Постанова

від 28.02.2024 по справі 322/1409/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 28.02.2024 Справа № 322/1409/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 322/1409/23

Провадження №22-з/807/33/24

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Кочеткової І.В.,

суддів: Бєлки В.Ю.,

Дашковської А.В.,

секретар: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Шиша Антона Борисовича - представника ПП «ДЕЛЬТА» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ДЕЛЬТА» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП «Дельта» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати, в якому просила суд: розірвати Договір оренди землі площею 8,2039 га кадастровий номер 2323655100:08:010:0004, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, укладений 5 січня 2009 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Дельта» ; стягнути заборгованість орендної плати за 2021-2022 роки з урахуванням пені та індексу інфляції в сумі 1554,30 грн.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 21 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 до ПП «Дельта» задоволено частково.

Стягнуто з ПП «Дельта» на користь ОСОБА_1 заборгованість орендної плати за 2021 - 2022 роки з урахуванням пені та індексу інфляції в сумі 1554,30 грн.

У задоволені решти вимог відмовлено.

Стягнуто з ПП «Дельта» на користь ОСОБА_1 50 % суми витраченою нею на сплату нею судового збору, а саме 1073, 60 грн., також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3500,00 грн..

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Котов О.С. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати частково в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору оренди та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

02 лютого 2024 року адвокат Шиш А.Б., який представляв інтереси ПП «Дельта», звернувся до апеляційного суду через Електронний суд із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з позивачки витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 14 500 грн. В обґрунтування заяви зазначив, що представляв інтереси ПП «Дельта» в суді апеляційної інстанції, у зв`язку із чим останнє понесло додаткові витрати, які просив компенсувати за рахунок позивачки.

В засідання апеляційного суду адвокат Шиш А.Б. не з`явився, просив розглядати заяву за його відсутності.

Адвокат Котов О.С., який представляв інтереси ОСОБА_1 , в засіданні апеляційного суду просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу. Зазначав, що справа не є складною, визначений адвокатом розмір судових витрат значно перевищує ціну позову і є неспівмірним, ставить позивачку, 1942 р.н. у скрутне майнове становище. Звертає увагу суду на те, що адвокатом не надано доказів на підтвердження витрат на прибуття до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, заперечення адвоката Котова О.С., перевіривши матеріали справи і доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви з огляду на такі обставини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України до судових витрат віднесені і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини дванадцятої статті 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у частинах п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Відповідний правовий висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

У постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 821/227/17 викладено правовий висновок про те, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

У постанові від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16-ц при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд дійшов висновку, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц.

На підтвердження розмірувитрат, які понесла сторона відповідача на правничу допомогу заявником надано: Договір № 25/09 від 25.09.2023 р. про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Шиш А.Б. та ПП «Дельта»; опис робіт; додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 25 вересня 2023 року № 25/09 від 25.09.2023 р. №1; Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.142-149).

Згідно п.4.1 Договору № 25/09 від 25.09.2023 р, правничу допомогу, що надається Адвокатом, Клієнт оплачує в сумі, що зазначена в Акті приймання - передачі виконаних робіт (надання послуг). (а.с.145)

Відповідно до п.1 Акту приймання - передачі виконаних робіт (надання послуг) від 02.02.2024, Адвокат надав Клієнту послуги (виконав роботу) з правової допомоги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 25.09.2024 №25/09, детальний опис яких (якої) вказаний в Описі робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а Клієнт прийняв надані послуги. (а.с.149)

Згідно змісту Опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, адвокат Шиш А.Б. : здійснив аналіз апеляційної скарги по справі №322/1409/23 та склав відзив на апеляційну скаргу, на що витратив 4 години та оцінив вказану роботу у 8 000,00 гривень; 30.01.2024 його проїзд з смт. Новомикоївка Запорізького району Запорізької області до Запорізького апеляційного суду (66 км) зайняв 1 годину та коштував йому 2 000,00 гривень; 30.01.2024 адвокат Шиш А.Б. очікував початок судового засідання по справі 15 хвилин та оцінив це очікування у 500,00 гривень; 30.01.2024 участь адвоката в судовому засідання оцінена ним у 2 000,00 гривень; 30.01.2024 його проїзд із Запорізького апеляційного суду до смт. Новомикоївка Запорізького району Запорізької області (66 км) зайняв 1 годину та коштував йому 2 000,00 гривень. Всього адвокат Шиш А.Ю. вказав суму витрат - 14500,00 гривень.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат на правову допомогу, апеляційний суд враховує, що розмір таких витрат має бути співмірним із: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Оцінюючи розмір витрат на правничу допомогу, апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального закону та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) заявлений розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним, не відповідає критеріям розумності і обґрунтованості.

Цивільна справа є не складною, та не потребувала значних затрат для вивчення судової практики, аналізу законодавства, збирання доказів.

Із опису виконаних робіт видно, що на аналіз апеляційної скарги і складання відзиву адвокатом було витрачено 4 години, вартість вказаних послуг оцінена в 8 000 грн. Проте, із змісту апеляційної скарги можна зробити висновок, що вона не потребує значного часу для її вивчення і опрацювання, її доводи аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві. Відповідь на доводи позовної заяви були викладені у відзиві на позовну заяву. Відзив на апеляційну скаргу містить аналогічні доводи, що і відзив на позовну заяву. У відзиві відсутній аналіз судової практики Верховного Суду, він зводиться до цитування висновків суду першої інстанції і норм процесуального і матеріального права.

Відтак, зважаючи на викладені обставини, враховуючи принцип справедливості і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат за складання відхиву на апеляційну скаргу до 3 000 грн.

Окрім того, колегія суддів не може погодитись із тим, що вказані адвокатом як витрати на поїзд до суду апеляційної інстанції та назад в загальній сумі 4000,00 гривень в розумінні статей 133,137,138 є витратами на правову допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 138 ЦПК України, витрати , пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також наймання житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Водночас відповідачем не надано доказів кількості витраченого часу та вартості придбаного пального або квитка для проїзду у громадському транспорті на дорогу до суду для участі у судовому засіданні.

Тому вказані витрати не визнаються судом апеляційної інстанції, як витратами на правову допомогу та не підлягають задоволення.

Окрім того, адвокат Шиш А.Б. вказав, що час, який він чекав до початку судового засідання в суді апеляційної інстанції має йому також бути оплачений в сумі 500,00 гривень.

Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі N 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі N 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі N 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі N 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі N 903/378/22, від 23.03.2023 у справі N 921/434/21, від 25.04.2023 у справі N 910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Зазначені висновки Верховного Суду є сталими та ґрунтуються на аналізі складових часу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта.

Втім, з матеріалів цивільної справи №322/1409/23 видно, що розгляд апеляційної скарги був призначений на 30.01.2024 о 10-20 годині (а.с.105). Про що були повідомлені всі сторони по справі (а.с.106,107,109-112).

Як видно із протоколу судового засідання від 30.01.2024, судове засідання було розпочато 30.01.2024 о 10:20:19 годині, при цьому особу адвоката Шиш А.Б. було встановлено о 10:21:17.

Вказане свідчить, що адвокат не чекав навіть і 15 хвилин, а судове засідання розпочалось вчасно, тому вимоги ПП «Дельта» стосовно стягнення з ОСОБА_1 500 грн. за очікування адвокатом початку судового засідання в цій частині також не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи, колегія суддів вважає, що заява адвоката Шиш А.Б. про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 5 000,00 гривень (аналіз апеляційної скарги та складання відзиву на неї та участь адвоката в судовому засіданні). В іншій частині заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката Шиша Антона Борисовича - представника приватного підприємства «Дельта» задовольнити частково.

Прийняти у цій справі додаткову постанову про розподіл судових витрат у справі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Дельта» витрати на правову допомогу в сумі 5 000,00 гривень (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

У задоволені іншої частини заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 лютого 2024 року.

Головуюча: І.В. Кочеткова

Судді: В.Ю. Бєлка

А.В. Дашковська