Вирок

від 27.02.2024 по справі 494/287/24

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

27.02.2024

Справа № 494/287/24

Провадження № 2/494/202/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2024 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Панчишина А.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Твердун Т.В.,

розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні у м. Березівці Одеської області в залі судових засідань Березівського районного суду Одеської області кримінальне провадження за №12024166260000019 від 09.02.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березівка, Одеської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, а саме: заподіяння потерппілому умисного легкого тілесного ушкодження за таких обставин.

07 лютого 2024 року приблизно о 01-00 годині, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 знаходився у приміщенні кімнати будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де він проживає однією сім`єю з ОСОБА_2 , але не перебуває у шлюбі з останньою, та її дітьми.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , плакав та вередував, у ОСОБА_1 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень малолітній дитині своєї співмешканки.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , діючи умисно та протиправно, у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди здоров`ю та тілесних ушкоджень малолітній дитині, з якою перебуває у сімейних відносинах, свідомо бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень, нехтуючи тією обставиною, що ОСОБА_3 - це 9-місячна дитина, і розуміючи свою фізичну перевагу над нею, ОСОБА_1 завдав один удар долонею правої руки в область лівого стегна ОСОБА_3 , який у цей час був у нього на руках, внаслідок чого на зовнішній поверхні стегна потерпілого утворився один синець.

У продовження своїх умисних і протиправних дій, ОСОБА_1 , не звертаючи уваги на прохання ОСОБА_2 припинити завдання фізичного болю її сину, схопив та стиснув пальцями своєї правої руки обличчя останнього, що мало наслідком утворення двох синців на лівій щоці та одного - на правій.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у вигляді трьох синців обличчя та одного синця лівого стегна.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України: умисне легке тілесне ушкодження.

Зазначені обставини були встановлені органом досудового розслідування, учасниками судового провадження не оспорюються, про що подані відповідні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 за участю захисника - адвоката Сємак Тетяни Вікторівни, в якій обвинувачений також додатково зазначив про визнання вини у скоєні зазначеного кримінального проступку та повідомив, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження. Крім того, обвинувачений та захисник не заперечували та надали згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку за відсутності учасників судового провадження. Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_3 ОСОБА_4 подала також заяву, в якій не заперечила проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, зазначила, що ознайомлена з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Від прокурора надійшло клопотання, в якому зазначається: враховуючи те, що підозрюваний розуміє зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, не оспорює їх, беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а також те, що потерпілому роз`яснено зміст ст.302 КПК України, тобто про можливість розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні, або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин, про що від потерпілої було отримано згоду, то відповідно до ч. 1ст. 302 КПК України, прокурор просить розглянути обвинувальний акт в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.125 КК Україниу спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.125 КК України,у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.

Згідно ч.2ст. 381 КПК України,суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4ст. 107 КПК Українине здійснювалось.

Згідно п. 1,2 ч. 3ст. 302 КПК України,до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні та письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Згідно ч. 2ст. 382 КПК України,вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Судом досліджено,встановлені органомдосудового розслідуванняобставини,які неоспорюються учасникамисудового провадження,а саме:повідомлення пропочаток досудовогорозслідування від09.02.2024року;заява провчинене кримінальнеправопорушення від ОСОБА_2 від 09.02.2024року;пояснення ОСОБА_2 від 09.02.2024року;постанова прозалучення законногопредставника неповнолітньогопотерпілого ОСОБА_3 ОСОБА_4 від 09.02.2024року;постанова пропризначення судово-медичноїекспертизи від09.02.2024року;висновок експерта№18від 13.02.2024року;протокол допитусвідка ОСОБА_5 від 17.02.2024року;протокол допитусвідка ОСОБА_2 від 20.02.2024року;пояснення ОСОБА_1 від 09.02.2024року;вимога просудимість ОСОБА_1 від 12.02.2024року;довідка пропроходження профілактичногопсихіатричного оглядуБерезівської ЦМЛ№44від 15.02.2024року;довідка з наркологічного кабінету Березівської ЦМЛ №48 від 15.02.2024 року; довідка з Березівського РТЦК та СП від 19.02.2024 року щодо надання інформації стосовно ОСОБА_1 ; характеристика з місця проживання ОСОБА_1 , видана виконавчим комітетом Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області від 21.02.2024 року №02-25/02; заява ОСОБА_6 від 20.02.2024 року щодо долучення до матеріалів кримінального провадження фотознімків в кількості двох штук від 20.02.2024 року; фотознімки потерпілого ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями на обличчі (в кількості двох штук); протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_2 від 20.02.2024 року; відеозапис до протоколу проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_2 від 20.02.2024 року; довідка, видана виконавчим комітетом Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області від 21.02.2024 року №16/02-17 щодо надання інформації стосовно звернення ОСОБА_2 з повідомленнями про факти вчинення домашнього насильства відносно неї та її неповнолітніх дітей; повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення від 21.02.2024 року; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 21.02.2024 року; протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 21.02.2024 року; фото таблиця - додаток до протокол проведення слідчого експерименту від 21.02.2024 року; постанова про залучення захисника ОСОБА_1 Сємак Т.В. від 21.02.2024 року.

Таким чином, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку передбаченого ч.1ст. 125 КК України, а саме: в заподіянніумисноголегкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_3 повністю доведена.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначенихст. 65 КК України, суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч. 1ст. 66 КК Україниє щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч. 1ст.67КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини; вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке згідност. 12 КК Україниє кримінальним проступком, свою провину в скоєнні кримінального проступку визнав повністю та щиросердно покаявся у вчиненому.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його ставлення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, і вважає за необхідне обрати йому покарання у межах ч. 1ст. 125 КК України, за якою він обвинувачується у виді громадських робіт, передбаченого санкцією статті, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Статтею ст.91-1КК України унормовано, що в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені певні обов`язки, а саме: заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку. Заходи, передбачені ч. 1 першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Тому, суд вважає, що в інтересах малолітнього потерпілого від кримінального правопорушення та для досягнення мети виправлення ОСОБА_1 доцільним є покладення на нього обов`язку, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 91-1 КК України, а саме проходження програми для кривдників протягом трьох місяців.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не обиралась. Речові докази відсутні.

Керуючись ст.12,302,373-376,381-382 КПК України, суд, -

У Х В АЛ И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.125ККУкраїни та призначити йому покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Відповідно до п.5 частини 1 статті 91-1 КК України застосувати до засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників протягом трьох місяців.

Направити засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до уповноваженого органу з питань пробації для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів після його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбаченоКПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ПанчишинА.Ю.