Постанова

від 20.02.2024 по справі 916/436/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/436/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

від позивача: С.О. Трофімов

від відповідача: Ю.К. Сінькова

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХГАЗ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 (суддя Ю.С. Бездоля, м.Одеса, повний текст складено 18.08.2023)

у справі №916/436/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ФОРВАРДІНГ»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХГАЗ»

про стягнення 460314 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» (надалі також ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХГАЗ» (надалі також ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ») про стягнення 460314,00 грн основного боргу.

Позовні вимоги ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №ВППТ 0264/21 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів від 01.12.2021 щодо повної оплати наданих послуг.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» на користь ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» 460314,00 грн основного боргу та 6904,71 грн судового збору.

Господарський суд, надаючи оцінку доводам сторін щодо відсутності у них оригіналів документів, зокрема, договору №ВППТ 0264/21 від 01.12.2021, прийняв до уваги той факт, що обставини, які мали місце у спірних правовідносинах, відбувались в м.Маріуполі, а також те, що наслідки військової агресії рф проти України, в тому числі окупація м.Маріуполя, вплинули на нормальне здійснення підприємницької діяльності, а також прийняв до уваги повідомлені сторонами обставини неможливості надання оригіналів документів, зокрема, спірного договору.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, обставини, які склалися між сторонами, господарський суд зазначив, що докази, надані позивачем на підтвердження позовних вимог та вказаних ним обставин, є більш вірогідними ніж докази, надані відповідачем на їх спростування та підтвердження повідомлених ним обставин, з огляду на що, суд дійшов висновку про підставність та необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» про стягнення з відповідача 460314 грн основного боргу.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Мотивуючи апеляційну скаргу апелянт зазначив, що відсутність оригіналу спірного договору, оригіналів підписаних з обох боків актів приймання передачі наданих послуг на заявлену в позові суму, замовлень на надання послуг (додаток № 1 договору) та повідомлення про готовність надання послуг, первинних документів бухгалтерського обліку (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, рапортів та рапортів-нарядів про роботу техніки, довідок про виконані роботи (послуги) тощо), на підставі яких складалися акти приймання-передачі послуг, підтверджує безпідставність заявлених вимог, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Так, скаржник зауважив на тому, що при зверненні до суду із вказаним позовом позивач надав суду електронну копію договору, оскільки не має його оригіналу. У заяві про наявність та витребування оригіналів письмових доказів представник позивача стверджував, що тимчасово не має фізичного доступу до письмових оригіналів належних йому примірників спірного договору, та зазначав, що оригінали він вірогідно зможе надати після деокупації м.Маріуполя та отримання доступу до орендованого офісного приміщення, за умови, якщо воно за цей час не було знищено або розграбоване. Проте відповідач, як і позивач під час воєнного стану не має доступу до свого офісу, що розташовувався у м.Маріуполі. Крім того, нежитловий комплекс по вул. Таганрозькій, 48 В в м. Маріуполі було пошкоджено внаслідок обстрілів, про збереження документів не відомо.

Відповідач вказував суду, що ставить під сумнів відповідність поданих позивачем електронних копій документів оригіналам, однак таке зауваження було неправомірно проігноровано судом.

Так само, на думку апелянта, судом необґрунтовано прийнято до уваги неналежні докази - акти здачі-приймання робіт (надання послуг), адже надані позивачем копії актів не відповідають умовам їх складання та підписання згідно умов договору, копія якого надана позивачем, та є не підписаними зі сторони відповідача, а відтак, є неузгодженими, у зв`язку з чим в останнього не виник обов`язок щодо їх оплати.

Стосовно додатково наданих позивачем доказів скаржник зазначив, що, по-перше, з огляду на приписи частини восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції не мав підстав для прийняття цих доказів, а по-друге, додатково надані докази не мають доказового значення. Так, подорожні листи та документ під назвою «Перелік рейсів за Договором № ВППТ 0264/21 від 01.12.2021» складені в односторонньому порядку ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ». Щодо наданих податкових накладних відповідач зазначив, що ані позивачем, ані судом не була витребувана інформація з податкового органу на підтвердження вчинення відповідачем юридично значимих дій за наслідками господарських відносин з позивачем.

