Рішення

від 21.03.2024 по справі 910/17309/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2024Справа № 910/17309/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" про стягнення витрат на правову допомогу

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд"

про стягнення 237576,32 грн

Представники сторін:

від позивача: Тараненко С.В.

від відповідача: Чайка Г.В.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" про стягнення 237576,32 грн, з яких: заборгованість у розмірі 158576,47 грн, інфляційні втрати у розмірі 55037,58 грн, 3% річних у розмірі 5409,11 грн, пеня у розмірі 10624,33 грн, штраф у розмірі 7928,83 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 (з урахуванням ухвали від 28.02.2024) закрито провадження у справі №910/17309/23 в частині позовних вимог про стягнення боргу у сумі 32773,62 грн. В іншій частині позов задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованість у сумі 84602,85 грн, 3% річних у сумі 2399,11 грн, інфляційні втрати у сумі 7478,05 грн, штраф у сумі 5868,82 грн та судовий збір у сумі 1505,23 грн. В іншій частині позову відмовлено.

28.02.2024 через відділ діловодства суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" надійшла заява про стягнення витрат на правову допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 призначено розгляд заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" про стягнення витрат на правову допомогу на 21.03.2024.

14.03.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу.

Присутній у судовому засіданні 21.03.2024 представник позивача проти заяви про стягнення витрат на правову допомогу заперечив.

Представник відповідача заяву про стягнення витрат на правову допомогу підтримав.

Згідно із ч.4 ст.244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Присутній у судовому засіданні 20.07.2023 представник відповідача проти заяви про стягнення витрат на правову допомогу заперечив.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" про стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відзиві (перша заява по суті спору з боку відповідача) на позовну заяву відповідачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно із яким, очікувані витрати відповідача на правову допомогу становлять 20000,00 грн.

Норми ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач у запереченнях за заяву про стягнення витрат на правову допомогу зазначив, що заява про стягнення витрат на правову допомогу підлягає залишенню без розгляду, оскільки відповідач не заявляв суду про те, що докази на підтвердження понесення судових витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а також не обґрунтував причин неможливості подання відповідних доказів до прийняття рішення по суті.

Суд зазначає, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно із ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч.8 ст.252 ГПК України).

З аналізу положень ч.8 ст.129, ч.13 ст.8, ст.252 ГПК України вбачається, що, на відміну від розгляду справи у порядку загального провадження, який передбачає стадію судових дебатів, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не передбачає проведення судових дебатів.

Оскільки, в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч.8 ст.129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції у справі ухвалено 22.02.2024, а заява відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 20000,00 грн направлена до суду 26.02.2024, тобто в межах встановленого строку на її подання (з урахуванням ч.2 ст.116 ГПК України).

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано строки встановлені ч.8 ст.129 ГПК України. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20.

Вищенаведеним спростовуються доводи позивача про наявність підстав для залишення без розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, у зв`язку із чим відповідне клопотання позивача залишене судом без задоволення.

Згідно із ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем надано у матеріали справи копії: договору від 16.11.2023 №1/31 про надання правової допомоги, укладеного між відповідачем та адвокатом Сенчилом В.В.; додаткової угоди №1 від 16.11.2023; акту здачі-прийняття наданих послуг від 23.02.2024 на суму 20000,00 грн; та платіжні інструкції №400 від 16.11.2023, №407 від 30.11.2023, №411 від 22.12.2023, №429 від 31.01.2024, №434 від 23.02.2024.

Судом встановлено, що представник відповідача Сенчило В.В. є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом серії КС № 7180/10 від 07.12.2018, копія якого додана до матеріалів справи.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Додаткова угода №1 від 16.11.2023 визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокату за надання правової допомоги у господарській справі № 910/17309/23 за позовом ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ОСББ "Добробуд" про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі, ціна позову 237 576,32 грн (п.1).

Відповідно до п.2. додаткової угоди №1 від 16.11.2023 сторони погодили, що година роботи адвоката становить 2000,00 грн; за підготовку відзиву, заперечень, заяв, клопотань, пояснень та контррозрахунку по справі № 910/17309/23 клієнт сплачує адвокату 15000,00 грн; за ознайомлення з матеріалами справи, підготовку інших процесуальних документів у господарській справі за позовом ПрАТ "АК "Київводоканал" до ОСББ "Добробуд", а також, представництво інтересів в суді гонорар розраховується від часу витраченого адвокатом на консультаційну та правову, юридичну допомогу; оплата послуг адвоката здійснюється на підставі виставлених рахунків; оплата виставлених рахунків здійснюється клієнтом протягом 5-ти (п`яти) банківських днів, включаючи день виставлення рахунку; розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.

23.02.2024 між ОСББ "Добробуд" та адвокатом Сенчилом В.В. підписаний акт здачі-прийняття наданих послуг, згідно з яким вартість наданої правової допомоги склала 20000,00 грн.

Згідно із актом здачі-прийняття наданих послуг від 23.02.2024, сторонами погоджено, що адвокат надав відповідачу наступні послуги:

- усна консультація роз`яснення законодавства за результатами ознайомлення з матеріалами справи № 910/17309/23 - 2000 грн;

- підготовлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін №910/17309/23 - 800 грн;

- підготовлено клопотання про залишення позову без руху справи - 800,00 грн;

- підготовлено клопотання про відновлення строків для приєднання доказів до матеріалів справи №910/17309/23 - 800 грн;

- підготовлено відзив на позовну заяву по справі № 910/17309/23 - 6000 грн;

- підготовлено супровідний лист по справі № 910/17309/23 - 800 грн;

- підготовлено контррозрахунок позовних вимог по справі № 910/17309/23 - 2000,00 грн;

- підготовлено додаткові пояснення по справі № 910/17309/23 - 1800,00 грн;

- 23.12.2023, 25.01.2024, 01.02.2024, 22.02.2024 представництво інтересів клієнта в судових засіданнях по справі № 910/17309/23; адвокатом витрачено 2 (дві) години 30 (тридцять) хвилин - 5000 грн.

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач, заперечуючи щодо заявлених відповідачем витрат на правову допомогу, посилається на те, що справа є малозначною в силу вимог закону, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, що свідчить про незначну складність даної справи. Також позивач зазначив, що заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

У цьому контексті Суд також враховує, що у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та наведено такі висновки:

"… У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи".

"Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу".

"У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами 5 - 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Керуючись нормами статті 129 ГПК України, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі № 922/1341/23.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" за заявою №58442/00 щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Оцінивши докази, додані до заяви про стягнення витрат на правову допомогу, враховуючи заперечення позивача, виходячи із зазначених вище критеріїв, суд встановив, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

Згідно із актом здачі-прийняття наданих послуг від 23.02.2024 адвокатом надано відповідачу послуги: усну консультацію, роз`яснення законодавства за результатами ознайомлення з матеріалами справи № 910/17309/23 - 2000 грн; підготовлено відзив на позовну заяву по справі № 910/17309/23 - 6000 грн. Суд враховує, що надання консультації, роз`яснення законодавства є етапами підготовки відзиву, що є одним із видом адвокатської діяльності відповідно до положень статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Отже, покладення на позивача витрат по оплаті правничих витрат з консультації, роз`яснення законодавства у сумі 2000,00 грн не відповідає критерію розумності та обґрунтованості. Водночас вимога про відшкодування витрат в частині підготовки відзиву на позовну заяву по справі № 910/17309/23 є правомірною та на думку суду підлягає відшкодуванню у розмірі 6000,00 грн.

Проаналізувавши зміст клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін, клопотання про залишення позову без руху справи, клопотання про відновлення строків для приєднання доказів до матеріалів справи, супровідний лист по справі, контррозрахунок позовних вимог, додаткові пояснення по справі, суд дійшов висновку, що визначені в акті витрат по оплаті зазначених послуг є завищеними та не відповідають критерію розумності та співмірності. При цьому складання письмових пояснень, у цьому випадку не вимагало опрацювання та аналізу адвокатом великої кількості судової практики.

За висновками суду обґрунтованими є витрати з підготовки зазначених клопотань та листа у загальній сумі 2000,00 та з підготовки додаткових пояснень і контррозрахунку позовних вимог у загальній сумі 3000,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що адвокат здійснював представництво інтересів позивача у судових засіданнях 23.12.2023, 25.01.2024, 01.02.2024, 22.02.2024, що підтверджується протоколами судових засідань, вказані витрати передбачені умовами договору та додаткової угоди №1, а отже вимога про відшкодування витрат щодо надання правової допомоги з участі адвоката у судових засіданнях у загальній сумі 5000,00 грн заявлена правомірно.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у цьому випадку розмір витрат на правову допомогу, визначений в акті здачі-прийняття наданих послуг від 23.02.2024 не відповідає визначеним ч.5 ст.129 ГПК України критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, з урахуванням характеру спору, складності справи, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, та відповідні витрати необхідно зменшити до 16000,00 грн.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому загальна сума позовних вимог у якій судом відмовлено позивачу складає 104453,87 грн.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що з позивача підлягають стягненню витрати відповідача на оплату правової допомоги пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у сумі 7034,63 грн.

В іншій частині заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст.123, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, ВУЛ.ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А, ідентифікаційний номер 03327664) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробуд" (02217, місто Київ, вулиця Драйзера, будинок 5, ідентифікаційний код 34343477) витрати на правову допомогу у сумі 7034,63 грн.

В іншій частині заяви про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 22.03.2024.

Суддя С.О. Турчин