Ухвала

від 27.02.2024 по справі 756/6448/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/6448/23

головуючий у суді І інстанції Майбоженко А.М.

провадження № 22-ц/824/4425/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

У Х В А Л А

27 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

Протокольною ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування наказів, визнання недійсними актів приймання-передачі, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Не погоджуючись з протокольною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати протокольну ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року, ухвалити рішення про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду та про об`єднання її з позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року залишено без руху, визнано неповажними причини для поновлення строку на апеляційне оскарження та надано строк для наведення обґрунтованих підстави пропуску строку на апеляційне оскарження.

02 лютого 2024 року ОСОБА_1 отримав копію ухвали Київського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року засобами поштового зв`язку.

12 лютого 2024 року засобами поштового зв`язку апелянт направив до Київського апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій наводить причини пропуску строку на апеляційне оскарження аналогічні причинам, наведеним в апеляційній скарзі, яким апеляційним судом вже було надано оцінку та визнано неповажними.

А також апелянт зазначає додаткові причини для поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме те, що апелянт є внутрішньо переміщеною особою, на підтвердження чого долучає копію довідки з Дії про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з положенням частини 1 та частини 2 статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у своїх заявах зазначає адресу для листування: АДРЕСА_1 , а не адресу свого місця свого фактичного проживання відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга та заява про усунення недоліків направлена з поштового відділення відповідно до місця реєстрації ОСОБА_1 , а не фактичного проживання ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи.

Перевіривши вказану причину для поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд звертає увагу на те, що апелянт не вказує яким чином це вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

А також апелянт зазначає додаткові причини для поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме те, що він не ознайомлювався з матеріалами справи, у підготовчому засіданні 21 листопада 2023 року ОСОБА_1 залучено до участі у справі в якості третьої особи, у засіданні не був присутнім, подав заяву про розгляд справи без його участі; 14 грудня 2023 року ознайомився з ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року та одразу подав апеляційну скаргу; не має можливості (телефон, комп`ютер, Інтернет тощо) відслідковувати судові рішення; не має адвоката та будь-якої правової допомоги; є інвалідом 2 групи (копія пенсійного посвідчення міститься в матеріалах справи); у день проголошення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції ОСОБА_1 не був учасником справи.

Разом з тим, апелянт жодним чином не обґрунтовує, яким чином вищенаведені доводи перешкодили йому звернутися до суду в межах строку на апеляційне оскарження.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У пункті 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Оскільки у заяві не викладено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не додано доказів на підтвердження пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія апеляційного суду дійшла висновку про те, що наведені причини у заяві ОСОБА_1 , подані до суду апеляційної інстанції на усунення недоліків апеляційної скарги, не можна визнати належними та поважними.

Відповідно до частини 4 статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Оскільки причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 357 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку, визначеному статтею 272 ЦПК України, скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська