Постанова

від 26.11.2024 по справі 279/103/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 279/103/23

провадження № 22-ц/824/9693/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Усковій Я. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2023 року в складі судді Новака Р. В.,

встановив:

29.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» ( далі- АТ «Укрзалізниця») про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з 01 липня 2004 року перебуває у трудових відносинах з АТ «Укрзалізниця».

26.12.2014 ОСОБА_1 було видано ордер на службове жиле приміщення, що складається з однієї кімнати та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

14.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Укрзалізниця» з заявою про виключення квартири з переліку службового житла.

31.05.2021 ОСОБА_1 на вказане звернення він отримав відповідь про те, що вказане питання віднесено до компетенції правління АТ «Укрзалізниця» та визначено перелік документів, які необхідно надати для підготовки проекту відповідного рішення.

25.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Укрзалізниця» з заявою про виключення квартири з переліку службових з додатками відповідно до вимог, визначених в листі від 31.05.2021.

16.06.2022 від АТ «Укрзалізниця» надійшла відповідь про необхідність надати інформацію про оціночну вартість об`єкта, що пропонується до виключення з числа службового, а також направити весь пакет документів у сканованому вигляді на електронну пошту.

18.07.2022 АТ «Укрзалізниця» надана відповідь, до якої долучено довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості квартири АДРЕСА_2 .

З огляду на бездіяльність АТ «Укрзалізниці» в розгляді документів та прийнятті відповідного рішення про виключення квартири з переліку службових, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати АТ «Укрзалізниця» розглянути його заяву про виключення квартири АДРЕСА_2 , з переліку службового житла.

Стягнути з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 500 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Укрзалізниця» про зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що АТ «Укрзалізниця» надавала змістовні відповіді позивачу на всі його звернення. Позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, на які він посилається, а також доказів на підтвердження факту порушення його прав. Чинним законодавством не встановлена така підстава для виключення квартири з переліку службового житла як «звернення особи, яка проживає у службовому житлі». Таке обґрунтування позову є окремим предметом спору та має розглядатись окремо від даного позову, адже позовні вимоги позивача полягають в зобов`язанні відповідача розглянути заяву, а не вчиняти певні дії, що стосуються виключення житла із складу службового. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

13.03.2024 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Стягнути з відповідача на його користь судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн за розгляду справи в суді першої інстанції та 6 000 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Свої доводи мотивує тим, що в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують, що він виконав всі вимоги філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця», які вимагалися для підготовки пропозиції про виключення житла з числа службового, проте відповіді на його звернення не надійшло, що підтверджує порушення установленого порядку розгляду даного питання.

Відповідачем було порушено порядок доведення інформації та допущено дискримінацію по відношенню до прав позивача, при цьому іншим дані права обмежені не були.

08.04.2024 представник АТ «Укрзалізниця» - адвокат Мерженко Т. П. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Вважає рішення суду першої інстанції законним та винесеним внаслідок повного та всебічного аналізу матеріалів справи, з урахуванням того, що виключення житла з переліку службового не здійснюється за заявою працівника, а також того, що позивач не надав всіх документів, які були витребувані відповідачем.

Зазначає, що документи відповідачу надсилались не позивачем, а представником позивача шляхом направлення адвокатського запиту. Чинним законодавством не передбачена можливість надання документів адвокатом в позасудовому порядку від імені клієнта шляхом направлення адвокатського запиту. Адвокат мав можливість надати документи шляхом отримання довіреності від клієнта, проте цього зроблено не було.

За таких підстав твердження позивача про те, що ним були надані всі документи, н е відповідає дійсності, а тому підстав для розгляду його заяви не було.

Вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 15 000 грн вважає незаконною, оскільки справа є нескладною, не потребує надмірних зусиль від особи, яка надає правову допомогу, об`єм інформації не є великим. Дана справа є аналогічною справам за №279/49/23-ц, 279/15/23, 279/122/23-ц, 279/42/23-ц, 279/6403/22, 279/14/13-ц, 279/45/23-ц. Позовні заяви в даних справах є майже тотожними. Витрати часу, які зазначаються представником позивача, є явно завищеними. Вартість роботи, яка була виконана адвокатом Шевчуком О. С. в межах даної справи може бути оцінена максимум в 1 000 грн.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук О. П. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник АТ «Укрзалізниця» - адвокат Мерженко Т.П. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Спірні правовідносини стосуються правомірності дій АТ «Укрзалізниця» при розгляді звернення ОСОБА_1 щодо виключення квартири з числа службового житла.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 3 січня 2007 року працює на посаді заступника начальника станції Коростень виробничого підрозділу Коростенська дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця».

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 16.01.2015 по теперішній час.

Вказана квартира надана ОСОБА_1 на підставі ордеру на службове жиле приміщення №153 серія СЖ від 25.12.2014 №550.

20.03.2019 заступник директора регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» на звернення ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виключення із числа службових квартири АДРЕСА_2 повідомив, що в даний час Філією опрацьовується та формується відповідний пакет документів для винесення на засідання правління АТ «Укрзалізниця» з питання виключення жилих приміщень із числа службових, на якому і буде вирішуватись його питання. Після отримання дозволу, Філією будуть готуватися звернення до органів виконавчої влади щодо виключення житла із числа службового, про що він буде повідомлений додатково (а. с. 26).

14.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Укрзалізниця» з заявою про виключення квартири з переліку службового житла (а.с.27).

31.05.2021 Філією «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця», за дорученням АТ «Укрзалізниця» від 21.05.2021, розглянуто звернення ОСОБА_1 від 14.05.2021 вх. №273/0/80 щодо виключення з числа службових квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Роз`яснено, що для підготовки проєкту рішення правління про виключення зазначеної квартири із числа службових необхідно додатково надіслати до філії БМЕС наступні документи:

- згода дорослих членів сім`ї про зняття з жилого приміщення статусу службового житла та закріплення квартири за членом сім`ї, на ім`я якого виданий службовий ордер (завірена нотаріально або підприємством-балансоутримувачем);

- копію виписки з трудової книжки працівника про період роботи на даному підприємстві, установі ,організації (завірена у встановленому порядку за місцем роботи);

- копії паспортів та копії ідентифікаційних номерів всіх дорослих членів сім`ї основного квартиронаймача;

- копії свідоцтв про народження (дітей) , які зареєстровані у службовому житловому приміщенні;

- копія свідоцтва про одруження (розірвання) шлюбу (завірена);

- копія службового ордера на квартиру (завірена балансоутримувачем) ;

- спільне клопотання керівництва та відповідного профспілкового комітету структурного підрозділу АТ «Укрзалізниця», який приймав рішення про надання працівнику Товариства службового жилого приміщення та/або підрозділу в якому на час звернення працює основний квартиронаймач;

- інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно на всіх членів основного квартиронаймача, які зареєстровані та проживають разом.

- довідки №86/ДС від 27.04.2021, №19/533 від 02.03. 2021 мають бути завірені у встановленому порядку за місцем роботи та довідки №19/924 від 27.04.2021 має бути завірена балансоутримувачем.

25.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Укрзалізниця» з заявою про виключення квартири з переліку службового житла, до якої в якості додатків зазначено: копії документів визначених відповідно до листа АТ «Укрзалізниця» від 31.05.2021 на 20 арк., копія заяви ОСОБА_1 №36/м-89 від 14.05.2021, копія відповіді АТ «Укрзалізниця» від 31.05.2021 (а.с. 29).

08.06.2022 адвокат Шевчук О. С. звернувся до АТ «Укрзалізниця» філія «Центр будівельно-монтажних робіт та споруд» з адвокатським запитом про надання інформації щодо результату розгляду заяви ОСОБА_1 виключення квартири з переліку службового житла від 25.11.2021 (а.с.35).

16.06.2022 філією «Центр будівельно-монтажних робіт та споруд» АТ «Укрзалізниця» на вказаний запит адвокату Шевчуку О. С. надано відповідь, що у філії відсутня визначена вищевказаним переліком інформація про оціночну вартість об`єктів, що пропонуються до виключення з числа службового (а.с.37).

01.07.2022 філією «Центр будівельно-монтажних робіт та споруд» АТ «Укрзалізниця» на вказаний запит адвокату Шевчуку О. С. надано доповнену відповідь, що серед документів, наданих мешканцями будинку, також відсутня Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на всіх членів сім`ї основного квартиронаймача, які зареєстровані та проживають разом, визначена переліком документів для зняття статусу службового житла з жилого приміщення та виключення його зі складу службових житлових приміщень (а.с. 41).

18.07.2022 адвокат Шевчук О. С. на виконання вимог, визначених в листах від 16.06.202, 10.06.2022, 01.07.2022, надав довідки про оціночну вартість нерухомості, квартир під номерами АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 .

Просив надати інформацію про результат розгляду заяв про виключення квартир з переліку службового житла або надати корпію рішення про виключення квартири з переліку службового житла (а.с. 42).

Доказів того, що заява ОСОБА_1 про виключення квартири АДРЕСА_2 , з переліку службового житла була розглянута відповідачем, а також що про наслідки її розгляду було повідомлено позивача матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (частини перша, четверта статті 15 Закону України «Про звернення громадян»).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги (стаття 19 Закону України «Про звернення громадян»).

За змістом частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Верховний Суд зауважував, що саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов`язку, зокрема, суб`єктом владних повноважень. Так, істотною умовою такої відповіді є її належне обґрунтування і вирішення поставлених у зверненні питань (із урахуванням суті відповідного звернення і на підставі його ґрунтовного й всебічного вивчення) (постанова Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 813/4351/16).

За відсутності доказів того, що позивачу була надана відповідь по суті його звернення про виключення житла з переліку службового, з належним обґрунтуванням поставлених у зверненні питань, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для висновку про недоведеність бездіяльності відповідача та відсутності у зв`язку з цим прав та законних інтересів позивача.

З урахуванням зібраних по справі доказів в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про доведеність заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі заявлених позовних вимог.

Заперечення відповідача в тій частині, що позивач не надав всіх документів, які були необхідні для вирішення порушено в заяві питання, а також надання документів не особисто позивачем, а його представником - адвокатом Шевчуком О. П., не позбавляло АТ «Укрзалізниця» обов`язку розглянути заяву ОСОБА_1 та повідомити останнього про прийняте рішення, або про неможливість його прийняття з огляду на відсутність повного перелік документів, необхідних для його прийняття.

При цьому суд бере до уваги ту обставину, що АТ «Укрзалізниця» вело листування з адвокатом Шевчуком О. П., не піддаючи сумніву наявність у останнього повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 на вирішення питання виключення житла з числа службового в позасудовому порядку.

З огляду на те, що підставою позовних вимог є саме бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви про виключення квартири з переліку службового житла, а не зобов`язання відповідача виключити житло із складу службового, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо предмету та підстав даного позову.

В силу вимог Закону України «Про звернення громадян» подане позивачем звернення відповідач зобов`язаний був розглянути та надати обґрунтовану відповідь.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилково висновку про наявність підстав до відмови у задоволенні позову.

З огляду на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неповне з`ясування обставини, що мають значення для справи, рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати по сплаті удового збору в сумі 2 481 грн ( 992,40 грн +1 488,60 грн).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як установлено в частині другій статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язокдоведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18, постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18, постанові від 08 червня 2022 року у справі №357/380/20.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Матеріали справи містять договір про надання професійної правничої допомоги №12/01/20 від 12 січня 2021 року, укладений між АО «ЛІГАЛ ФОКС» (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу ,у тому числі адвокатські послуги, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а саме:

- здійснювати підготовку документів (доказів) необхідних для виключення квартири АДРЕСА_2 з переліку службового на надання дозволу на приватизацію;

- підготувати позовну заяву до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з предметом виключення житла із службового та надання дозволу на приватизацію;

- представляти інтереси ОСОБА_1 в суді, перед іншими підприємствами та установами, що необхідно для виконання умов даного договору.

Відповідно до п. 4.1 цього договору, за послуги зазначені в п. 2.1 цього договору замовник оплачує послуги (аванс) виконавцю у розмірі 1 000 грн, що сплачується замовником на момент укладення даного договору.

Відповідно до п. 4.2 цього договору, за послуги зазначені в п. 2.1 цього договору, "замовник" оплачує (гонорар) "виконавцю" в розмірі 15 000 грн на потязі 10 календарних днів після отримання рішення суду, яким виключено квартиру АДРЕСА_2 , з переліку службового та надання дозволу на приватизацію.

Відповідно до п. 4. 3 цього договору сторони погодили, що загальний обсяг та вартість послуг наданих виконавцем під час ведення претензійно-позовної роботи, підготовки позовної заяви, збору доказів, представництво інтересів в суді та державній виконавчій службі , приватних виконавців та інших витрат необхідних для надання послуг зазначається в Акті наданих послуг, який є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 6. 2 цього договору договір укладено терміном до 01.12.2021, в разі належного виконання сторонами взятих на себе обов`язків.

Термін дії договору може бути подовжений за погодженням сторін.

Матеріали справи не містять доказів продовження сторонами терміну дії договору.

Відповідно до Акту наданих послуг від 23.12.2022 до договору про надання професійної правничої допомоги №12/01/20 від 12 січня 2021 року, сторони погодили, що вартість 1 години послуг виконавця оцінюється в 300 грн. Сторони підтвердили загальний обсяг та вартість наданих послуг в сумі 12 500 грн (а.с. 51).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №10 від 21.01.2021 ОСОБА_1 сплачено 1 000 грн (а.с.50).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №25 від 22.12.2022 ОСОБА_1 сплачено 12 500 грн (а.с.52).

Відповідно до Акту наданих послуг від 12.03.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги №12/01/20 від 12 січня 2021 року, сторони погодили, що загальний обсяг та вартість наданих послуг по підготовці апеляційної скарги та представлення інтересів в Київському апеляційному суді становить 6 000 грн (а.с. 108).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №10 від 21.01.2021 ОСОБА_1 сплачено 1 000 грн (а.с.50).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №25 від 22.12.2022 ОСОБА_1 сплачено 12 500 грн (а.с.52).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №4 від 12.03.2024 ОСОБА_1 сплачено 6 000 грн (а.с.109).

Відповідно до Акту наданих послуг від 05.04.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги №12.01.20 від 12 січня 2021 року, сторони погодили, що загальний обсяг та вартість наданих послуг по представництву інтересів ОСОБА_1 при розгляді справи в суді першої інстанції складає 1 500 грн (а.с.209).

Відповідно до Акту наданих послуг від 07.11.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги №12.01.20 від 12 січня 2021 року, сторони погодили, що загальний обсяг та вартість наданих послуг по представництву інтересів ОСОБА_1 при розгляді справи в Київському апеляційному суді складає 2 000 грн (а.с.208).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №18 від 18.11.2024 ОСОБА_1 сплачено 1500 грн (а.с.207).

Оцінивши доводи сторін, надані ними розрахунки і докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на відсутність додаткової угоди про продовження терміну дії договору станом на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, а також тієї підстави, що умовою сплати гонорару в розмірі 15 000 грн є отримання рішення суду, яким виключено квартиру АДРЕСА_2 , з переліку службового та надання дозволу на приватизацію, що не є предметом даного позову, апеляційний суд вважає, що заява позивача про стягнення цих витрат підлягає частковому задоволенню, в сумі 1 000 грн, що є авансом, який передбачений умовами укладеного договору станом на 12.01.2021, за представлення інтересів позивача в суді.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2023 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» розглянути заяву ОСОБА_1 про виключення квартири АДРЕСА_2 , з переліку службового житла.

Стягнути з Акціонерне товариство «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.11.2024.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук