Ухвала

від 20.03.2024 по справі 916/436/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/436/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Поліщук Л. В., Богатир К. В., Таран С. В.

від 20.02.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВТЕХГАЗ"

про стягнення 460 314,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВТЕХГАЗ" про стягнення 460 314,00 грн основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань щодо повної оплати послуг за договором № ВППТ 0264/21 від 01.12.2021 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 у справі № 916/436/23 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВТЕХГАЗ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" 460 314,00 грн основного боргу та 6 904,71 грн судового збору.

Постановою від 20.02.2024 Південно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 у справі № 916/436/23. Прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

01 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 916/436/23.

Оскільки справа № 916/436/23 є справою з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ", як на підставу касаційного оскарження, посилається на підпункти "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, щодо застосування стандартів доказування в умовах воєнного стану та широкомасштабної агресії російської федерації проти України. Внаслідок тимчасової окупації частини території України значна кількість суб`єктів господарювання втратили доступ до оригіналів господарських договорів та документів первинного бухгалтерського обліку, що доказують факти здійснення господарських операцій та стан взаємних розрахунків, проте мають в своєму розпорядженні електронні (скановані) копії відповідних документів, виписки з банків з проведення взаємних розрахунків, докази реєстрації податкових накладних, докази направлення претензій винній стороні та докази недобросовісної поведінки такої сторони, що в комплексі є такими доказами, що є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" зауважує, що незважаючи на стандарт доказування "вірогідність доказів" неодноразово підкріплений висновками із застосуванням норм права, викладених у відповідних постановах Верховного Суду, суди першої та апеляційної інстанцій продовжують ігнорувати вказаний принцип, зокрема, в малозначних справах, розраховуючи саме на вкрай обмежену можливість їх оскаржити в касаційному порядку. Отже скаржник вважає, що сам факт відкриття касаційного провадження у справі № 916/436/23 у випадку порушення судом апеляційної інстанції стандарту доказування "вірогідність доказів" буде мати фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики для законного розгляду позовних вимог компаній, які втратили доступ до оригіналів бухгалтерських документів внаслідок збройної агресії російської федерації. Враховуючи, що дуже велика кількість компаній втратила доступ до власних активів та бухгалтерських документів повністю або частково, розгляд даної справи буде мати великий суспільний інтерес. Так саме і для Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" розгляд даної справи має виняткове значення, адже воно втратило на тимчасово окупованій території в місті Маріуполь Донецької області значну частину власного архіву бухгалтерських документів, що підтверджують його право вимоги до інших недобросовісних контрагентів.

Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В тексті касаційної скарги, крім обґрунтування наявності підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України для можливості касаційного оскарження судових рішень у справах, ціна позову яких, зокрема, не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" зазначає, що підставою касаційного оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 916/436/23 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник не наводить належне обґрунтування наявності вказаного виключного випадку.

Суд звертає увагу на те, що якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу

Оскільки касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, вона залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом викладення належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, із урахуванням наведених вище вказівок Верховного Суду.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 916/436/23 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ", що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко