Рішення

від 22.02.2024 по справі 910/17309/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2024Справа № 910/17309/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд"

про стягнення 237576,32 грн

Представники сторін:

від позивача: Тараненко С.В.

від відповідача: Чайка Г.В., Сенчило В.В.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" про стягнення 237576,32 грн, з яких: заборгованість у розмірі 158576,47 грн, інфляційні втрати у розмірі 55037,58 грн, 3% річних у розмірі 5409,11 грн, пеня у розмірі 10624,33 грн, штраф у розмірі 7928,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №09802/4-03 від 15.09.2011 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі в розмірі 158576,47 грн. Також у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 55037,58 грн, 3% річних у розмірі 5409,11 грн, пеня у розмірі 10624,33 грн, штраф у розмірі 7928,83 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

27.11.2023 через відділ діловодства суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" надійшли клопотання про залишення позовної заяви без руху та клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 дану позовну заяву залишено без руху.

01.12.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 призначено судове засідання у справі №910/17309/23 на 20.12.2023.

07.12.2023 до суду від відповідача надійшли відзив та клопотання про визнання поважними причини пропуску, поновлення строку та приєднання до матеріалів справи відзиву на позовну заяву.

19.12.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 20.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, продовжено відповідачу з ініціативи суду до 07.12.2023.

Присутній у судовому засіданні 20.12.2023 представник позивача просив суд не здійснювати розгляд клопотання про закриття провадження у справі в частині основного боргу.

Протокольною ухвалою від 20.12.2023 суд залишив без розгляду клопотання позивача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

У судовому засіданні 20.12.2023 суд запропонував позивачу надати до суду пояснення щодо суми боргу, розрахунок заборгованості з урахуванням здійснених відповідачем оплат та додаткові документи.

Протокольною ухвалою від 20.12.2023 відкладено розгляд справи по суті на 25.01.2024.

09.01.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких позивач просив суд закрити провадження у справі в частині погашеної суми основного боргу в розмірі 22473,62 грн, стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі в розмірі 136 102,85 грн, а також інфляційні втрат у сумі 28782,24 грн, три проценти річних у сумі 6238,87 грн, пеню у сумі 13513,77 грн та штраф у сумі 7928,83 грн).

Протокольною ухвалою від 25.01.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.02.2024.

30.01.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, до яких відповідачем надані докази часткових оплат та контррозрахунок позовних вимог.

01.02.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання додаткового строку (14 календарних днів) для виконання вимог протокольної ухвали суду від 25.01.2024 у справі № 910/17309/23.

У судовому засіданні 01.02.2024 суд задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи та надання додаткового строку для виконання вимог суду та постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 22.02.2024.

13.02.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості у сумі 125802,85 грн, інфляційних втрат у сумі 28782,24 грн, трьох процентів річних у сумі 6238,87 грн, пені у сумі 13513,77 грн та штрафу у сумі 7928,83 грн. Також позивач заявив про закриття провадження у справі №910/17309/23 грн в частині основної суми заборгованості у розмірі 32773,62 грн. Разом із додатковими поясненнями позивачем подані довідка про стан заборгованості, банківська виписка від 25.01.2024 та розгорнутий розрахунок позовних вимог.

Присутні у судовому засіданні 22.02.2024 представники відповідача надали суду платіжну інструкцію №433 від 22.02.2024, згідно із якою частково погашено заявлену до стягнення заборгованість.

Представник позивача у судовому засіданні 22.02.2024 позовні вимоги підтримав та просив суд стягнути з відповідача заборгованість, а також нараховані суми 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу у редакції додаткових пояснень від 13.02.2024.

У судовому засіданні 22.02.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач зазначає, що у період з 01.02.2021 по 30.06.2023 за договором №09802/4-03 від 15.09.2011 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі відповідачу було надано послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 1151501,51 грн (з урахуванням перерахунків на суму 162462,48 грн).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання за договором зі сплати наданих йому послуг з водопостачання та водовідведення виконував неналежним чином та у порушення взятих на себе зобов`язань не здійснив повну оплату послуг, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 158576,47 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором позивач нарахував інфляційні втрати у сумі інфляційні втрати у розмірі 55037,58 грн, 3% річних у розмірі 5409,11 грн, пеня у розмірі 10624,33 грн, штраф у розмірі 7928,83 грн.

Позиція відповідача

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на таке:

- за період з 01.02.2021 по 30.06.2023 позивач надав, а відповідач прийняв послуги з постачання питної води та водовідведення стічних вод у міську каналізаційну мережу на суму 989 039,03 грн, що підтверджують підписані сторонами акти про зняття показань з приладу обліку; за вищезазначений період відповідачем сплачено 992 925,04 грн; проте, на момент подання позовної заяви позивачем не враховані оплати відповідача у розмірі 41200,00 грн;

- позивачем неналежним чином виконано п. 2.2.2. договору, оскільки на платіжних вимогах позивача, долучених до матеріалів справи, відсутні відмітки банку одержувача (відповідача) про одержання розрахункового документа до виконання;

- відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу II Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-ІХ у позивача відсутні законні підстави для нарахування пені та штрафу, інфляційної складової та 3% річних;

- посилаючись на абз.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" відповідач стверджує про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин в частині стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення;

- відповідач не здійснює господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення та не є підприємством питного водопостачання у розумінні "Про питну воду та питне водопостачання" та ліцензіатом у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення.

Також відповідач надав суду контррозрахунок (станом на 30.01.2024) позовних вимог відповідно до якого заборгованість відповідача становить 53455,76 грн.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

15.09.2011 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" (абонент) укладений договір №09802/4-03 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення, яка є невід`ємною частиною цього договору та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі - Умови), а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (в подальшому - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691 (в подальшому - Правила приймання), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 04.08.2009 за № 876 (в подальшому - Місцеві правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно із п.2.1.1 договору облік поставленої води здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за абонентом.

Відповідно до п.2.1.2 договору зняття показів засобу (-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування та Місцевих правил приймання (п. 2.1.4 договору).

Згідно із п.2.1.6 договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця, та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими абонентом.

Згідно п.2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами.

Відповідно до п.2.2.2 договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходять від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Згідно із п.2.2.3 договору у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

У пункті 2.2.4 договору сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Цей договір укладено строком на один рік та набув чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення (п.7.1. договору).

На підтвердження надання у період з 01.02.2021 по 30.06.2023 відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення за договором №09802/4-03 від 15.09.2011 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі у сумі 1151501,51 грн (з урахуванням перерахунків на суму 162462,48 грн) позивач надав у матеріали справи:

акти обстеження та зняття показань з вузла обліку травень - грудень 2021 року, лютий 2022 року, серпень -грудень 2022 року, лютий - червень 2023 року;

відомості споживача (добові) споживання теплової енергії;

розрахунки (основні нарахування, перерахунки) обсягів спожитих послуг централізованого водопостачання, централізованого водовідведення атмосферних опадів та додаткових послуг на об`єктах споживача;

довідку АТ "СЕНС БАНК" №26909-17.3/2023 від 06.07.2023 (з додатком), довідку АТ "КОМІНБАНК" №95/4121 від 10.03.2023 (з додатком), які підтверджують надсилання у період з 06.10.2020 по 06.12.2021 та у період з 07.12.2021 по 30.06.2023 на адресу банківської установи ОСББ "Добробуд" розрахункових документів на оплату послуг;

реєстр надходження грошових коштів від ОСББ "Добробуд" за період з 01.02.2021 по 30.09.2023.

За поясненнями позивача перерахунки на суму 18 024,06 грн, проведених у лютому 2021 року, на суму 6 655,91 грн, проведених у березні 2021 року, на суму 14 569,09 грн, проведених у травні 2021 року, на суму 13 613,68 грн, проведених у серпні 2021 року, на суму 4 596,91 грн, проведених у жовтні 2021 року, на суму 16 966,89 грн, проведених у листопаді 2021 року, на суму 18 104,77 грн, проведених у березні 2022 року, на суму 26610,46 грн, проведених у жовтні 2022 року, на суму 43 320,71 грн, проведених у червні 2023 року, здійснено для приведення у відповідність нарахувань в частині стоків, що утворюються внаслідок споживання гарячої води, за результатами отримання відомостей теплопостачальної організації про фактично спожиті обсяги теплової енергії у гарячій воді.

За розрахунком позивача (станом на час звернення позивача з позовом) заборгованість відповідача з оплати наданих позивачем у період з 01.02.2021 по 30.06.2023 послуг з водопостачання та водовідведення 158576,47 грн. Також позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 55037,58 грн, 3% річних у розмірі 5409,11 грн, пеня у розмірі 10624,33 грн, штраф у розмірі 7928,83 грн.

У додаткових поясненнях від 13.02.2024 позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості у сумі 125802,85 грн, інфляційних втрат у сумі 28782,24 грн, трьох процентів річних у сумі 6238,87 грн, пені у сумі 13513,77 грн та штрафу у сумі 7928,83 грн. Також позивач заявив про закриття провадження у справі №910/17309/23 грн в частині основної суми заборгованості у розмірі 32773,62 грн.

Проте, оскільки позивач не заявив заяву про зменшення позовних вимог, у строки та порядку встановленому ст.46, 252 ГПК України, суд здійснює розгляд справи у межах заявлених у позовній заяві позовних вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг та, зокрема послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду та питне водопостачання".

Статтею 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання; споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов`язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з пунктом 2 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, останні поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (далі - споживачі).

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила), які є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно із ч.1 ст.19 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з:

підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;

підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання;

об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання на підставі укладених ними договорів;

власниками будинків, що перебувають у приватній власності;

індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII (в редакції, чинній на момент існування спірних між сторонами у справі правовідносин) предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Згідно із статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" предметом діяльності ОСББ є, серед іншого, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг, для чого ОСББ статтями 10, 16, 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" надано право укладати відповідні договори з суб`єктами, що надають послуги.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно із матеріалів справи, у період з 01.02.2021 по 30.06.2023 позивачем було надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 1151501,51 грн (з урахуванням перерахунків на суму 162462,48 грн), на підтвердження чого позивачем надані акти обстеження та зняття показань з вузла обліку травень - грудень 2021 року, лютий 2022 року, серпень - грудень 2022 року, лютий - червень 2023 року, які місять, зокрема, номери приладів обліку, зазначення місця встановлення, дату знаття показань, обсяги попереднього періоду, попередні та поточні показники.

Доказів заперечень відповідача щодо кількості або вартості наданих послуг матеріали справи не містять.

За поясненнями позивача перерахунки на загальну суму 162462,48 грн здійснено для приведення у відповідність нарахувань в частині стоків, що утворюються внаслідок споживання гарячої води, за результатами отримання відомостей теплопостачальної організації про фактично спожиті обсяги теплової енергії у гарячій воді.

Позивач до матеріалів позовної заяви надав копії відомостей теплопостачальної організації, на підставі яких здійснено зазначене коригування. При цьому позивач зазначає, що відомості теплопостачальної організації надавалися позивачу відповідачем та відповідач зазначеної обставини не спростував.

Сторонами у пункті 2.1.6 договору визначено обов`язок звіряння облікових даних абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг у постачальника.

Також в разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, відповідач зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи письмово повідомити про це позивача та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. Сторони погодили, що іншому випадку відмова відповідача оплатити розрахунковий документ позивача вважається безпідставною (п.2.2.4. договору).

Однак, доказів направлення відповідачем, у встановленому договором порядку, свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення передбаченої п. 2.1.6. та 2.2.4. договору звірки, матеріали справи не містять.

Поряд з цим, відповідачем, також, не заперечувалося кількість або вартість отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі (у тому числі, розрахункових документів на оплату перерахунків), як то передбачено пунктом 2.2.4.

Як підтверджено довідками АТ "СЕНС БАНК" та АТ "КОМІНБАНК" (з додатками), у відповідності до п. 2.2.1., п.2.2.2. договору позивачем у період з 06.10.2020 по 30.06.2023 направлялися на адресу банківської установи ОСББ "Добробуд" розрахункові документи на оплату послуг.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача, що позивачем неналежно виставлені до оплати платіжні вимоги до банку одержувача, оскільки наявні у матеріалах справи довідки АТ "СЕНС БАНК" та АТ "КОМІНБАНК" (з додатками) підтверджують направлення АК "Київводоканал" у період з 06.10.2020 по 30.06.2023 розрахункових документів на оплату послуг до банківської установи ОСББ "Добробуд".

Згідно із реєстру надходжень грошових коштів, а також наданих відповідачем у матеріали справи платіжних інструкцій, вбачається факт отримання відповідачем розрахункових документів, про що свідчить зазначені відповідачем при оплаті призначення платежів, які містять посилання на відповідні рахунки.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, докази пред`явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів та термінів надання послуг з водопостачання та водовідведення, доказів заперечень щодо виставлених позивачем платіжних вимог - доручень, а також заперечення щодо повного та належного виконання умов договору за спірний період у матеріалах справи відсутні.

Окрім того, у матеріалах справи наявний гарантійний лист ОСББ "Добробуд", відповідно до якого відповідач зазначив, що сума заборгованості за договором №09802/4-03 від 15.09.2011 станом на 01.05.2023 становить 185256,34 грн та гарантував здійснити оплату заборгованості протягом 18 місяців по 10300,00 грн.

Ураховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання по наданню послуг з водопостачання та водовідведення, а відповідачем, у свою чергу, прийнято надані послуги без будь - яких зауважень.

З урахуванням умов укладеного між сторонами договору, відповідач повинен здійснювати розрахунки у п`ятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи позивача.

У відповіді на відзив та письмових поясненнях від 08.01.2024 та 13.02.2024 позивач зазначав, грошові кошти, що надійшли в жовтні 2023 року в розмірі 67982,89 грн, в листопаді 2023 року в розмірі 44438,87 грн зараховані в аналогічному порядку першочергово в погашення поточної заборгованості та надлишок зарахований в погашення заборгованості, що є предметом пору у цій справі. В груді 2022 року від відповідача надійшли кошти в розмірі 30137,70 грн, які зараховані в погашення поточної заборгованості, у зв`язку з чим станом на 01.01.2024 року заборгованість відповідача за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2021 по 30.06.2023 складає 136 102,85 грн.

Також за поясненнями позивача у січні 2024 року відповідачем сплачено 50417,40 грн, з яких: 40117,40 грн зараховано в погашення поточної заборгованості та 10300,00 грн в погашення заборгованості, що є предметом пору у цій справі.

Враховуючи вище наведені часткові оплати, позивач просив суд закрити провадження у справі у сумі 32773,62 грн.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Суд зазначає, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Суд закриває провадження у справі за відсутності предмета спору, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 18/266 (провадження № 12-186звг19).

Також суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20).

Судом встановлено, що згідно із наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями №361 від 26.07.2023, №367 від 30.08.2023, №376 від 21.09.2023, №393 від 26.10.2023, №404 від 24.11.2023, №427 від 25.01.2024, №433 від 22.02.2024 відповідач здійснював оплати поточних нарахувань за договором та сплачував по 10300,00 грн в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів, тобто за спірний у цій справі період.

Позивач факт сплати відповідачем заборгованості, що є предметом спору у цій справі не заперечував. Однак, у письмових поясненнях від 08.01.2024 (арк.5 пояснень) зазначав, що заборгованість сплачена у липні - вересні 2023 року (по 10300,00 грн кожного місяця) була врахована позивачем під час розрахунку заборгованості.

Однак, судом встановлено, що з розрахунку основного боргу, доданого позивачем до позовної заяви не вбачається, що позивачем були враховані здійснені відповідачем 26.07.2023, 30.08.2023, 21.09.2023 оплати у загальній сумі 30900,00 грн (по 10300,00 грн сплачені у липні - вересні 2023 року).

У розгорнутому розрахунку заборгованості від 13.02.2024 позивач відобразив суму передплати за 26.07.2023, 30.08.2023, 21.09.2023 у розмірі 6079,87 грн. Однак, загальна сума заборгованості, що заявлена у позові та визначена у розгорнутому розрахунку не змінилася та складає 158576,47 грн. При цьому, передплата у розмірі 6079,87 грн у доданому до позову розрахунку заборгованості не відображена. Отже, така непослідовність позиції позивача, неточності у розрахунках, відсутність належних обґрунтувань щодо зарахування сплачених відповідачем сум з урахуванням поточної заборгованості, та відсутність у поданому разом з позовом розрахунку відомостей про вирахування здійснених відповідачем 26.07.2023, 30.08.2023, 21.09.2023 часткових оплат дає підстави дійти висновку, що заявлена до стягнення сума 158576,47 грн заборгованості була заявлена без вирахування оплати у сумі 30900,00 грн (по 10300,00 грн сплачені у липні - вересні 2023 року).

Окрім того, згідно із платіжної інструкції №393 від 26.10.2023 відповідачем було сплачено в рахунок погашення спірної заборгованості 10300,00 грн та у позові позивачем заявлено суму основного боргу без вирахування зазначеної часткової оплати, що не заперечується і самим позивачем. Тобто, заборгованість у сумі 10300,00 грн, що сплачена відповідачем у жовтні 2023 року (до звернення позивача з позовом) не була врахована позивачем при розрахунку боргу та заявлена безпідставно, натомість позивач заявив про закриття провадження у цій частині позовних вимог.

Отже, заборгованість у розмірі 41200,00 грн, яка сплачена відповідачем до звернення позивача до суду з цим позовом (тобто до 09.11.2023), заявлена позивачем безпідставно та відповідно позовні вимоги позивача у частині стягнення заборгованості у сумі 41200,00 грн задоволенню не підлягають.

Відтак, клопотання позивача про закриття провадження у справі є частково обґрунтованим, а саме у сумі 22473,62 грн.

Водночас у судовому засіданні представник відповідача надав суду платіжну інструкцію №433 від 22.02.2024, згідно із якою відповідачем сплачено 10300,00 грн в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів.

Отже, після звернення позивача до суду та на момент розгляду справи предмет спору в частині стягнення, сплаченої у листопаді 2023 року - лютому 2024 року, заборгованості у сумі 32773,62 грн (22473,62 грн + 10300,00 грн) припинив своє існування, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у цій частині позовних вимог згідно із п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас невиконане зобов`язання за договором №09802/4-03 від 15.09.2011 у сумі 84602,85 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості по договору з оплати за надані послуги у сумі 84602,85 грн відповідачем не надано.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі 84602,85 грн.

Доводи відповідача щодо відсутності обов`язку сплачувати за послуги з водопостачання та водовідведення, оскільки останній не здійснює господарської діяльності з надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та не є ліцензіатом у сфері надання цих комунальних послуг, суд вважає безпідставними з огляду на те, що відповідно до пп. 2 п. 1.6 Правил організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1474 послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) віднесено до неліцензованих видів діяльності, та більш того у розумінні 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та ст.4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" відповідач є колективним споживачем таких послуг.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про інфляційні втрати у розмірі 55037,58 грн, 3% річних у розмірі 5409,11 грн, пені у розмірі 10624,33 грн, штрафу у розмірі 7928,83 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.2. договору у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із п.4.6. договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

Нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені здійснено позивачем за загальний період з 01.03.2021 по 30.06.2023.

Одночасно, відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року, що набрав чинності 17.03.2020, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який був неодноразово продовжений.

Постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відмінено з 30.06.2023.

Як було зазначено вище, позивач є виконавцем, а відповідач - колективним споживачем, що об`єднує споживачів фізичних осіб, які проживають в житловому будинку, а відтак на спірні правовідносини розповсюджується дія Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Отже, з огляду на наведене, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем пені за період за загальний період з 01.03.2021 по 30.06.2023 є необґрунтованим та суперечить Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 10624,33 грн, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також відповідно до абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку.

Згідно із наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року місто Київ включено до переліку території активних бойових дій у період з 24.02.2022 по 10.08.2022, та з 11.08.2022 - до переліку території можливих бойових дій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13 січня 2023 року № 14 (дата набрання чинності 27.01.2023) внесено зміни до Переліку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року. Згідно з наказом, місто Київ виключено із переліку територій можливих бойових дій.

З огляду на те, що ОСББ, як споживач за договором, в даному випадку виступало лише в якості замовника комунальних послуг, а кінцевими споживачами є фізичні особи - власники квартир, суд вважає про можливе застосування до спірних правовідносин в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, положень абз. 1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 за період з 24.02.2022 по 26.01.2023.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на те, що абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" не поширюється на спірні правовідносини.

Так, позивач стверджує, що дія абзаців першого та третього пункту 1 цієї постанови поширюється на юридичних осіб, яким належить на праві власності або іншому речовому праві житлове та/або нежитлове приміщення, будинок, в яких розміщуються та є кінцевими споживачами комунальних послуг внутрішньо переміщені особи, у разі, коли такі юридичні особи не мають права на отримання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об`єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану, у той час як відповідачем не надано доказів перебування таких осіб у будинку 5 по вул.Драйзера Теодора (перейменовано на Рональда Рейгана) у м.Києві.

Однак, згідно з визначенням, наданим у ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна, а як зазначено вище згідно із наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року місто Київ включено до переліку території активних бойових дій у період з 24.02.2022 по 10.08.2022, та з 11.08.2022 - до переліку території можливих бойових дій.

Отже, нарахування інфляційних втрат та 3% річних у період з 24.02.2022 по 26.01.2023 є безпідставним.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням розгорнутого розрахунку позовних вимог від 13.02.2024 та у межах визначених позивачем періодів у позові, з огляду на наявні у матеріалах справи докази виставлення розрахункових документів до банківської установи відповідача, а також враховуючи приписи ч.5 ст.254 ЦК України, згідно із якими якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, суд дійшов висновку, що правильним є нарахування інфляційних втрат та 3% річних у такому порядку: з 02.03.2021 (оскільки строк оплати 28.02.2021 припадає на вихідний день) по 25.03.2021 на суму 12715,38 грн; з 24.03.2021 по 25.03.2021 на суму 29443,42 грн; з 14.04.2021 по 02.08.2021 на суму 6655,91 грн; з 23.06.2021 (оскільки строк оплати 20-21.06.2021 припадає на вихідний день) по 24.06.2021 на суму 31270,78 грн; з 03.08.2021 (оскільки строк оплати 01.08.2021 припадає на вихідний день) по 26.10.2021 на суму 34780,55 грн; з 27.10.2021 по 25.11.2021 на суму 17643,86 грн; з 26.11.2021 по 28.12.2021 на суму 6430,47 грн; з 12.09.2021 по 28.12.2021 на суму 2996,35 грн; з 09.12.2021 по 28.12.2021 на суму 16966,89 грн; з 29.12.2021 по 26.01.2022 на суму 10242,15 грн; з 27.01.2022 по 16.03.2022 на суму 7207,07 грн; з 27.01.2023 по 12.02.2023 на суму 39355,53 грн; з 13.02.2023 по 28.04.2023 на суму 39287,60 грн; з 29.04.2023 по 10.05.2023 на суму 23549,75 грн; з 11.05.2023 по 25.06.2023 на суму 13249,75 грн; з 26.06.2023 по 30.06.2023 на суму 2949,75 грн; з 27.01.2023 по 30.06.2023 на суму 31320,25 грн; з 27.01.2023 по 30.06.2023 на суму 26610,46 грн; з 27.01.2023 по 30.06.2023 на суму 31925,66 грн; з 28.02.2023 (оскільки строк оплати 25.02.2023 припадає на вихідний день суботу) по 30.06.2023 на суму 30612,06 грн; з 28.03.2023 (оскільки строк оплати 26.03.2023 припадає на вихідний день) по 29.03.2023 на суму 29067,16 грн; з 30.03.2023 по 30.06.2023 на суму 9067,16 грн; з 25.04.2023 (оскільки строк оплати 24.04.2023 припадає на вихідний день) по 28.04.2023 на суму 32262,15 грн.

При цьому, нарахування на визначені позивачем у розгорнутому розрахунку періоди на борг за лютий 2021 року (саме з 26.03.2021 по 02.08.2021), на борг за квітень - травень 2021 року, на борг жовтень 2021 року, на борг за листопад 2021 року (за період з 23.12.2021 по 28.12.2021) на борг за серпень 2022 року з 12.09.2022 по 12.02.2023, на борг за листопад - грудень 2022 року суд не приймає до уваги, оскільки у розрахунку, доданому до позову позивач не здійснював нарахування інфляційних втрат та 3% річних за зазначені періоди, а відтак відповідно до ч. 2 ст.237 ГПК України, суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог. Нарахування на суму боргу за серпень з 24.08.2021 по 25.08.2021 на суму 29381,67 грн не підлягає нарахуванню, оскільки нарахування слід здійснювати з 26.08.2021 (оскільки 23-24.08 вихідні дні).

За перерахунком суду інфляційні втрати становлять 7478,05 грн, 3% річних - 2399,11 грн, а відтак, позовні вимоги у частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних є частково обґрунтованими.

Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу, нарахованого на підставі п.4.6. договору, то суд зазначає таке.

Як зазначалося судом вище, заборгованість у розмірі 41200,00 грн була сплачена відповідачем до звернення позивача до суду з цим позовом, а відтак нарахування штрафу має здійснюватися на суму 117376,47 грн (158576,47 грн - 41200 грн). При цьому, суд зазначає, що станом на час звернення позивача до суду із розглядуваним позовом карантин було відмінено, а тому пп.4 п.3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не застосовується щодо залишку боргу.

Також судом враховано, що позивач звертався до відповідача із вимогами про сплату заборгованості від 03.08.2022, від 01.02.2023, які отримані відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення. Однак, відповідач оплату заборгованості не здійснив, що свідчить про наявність підстав для нарахування штрафу.

За перерахунком суду сума штрафу становить 5868,82 грн, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, з огляду на встановлені вище обставини, суд вважає частково обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 84602,85 грн, 3% річних у сумі 2399,11 грн, інфляційних втрат у сумі 7478,05 грн та штрафу у сумі 5868,82 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про закриття провадження у справі №910/17309/23 в частині позовних вимог про стягнення боргу у сумі 32773,62 грн та часткове задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" заборгованості у сумі 84602,85 грн, 3% річних у сумі 2399,11 грн, інфляційних втрат у сумі 7478,05 грн та штрафу у сумі 5868,82 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/17309/23 в частині позовних вимог про стягнення боргу у сумі 32773,62 грн.

В іншій частині позов задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" (02217, місто Київ, вулиця Драйзера, будинок 5, ідентифікаційний код 34343477) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, ВУЛ.ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А, ідентифікаційний номер 03327664) заборгованість у сумі 84602,85 грн, 3% річних у сумі 2399,11 грн, інфляційні втрати у сумі 7478,05 грн, штраф у сумі 5868,82 грн та судовий збір у сумі 1505,23 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 28.02.2024.

Суддя С.О. Турчин