Позиція відповідача щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив оскаржуване судове рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Аргументи позивача у відзиві на апеляційну скаргу, у яких він погодився з мотивами оскаржуваного судового рішення, зводяться до того, що висновок про існування стверджуваних позивачем обставин видається більш вірогідним, ніж протилежний, адже позивачем надані до суду належні, достовірні та достатні докази, які посвідчують факт укладення договору та наявності заборгованості за двома актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГОФР0001129 від 29.12.2021 та №ГОФР0000026 від 10.01.2023, оригінали яких недоступні у зв`язку із початком широкомасштабного вторгнення та окупацією частини території України.

Стосовно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №№ГОФР0000060, ГОФР0000109, ГОФР0000172, ГОФР0000216 та ГОФР0000270 позивач зазначив, що вказані вище акти складалися та передавалися відповідачеві в м.Маріуполь, який перебуває в тимчасовій окупації, очевидно, що позивач позбавлений можливості надати до суду докази їх передачі відповідачеві в січні-лютому 2022 року. Саме внаслідок відсутності доказів передачі цих актів відповідачеві в січні-лютому 2022 року, позивач направив претензію №274 від 29.08.2022 (трек-код поштового відправлення 0814700779626), до якої долучив: акт звірки взаємних розрахунків, в двох примірниках, підписаний з боку позивача; оригінали актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №№ГОФР0000060, ГОФР0000109, ГОФР0000172, ГОФР0000216 та ГОФР0000270, в двох примірниках, підписані з боку позивача; оригінали (дублікати) рахунків на оплату, підписані виконавцем; а також повторно направлено належним чином засвідчені копії: актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГОФР0001129 та №ГОФР0000026 та рахунків на оплату щодо цих актів здачі-приймання робіт (надання послуг). Однак поштове відправлення, направлене за належною адресою відповідача, повернулося до позивача «за завершенням терміну зберігання». Натомість ухилення відповідача від одержання відповідних актів та їх розгляду жодним чином не спростовує факт надання послуг та виникнення заборгованості.

Окрім того, позивач зазначив, що позивачем на виконання доручення Господарського суду Одеської області, оголошеного в судовому засіданні 10.05.2023, надано до суду додаткові докази, які посвідчують існування інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи

Таким чином, позивач вважає, що беручи до уваги подані позивачем докази, висновок про існування стверджуванних позивачем обставин видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» апеляційну скаргу подало через систему «Електронний суд» 06.09.2023. Апеляційна скарга зареєстрована судом 06.09.2023 за вх.№2809/23.

Одночасно з поданням апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№2818/23 від 06.09.2023).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2023.

У зв`язку з тим, що на час надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/436/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, ухвалою суду від 11.09.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 у справі №916/436/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/436/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

15.09.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №916/436/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХГАЗ» (вх.№2818/23 від 06.09.2023) про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 у справі №916/436/23. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХГАЗ» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 у справі №916/436/23 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 8285,66 грн. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

В межах встановленого ухвалою суду від 20.09.2023 строку від скаржника надійшла заява (вх.№3117/23 від 29.09.2023) про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ознайомившись із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, судовою колегією було встановлено, що до вказаної заяви скаржником на підтвердження сплати судового збору надано квитанцію №ЕТ12-ХР5Т-СНВТ-В269 від 25.09.2023 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2684,00 грн.

У заяві про усунення недоліків апеляційної скарги скаржник, зазначивши, що ним було здійснено оплату судового збору у можливому для нього максимальному розмірі 2684,00 грн, одночасно просив відстрочити ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» оплату частини судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 у розмірі 5601,66 грн до ухвалення судового рішення у справі №916/436/23, посилаючись на ті ж обставини, що були наведені апелянтом у попередньо поданому суду апеляційної інстанції клопотанні про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№2818/23 від 06.09.2023).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» (вх.№3117/23 від 29.09.2023) про відстрочення сплати частини судового збору у розмірі 5601,66 грн за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 у справі №916/436/23. Продовжено ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 у справі №916/436/23 до 25.10.2023. Товариству з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХГАЗ» запропоновано усунути недоліки, встановлені у цій ухвалі, у такий спосіб: надати суду докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 у справі №916/436/23 у розмірі 5601,66грн.

В межах встановленого ухвалою суду від 02.10.2023 строку від скаржника надійшла заява (вх.№2809/23/Д2 від 24.10.2023) про долучення до матеріалів справи квитанції №8T7K-6P2X-HTBA-P35X від 23.10.2023 про сплату судового збору у розмірі 5602,00 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 у справі № 916/436/23. Встановлено позивачу строк до 24.11.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.

06.11.2023 від ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2809/23/Д3 від 06.11.2023).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 розгляд справи №916/436/23 призначено на 26.12.2023 об 11:00 год.

Ухвалами суду від 13.12.2023 та від 14.12.2023 забезпечено участь представника ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» адвоката Трофимова Сергія Олексійовича та представника ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» адвоката Сінькової Юлії Костянтинівни у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

В судовому засіданні, яке відбулось 26.12.2023, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 13.02.2024 о 10:30 год.

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою суду від 26.12.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 у справі №916/436/23 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк.

Крім того, ухвалою суду від 26.12.2023 задоволені клопотання представників сторін про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.02.2024, оголошено перерву до 20.02.2024 о 12:15 год, а також забезпечено представникам сторін можливість участі у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судових засіданнях представники сторін підтримали свої правові позиції у справі. Представник скаржника просила апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

В матеріалах справи наявна надана позивачем та завірена ним копія договору №ВППТ 0264/21 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів від 01.12.2021 (надалі договір), сторонами якого виступають ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ», як виконавець, та ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ», як замовник.

У договорі відображені наступні його умови:

-в порядку та на умовах, передбачених цим договором, виконавець на власний ризик та власними засобами зобов`язується надавати замовнику послуги великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів (надалі за текстом - техніки), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги. При виникненні необхідності виконавець має право залучити до надання послуг технікою третіх осіб, залишаючись відповідальним перед замовником за виконання цього договору (пункт 1.1. договору);

-перелік, кількість, технічні характеристики техніки, договірні ціни (тарифи) за надання послуг погоджуються сторонами у додатку №2 «Перелік великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів та договірних цін (тарифів)», який є невід`ємною частиною договору. При наявності термінової потреби та технічної можливості виконавець, на підставі погодженого сторонами замовлення, може надавати послуги технікою, не зазначеною у додатку №2 до цього договору (пункт 1.2.);

-послуги технікою надаються на підставі замовлення, яке складається замовником в двох автентичних примірниках за формою, затвердженою згідно з додатком №1 «Замовлення послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів», підписується уповноваженою особою замовника, скріплюється його печаткою (за наявності) та направляється виконавцю за реквізитами, зазначеними в договорі. У випадку термінової потреби у наданні послуг технікою замовлення може бути надано та погоджено в телефонному режимі, у тому числі за допомогою месенджерів, з обов`язковим подальшим письмовим оформленням протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин (пункт 2.1. договору);

-протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин (не враховуючи вихідних та святкових днів) з моменту отримання замовлення виконавець повинен розглянути та передати замовнику примірник замовлення, підписаний уповноваженою особою виконавця та засвідчений його печаткою (за наявності) або письмові заперечення (пункт 2.3. договору);

-у випадку, якщо виконавець протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин (не враховуючи вихідних та святкових днів) не надав замовнику погодженого примірника замовлення або письмових заперечень, надане замовлення вважається таким, що не прийнято до виконання та втрачає чинність (пункт 2.4. договору);

-підписане належним чином уповноваженими представниками та скріплене печатками (за наявності) сторін замовлення підтверджує досягнення взаємної згоди щодо усіх істотних умов надання послуг технікою, які є незмінними з моменту підписання замовлення, положення якого мають пріоритет над умовами договору (пункт 2.5. договору);

-замовник має право здійснювати контроль за строками та якістю надання послуг, роботою техніки, проводити перевірку щодо дотримання виконавце Правил внутрішнього трудового розпорядку замовника або третіх осіб, на території яких надаються послуги, пропускного режиму, а також вимог нормативних актів з охорони праці та протипожежного захисту, не втручаючись у роботу виконавця (підпункт 3.1.1. пункту 3.1. договору);

-замовник зобов`язаний: для замовлення послуг технікою, в порядку та на умовах, визначених цим договором, складати та надсилати виконавцю відповідні замовлення (підпункт 3.2.1. пункту 3.2. договору); за погодженням сторін надавати виконавцю проектну документацію на виконання робіт, інші документи та інформацію, необхідні для належного виконання зобов`язань з надання послуг за цим договором. Ознайомити виконавця з правилами, інструкціями і іншими документами з охорони праці, що регламентують роботу структурних підрозділів та виробничих підрозділів замовника (підпункт 3.2.2. пункту 3.2. договору); у разі відсутності зауважень приймати надані послуги та підписувати оригінали актів приймання-передачі наданих послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів (надалі за текстом - акт приймання-передачі наданих послуг) або направляти виконавцю відповідні заперечення щодо підписання відповідних актів (підпункт 3.2.5. пункту 3.2. договору); своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги, надані виконавцем замовнику на підставі погоджених сторонами замовлень, актів приймання-передачі наданих послуг за цим договором, рахунків-фактур (підпункт 3.2.6. пункту 3.2. договору); -виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату за надані послуги (підпункт 3.3.4. пункту 3.3. договору);

-виконавець зобов`язаний: розглядати надані замовлення та повідомляти замовника про готовність до надання послуг технікою (підпункт 3.4.1. пункту 3.4. договору); після завершення надання послуг за відповідними замовленнями складати та надавати замовнику у двох автентичних примірниках оригінали актів приймання-передачі наданих послуг (підпункт 3.4.8. пункту 3.4. договору);

-ціна (загальна вартість) договору визначається в національній валюті України - гривні, та складається із ціни (загальної вартості) витрат виконавця на мобілізацію/демобілізацію, монтаж/демонтаж техніки та ціни (загальної вартості) наданих технікою послуг, згідно з погодженими актами приймання-передачі наданих послуг (пункт 4.1. договору);

-ціна (загальна вартість) послуг технікою розраховується на підставі цін (тарифів) за одиницю виміру надання послуг технікою, погоджених сторонами у додатку №2, який є невід`ємною частиною цього договору, але не менше ніж за 4 (чотири) машиногодини роботи одиниці техніки, і є незмінною з моменту підписання додатку №2 до цього договору (пункт 4.3. договору);

-оплата наданих технікою послуг здійснюється замовником на умовах передплати протягом 25 (двадцяти п`яти) календарних днів на підставі погодженого сторонами замовлення та виставлених виконавцем рахунків-фактур. За погодженням сторін може використовуватися інший порядок розрахунків (пункт 4.7. договору);

-остаточний розрахунок за фактично надані послуги техніки здійснюється замовником протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг та виставлення виконавцем рахунку-фактури (пункт 4.8. договору);

-датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок виконавця. Виконавець зобов`язаний перерахувати кошти, зайво отримані від замовника, на поточний рахунок замовника негайно, але не пізніше трьох банківських днів з моменту відповідної вимоги замовника, яке вважається отриманим виконавцем після закінчення трьох робочих днів з моменту його відправки замовником за адресою виконавця, вказаною в цьому договорі (пункти 4.9. - 4.10. договору);

-надані послуги передаються виконавцем та приймаються замовником за актом приймання-передачі наданих послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів (пункт 5.1. договору);

-акт приймання-передачі наданих послуг складається виконавцем протягом 10 (десяти) робочих днів після закінчення надання послуг, а при триваючому наданні послуг - не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін первинних документів бухгалтерського обліку (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, рапортів та рапортів-нарядів про роботу техніки, довідок про виконані роботи (послуги) тощо) (пункт 5.2. договору);

-акт приймання-передачі наданих послуг складається виконавцем в двох автентичних примірниках, підписується уповноваженою особою виконавця, скріплюється його печаткою (за наявності) та направляється замовнику виключно в оригіналі за реквізитами, зазначеними в цьому договорі, поштовим або кур`єрським зв`язком, або може бути наданий належним чином уповноваженою особою виконавця особисто тощо (пункт 5.3. договору);

-акт приймання-передачі наданих послуг розглядається замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати його отримання та, у випадку його погодження, підписується уповноваженою особою замовника, скріплюється його печаткою (за наявності), після чого один примірник акту приймання-передачі наданих послуг направляється (повертається) виконавцю за реквізитами, зазначеними в цьому договорі, поштовим або кур`єрським зв`язком, або може бути наданий належним чином уповноваженою особою замовника особисто тощо (пункт 5.4. договору);

-у випадку наявності у замовника зауважень або заперечень до акту приймання-передачі наданих послуг, відповідні зауваження або заперечення направляються виконавцю в порядку та у строки, передбачені пунктом 5.4. цього договору (пункт 5.5. договору);

-за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України (пункт 6.1. договору);

-цей договір набуває чинності з моменту його підписання належним чином уповноваженими представниками і засвідчення печатками (за наявності) сторін та діє до 31 грудня 2022 року; припинення договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань за цим договором, які виникли під час його дії (пункти 9.1., 10.3. договору).

Додатками до договору є додаток №1, який передбачає форму замовлення послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, та додаток №2, який визначає перелік великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів та договірних цін (тарифів): автопідіймач (вишка) 17 м, кількість - 1, ціна (маш/год.) - 420 грн; автопідіймач (вишка) 22-28 м, кількість - 1, ціна (маш/год.) - 650 грн; автокран в/п 50 т, кількість - 1, ціна (маш/год.) - 1570 грн; довгомір 18-20 т, кількість - 1, ціна (маш/год.) - 500 грн; автокран в/п 65 т, кількість - 1, ціна (маш/год.) - 2300 грн; договірні ціни (тарифи) погоджені без урахування податку на додану вартість, який нараховується та сплачується відповідно до чинного законодавства.

Також в матеріалах справи міститься копія договору оренди нерухомого майна під офіс №22/12-01, відповідно до умов якого ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» (орендодавець) передає, а ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» (орендар) приймає в строкове платне користування приміщення, що розташоване за адресою: вул. Лепорського, б.1, м. Маріуполь, загальною площею 52 кв.м, які складаються з чотирьох кімнат, позначених на схемі цифрами: 17, 18, 19, 22, з метою використання під офіс (строк дії договору до 30.11.2022 включно), та складений на виконання цього договору акт примання-передачі приміщень в оренду від 01.12.2021.

В матеріалах справи наявні надані позивачем копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за договором №0264/2 від 01.12.2021, а саме:

-акт №ГОФР0001129 від 29.12.2021 на суму 171930 грн (підписаний та скріплений печатками обох сторін), в якому відображено вид послуг з відповідними датами (03.12.2021-29.12.2021);

-акт №ГОФР0000026 від 10.01.2022 на суму 98340 грн (підписаний та скріплений печатками обох сторін), в якому відображено вид послуг з відповідними датами (06.12.2021-10.01.2022);

-акт №ГОФР0000060 від 20.01.2022 на суму 63366 грн (підписаний з боку виконавця), в якому відображено вид послуг з відповідними датами (11.01.2022-20.01.2022);

-акт №ГОФР0000109 від 31.01.2022 на суму 47970 грн (підписаний з боку виконавця), в якому відображено вид послуг з відповідними датами (11.01.2022-30.01.2022);

-акт №ГОФР0000172 від 10.02.2022 на суму 46590 грн (підписаний з боку виконавця), в якому відображено вид послуг з відповідними датами (01.02.2022-10.02.2022);

-акт №ГОФР0000216 від 20.02.2022 на суму 78498 грн (підписаний з боку виконавця), в якому відображено вид послуг з відповідними датами (11.02.2022-20.02.2022);

-акт №ГОФР0000270 від 04.05.2022 на суму 43620 грн (підписаний з боку виконавця), в якому відображено вид послуг з відповідними датами (21.02.2022-23.02.2022).

Крім того, в матеріалах справи наявні копії рахунків на оплату за договором №0264/2 від 01.12.2021: №ГОФР0001129 від 29.12.2021 на суму 171930 грн; №ГОФР0000026 від 10.01.2022 на суму 98340 грн; №ГОФР0000060 від 20.01.2022 на суму 63366 грн; №ГОФР0000109 від 31.01.2022 на суму 47970 грн; №ГОФР0000172 від 10.02.2022 на суму 46590 грн; №ГОФР0000216 від 20.02.2022 на суму 78498 грн; №ГОФР0000270 від 04.05.2022 на суму 43620 грн, а також підписаний і скріплений печаткою з боку позивача акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.12.2021 28.08.2022 між ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» та ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» за договором №0264/21 від 01.12.2021, відповідно до якого за даними ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» заборгованість на його користь складає 460314,00 грн.

12.09.2022 ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» направлено на адресу ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» претензію №274 від 29.08.2022, в якій повідомлено, що:

-між ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» (виконавцем) та ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» (замовником) укладено договір №ВППТ 0264/21 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів від 01.12.2021;

-протягом строку дії договору №ВППТ 0264/21 від 01.12.2021 виконавцем було надано, а замовником фактично прийнято послуги на суму 550314 грн, з яких оплачено лише 90000 грн;

-не повернені виконавцю після підписання, надані ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» примірники актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГОФР0000060, №ГОФР0000109, №ГОФР0000172, №ГОФР0000216 та №ГОФР0000270;

-необхідно підписати та направити в адресу виконавця повторно направлені на адресу замовника акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГОФР0000060, №ГОФР0000109, №ГОФР0000172, №ГОФР0000216 та №ГОФР0000270, а також негайно сплатити наявну заборгованість в загальній сумі 460314 грн. До претензії було долучені копії рахунків на оплату: №ГОФР0001129, №ГОФР0000026, №ГОФР0000060, №ГОФР0000109, №ГОФР0000172, №ГОФР0000216 та №ГОФР0000270; копії актів: №ГОФР0001129, №ГОФР0000026 та акти в 2 примірниках: №ГОФР0000060, №ГОФР0000109, №ГОФР0000172, №ГОФР0000216 та №ГОФР0000270.

В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу вказаної претензії з додатками на адресу: м. Одеса, вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 4, офіс 8, та, як вбачається з роздруківки відстеження поштового відправлення, 28.09.2022 відправлення повернуто за зворотною адресою (за закінченням терміну зберігання).

Також в матеріалах справи наявна виписка по рахунку ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» за період з 01.12.2021 по 24.01.2023, з якої вбачається здійснення 08.02.2022 кореспондентом ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» оплати на суму 90000 грн., із призначенням платежу «оплата за услуги по договору №0264/21 от 01.12.21, в т.ч. ПДВ 20% 15000 грн».

На підтвердження позовних вимог позивачем також додатково надано:

-копії подорожніх листів вантажного автомобіля, складені позивачем, за грудень 2021 року та лютий 2022 року;

-перелік рейсів за договором №ВППТ 0264/21 від 01.12.2021;

-копію договору оренди транспортних засобів, великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів без екіпажу від 01.09.2021, укладеного між ТОВ «ДІПІ ТРАНС» (орендодавцем) та ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» (орендарем);

-копію договору оренди транспортних засобів, великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів від 21.12.2021, укладеного між ТОВ «НХТС» (орендодавцем) та ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» (орендарем);

-копію наказу №30-к від 08.01.2019 про прийняття ОСОБА_1 на посаду водія автотранспортних засобів, копію наказу №96-к від 08.01.2019 про прийняття ОСОБА_2 на посаду машиніста крана автомобільного, копію наказу №600-к від 30.11.2021 про прийняття ОСОБА_3 на посаду машиніста крана автомобільного;

-роздруківки податкових накладних, складених ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» 29.12.2021, 10.01.2022, 20.01.2022, 31.01.2022, 10.02.2022, 20.02.2022, 04.05.2022.

На підтвердження доводів відповідача ним були надано:

-наказ ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» від 24.03.2022 про зупинення дії трудових договорів з працівниками;

-повідомлення (повторне) від 26.07.2022 до ГУ ДПС в Одеській області про неможливість вивезення первинних документів, неможливість подання податкових звітностей та неможливість сплати податкових зобов`язань;

-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Несплата відповідачем заявленої до стягнення суми стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач, звертаючись з даним позовом до суду про стягнення заборгованості, вказує про те, що між ним і відповідачем виникли правовідносини з надання послуг технікою на підставі договору №ВППТ 0264/21 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів від 01.12.2021, відповідно до якого виконавець (позивач) на власний ризик та власними засобами зобов`язується надавати замовнику (відповідачу) послуги великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Також позивач стверджує про те, що отримання відповідачем наданих позивачем послуг є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити надані послуги відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

При зверненні до суду із вказаним позовом позивач надав суду копію договору №ВППТ 0264/21 від 01.12.2021 та копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГОФР0001129 від 29.12.2021 та №ГОФР0000026 від 10.01.2022.

Оригінали вказаних документів у позивача відсутні з тієї причини, що у зв`язку з початком 24.02.2022 збройної агресії російської федерації проти України, а також тимчасовою окупацією міста Маріуполь Донецької області, позивач втратив доступ до орендованого офісного приміщення та до архіву документів з господарської діяльності.

З такої ж причини відповідач також не має оригіналів договору №ВППТ 0264/21 від 01.12.2021 та актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГОФР0001129 від 29.12.2021 та №ГОФР0000026 від 10.01.2022, та ставить під сумнів відповідність поданих позивачем копій цих документів оригіналам.

Колегія суддів зазначає, що договір з такими його ревізитами: №0264/21 від 01.12.2021 між сторонами укладався, про що свідчить виписка по рахунку ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» за період з 01.12.2021 по 24.01.2023, з якої вбачається здійснення 08.02.2022 кореспондентом ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» оплати на суму 90000 грн., із призначенням платежу «оплата за услуги по договору №0264/21 от 01.12.21, в т.ч. ПДВ 20% 15000 грн».

Проте з огляду на відсутність оригіналу цього договору та сумніви відповідача щодо нього, відсутня можливість достеменно встановити, що укладений між сторонами договір №0264/21 від 01.12.2021 відповідає змісту договору, копію якого долучено позивачем до позовної заяви.

Так само, з огляду на сумніви відповідача, неможливо достеменно встановити, що надані позивачем копії підписаних і скріплених печатками сторін актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГОФР0001129 від 29.12.2021 та №ГОФР0000026 від 10.01.2022 відповідають їх оригіналам.

За приписами частини шостої статті 91 Господарського процесуального кодексу України якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Враховуючи викладене, наявні в матеріалах справи копія договору №ВППТ 0264/21 від 01.12.2021 та копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГОФР0001129 від 29.12.2021 та №ГОФР0000026 від 10.01.2022 не можуть бути взятими судом до уваги.

Щодо актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГОФР0000060 від 20.01.2022, №ГОФР0000109 від 31.01.2022, №ГОФР0000172 від 10.02.2022, №ГОФР0000216 від 20.02.2022, №ГОФР0000270 від 04.05.2022, які підписані та скріплені печаткою лише з боку позивача, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до визначень термінів, що містяться у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на дату надання спірних послуг, (далі по тексту - Положення) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній станом на дату надання спірних послуг, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів первинних документів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5. пункту 2 цього Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Дослідивши надані позивачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГОФР0000060 від 20.01.2022, №ГОФР0000109 від 31.01.2022, №ГОФР0000172 від 10.02.2022, №ГОФР0000216 від 20.02.2022, №ГОФР0000270 від 04.05.2022, колегія суддів дійшла висновку, що ці акти не відповідають наведеним вище вимогам законодавства щодо оформлення первинних документів, оскільки не містять підпису замовника (відповідача), з огляду на що зазначені акти не можуть бути беззаперечними доказами факту надання відображених в них послуг.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Такий факт повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає вимогам процесуального законодавства.

У зв`язку з цим необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

В матеріалах справи містяться роздруківки податкових накладних, складених ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ», як постачальником (продавцем), 29.12.2021, 10.01.2022, 20.01.2022, 31.01.2022, 10.02.2022, 20.02.2022, 04.05.2022.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (зараз і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд неодноразово зазначав, що, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі №922/2115/19.

Як зазначалось, згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, основою податкового обліку є первинні документи по відображенню господарчих операцій.

Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу (товару).

Сама по собі відсутність первинних документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №910/14900/19.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження надання спірних послуг за договором ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» долучено до матеріалів справи роздруківки податкових накладних, складених ним 29.12.2021, 10.01.2022, 20.01.2022, 31.01.2022, 10.02.2022, 20.02.2022, 04.05.2022 за результатами проведення таких господарських операцій.

В матеріалах справи відсутні повідомлення про реєстрацію цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, дві податкові накладні, складені за результатами господарських операцій, відображених у актах, підписаних представниками обох сторін, зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Інші податкові накладні є заблокованими, тобто податковим органом зупинено їх реєстрацію.

Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні докази щодо відображення ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» спірних господарських операцій за всіма актами у своїй податковій звітності та вчинення останнім юридично значимих дій по оформленню податкового кредиту.

За встановлених обставин, ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» не подало до суду допустимих доказів щодо вчинення відповідачем юридично значимих дій з оподаткування, а також не зверталося до суду з клопотанням про витребування відповідних доказів (зокрема, матеріалів податкової звітності відповідача).

З огляду на викладене, беручи до уваги невідповідність актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГОФР0000060 від 20.01.2022, №ГОФР0000109 від 31.01.2022, №ГОФР0000172 від 10.02.2022, №ГОФР0000216 від 20.02.2022, №ГОФР0000270 від 04.05.2022 вимогам оформлення первинних документів (відсутність особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати відповідача), відсутність оригіналів актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГОФР0001129 від 29.12.2021 та №ГОФР0000026 від 10.01.2022, відсутність доказів реєстрації наданих позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відсутність доказів щодо відображення ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» спірних господарських операцій за всіма актами у своїй податковій звітності та вчинення останнім юридично значимих дій по оформленню податкового кредиту, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для висновку про доведеність факту надання послуг за спірними актами.

При цьому колегія суддів враховує також й те, що в матеріалах справи відсутні докази виконання договору, копія якого була долучена до позовної заяви, а саме: здійснення відповідачем замовлення на надання послуг (пункт 2.1. договору), погодження такого замовлення позивачем (пункт 2.3. договору), надання відповідачем документів, необхідних для виконання зобов`язань за договором (підпункт 3.2.2. пункту 3.2. договору) тощо.

Наявність в матеріалах справи копій подорожніх листів вантажного автомобіля, складених позивачем в односторонньому порядку за грудень 2021 року та лютий 2022 року (за січень 2022 року - відсутні), копії підписаного і скріпленого печаткою позивача переліку рейсів за договором №ВППТ 0264/21 від 01.12.2021, копій договорів оренди транспортних засобів, копій наказів позивача про прийняття на роботу водія та машиністів не спростовують висновку про недоведеність факту надання послуг за спірними актами.

Щодо наданого позивачем акту звірки взаємних розрахунків за період: 01.12.2021 28.08.2022 між ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» та ТОВ «АЗОВТЕХГАЗ» за договором №0264/21 від 01.12.2021, відповідно до якого за даними ТОВ «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» заборгованість на його користь складає 460314,00 грн, колегія суддів зазначає, що наведений акт звірки підписаний і скріплений печаткою з боку позивача, та, крім того, акт звірки розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом у справі, не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні та позивачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного доказу на підтвердження надання спірних послуг.

Суд першої інстанції в порушення статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України не дослідив докази в їх сукупності, неповно з`ясував обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, не надав жодної оцінки аргументам відповідача, у зв`язку з чим порушив норми процесуального права, не застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та зробив лише узагальнюючий висновок про доведення факту надання спірних послуг, з огляду на що дійшов передчасних висновків у справі про задоволення позову.

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті додаткових доказів колегія суддів відхиляє, оскільки останні були надані позивачем на виконання вимог протокольної ухвали суду.

Висновки суду апеляційної інстанції

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із частиною першою 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення про задоволення позову та ухвалення нового рішення про відмову у його задоволенні.

Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням прийняття судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позовної заяви, витрати зі сплати судового збору за її подання слід покласти на позивача. Враховуючи задоволення апеляційної скарги, судовий збір за апеляційний перегляд справи покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХГАЗ» задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 у справі №916/436/23 скасувати

3.У задоволенні позову відмовити.

4.Судові витрати за подання позовної заяви покласти на позивача.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХГАЗ» 8285 /вісім тисяч двісті вісімдесят п`ять/ гривень 66 копійок витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6.Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Повний текст постанови складено 26.02.2024.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран