Ухвала

від 28.02.2024 по справі 922/1626/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1626/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк"

на рішення Господарського суду Харківської області

(суддя - Шарко Л.В.)

від 21.09.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Сгара Е.В., судді - Гетьман Р.А., Склярук О.І.)

від 17.01.2024

у справі за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фул"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про застосування наслідків нікчемності правочинів

ВСТАНОВИВ:

1. Акціонерне товариство "Мегабанк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фул" (далі - відповідач) про застосування наслідків нікчемності правочинів шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61864566 від 26.11.2021, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за відповідачем та проведенням державної реєстрації набутого права власності за позивачем на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-129, 104а, 105а, 122а, І-ІХ, в літ. "А-5", загальною площею 948,8 кв м , що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. № 39.

2. Позов обґрунтований тим, що кредитний договір № 20-07в/2021/ГД-02/2021 від 26.11.2021, договір купівлі-продажу нерухомого майна № 5973 від 26.21.2021 та іпотечний договір № 20-07в/2021/ГД-02/2021-з від 26.11.2021 мають ознаки нікчемності, визначені пунктами 3, 6 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". На думку позивача, в результаті укладення вказаних договорів відбулась не ринкова угода, а проведено нерівноцінний продаж ліквідного активу банку за кошти банку, які були надані в кредит на значний період часу (10 років), що може свідчити про надання особі, яка проводила таку купівлю, нічим не обумовлених переваг та здійснення банком реалізації власних майнових активів з метою отримання сумнівних доходів в довгостроковій перспективі. Ще однією ознакою надання переваг є дата початку виплати кредиту - відповідно до графіку це 30.04.2022, тобто через 5 місяців з моменту укладення кредитного договору. Тому, реалізація банком власного ліквідного майна з видачею відповідачу кредиту на його купівлю на строк 10 років є не лише ризиковою операцією, а і змусило банк формувати резерви під даний кредит. За твердженнями позивача, фактично відчуження майна банку за договором купівлі-продажу призвело до ще більшого зменшення обсягу високоліквідних активів банку, порушення внаслідок цього нормативів діяльності банку, встановлених Національним банком України, до повної неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов`язань перед іншими кредиторами банку та як наслідок - до прийняття Правлінням Національного Банку України 02.06.2022 рішення №261-рш/БТ "Про віднесення АТ "МЕГАБАНК" до категорії неплатоспроможних" та рішення від 21.07.2022 № 362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "МЕГАБАНК".

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Суди виходили з того, що умови іпотечного договору №20-07в/2021/ГД-02/2021-з від 26.11.2021 містять всі істотні умови визначені Законом України "Про іпотеку" для такого виду правочину; позивач не надав належних та допустимих доказів того, що кредитний договір, договір купівлі-продажу нерухомого майна та іпотечний договір від 26.11.2021 не відповідають поточним ринковим умовам або останні є такими, що передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Позивач також не навів причинно-наслідкового зв`язку, як укладення кредитного договору могло вплинути на визнання банку неплатоспроможним або спричинити неможливість виконання грошових зобов`язань перед іншими клієнтами банку. Жодних негативних наслідків в результаті укладання вищевказаних правочинів, для позивача судом не встановлено та не доведено позивачем.

5. 08.02.2024 позивач подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу (зареєстрована канцелярією суду 09.02.2024), в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

6. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги, установив, що скаргу подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, який визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

7. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

8. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

9. Позивач звернувся з позовом у 2022 році з 2-ма вимогами немайнового характеру (скасування рішення про державну реєстрацію права власності за відповідачем та проведенням державної реєстрації набутого права власності за позивачем на нерухоме майно).

10. Частиною другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

12. Згідно зі статтею 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

13. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481, 00 грн.

14. Відповідно до вимог касаційної скарги заявник за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 9 924,00 грн (2 841,00 грн х 2 х 200%).

15. Скаржник подав касаційну скаргу в електронній формі - через систему "Електронний суд", тому розмір судового збору з пониженням за подання цієї касаційної скарги (частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір") становить 7 939,20 грн (9 924,00 грн * 0,8).

16. До касаційної скарги скаржник не додав документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, про що уповноваженими працівниками Касаційного господарського суду 09.02.2024 складено акт № 32.1-13/80, тому касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків у частині сплати судового збору.

17. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

18. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 922/1626/22 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, надавши суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7 939,20 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова