Ухвала

від 21.02.2024 по справі 910/10501/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10501/19

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю представників:

Міністерства юстиції України - Кушнір Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2023

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023

у справі № 910/10501/19

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до: 1) Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

2) Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєв Олександр В`ячеславович,

про стягнення 1 777 866,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДВС, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - ГУ ДКС у м. Києві, відповідач 2) про стягнення шкоди у розмірі 1 777 866,85 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачу завдано шкоду незаконними діями органу ДВС під час примусового виконання судового рішення у справі № 910/13862/15 внаслідок списання з рахунку ПАТ «Укрнафта» на рахунок ТОВ «Інтербізнесконсалт» повної суми заборгованості (14183629,97 грн), незважаючи на часткове припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 777 866, 85 грн.

Обставини встановлені судами

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/13862/15 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Інтербізнесконсалт" до ПАТ "Укрнафта" та ТОВ "Транспортні автоматизовані системи" про стягнення 1 033 270,08 дол. США, що еквівалентно 21 956 989,20 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 у справі №910/13862/15 рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ "Укрнафта" 998 634,84 дол.США, що еквівалентно 21 008 490,35 грн заборгованості, і стягнення із відповідачів солідарно 10 000 дол. США, що еквівалентно 212 500 грн заборгованості, та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволено, а в решті рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто з ПАТ "Укрнафта" на користь ТОВ "Інтербізнесконсалт" судовий збір за подання позову в розмірі 73 080 грн, 80 390 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 400 000 грн понесених адвокатських витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2016 у справі №910/13862/15 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 змінено, а саме вирішено стягнути з ПАТ "Укрнафта" на користь ТОВ "Інтербізнесконсалт" 14 183 629,97 грн, що еквівалентно сумі заборгованості у розмірі 32 820 321,10 рублів РФ; у решті вимог про стягнення основного боргу відмовлено; у позові до ТОВ "Транспортні автоматизовані системи" відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Укрнафта" на користь ТОВ "Інтербізнесконсалт" 48 720 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, 53 593,34 грн за подання апеляційної скарги; у решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 залишено без змін.

25.02.2016 Господарським судом міста Києва на виконання постанови Вищого господарського суду України від 18.02.2016 у справі № 910/13862/15 видано наказ про стягнення з ПАТ "Укрнафта" на користь ТОВ "Інтербізнесконсалт 14183 629,97 грн, що станом на 20.05.2015 еквівалентно сумі заборгованості у розмірі 32 820 321,10 рублів РФ.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02.03.2016 відкрито виконавче провадження № 50366945 з виконання вищевказаного наказу.

09.03.2016 ПАТ "Укрнафта" направило ТОВ "Інтербізнесконсалт" заяву №10/582 про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: зобов`язання ТОВ "Інтербізнесконсалт" перед ПАТ "Укрнафта" зі сплати грошових коштів на загальну суму 480 388,66 грн, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2016 у справі № 910/13862/15 скасовано постанову апеляційного суду в частині стягнення з ПАТ "Укрнафта" адвокатських витрат та частини витрат зі сплати судового збору. Враховуючи, що ПАТ "Укрнафта" вже виконало постанову апеляційного суду в цій частині, кошти в сумі 451156,66 грн підлягають поверненню ПАТ "Укрнафта".

У зв`язку з наведеним ПАТ "Укрнафта" заявило про зарахування його зобов`язань з виплати ТОВ "Інтербізнесконсалт" заборгованості за постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2016 у загальній сумі 480 388,66 грн у рахунок погашення відповідних зобов`язань ТОВ "Інтербізнесконсалт".

Про зарахування зустрічних однорідних вимог ПАТ "Укрнафта" заявою від 10.03.2016 № 10/591 також повідомило відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вказавши про припинення зобов`язання ПАТ "Укрнафта" перед ТОВ "Інтербізнесконсалт" на суму 480 388,66 грн за наказом Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 № 910/13862/15 про стягнення з ПАТ "Укрнафта" на користь ТОВ "Інтербізнесконсалт" 14 183 629,97 грн (що еквівалентно 32820321,10 рублів РФ).

ТОВ "Інтербізнесконсалт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Укрнафта" про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви від 09.03.2016 № 10/582 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/6542/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2016, у позові відмовлено повністю.

ПАТ "Укрнафта" направило ТОВ "Інтербізнесконсалт" заяву від 23.03.2016 №10/719 про зарахування зобов`язань ПАТ "Укрнафта" з виплати ТОВ "Інтербізнесконсалт" грошових коштів за постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2016 у справі № 910/13862/15 у загальній сумі 1 297 478,19 грн в рахунок зобов`язань ТОВ "Інтербізнесконсалт" перед ПАТ "Укрнафта" зі сплати грошових коштів відповідно до вказаної постанови Вищого господарського суду України.

Заявою від 25.03.2016 № 10/745 ПАТ "Укрнафта" повідомило відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зарахування зустрічних вимог заявою від 23.03.2016 № 10/719 та вказало, що зобов`язання ПАТ "Укрнафта" перед ТОВ "Інтербізнесконсалт" за наказом Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 № 910/13862/15 про стягнення з ПАТ "Укрнафта" на користь ТОВ "Інтербізнесконсалт" 14 183 629,97 грн (що еквівалентно 32 820 321,10 рублів РФ) припинились частково на суму 1297478,19 грн, а всього на суму 1777866,85 грн.

Заявник також просив не виставляти і не направляти платіжні вимоги на суму 14183 629,97 грн з огляду на зарахування зустрічних однорідних вимог у виконавчому провадженні № 50366945 та виклав прохання, в разі примусового списання з банківських рахунків ПАТ "Укрнафта" 14 183 629,97 грн, не перераховувати на рахунки ТОВ "Інтербізнесконсалт" 1 777 866,85 грн від зазначеної суми з огляду на зарахування зустрічних однорідних вимог у ВП №50366945.

Водночас, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснено примусове списання з рахунків ПАТ "Укрнафта" грошових коштів на суму 14 183 629,97 грн за меморіальними ордерами та розпорядженням від 04.04.2016 №50366945/16. Платіжним дорученням від 04.04.2016 № 2301 на суму 14183629,97 грн вказані грошові кошти перераховані на рахунок ТОВ "Інтербізнесконсалт" з призначенням платежу: "перерах.коштів, як погашення боргу згідно наказу № 910/13862/15 виданого 25.02.2016 господарським судом м. Києва про стягнення з ПАТ "Укрнафта".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2017 у справі №910/13862/15, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2017, визнано незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєва О.В. щодо стягнення з ПАТ "Укрнафта" грошових коштів у сумі 1 777 866,85 грн у виконавчому провадженні № 50366945.

Ухвала мотивована тим, що зобов`язання ПАТ "Укрнафта" за наказом Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 № 910/13852/16 припинилося в частині 1 777 866,85 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконавчого провадження, про що боржником повідомлено виконавчу службу. Незважаючи на наведене, стягнення за наказом відбулося у повному обсязі, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про незаконність дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєва О.В. щодо стягнення з ПАТ "Укрнафта" грошових коштів в сумі 1777 866,85 грн.

14.04.2017 Господарським судом міста Києва на виконання ухвали від 13.04.2017 видано наказ про стягнення з ТОВ "Інтербізнесконсалт" на користь ПАТ "Укрнафта" 1 777 866,85 грн, безпідставно одержаних за наказом Господарського суду міста Києва №910/13862/15 від 25.02.2016.

18.05.2017 головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Кузьмишиним Е.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу від 14.04.2017 №910/13862/15 щодо стягнення з ТОВ "Інтербізнесконсалт" на користь ПАТ "Укрнафта" 1 777 866,85 грн коштів, безпідставно одержаних за наказом Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 № 910/13862/15.

25.06.2019 головним державним виконавцем Кузьмишиним Е.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу - ПАТ "Укрнафта" на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

У вказаній постанові зазначено, що земельні ділянки, транспортні засоби за боржником не зареєстровані; відомості щодо боржника у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні; боржник серед власників, які володіють значними пакетами акцій, відсутній; у боржника є рахунки у фінансових установах, на які накладено арешти, та кошти на які можливо звернути стягнення відсутні; філії та структурні підрозділи боржника також відсутні; відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення; здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Позивач звернувшись з позовом у цій справі вказує, що ПАТ "Укpнaфта" було завдано шкоду, яка підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, внаслідок незаконних дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України під час примусового виконання судового рішення у справі № 910/13862/15 щодо списання з рахунку позивача на рахунок ТОВ "Інтербізнесконсалт" суми заборгованості в повному обсязі в розмірі 14183629,97 грн, незважаючи на часткове припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 777 866,85 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

І. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 у справі №910/10501/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 у справі №910/10501/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

ІІ. За результатами нового розгляду Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022, позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Укрнафта» матеріальну шкоду в розмірі 1777866,85 грн, стягнуто з відповідача 1 у дохід Державного бюджету України 1921,00 грн судового збору.

Суди встановили, що незаконність зазначених вище дій державного виконавця визнана судовими рішеннями у справі № 910/13862/15. Неможливість повернення надмірно стягнутих коштів на виконання судового наказу від 14.04.2017 №910/13862/15 на користь ПАТ «Укрнафта» у розмірі 1777 866,85 грн підтверджується постановою відповідача 1 від 25.06.2019 про повернення вказаного наказу ПАТ «Укрнафта» без виконання.

Мін`юст звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив зазначені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

31.08.2021 Касаційний господарський суд ухвалою передав справу №910/10501/19 разом з касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у вказаній справі, на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 302 ГПК України.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2022 справу №910/10501/19 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що висновки у наведених Касаційним господарськими судом справах не є суперечливими, оскільки зводяться до того, що норми статей 1173, 1174 ЦК України не застосовуються поки не втрачена можливість виконання судового рішення за виконавчим документом.

Розглянувши справу № 910/10501/19 Касаційний господарський суд постановою від 30.11.2023 скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №910/10501/19, справу передав на розгляд до Господарського суду міста Києва.

ІІІ. За результатом нового розгляду Господарський суд м. Києва рішенням від 15.05.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суди першої й апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях стверджують, що норми статей 1173, 1174 ЦК України не застосовуються поки не втрачена можливість виконання судового рішення за виконавчим документом. Водночас, не пред`явлення позивачем наказу Господарського суду міста Києва від 14.04.2017 № 910/13862/15 на примусове виконання повторно, унеможливило (унеможливлює) здійснення виконавчих дій з примусового виконання вказаного виконавчого документу, в т.ч. перевірки майнового стану ТОВ "Інтербізнесконсалт".

ПАТ "Укрнафта" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 у справі №910/10501/19; ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Одним із питань, яке постало перед Верховним Судом у цій справі, є питання застосування статті 117 ГПК України (у редакції до 15.12.2017) та правил відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування посадовою або службовою особою органу та посадовою або службовою особою цього органу, визначених статтями 1173, 1174 ЦК України, при вирішенні питання обґрунтованості позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями державного виконавця, що підтверджено остаточним судовим рішенням у справі № 910/13862/15. Адже суди буквально сприймають висновок, викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2022 у цій справі № 910/10501/19 про те, що норми статей 1173, 1174 ЦК України, не застосовуються, поки не втрачена можливість виконання судового рішення за виконавчим документом.

Колегія суддів звертає увагу, що на даний час існують:

- ухвала суду від 13.04.2017, якою визнано незаконними дії головного державного виконавця щодо стягнення з ПАТ "Укрнафта" грошових коштів у сумі 1 777 866,85 грн у виконавчому провадженні №50366945;

- наказ про стягнення з ТОВ "Інтербізнесконсалт" на користь ПАТ "Укрнафта" 1777 866,85 грн, безпідставно одержаних за наказом Господарського суду міста Києва № 910/13862/15 від 25.02.2016, виданий на виконання ухвали від 13.04.2017, який є чинним та не визнавався в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню,

- постанова головного державного виконавцем Кузьмишина Е.М. від 25.06.2019 №53966628 про повернення виконавчого документа стягувачу - ПАТ "Укрнафта" на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з частиною 4 вказаної статті Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 5 вказаної статті Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відтак, норми Закону України «Про виконавче провадження» не позбавляють стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання, при цьому встановлюють, що після повернення виконавчого документа у зв`язку з неможливістю виконання рішення перебіг строку виконавчого документа до виконання починається заново з наступного дня його повернення.

За наявності права повторного пред`явлення наказу до виконання, зважаючи на відсутність на законодавчому рівні (у чинному Законі України "Про виконавче провадження") чітких критеріїв часових та кількісних обмежень на пред`явлення виконавчого документа до виконання, постає питання визначення періоду, протягом якого виконавчий документ може пред`являтись повторно до виконання, а також кількість таких повторних звернень, зважаючи на встановлення нового початку перебігу строку після кожного його повернення. Вказана невизначеність може свідчити про безкінечну повторну можливість звертатися до виконавчої служби з наказом, виданим судом у порядку повороту виконання, та трактуватись як не втрачена можливість виконання судового рішення.

З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи № 910/10501/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для уточнення висновку, викладеного в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2022 у цій справі про те, що "норми статей 1173, 1174 ЦК України не застосовуються поки не втрачена можливість виконання судового рішення за виконавчим документом".

Оскільки, залишилась не вирішеною правова проблема щодо залежності вимог про відшкодування шкоди відповідно до статей 1173, 1174 ЦК України, завданої органом державної влади та/або посадовою або службовою особою органу, у даному випадку - неправомірними діями державного виконавця (що встановлено судовими рішеннями) від підстав позову щодо неможливості стягнення (повернення) надмірно стягнутих з позивача коштів за судовим наказом, які (грошові кошти) позивачем визначено як збитки, та які він просить стягнути з Державного бюджету України. зважаючи на закріплене в статті 117 ГПК України (у редакції до 15.12.2017), право повторного пред`явлення виконавчого документа з урахуванням встановлення нового початку перебігу строку його пред`явлення (з наступного дня після його повернення).

Адже, за наявності постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа на підставі пункту 2 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження, та відсутності в законі чітких критеріїв часових та кількісних обмежень щодо права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання, постає питання визначення періоду, протягом якого виконавчий документ може пред`являтись повторно до виконання, а також кількість таких повторних звернень (зважаючи на встановлення нового початку перебігу строку на його пред`явлення), щоб зробити висновок про втрачену стягувачем можливість стягнення грошових коштів з боржника та завдану позивачеві майнову шкоду неправомірними діями державного виконавця (у нашому випадку - внаслідок невиконання судового рішення - наказу від 14.04.2017 № 910/13862/15 щодо стягнення з ТОВ «Інтербізнесконсалт» на користь ПАТ «Укрнафта» безпідставно одержаних коштів у розмірі 1 777 866,85 грн) через процедуру повороту виконання відповідно до статті 117 ГПК України (у редакції до 15.12.2017).

За обставин цієї справи, тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 1 Першого протоколу до Конвенції на мирне володіння майном, та суперечитиме практиці ЄСПЛ щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду, яка застосовується судами як джерело права та відображена, зокрема, у постановлених проти України рішеннях ЄСПЛ від 17 травня 2005 року у справі «Чіжов проти України» (Chizhov v. Ukraine, заява №6962/02), від 05 липня 2012 року у справі «Глоба проти України» (Globa v. Ukraine, заява № 15729/07), від 26 липня 2012 року у справі «Савіцький проти України» (Savitskyy v. Ukraine, заява №38773/05).

Відповідно до частини 3 статті 302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Відповідно до частини 1 статті 303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи № 910/10501/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 302, 303 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 910/10501/19 разом з касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 у вказаній справі, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді В.І. Картере

В.Я. Погребняк