупинено.

08.06.2022 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду закрито підготовче провадження у справі за даним позовом та призначено розгляд справи по суті.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши вступне слово представника відповідача Феєра В.І., вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

За правилами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною п`ятою даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а частиною шостою, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною сьомою статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що згідно з рішенням виконкому Ужгородської міської Ради депутатів трудящих №494 від 21.08.1956 «Про відміну рішення №834 від 22 листопаду 1954 року про відвід земельної ділянки для побудови 8-ми квартирного житлового будинку Облсільпроекту», рішення №834 від 22 листопаду 1954 року «Про відвід земельної ділянки для побудови 8-ми квартирного житлового будинку Облсільпроекту» відмінено та відведено земельну ділянку розміром 0,19 га по АДРЕСА_3 для побудови 10-ти квартирного житлового будинку Закарпатському обласному фінансовому відділу (а.с. 14, т. 1).

З технічного паспорта на домоволодіння по АДРЕСА_2 , складеного Ужгородським бюро технічної інвентаризації станом на 02.07.1968, та генерального плану (схеми) вбачається, що земельна площа присадибної ділянки складає 2058 кв.м. (а.с. 15-18, т. 1).

Рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної Ради народних депутатів від 05.02.1980 №35 «Про затвердження додаткового списку пам`яток містобудування і архітектури місцевого значення в Закарпатській області» затверджено поданий обласним відділом в справах будівництва і архітектури список пам`ятників містобудування та архітектури по Закарпатській області місцевого значення в кількості: містобудування 4, архітектури 37 (а.с. 104, т. 2).

Згідно з архівним витягом з додатку до рішення облвиконкому №35 від 05.02.1980 додаткового списку пам`яток містобудування і архітектури місцевого значення по Закарпатській області, які пропонуються для взяття на державний облік та збереження, Замкова гора у м. Ужгород у межах АДРЕСА_4 та Піонерської набережної є пам`яткою містобудування (а.с. 105, т. 2).

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської Ради народних депутатів від 23.08.1995 №120 «Про реєстрацію будинковолодінь, відчуження незакінчених будівництвом індивідуальних житлових будинків, прийняття в експлуатацію» вирішено зареєструвати право власності Ужгородської міської ради на житловий будинок: АДРЕСА_2 (а.с. 110, т. 1).

Відповідно до листа Ужгородського райвідділу УМНС України в Закарпатській області від 15.12.2011 № 1/1080, наданого у відповідь ОСОБА_1 , під час обстеження підвальних приміщень, які побудовані в 1785 році в АДРЕСА_1 , виявлено недоліки, зокрема, підвальні приміщення знаходяться в аварійному стані, підпірна кам`яна стіна фасаду має значні тріщини, що створює аварійну ситуацію, йде розвиток зсувних процесів (а.с. 106, т. 2).

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2012 (справа №712/22892/2012), що набрало законної сили 09.01.2013, визнано за ОСОБА_1 право власності на підвальні приміщення, що знаходяться в АДРЕСА_1 , загальною площею 346,90 м2, №7Л, загальною площею 103,20 м2, №7-м, загальною площею 56,50 м2, №7-і, загальною площею 59,50 м2 (а.с. 201, 202, т. 2).

01.03.2013, на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2012 (справа №712/22892/12), проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на відповідні підвальні приміщення, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №№1306689, 1306411, 1304363, 1306073 від 16.03.2013 (а.с. 113-116, т. 2).

05.06.2013 ОСОБА_1 звернувся до Ужгородської міської ради із заявою про надання дозволу на підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки пл. АДРЕСА_7 для реконструкції власних підвальних приміщень в «Центр культури та споживання вина» шляхом викупу (а.с. 117, т. 2).

Судом встановлено, що рішенням Ужгородської міської рада XVII сесії VI скликання (3-тє пленарне засідання) «Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» від 18.06.2013 №952 вирішено надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,0300 га для реконструкції власних підвальних приміщень по АДРЕСА_1 , з подальшою передачею її в оренду (підпункт 1.5 пункту 1) (а.с. 119, т. 2).

Судом встановлено, що 12.07.2014 проведено державну реєстрацію ОСББ «Замкове», код ЄДРПОУ 39300925, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капітульна, 28, засновниками якого виступили власники квартир будинку по АДРЕСА_2 (а.с. 19-21, т. 1).

Судом встановлено, що рішенням Ужгородської міської ради XVII сесії VI скликання (3-тє пленарне засідання) «Про передачу на баланс житлового будинку» від 19.06.2015 №1721 вирішено передати на баланс ОСББ «Замкове» житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , первісною вартістю 3116291,55 грн., зносом в сумі 1116291,55 грн., 1958 року будівництва (а.с. 120, т. 2).

Згідно з актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 20.07.2015 Департамент міського господарства Ужгородської міської ради передав, а ОСББ «Замкове» прийняло на свій баланс житловий будинок за вказаною вище адресою (а.с. 121, т. 2).

З викопіювання з генерального плану міста по АДРЕСА_2 , складеного комунальним підприємством «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради на замовлення ОСББ «Замкове», вбачається, що станом на серпень 2015 року загальна площа земельної ділянки за цією адресою складала 0,2100 га (а.с. 122, т. 2).

Відповідно до листа Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 15.04.2016 №01-13/392-02, розглянувши матеріали, подані ОСОБА_1 , власником підвальних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , рішення Ужгородської міської ради №952 від 18.06.2013, управління культури облдержадміністрації в межах своєї компетенції не заперечує відведення земельної ділянки в оренду для реконструкції підвальних приміщень, при умові дотримання вимог чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Також повідомлено, що ділянка розміщена в історичному ареалі міста і є складовою частиною архітектурно-містобудівного ансамблю пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення «Комплекс Замкової гори» (охор. №1-М, відповідно до рішення ОВК №35 від 05.02.1980) (а.с. 123, т. 2).

25.04.2016 Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради надано висновок №33244 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, згідно з яким розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0278 га в оренду ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , яка відводиться на підставі рішення Ужгородської міської ради XVII сесії VI скликання (3-є пленарне засідання) від 18.06.2013 №952, відведення земельної ділянки не суперечить чинній містобудівній документації. Управлінням містобудування та архітектури погоджено проект землеустрою. Категорія земель землі житлової та громадської забудови. На використання земельної ділянки обмеження, обтяження та сервітути на встановлені (а.с. 124, т. 2).

30.06.2016 Управлінням Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надано висновок №410/41-16 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , згідно з яким обґрунтовуючи необхідність відведення земельної ділянки зазначило, що земельна ділянка відводиться для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 02.01 (секція В02, підрозділ 02.01). Категорія земель, у яку відводиться земельна ділянка (згідно зі статтею 19 ЗК України): землі житлової та громадської забудови. Щодо характеристики земельної ділянки зазначено, що земельна ділянка розташована у АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , площа складає 278 кв.м./0,0278 га, склад угідь (згідно з формою 6-зем): під житловою забудовою (35), категорія земель за рахунок якої відводиться земельна ділянка (згідно зі статтею 19 ЗК України): землі житлової та громадської забудови. Щодо юридичного статусу земельної ділянки зазначено, що ділянка відводиться на підставі рішення Ужгородської міської ради XVII сесії VI скликання (3-є пленарне засідання) від 18.06.2013 №952. Земельна ділянка відводиться за рахунок земель громадян, яким надані землі для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибні ділянки). Сума збитків не нараховуються. Щодо особливий умов використання земельної ділянки зазначено: а) ділянка розміщена в історичному ареалі міста і є складовою частиною архітектурно-містобудівного ансамблю пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення «Комплекс Замкової гори (охор. №1-М, відповідно до рішення ОВК №35 від 05.02.1980); б) до використання земельної ділянки приступати після державної реєстрації прав на земельну ділянку (а.с. 125, т. 2).

12.07.2016 Управлінням Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:09:001:0012, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , тип власності якої не визначено, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), код класифікації видів цільового призначення земель 02.01, площею 0,0278 га, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2101435412016 від 12.07.2016 (а.с. 126, 127, т. 2).

Судом встановлено, що 10.08.2016 ОСОБА_1 звернувся до Ужгородської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 5 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (для реконструкції власних підвальних приміщень), площею 0,0278 га (кадастровий номер 2110100000:09:001:0012), що розташована у АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 (а.с. 129, т. 2).

Судом встановлено, що рішенням Ужгородської міської ради VIII сесії VII скликання (1-е пленарне засідання) «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» від 18.10.2016 №412 вирішено затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:09:001:0012) площею 0,0278 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , та передати її в оренду строком на 5 років до 18.10.2021 (підпункт 1.40 пункту 1) (а.с. 12, т. 1).

Судом встановлено, що 18.10.2016 між територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, від імені якої діє Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №1908, а саме земельної ділянки загальною площею 0,0278 га, кадастровий номер 2110100000:09:001:0012 (а.с. 130-134, т. 2).

Судом встановлено, що 20.04.2017 ОСОБА_1 звернувся до Ужгородської міської ради із заявою про затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку загальною площею 0,0278 га, яка розташована по АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 (а.с. 142, т. 2).

Рішенням Ужгородської міської ради ХХ сесії VIІ скликання «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу» від 22.02.2018 №1024 вирішено затвердити вартість земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:09:001:0012) площею 0,0278 га по АДРЕСА_6 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , у сумі 77842,78 грн. з розрахунку 280,01 грн. за 1 кв.м. відповідно до висновку експертів від 10.04.2017. Також вирішено продати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0278 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_6 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 (а.с. 143, т. 2)

Судом встановлено, що 02.03.2018 між Ужгородською міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Гулянич Т.М., зареєстрований в реєстрі за №206, згідно з яким на підставі рішення Ужгородської міської ради ХХ сесії VIІ скликання «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу» від 22.02.2018 №1024 Ужгородська міська рада продала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0278 га, кадастровий номер 2110100000:09:001:0012, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 (а.с. 144, 145, т. 2).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

У розумінні закону суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під порушенням необхідно розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

За змістом частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 14)).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач ОСОБА_1 у грудні 2012 року звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Ужгородської міської ради та ТзОВ «Підзамок» про визнання права власності на підвальні приміщення, що знаходяться у АДРЕСА_1 , загальною площею 346,90 кв.м., № 7л, загальною площею 103,20 кв.м., №7м, загальною площею 56,50 кв.м., № 7і, загальною площею 59,50 кв.м.

Позов було обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з дозволу ТОВ «Підзамок» отримав у користування та з 1990 року більше 20-ти років безперервно та відкрито володіє вказаними підвальними приміщеннями, відремонтував їх, здійснив невід`ємні покращення такого майна та несе витрати на їх утримання. Просив визнати на них право власності, посилаючись на набуття права власності за набувальною давністю.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2012 (справа №712/22892/2012), що набрало законної сили 09.01.2013, позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на підвальні приміщення, що знаходяться в АДРЕСА_1 , загальною площею 346,90 м2, №7Л, загальною площею 103,20 м2, №7-м, загальною площею 56,50 м2, №7-і, загальною площею 59,50 м2. У задоволенні позову до ТзОВ «Підзамок» суд відмовив, вважаючи таку особу неналежним відповідачем.

Даним судовим рішенням питання щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку не вирішувалося.

Вищезазначені підвальні приміщення є самостійними об`єктами нерухомого майна, не належать до багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 .

Питання щодо належності ОСББ «Замкове» права власності (чи іншого права) на підвальні приміщення позивачем не порушується.

Підпунктом 1.40 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 18.10.2016 № 412 передано в оренду ОСОБА_1 на 5 років земельну ділянку площею 0,0278 га для обслуговування саме цих споруд.

У липні 2017 року ОСББ «Замкове», не погоджуючись із таким пунктом рішення Ужгородської міської ради від 18.10.2016 №412, пред`явило позов до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення. Обґрунтовуючи свої вимоги ОСББ «Замкове» зазначило, що земельну ділянку передано в оренду ОСОБА_1 за рахунок прибудинкової території багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 .

При цьому рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2012 питання щодо передачі в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 не вирішувалося.

Позивач зазначає, що земельну ділянку передано в оренду ОСОБА_1 за рахунок прибудинкової території багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 .

28.09.2018 ухвалою апеляційного суду Закарпатської області відкрито апеляційне провадження у справі №712/22892/12 за апеляційною скаргою ОСББ «Замкове» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2012 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради та ТзОВ «Підзамок» про визнання права власності (а.с. 146, т. 2).

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 27.11.2018 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ «Замкове» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12 2012 у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради та ТзОВ «Підзамок» про визнання права власності (а.с. 39, 40, т. 3).

Закриваючи апеляційне провадження колегія суддів виходила з того, що ОСББ «Замкове» зазначає, що земельну ділянку передано в оренду ОСОБА_1 за рахунок прибудинкової території багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 . Проте, щодо цього питання розглядається спір у справі №308/6634/17. Таким чином, наразі немає підстав вважати, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2012 було вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСББ «Замкове». До того ж, ОСББ «Замкове» створено як юридична особа 12.07.2014, а оскаржуване рішення ухвалено 27.12.2012.

Отже, відповідачем ОСОБА_1 правомірно набуто право власності на підвальні приміщення згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2012 (справа №712/22892/12), яке набрало законної сили 09.01.2013.

При цьому обставини набуття права власності відповідачем на підвальні приміщення були предметом дослідження у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42015070000000048 від 04.03.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.375 та ч.4 ст.190 КК України та постановою слідчого СВ прокуратури Закарпатської області від 29.12.2015 кримінальне провадження №42015070000000048 в частині кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364 КК України стосовно службових осіб Ужгородської міської ради, ч.2 ст.366 КК України стосовно службових осіб ТОВ «Підзамок», ч.4 ст.190 КК України стосовно ОСОБА_1 та ч.2 ст.375 КК України стосовно судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_7 , було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто у зв`язку з встановлення відсутності в їх діяннях складів вказаних кримінальних правопорушень (а.с. 203-206, т. 2).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСББ «Замкове» (номер інформаційної довідки №112384627 від 31.01.2018) дані щодо належності будинковолодіння АДРЕСА_2 на будь-яких правах ОСББ «Замкове» відсутні (а.с. 111, т. 1).

Разом з тим, судом встановлено, що будівництво підвальних приміщень передувало будівництву багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , які, своєю чергою, є самостійними об`єктами нерухомого майна та жодного відношення до багатоквартирного будинку за вказаною адресою не мали і не мають.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Статтею 140 Конституції України регламентовано, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)

Відповідно до пункту тридцять четвертого частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно сесією ради вирішується питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селиш, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (статтею 12 ЗК України).

Статтею 40 ЗК України передбачено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Частиною першою статті 42 ЗК України встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Відповідно до частини четвертої статті 42 ЗК України розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на і підставі відповідної землевпорядної документації.

Як передбачено частинами першою та другою статті 78 ЗК України, право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (частина друга статті 83 ЗК України).

Право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92 Земельного кодексу України).

Відповідно до абзацу першого частини першої та частини другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.

Згідно із приписами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачені статтею 152 ЗК України.

За приписами наведеної норми держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина 1 статті 155 Земельного кодексу України).

Для визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, зокрема в сфері земельних відносин, доведенню підлягають наявність порушеного права, а також невідповідність дій органу місцевого самоврядування при прийнятті рішення актам законодавства.

Відповідно до пункту четвертого частини четвертої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Згідно з пунктом шостим частини четвертої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Правил утримання житлових будинків та при будинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 25.08.2005 №927/11207, прибудинкова територія територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 ) (інформаційної довідки №112848204 від 05.02.2018) та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замкове», код ЄДРПОУ 39300925) (інформаційної довідка №112847675 від 05.02.2018), відсутнє будь-яке зареєстровано право власності або інше речове право на земельну за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі права, які б належали ОСББ будинку «Замкове» (а.с. 159, 160, т. 1).

Згідно з даними Публічної кадастрової карти України відсутня інформація про сформовані та зареєстровані в передбаченому законом порядку земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 161, т. 1).

Враховуючи встановлені обставини, позивачем у порушення вимог частини першої статей 77, 78, 81 ЦПК України не доведено та не підтверджено належними і допустимими доказами того, що він є власником або землекористувачем прибудинкової території, в тому числі спірної земельної ділянки.

Твердження позивача, що земельна ділянка за кадастровим номером 12110100000:09:001:0012 відведена з порушенням положень генерального плану м. Ужгорода, а також те, що територія, за рахунок якої відводилася спірна земельна ділянка, відноситься до земель установ і підприємств обслуговування територія громадської забудови, код класифікації видів цільового призначення земель 03 (03.12 або 03.13) суд оцінює критично, виходячи з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про планування і забудову територій» рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням з спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури.

На виконання зазначених вимог Закону України «Про планування і забудову територій» Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради було надано висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за №33244 від 25.04.2016, згідно з яким відведення земельної ділянки площею 0.0278 га по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , здійснюється за рахунок земель житлової та громадської забудови і не суперечить чинній містобудівній документації.

Відповідно до положень генерального плану м. Ужгорода (2004) та плану зонування територій м. Ужгорода (2016) територія, за рахунок якої відводилася спірна земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:09:001:0012 належить до територій садибної житлової забудови, що підтверджується фрагментами з генерального плану м. Ужгорода (2004) та плану зонування територій м. Ужгорода (2016), які надані та засвідченні Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (а.с. 163, 164, т. 1).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну (кадастровий номер 2110100000:09:001:0012) від 12.07.2016 №НВ-211435412016 цільове призначення земель, за рахунок яких відводиться земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). У даному витягу міститься інформація про відсутність будь-які зареєстрованих права на земельну ділянку площею 0,0278 га по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 в Державному земельному кадастрі (а.с. 167, т. 1).

Згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на земельній ділянці площею 0,0278 га (кадастровий номер 2110100000:09:001:0012) знаходяться об`єкти нерухомого майна: підвальні приміщення площею 56,5 кв.м. по АДРЕСА_1 , підвальні приміщення площею 346,9 кв.м. по АДРЕСА_1 , підвальні приміщення площею 59,5 кв.м. по АДРЕСА_1 і, підвальні приміщення площею 103,2 кв.м. по АДРЕСА_1 , які знаходилися у власності ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними інформаційними довідками (а.с. 168-171, т. 1).

Крім того, матеріалами справи встановлено, що у відповіді на адвокатський запит від 30.01.2018 №36/01-13 Управління містобудування та архітектури повідомило, що проект забудови території або проект розподілу території в районі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відсутній. Дана документація передбачена статтями 15 та 16 Закону України «Про планування і забудову території» (який втратив чинність на підставі Закону України № 3038-VI від 17.02.2001, тобто Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), а також діючим Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», однак вона має відповідати детальному плану території або генеральному плану із планом зонування території (а.с. 128, т. 1).

Відповіддю на адвокатський запит Департамент міського господарства листом № 103/24.01-12 від 02.02.2018 повідомив, що плану благоустрою прибудинкової території в районі АДРЕСА_8 не розроблено (а.с. 129, т. 1).

Відтак, враховуючи відсутність будь-якої документації на забудову, розподіл території та плану благоустрою території немає можливості визначити форму, параметри, площу, конфігурацію прибудинкової території позивача.

Згідно з рішенням виконкому Ужгородської міської ради депутатів трудящих №494 від 21.08.1956 передбачено відвести земельну ділянку площею 0,19 га для побудови 10-ти квартирного житлового будинку Закарпатському обласному фінансовому відділу по АДРЕСА_3 . Дане рішення вказує на орієнтовне розташування земельної ділянки, що передбачена для забудови між будинками АДРЕСА_9 та АДРЕСА_10 .

Одночасно рішенням виконкому Ужгородської міської ради депутатів трудящих від 22.08.1955 №508 «Про наслідок обміру земель по будівельному кварталу АДРЕСА_11 » за приміщеннями, що розташовані за адресою АДРЕСА_9 зареєстровано земельну ділянку площею 30 м.кв,, відповідно №27 площею 30 м.кв., №29 площею 30 м.кв., №31 площею 29 кв.м. та №33 площею 21 м.кв. (а.с. 130, т. 1).

Згідно з викопіюванням інвентаризаційного плану кварталу в районі АДРЕСА_12 ) з експлікацією землекористування приміщень № 75-85 складало 1124 м.кв, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит від 31.01.2018 №42 із додатками (а.с. 131-133, т. 1).

Виходячи з наведеного, землекористування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 не включало земельну ділянку, що у подальшому була надана в користування відповідачу ОСОБА_1 .

Таким чином, оскільки на земельній ділянці площею 0,0278 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , знаходилися об`єкти нерухомого майна (підвальні приміщення), що належали на праві власності ОСОБА_1 , судом встановлено, що при прийнятті оспорюваних рішень від 18.06.2013 №952 «Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» (підпункт 1.5 пункту 1 рішення), від 18.10.2016 №412 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» (підпункт 1.40 пункту 1) та від 22.02.2018 №1024 «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу», Ужгородська міська рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при цьому позивачем не доведено його речових прав на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:09:001:0012.

Під час розгляду справи судом за клопотанням позивача призначалася судова земельно-технічна експертиза, на вирішення якої були поставлені наступні питання: якою є фактична площа земельної ділянки прибудинкової території багатоквартирного будинку, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ?; чи накладаються земельні ділянки одна на одну розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , та земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0278 га, кадастровий номером 2110100000:09:001:0012, код класифікації видів цільового призначення земель 02.01, якщо так, то яка площа накладення даних земельних ділянок?; на скільки зменшилася фактична площа земельної ділянки прибудинкової території багатоквартирного будинку, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок затвердження 18.10.2016 Ужгородською міською радою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:09:001:0012) площею 0,0278 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , та передавання її в оренду строком на 5 років до 18.10.2021?

Проведення експертизи доручено експертам Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, однак матеріали справи було повернуто без виконання ухвали суду про проведення експертизи у зв`язку з несплатою позивачем вартості її проведення (а.с. 93, т. 3).

Спірні правовідносини стосуються майна земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:09:001:0012, площею 0,0278 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , яке згідно з оспорюваними рішеннями було передано у користування та у подальшому у власність ОСОБА_1 .

Разом з тим, судом встановлено, що на даний час власником підвальних приміщень за адресою: АДРЕСА_5 , є ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номери інформаційних довідок №234001991 від 25.11.2020 та №234001706 від 25.11.2020) (а.с. 5-8, т. 3).

Власником підвальних приміщень за адресою: АДРЕСА_5 , є ОСОБА_3 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номери інформаційних довідок №234001507 від 25.11.2020 та №234000665 від 25.11.2020) (а.с. 9-12, т. 3).

Власником земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:09:001:0016, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 (а.с. 13, 14, т. 3).

Власником земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:09:001:0017, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і, АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 (а.с. 15, 19, т. 3).

Згідно з даними публічної кадастрової карти України відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:09:001:0012 відсутні (а.с. 17, т. 3).

Таким чином, власниками підвальних приміщень та земельних ділянок, право власності на які оскаржується позивачем у судовому порядку, є треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Суд констатує, що позивачем не доведено наявності речових прав на спірне нерухоме майно, а відтак відсутні підстави вважати, що земельна ділянка незаконно вибула з його володіння (користування), при цьому новими власниками майна є треті особи, яких в якості співвідповідачів не залучено та вимог до яких позивачем не пред`явлено.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно з частинами другою і третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).

З огляду на зазначені норми та правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні норми статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме її порушеного цивільного права.

Отже, захисту у суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 надано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині згаданого Рішення Конституційного Суду України.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Як встановлено судом, позивач ОСББ «Замкове» не є стороною договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 02.03.2018 між Ужгородською міською радою та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Гулянич Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за №206.

Отже, позивач зобов`язаний був довести, що оспорюваним договором порушуються його певні права та інтереси, що є умовою надання судового захисту порушеному, невизнаному або оспорюваному праву особи.

У даному випадку позивачем не доведено факту того, що оспорюваним договором були порушені його права та охоронювані законом інтереси товариства.

Встановивши, що позивач не довів свого права на майно, яке було предметом оспорюваних рішень Ужгородської міської ради та спірного договору купівлі-продажу, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів факту порушення його прав та інтересів оспорюваними рішеннями та договором.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на підвальні приміщення, визнання незаконними і скасування підпункту 1.5 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 18.06.2013 №952 «Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», підпункту 1.40 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 18.10.2016 №412 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», рішення Ужгородської міської ради від 22.02.2018 №1024 «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу», визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 02.03.2018 між Ужгородською міською радою та ОСОБА_1 , та зобов`язання останнього усунути перешкоди у користуванні ОСББ «Замкове» прибудинковою земельною ділянкою будинку АДРЕСА_2 шляхом відновлення її стану, який існував до порушення прав, слід відмовити з підстав та мотивів викладених вище, з огляду на відсутність порушеного права й інтересу позивача, встановленої при розгляді справи по суті.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD ) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Щодо розподілу судових витрат:

Відповідно до пункту другого частини другої статті 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.

Виходячи з встановлених вище обставин, суд не знаходить підстав для розподілу судових витрат, оскільки при відмові в задоволенні позовних вимог, відповідно до змісту вимог статті 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 14, 19, 41, 140 Конституції України, статтями 15, 16, 203, 215, 216, 321, 328 ЦК України, статтями 3, 40, 42, 78, 83, 92, 116, 124, 125, 126, 152, 155 ЗК України, статтями 3, 4, 76, 80, 81, 82, 141, 258-259, 263-265, 350 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замкове» до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним і скасування рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замкове» (код ЄДРПОУ 39300925, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капітульна, 28);

Відповідач Ужгородська міська рада (код ЄДРПОУ 33868924, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3);

Відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_13 );

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_14 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_15 ).

Дата складення повного тексту судового рішення 26.02.2024 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца