Ухвала

від 28.02.2024 по справі 607/19725/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/19725/23Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/817/361/24 Доповідач - Хома М.В.Категорія -

У Х В А Л А

28 лютого 2024 р.м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Віннер Імпортс Україна, товариства з обмеженою відповідальністю ВІДІ ПАУЕР, товариства з обмеженою відповідальністю ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ про захист прав споживачів шляхом стягнення грошей,

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2024 року ОСОБА_1 на електронну адресу Тернопільського апеляційного суду подав апеляційну скаргу на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 грудня 2023 року.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 грудня 2023 року залишено без руху та надано строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для для уточнення, яке саме судове рішення (ухвала) оскаржується (дата рішення), а також для надання доказів надсилання виправленої апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.

На виконання вимог ухвали Тернопільського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року, ОСОБА_1 23 лютого 2024 року подав клопотання, в якому зазначив, що ним оскаржується ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 лютого 2024 року.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 від 31.01.2024 року про відвід головуючого судді залишено без розгляду.

Тобто, ОСОБА_1 оскаржується ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 лютого 2023 року, якою заяву ОСОБА_1 від 31.01.2024 року про відвід головуючого судді залишено без розгляду.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що апеляційну скаргу слід повернути, виходячи з наступного.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

До кола основних прав учасників справи, якими відповідно до статті 42 ЦПК України є сторони та треті особи, належить право подавати заяви та клопотання і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Спеціальним правом учасника справи є право подати відповідно до частини другої статті 39 ЦПК України заяву про відвід судді з підстав, зазначених у статтях 36, 37 цього Кодексу.

Порядок вирішення заявленого відводу визначений статтею 40 ЦПК України.

Згідно із частиною другою статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

У переліку статті 353 ЦПК України відсутня така ухвала, як ухвала про залишення без розгляду заяви про відвід судді у справі.

Однак, п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.

Разом з тим, системний аналіз пункту 16 статті 353 ЦПК України, якою передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду, дозволяє дійти висновку, що на її підставі в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про залишення без розгляду заяви виключно за умови, якщо така ухвала має «завершальне» значення щодо можливості судового розгляду та перешкоджає провадженню у справі.

Ухвала про залишення без розгляду заяви про відвід судді направлена на вирішення окремого процесуального питання, тобто вказана ухвала не перешкоджає провадженню у справі.

Отже, зазначена ухвала суду першої інстанції не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення.

За змістом частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Цей припис згідно з позицією абзацу п`ятого підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом із рішенням суду.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17, в ухвалах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18) та № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), постанові Верховного Суду у справі № 759/6777/17 (провадження № № 61-9201св20).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine») від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

За таких обставин, оскільки ухвала про залишення без розгляду заяви про відвід не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Керуючись ст. 353, ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 лютого 2024 року про залишення заяви про відвід без розгляду - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцять днів з дня її складення.

Головуюча

Судді