Рішення

від 06.06.2023 по справі 279/103/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 279/103/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,

Справа № 279/103/23-ц

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач АТ «Українська залізниця»

предмет та підстави позову зобов`язання вчинити дії,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач з позовними вимогами до АТ «Українська залізниця» про зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування позову зазначив, що 01.07.2023 позивач влаштувався працювати в АТ «Українська залізниця», де і працює по даний час. 26.12.2014 позивачу був виданий ордер на службове житлове приміщення НОМЕР_1, жилою площею 18,5 кв.м, яка складається з однієї кімнати у квартирі яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації, зазначеної в позовній заяві, позивач кілька разів звертався до АТ «Укрзалізниця» безпосередньо та її філії «БМЕС» зокрема, із заявою про виключення квартири з переліку службового житла.

В подальшому, ним аналогічні заяви подавались повторно, проте квартира так і не була виключена зі складу службових.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області вказана справа передана за підсудністю на розгляд до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2023 справу за вказаним позовом прийнято до провадження судді Новака Р.В. за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

27.03.2023 до суду надійшов відзив від представника відповідача - адвоката Мерженко Т.П., в кому позовні вимоги не підтримувала, вважала необґрунтованими з наступних підстав. Представник відповідача вказує, що в позові було зазначено, що «Порушення прав ОСОБА_1 полягає в тому, що АТ «Українська залізниця» в супереч своїх повноважень передбачених п. 6 ст. 105 Статуту АТ «Укрзалізниця» в проміжок часу з 14.05.2021 по сьогоднішній день не приймає рішення про виключення квартири з переліку службового житла». Представник відповідача вважає, що дане положення є таким, що не відповідає об`єктивній дійсності, що підтверджується наступним. АТ «Укрзалізниця» не має повноважень стосовно зняття з житла статусу службового, оскільки це віднесено до компетенції іншого суб`єкта. Враховуючи це, зазначення позивачем того, що АТ «Укрзалізниця» в порушення прав позивача не приймає рішення про виключення квартири із складу службового житла є таким, що не відповідають дійсності. Позивач як підставу виключення житла із складу службового зазначає саме його звернення до АТ «Укрзалізниця». У той же час, чинним законодавством не встановлена така підстава для виключення квартири з переліку службового житла як «звернення особи, яка проживає у службовому житлі».

Позивач в судове засідання не з`явився. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до п. 1 ч.3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2021 ОСОБА_1 була подана заява до Ат «Українська залізниця» про виключення квартири з переліку службового житла, що підтверджується штампом на заяві зареєстрованої за № 36/М-89 Регіональною Філією «Південно - Західна залізниця».

31.05.2021, АТ «Українська залізниця», філією «Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», була надана відповідь ОСОБА_1 №ФБМЕС-01/407.

Відповідно до змісту ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до підпункту 6 пункту 105 статуту АТ «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 0452) питання розпорядження майном, зокрема прийняття рішення щодо виключення квартир працівників товариства із числа службових, відноситься до компетенції правління товариства та регулюється нормативними актами товариства. Для винесення зазначеного питання на засідання правління відповідні матеріали і пропозиції готуються заінтересованими у прийняті правлінням відповідного рішення підрозділом апарату управління або відокремленим підрозділом товариства в установленому порядку. Квартира знаходиться в будинку, який обліковується на балансі виробничого структурного підрозділу «Коростенське територіальне управління» філії БМЕС.

Визначено при цьому який перелік документів необхідно надати ОСОБА_1 для підготовки проекту рішення правління про виключення зазначеної квартири із числа службових.

25.11.2021 ОСОБА_1 подав заяву до АТ «Українська залізниця», філії «Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», про виключення квартири з переліку службового житла, з додатками відповідно до вимог визначених в листі № ФБМЕС 01/407 від 31.05.2021.

16.06.2022 від АТ «Українська залізниця», філії «Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», надійшла відповідь №ФБМЕС-01/282 на адвокатський запит, відповідно до змісту якого повідомлено, що для підготовки філією БМЕС проекту рішення правління про виключення квартири АДРЕСА_2 , із числа службових ОСОБА_1 необхідно додатково надати інформацію про оціночну вартість об?єкта, що пропонується до виключення з числа службового, а також направити весь пакет документів у сканованому вигляді на електрону пошту : ІНФОРМАЦІЯ_1.

18.07.2022 адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ ФОКС» була надана відповідь АТ «Українська залізниця», філії «Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», до якої було долучено довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості квартири АДРЕСА_3 та повідомлено, що повторно документи подати в сканованому вигляді не має можливості з підстав того що вони були подані в оригіналі та в копіях які були засвідчені нотаріально.

В прохальній частині позову позивач просить зобов`язати АТ «Українська залізниця» розглянути заяву ОСОБА_1 на предмет виключення квартири АДРЕСА_2 з переліку службового житла.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, АТ «Українська залізниця» надавала змістовні відповіді позивачу на всі його звернення, разом з тим, позивач не конкретизує, яка саме заява не була розглянута відповідачем.

На підставі досліджених наказів, що містяться в матеріалах справи, суд не вбачає порушення відповідачем прав позивача.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, після детального з`ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано достатніх та обґрунтованих доказів на підтвердження обставин, на які він посилається. Також, позивачем не надано доказів на підтвердження факту порушення його прав, відповідно, судом не встановлено, яким саме чином порушено право позивача, яке підлягає відновленню, а тому суд вважає що позов до задоволення не підлягає.

Додатково, суд оцінює критично зміст складеної позовної заяви. Оскільки, в позові було зазначено, що «Порушення прав ОСОБА_1 полягає в тому, що АТ «Українська залізниця» в супереч своїх повноважень передбачених п. 6 ст. 105 Статуту АТ «Укрзалізниця» в проміжок часу з 14.05.2021 по сьогоднішній день не приймає рішення про виключення квартири з переліку службового житла».

Позивач як на підставу виключення житла із складу службового зазначає саме його звернення до АТ «Укрзалізниця».

У той же час, чинним законодавством не встановлена така підстава для виключення квартири з переліку службового житла як «звернення особи, яка проживає у службовому житлі».

Таке обґрунтування позову є окремим предметом спору та має розглядатись окремо від даного позову, адже позовні вимоги позивача полягають в зобов`язанні відповідача розглянути заяву, а не вчиняти певні дії, що стосуються виключення житла із складу службового.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.В. Новак