Ухвала

від 28.02.2024 по справі 905/1054/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 905/1054/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Білоуса В.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 30.01.2024

у складі колегії суддів: головуючого судді: Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

та на ухвалу господарського суду Донецької області

від 22.11.2023

суддя Левшина Г.В.

за результатами розгляду скарги Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Журиди Сергія Миколайовича

у справі № 905/1054/20

за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське",

про стягнення 14 241, 40 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

15.02.2024 Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою ВИХ. №300 від 15.02.2024 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2024 та на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.11.2023 у справі № 905/1054/20, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" у справі № 905/1054/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Картере В. І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2024.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року становлений у розмірі 2 684,00 грн.

Відповідно до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15, відповідно до якої підпункт 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що положення цієї норми, якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Як убачається з касаційної скарги, скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2024 та ухвалу господарського суду Донецької області від 22.11.2023 у справі №905/1054/20, якою залишено без розгляду скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Журиди С. М., та направити до суду першої інстанції скаргу для продовження розгляду.

Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 2 684,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Проте, матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" ВИХ. №300 від 15.02.2024 не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а лиш зазначено про «сплата судового збору не передбачено ЗУ «Про судовий збір».

Згідно з частиною 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з частинами першою та другою статті 174 вказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи зазначене, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику слід сплатити судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 684,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2024 та на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.11.2023 у справі № 905/1054/20.

Відповідно до вимог частини 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" ВИХ. №300 від 15.02.2024 підписано - представником Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" Нестерцем Ю.П., який діє на підставі довіреності № 237 від 03.11.2023, копія якої додана до касаційної скарги. Вказана довіреність підписана Головою Правління Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" Гордієнко І. Також серед додатків до касаційної скарги міститься витяг зі Статуту скаржника щодо повноважень Голови Правління Товариства та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за змістом якої Гордієнко І.С. має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (самопредставництво у судах з усіма правами учасника справи (зокрема, засвідчення копій документів), крім визнання, відмови, відкликання позовних вимог, заяв, скарг, підписання мирової угоди, заяви про примирення сторін) - представник.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29.12.2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника).Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18 ухвали).

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 56 ГПК України.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Атономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (п. 25 ухвали).

Відповідно до статті 56 ГПК України передбачено за правилами самопредставництва можливість участі юридичної особи у справі через її працівника. Однак він має бути уповноваженим діяти від імені цієї особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом). Проте, до касаційної скарги не надано суду ніяких підтверджень того, що коло його трудових (посадових) обов`язків охоплювало можливість діяти від імені акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" у суді за правилами самопредставництва.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що для визнання особи (Нестерця Ю.П.) такою, що діє в інтересах акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО", необхідно, щоб у відповідному положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи.

Касаційна скарга подана безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а матеріали справи касаційної скарги не містять належних доказів, у розумінні статті 56 ГПК України, наявності повноважень Нестерця Ю.П. на підписання та подання касаційної скарги від імені Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО".

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" ВИХ. №300 від 15.02.2024 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2024 та на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.11.2023 у справі № 905/1054/20, без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України, для надання скаржнику можливості надати суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 2 684,00 грн та документи, що підтверджують повноваження представника Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго"- Нестерця Ю.П. на підписання та подання вищевказаної касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" ВИХ. №300 від 15.02.2024 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2024 на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.11.2023 у справі № 905/1054/20, залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству "Страхова компанія "Інго" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Акціонерному товариству "Страхова компанія "Інго" усунути недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору у такий спосіб: - надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2024 на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.11.2023 у справі № 905/1054/20.

4. Акціонерному товариству "Страхова компанія "Інго" надати документи, що підтверджують повноваження представника Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" - Нестерця Ю.П. на підписання та подання вищевказаної касаційної скарги.

5. У разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду В.В. Білоус