Постанова

від 27.02.2024 по справі 192/866/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2392/24 Справа № 192/866/23 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів Барильської А.П., Макарова М.О.

при секретарі Кругман А.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровська агропромислова компанія на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровська агропромислова компанія, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровська агропромислова компанія (далі ТОВ Дніпропетровська агропромислова компанія), третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом вона набула право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1225081500:01:021:0004, яка розташована на території Солонянської об`єднаної територіальної громади Солонянського району Дніпропетровської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176001912250.

Вказувала, що 01 січня 2017 року між ОСОБА_3 та ТОВ Дніпропетровська агропромислова компанія було укладено договір оренди земельної ділянки та 14 лютого 2017 року було проведено державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Згідно з умовами договору ОСОБА_3 передала відповідачу у строкове платне користування належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на сім років з переважним правом орендаря на поновлення договору оренди на новий строк. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався сплачувати їй щорічно орендну плату у грошовій формі у розмірі не менше 3,00% від грошової оцінки землі, що на момент укладання договору становить суму 5 980 грн. за один рік, плата в грошовій та натуральній формі вноситься до 30 грудня кожного року оренди, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни розмірів граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін, тарифів, у разі невнесення орендної плати в строки, визначені у тим договором, справляться пеня у розмірі відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством України, земельний податок за орендовану земельну ділянку сплачується у встановлений законодавством термін, на орендаря покладено обов`язок не допустити погіршення якості, псування ґрунтів, орендована земельна ділянка може передавалися в суборенду без зміни цільового призначення лише за письмовою згодою орендодавця, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Зазначала, що листом від 26 листопада 2021 року вона повідомила ТОВ Дніпропетровськаагропромислова компанія про те, що успадкувала належну ОСОБА_3 земельну ділянку, кадастровий номер 1225081500:01:021:0004, яка знаходиться в оренді, вказала, що протягом всього періоду часу вони не виконують умови договору, не нараховують та не сплачують їй орендну плату. Після чого ТОВ Дніпропетровська агропромислова компанія жодних дій, направлених на належне виконання умов договору, не здійснило.

На її чергову вимогу надати все ж таки копію договору, лише у лютому 2023 ТОВ Дніпропетровська агропромислова компанія було надано незавірену належним чином ксерокопію частини договору оренди землі від 01 січня 2017 року без додатків та ксерокопію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права ІНВ 80652936 від 17 лютого 2017 року з планом поля №21, де під №4 значиться земельна ділянка ОСОБА_3 , а під №6 ОСОБА_2 .

Тільки 27 лютого 2023 року ТОВ Дніпропетровська агропромислова компанія виплатило їй орендну плату за 2019 та 2020 роки у сумі 42 021 грн., 01 березня 2023 року виплатило орендну плату за 2021 та 2022 роки також у сумі 42 021 грн., що свідчить про порушення пп.2 п.12 щодо обов`язку відповідача щорічно переглядати розмір орендної плати у разі підвищення цін, тарифів. Необґрунтованою, тривалою та систематичною затримкою виплати орендної плати відповідачем фактично зменшено її купівельну спроможність як продуктів харчування так і речей майже удвічі. Відповідачем проведена грошова виплата орендної плати за 20192022 роки без урахування індексації, тобто не у повному розмірі, а виплата орендної плати за 2018 рік взагалі не здійснена до теперішнього часу.

Посилаючись на те, що, окрім нездійснення своєчасної оплати за користування земельної ділянкою, нею було з`ясовано, що відповідач самостійно не веде господарювання на земельній ділянці та не дотримується встановлених правил сівозміни, порушуючи допустимі нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі, тобто грубим чином порушує умови договору, а тому просила суд ухвалити рішення, яким розірвати договір оренди від 01 січня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 (орендодавцем) та ТОВ Дніпропетровська агропромислова компанія (орендарем) про оренду земельної ділянки площею 5,8396 га, кадастровий номер 1225081500:01:021:0004, яка розташована на території Солонянської об`єднаної територіальної громади Солонянського району Дніпропетровської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176001912250, 14 лютого 2017 року зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2023 року позов задоволено. Вирішено питання відносно судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ Дніпропетровська агропромислова компанія, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини по даній справі. Вказували, що після набуття позивачкою права власності на орендовано ними земельну ділянку, вони повідомили її про необхідність з`явитися до підприємства надати свої дані та реквізити для здійснення ними оплати. Вказували про те, що підставою для розірвання договору оренди є систематична несплата орендної плати, втім вказаного порушення ними не допущено. Здійсненні чи не здійснення сівозамін не є доказом погіршення родючості ґрунтів. Факт передачі земельної ділянки іншій особі є невстановленим

23 лютого 2024 року позивачка надала відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення, просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказувала, що умови договору оренди порушені, що доведеною нею.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ННЕ №593344, виданого 30 травня 2019 року ПН Солонянського РНО Дніпропетровської області Нестеровою Т.В., позивачка ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_3 земельну ділянку, яка розташована на території Солонянської (колишня Василівська) селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, площа якої 5,8396 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП №025200, виданого Солонянською райдержадміністрацією Дніпропетровської області 07 травня 2003 року на підставі розпорядження голови Солонянської районної державної адміністрації від 14 липня 2002 року №505-р., кадастровий номер земельної ділянки 1225081500:01:021:0004.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (індексний номер витягу: 80652936, дата формування: 17 лютого 2017 року), земельна ділянка з кадастровим номером 1225081500:01:021:0004, площею 5,8396 га, перебуває в оренді строком на 7 років на підставі договору оренди землі від 01 січня 2017 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Дніпропетровськаагропромислова компанія.

Згідно з договором оренди землі від 01 січня 2017 орендодавець ОСОБА_3 надає, а орендар ТОВ Дніпропетровськаагропромислова компанія приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1225081500:01:021:0004, яка розташована на території Солонянської об`єднаної територіальної громади Солонянського району Дніпропетровської області та яка належить орендодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №025200 від 07 травня 2003 року, виданого згідно з розпорядженням голови Солонянської районної державної адміністрації від 14 липня 2002 року №505-р (пункт 1 договору).

За умовамизазначеного договорув орендупередається земельнаділянка загальноюплощею 5,8396га,в томучислі рілля5,8396га,яка знаходитьсяна територіїСолонянської об`єднаноїтериторіальної громадиСолонянського районуДніпропетровської області,кадастровий номер1225081500:01:021:0004(пункт2),нормативна грошоваоцінка земельноїділянки надату укладеннядоговору становить199328грн.(пункт5);інші особливостіоб`єкта оренди,які можутьвплинути наорендні відносини,-земельна ділянкаповинна використовуватисьіз дотриманнямвимог протиерозійноїорганізації територіїта науковообґрунтованих сівозмін(пункт7);.договір укладаєтьсяна 7(сім)років дляведення товарногосільськогосподарського виробництва;після закінченнястроку діїдоговору орендармає переважнеправо поновленняйого нановий строк,у цьомуразі орендарповинен непізніше ніжза 30днів дозакінчення строкудії договоруповідомити письмовоорендодавця пронамір продовжитийого дію(пункт8);орендна платавноситься орендарему форміта розмірі-у грошовійформі імає бутине менше(трьох)відсотків вартостіземельної ділянки(паю)та складає 5980 грн.за одинрік оренди;за згодоюсторін розрахункищодо орендноїплати заземлю можутьздійснювались унатуральній формі,розрахунок унатуральній формімає відповідатигрошовому еквівалентувартості товарівза ринковимицінами надату внесенняорендної плати,обчислення розміруорендної платиздійснюється зурахуванням коефіцієнтуіндексації (пункт9);орендна платау грошовійі натуральнійформі вноситьсядо 30грудня кожногороку оренди(пункт10); розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим України, підвищення цін, тарифів; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 12); у разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством України (пункт 13); земельний податок за орендовану земельну ділянку сплачується у встановлений законодавством термін (пункт 14); використання земельної ділянки орендар повинен здійснювати з втіленням сучасних агротехнічних заходів з метою отримання високих врожаїв і збереження родючого шару землі, боротьби з бур`янами, а також не допустити погіршення якості, псування ґрунтів (засмічення, заростання земельної ділянки деревами та бур`янами і іншими негативними наслідками водної і вітрової ерозії ґрунтів), (пункт 17); орендована земельна ділянка може передаватися орендарем в суборенду без зміни цільового призначення лише за письмовою згодою орендодавця; якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка може бути передана в суборенду (пункт 20); дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; у разі розірвання договору оренди землі за вказаними обставинами кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок не виконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом (пункт 40); перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору; право на орендовану земельну ділянку в разі смерті фізичної особи - орендодавця, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем; разі реорганізації юридичної особи-орендаря, всі права на оренду земельної ділянки передбачені цим договором переходять до правонаступника юридичної особи (пункт 42).

Листом від 26 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ Дніпропетровська агропромислова компанія та повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 та вона успадкувала земельну ділянку, кадастровий номер 1225081500:01:021:0004, яка знаходиться в оренді у Товариства, вказала, що договору оренди у неї немає, та вказала, що воно не виконує умови договору, не сплачує їй оренду плату та порушує інші умови договору, що є підставою для розірвання договору, просила надати копію оренди земельної ділянки, розірвати договір оренди за взаємною згодою сторін, надати інформацію щодо збереження межових знаків земельної ділянки та підтвердити їх наявність на місцевості та передати їх, як додаток у листі вказана копія витягу про реєстрацію спадщини.

Листом від 02 грудня 2021 року ТОВ Дніпропетровськаагропромислова компанія надали відповідь, вказали, що у них не було інформації про спадкоємця ділянки, пропонували у найближчий час прийти до бухгалтерії ТОВ Дніпропетровська агропромислова компанія для отримання орендної плати за 2019, 2020 та 2021 роки та копії договору оренди. У листі також зазначалось, що при собі потрібно мати оригінал правоустановчих документів на земельну ділянку, паспорт, код ІНН.

У листі від 24 квітня 2024 року ОСОБА_1 повідомляла відповідача про намір обробляти вказану земельну ділянку самостійно через припинення договору оренди спадкодавця ОСОБА_3 , подовжувати дію договору оренди наміру не має. Вказувала, що протягом тривалого періоду часу ТОВ Дніпропетровська агропромислова компанія грубо порушує умови договору оренди, без її письмової згоди передало земельну ділянку іншому господарюючому суб`єкту, ТОВ Дніпропетровськаагропромислова компанія не нараховувало своєчасно та не оплачувало їй орендну плату, порушувало інші умови договору, зокрема, не дотримується встановленого порядку сівозміни, вирощуючи на її земельній ділянці через рік соняшник, що призводить до погіршення родючості землі. За 4 роки ТОВ Дніпропетровськаагропромислова компанія жодного разу не переглянуло розмір орендної плати, не дивлячись на щорічний обов`язок переглядати його при зміні цін і тарифів, які останніми роками значно зросли. Вважає за необхідне для відновлення якості ґрунтів земельної ділянки застосувати технологію «пару».

У листі ТОВ «Дніпропетровська агропромислова компанія», датованому 03 травня 2023 року та адресованому ОСОБА_1 , ТОВ Дніпропетровськаагропромислова компанія зазначали, що у листопаді 2021 року отримали від неї лист, у якому повідомлялось про зміну власника земельної ділянки та що у цьому листі не було її паспортних відомостей, та ІНН, що вони не одноразово надсилали їй листи з проханням звернутися до бухгалтерії підприємства для владнання усіх питань, стосовно виплати орендної плати та іншого, що вона особисто з`явилася лише у лютому місяці 2023 року.

Стосовно обміну земельними ділянками вказано, що з першим власником земельної ділянки ОСОБА_3 питання обміну земельними ділянками було узгоджено у 2017 року до моменту набуття нею права власності на цю ділянку у 2019 році. Що стосується нарахувань орендної плати, то повідомлялось, що земельний податок з цієї ділянки виплачувався вчасно до бюджету, коли вона з`явилась у лютому 2023 року з усіма необхідними документами, ТОВ «ДАК» виплатили їй орендну плату за земельну ділянку за 2019 року, 2020 року, 2021 року, 2022 року із розрахунку 26 100 грн. за пай у рік, у тому числі 18% прибутковий податок 4 698 грн., 1,5% військовий збір - 391,50 грн. За 2019 2022 роки ТОВ «ДАК» перерахувало їй на картку за вказаними реквізитами орендну плату у розмірі 84 042 грн., при цьому ТОВ Дніпропетровська агропромислова компанія виплатило в бюджет: прибутковий податок 18 792 грн., військовий збір 1 566 грн. Повідомляли, що орендна плата за земельний пай у ТОВ Дніпропетровська агропромислова компанія складала: 2019 рік 14 906,83 грн., 2020 рік - 18 500 грн., 2021 рік - 21 100 грн., 2022 рік 26 100 грн. Сума виплаченої орендної плати значно більша, ніж індексація вартості земельних ділянок на рівні держави. Що стосується сівозміни та якості земельної ділянки - треба здійснити агрохімічний аналіз земельної ділянки у 2023 року з отриманням паспорту, та порівняти з показниками, які були нею зроблені на момент отримання права власності на цю ділянку. Вказувалось, що вони готове припинити договір оренди земельної ділянки в листопаді 2023 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено умови договору оренди землі в частині порушення порядку передання земельної ділянки у користування іншій особі. Також відповідачем не доведено сплату податку за III квартал 2018 року, оскільки суду не надано доказів подання відповідачем до податкового органу форми 1 ДФ за III квартал 2018 року, копію якої він надав суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою-другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (частина перша статті 78 ЗК України).

Частиною першою статті 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно зі статтею 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.ч.1,2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За змістом ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України).

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із частиною першою статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата. земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до положень статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 (зокрема використання земельної ділянки не за цільовим призначенням) і 25 (зокрема самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі) цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У розумінні наведених положень земельного законодавства дострокове розірвання договору оренди можливе виключно за згодою або на вимогу однієї зі сторін договору за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Наведена правова позиція викладена впостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду упостанові від27листопада 2018року усправі №912/1385/17.

Колегія суддів наголошує на тому, що пунктом 20 спірного договору оренди земельної ділянки, його сторонами було встановлено, що орендована земельна ділянка може передаватися орендарем в суборенду без зміни цільового призначення лише за письмовою згодою орендодавця; якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка може бути передана в суборенду.

Судом було встановлено, що спірною земельною ділянкою користується третя особа у справі ОСОБА_2 .

Письмова згода орендодавця відсутня, тобто відповідачем порушено умови договору, а посилання апеляційної скарги на усну домовленість між ними та померлою ОСОБА_3 не можуть бути прийняті до уваги.

У зв`язку з наведеним колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, та доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не повно дослідив та встановив обставини даної справи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу товаристваз обмеженоювідповідальністю Дніпропетровськаагропромислова компанія залишити без задоволення.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Барильська А.П.

Макаров М.О.