Рішення

від 19.02.2024 по справі 357/656/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/656/21

Провадження № 2/357/809/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 рокуБілоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О.В., при секретарі - Кононюку П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин»</a>, про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування,

В С Т А Н О В И В :

24.12.2020 представник позивача, адвокат Світлана Тетеря, звернулася до суду з позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, який зареєстрований судом 27.01.2021, мотивуючи тим, що 30.04.2015 між ОСОБА_1 , спадкоємцем якого є ОСОБА_2 , та ТОВ «Ім. Котовського», яке у листопаді 2016 року було перейменоване в ТОВ «Олійникова Слобода», було укладено Договір оренди землі №б/н, за яким ОСОБА_1 передав позивачу в оренду строком на 10 років земельну ділянку, площею 2,4054 га з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 20.11.2015 державний реєстратор Реєстраційної служби БМРУЮ Київської області Гречінська Н.П прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 26331175, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 за товариством. 15.05.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ «Олійникова Слобода» було укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі, якою вказаний Договір було викладено у новій редакції. У зв`язку з укладенням цієї угоди, 02.08.2017 державний реєстратор провела державну реєстрацію змін до права оренди товариства на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033. Протягом усього часу дії Договору оренди землі позивач користувався земельною ділянкою з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 у своїй господарській діяльності і належним чином сплачував орендну плату, проте, починаючи з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на позбавлення ТОВ «Олійникова Слобода» права користування землею за Договором оренди землі. За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28.02.2018, наказом № 727/5 від 15.03.2018 Міністерство скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 за товариством. Не зважаючи на те, що договір оренди землі є дійсним і ніким не оспорений, 05.03.2018 ОСОБА_1 уклав з іншим орендарем -ТОВ Агрокомплекс «Узин» Договір оренди землі № б/н, за яким передав останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033, після чого державний реєстратор 15.03.2018 прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на неї за ТОВ Агрокомплекс «Узин». У зв`язку з порушенням прав Товариства, як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033, та неможливістю відновити державну реєстрацію свого права оренди на неї в ДРРПНМ, внаслідок укладення ОСОБА_1 договору оренду землі з іншим орендарем, ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю., про визнання недійсним цього договору та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 за ТОВ Агрокомплекс «Узин» (справа № 357/9091/18). Після звернення позивача до суду з метою ускладнення виконання судового рішення у справі № 357/9091/18 та відновлення товариством державної реєстрації свого права оренди на його підставі 04.12.2018 ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали Договір про розірвання укладеного між ними Договору оренди землі від 05.03.2018, після чого ОСОБА_1 здійснив поділ земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033. 26.11.2018 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун А.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 , про розподіл земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033, зареєстрована за реєстровим № 3100. При цьому, всупереч приписам ч. 12 ст. 186 Земельного кодексу України та п. «е» ч. 1 ст. 56 Закону України «Про землеустрій» ОСОБА_1 не вчинив жодних дій щодо отримання від ТОВ «Олійникова Слобода» як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 згоди на проведення її поділу, не повідомив товариство про свій намір здійснити поділ і не погодив технічну документацію із землеустрою щодо поділу із ТОВ «Олійникова Слобода». На підставі зазначеної заяви ОСОБА_1 , 10.12.2018 державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033, шляхом закриття поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,2027 га з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0048 та державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,2027 га з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0049, які утворилися внаслідок поділу. 13.12.2018 державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 , а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0048 з індексним номером: 44583334 від 13.12.2018 11:21:37; на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0049 з індексним номером: 44583111 від 13.12.2018 11:17:13. Не зважаючи на те, що право оренди позивача за договором оренди землі залишилось дійсним в силу норм ч. 3 ст. 110 ЗК України і продовжує діяти щодо Спірних земельних ділянок, 10.12.2018 ОСОБА_1 уклав з ТОВ Агрокомплекс «Узин» договір оренди землі, за яким в оренду було передано Товариству обидві спірні земельні ділянки. 13.12.2018 Державний реєстратор прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрокомплекс «Узин»: на земельну ділянку площею 1,2027 га з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0048 з індексним номером: 44595621 від 13.12.2018 15:50:38 та на земельну ділянку площею 1,2027 га з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0049 з індексним номером: 44595386 від 13.12.2018 15:46:14.Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства України поділ земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 було здійснено без погодження позивача як її законного орендаря та виключно з метою приховання юридичного факту наявності у ТОВ «Олійникова Слобода» дійсного права оренди на неї і перешкоджання йому у відновленні державної реєстрації цього права в ДРРПНМ. Відтак, за наявності дійсного Договору оренди землі з позивачем, який поширює свою дію на спірні земельні ділянки в силу норм ч. 3 ст. 110 ЗК України, ОСОБА_1 не мав права передавати їх в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин», і укладенням оспорюваного договору порушив права позивача як їх законного орендаря. Відповідно, у державного реєстратора не було і правових підстав для проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за ТОВ Агрокомплекс «Узин». Таким чином, станом на сьогоднішній день має місце грубе порушення прав та інтересів позивача як єдиного законного орендаря спірних земельних ділянок. Тому, просила: 1) визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 10.12.2018, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0048 загальною площею 1,2027 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0049 загальною площею 1,2027 га; 2) скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки площею 1,2027 га з кадастровим номером 3220484400:01:011:0048, яка розташована у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1720048432204), номер запису про інше речове право: 29431188, дата, час державної реєстрації: 11.12.2018 14:28:29, і припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки площею 1,2027 га з кадастровим номером 3220484400:01:011:0048; 3) скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки площею 1,2027 га з кадастровим номером 3220484400:01:011:0049, яка розташована у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1720036732204), номер запису про інше речове право: 29430956, дата, час державної реєстрації: 11.12.2018 14:27:21, і припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки площею 1,2027 га з кадастровим номером 3220484400:01:011:0049; 4) витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0048 загальною площею 1,2027 га, розташовану у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області; 5) витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0049 загальною площею 1,2027 га, розташовану у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області; 6) внести зміни до Договору оренди землі № б/н від 30.04.2015, укладеного між ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 та ТОВ «ім. Котовського», яке було перейменоване в ТОВ «Олійникова Слобода», шляхом його викладення у новій редакції в частині умов, які ідентифікують об`єкт оренди (підстави набуття права власності Орендодавця на об`єкт оренди, кадастрові номери та загальну площу Земельних ділянок: 3220484400:01:011:0048, загальною площею 1,2027 га та 3220484400:01:011:0049, загальною площею 1,2027 га відповідно, сформованих внаслідок поділу, нормативно-грошової оцінки Земельних ділянок: 3220484400:01:011:0048, загальною площею 1,2027 га та 3220484400:01:011:0049, загальною площею 1,2027 га ) із зазначенням нового орендодавця.

01.02.2021 судом задоволено частково заяву ТОВ «Олійникова Слобода», про забезпечення позову, та вжито заходи по забезпеченню позову, шляхом встановлення заборони на відчуження земельної ділянки загальною площею 1,2027 з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0048 та земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0049, загальною площею 1,2027 га, що розташовані на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

04.03.2021 суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєховим О.І. після отримання відповіді на запит з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

24.05.2021 представник відповідача, ТОВ Агрокомплекс «Узин», адвокат Генкіна Аліна Анатоліївна, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Наказом Міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018, на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 07.03.2018 за результатами розгляду колективної скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інших фізичних осіб - орендодавців (всього 29 осіб), скасовано усі рішення державних реєстраторів щодо державної реєстрації права оренди позивача - ТОВ «Олійникова Слобода» на земельні ділянки (всього 36 земельних ділянок), в тому числі скасовано рішення державного реєстратора (індексний номер 26331175 від 20.11.2015) щодо державної реєстрації права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0033, власником якої був ОСОБА_1 , а спадкоємцем ОСОБА_2 . Відповідне рішення Міністерства юстиції України у формі наказу № 727/5 від 15 03.2018 було обґрунтоване наявністю у діях державних реєстраторів порушень чинного законодавства України під час вчинення відповідних реєстраційних дій, а саме державна реєстрація права оренди відбулася не у відповідності до вимог Закону України № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постанови Кабінету Міністрів України № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Постанови Кабінету міністрів України № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідний наказ Міністерства юстиції України №727/5 від 15.03.2018 було виконано та внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування записів про інше речове право (право оренди), внесених на підставі рішень, незаконність (неправомірність) яких була встановлена Міністерством юстиції України під час їх перевірки. Після скасування записів про інше речове право, 15.03.2018 державним реєстратором Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. здійснено державну реєстрацію права Оренди земельної ділянки площею 2,4054 га з кадастровим номером 5220484400:01:011:0033 за ТОВ Агрокомплекс «Узин» на підставі укладеного договору оренди землі. 18.09.2020 ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018. Справу було розглянуто Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, який 19.02.2021 у межах справи № 357/9440/20 виніс рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та інших фізичних осіб - орендодавців всього 27 осіб), третя особа - ТОВ Агрокомплекс «Узин» про визнання незаконним і скасування наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018. ТОВ «Олійникова Слобода» подано апеляційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.02.2021 у справі № 357/9440/20. 26.04.2021 Київський апеляційний суд виніс ухвалу про закриття апеляційного провадження. 27.04.2021 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області винесено рішення по справі № 357/9091/18, яким залишено без задоволення позов ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни, про визнання договору оренди землі № б/н від 05.03.2018, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки площею 2,4054 га з кадастровим номером 3220484400:01:011:0033 недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди. Суд дійшов висновку, що у зв`язку із скасуванням запису про інше речове право №12154570 від 19.11.2015, ТОВ «Олійникова Слобода», не набула права за Договором оренди землі № б/н від 30.04.2015. Згідно із п. 37 Договору оренди землі № б/н від 30.04.2015 він не набрав. Судом встановлено, що 05.03.2018 ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали договір оренди земельної ділянки №б/н.Згідно із ним, на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба речових прав» Мироненко Ю.Ю. від 15.03.2018 до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесений запис про інше речове право № 40133271 від 05.03.2018. Таким чином, він набрав чинності - 15 березня 2018року. Станом на 15 березня 2018 року, права оренди на належну ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 що знаходиться в межах Олійниково-Слобідської сільської ради, у ТОВ «Олійникова Слобода» не було. Таким чином, будь-яких порушень Закону, при укладенні Договору оренди земельної №б/н від 05 березня 2018 року, судом не встановлено. Отже, підстав визнавати його недійсним немає. На момент ухвалення рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. індексний номер: 40133271 від 15 березня 2018 року, в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про право оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0033, що знаходиться в межах Олійниково-Слобідської сільської ради, у ТОВ «Олійникова Слобода» був скасований. Таким чином, з огляду на те, що будь-яких порушень Закону, при укладенні Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, судом не встановлено, в зв`язку із чим, підстав визнавати його недійсним немає на момент ухвалення рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба речових прав» Мироненко Ю.Ю., індексний номер: 40133271 від 15 березня 2018 року, в державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про право оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 був скасований, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Олійникова Слобода» слід залишити без задоволення». Отже, підсумовуючи вищенаведене, за умови відсутності здійснення державної реєстрації права оренди, як і за умови скасування незаконно проведеної реєстрації, Договір оренди землі № б/н від 30.04.2015, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Олійникова Слобода» є таким, що не набрав чинності, а відтак ТОВ «Олійникова Слобода» не набуло прав орендаря за таким договором. Наявність договору оренди землі, який не набув чинності, свідчить що його сторони не набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору, відповідно, відсутні перешкоди для власника земельної ділянки для укладення та державної реєстрації іншого договору оренди землі з іншим орендарем. Станом на день державної реєстрації права оренди землі за ТОВ Агрокомплекс «Узин», тобто станом на 15.03.2018, не існувало державної реєстрації права оренди за ТОВ «Олійникова Слобода», оскільки остання була скасована. Тому, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» договір оренди землі № б/н від 05.03.2018, площею 2,4054 га з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033, рівно як і укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» договір оренди землі № б/н від 10.12.2018 щодо земельної ділянки площею 1,2027 га (кадастровий номер: 3220484400:01:011:0048) та щодо земельної ділянки площею 1,2027 га (кадастровий номер: 3220484400:01:011:0049), які утворились внаслідок поділу земельної ділянки площею 2,4054 га з кадастровим номером 3220484400:01:011:0033, не порушують права позивача на оренду спірної земельної ділянки з огляду на їх відсутність як на момент державної реєстрації права оренди за ТОВ Агрокомплекс «Узин» відповідно до договору оренди землі № б/н від 05.03.2018, так і на момент державної реєстрації права оренди за ТОВ Агрокомплекс «Узин» відповідно до договору оренди землі № б/н від 10.12.2018, як і не порушено прав позивача на момент пред`явлення позову Враховуючи вищевикладене, просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

22.07.2021 судом зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №357/9440/20, яка розглядалася у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області.

23.09.2022 судом поновлено провадження та призначено підготовче засідання у справі.

13.10.2022 судом закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

13.12.2022 представник відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин», адвокат Червінчик Євгеній Едуардович, подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033, особисто договір про оренду землі з ТОВ «Олійникова Слобода» не підписував і нікого не уповноважував його підписати. В лютому 2018 року він звернувся до державного реєстратора щодо надання їй витягу з державного реєстру речових прав, даний витяг був необхідний для укладення договору оренди земельної ділянки. Відповідно до отриманої 27.02.2018 інформаційної довідки було встановлено, що 10.07.2014 державним реєстратором Юхно Н.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав за номером 14366343, яким зареєстровано право оренди за позивачем. В зв`язку з цим 28.02.2018 року він звернувся з письмовою заявою до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України щодо скасування запису про державну реєстрацію спірного договору оренди землі. Наказом міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018 його заява була задоволена та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 14366343 від 10.07.2014.05.03.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Узин» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0033. Даний договір оренди земельної ділянки зареєстрований 15.03.2018, державним реєстратором Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав», після скасування міністерством юстиції попередньої реєстрації. 26.11.2018 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Дерун К.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:011:0033. Державним кадастровим реєстратором відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та в м. Біла Церква ГУ Держгеокадастру у Київській області прийняте рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номеру та здійснено державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровим номером: 33220484400:01:011:0048 загальною площею 1,2027 га, та земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0049 загальною площею 1,2027 га. 04.12.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Узин» укладено договір про розірвання договору оренди землі від 05.03.2018. 10.12.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Узин» укладено договір оренди зазначених земельних ділянок, на підставі якого було зареєстровано право оренди 10.12.2018 за ТОВ «Агрокомплекс «Узин». Відповідно до п. 37 прикінцевих положень договору оренди, який на думку позивача був укладений 14.08.2013 між ОСОБА_1 та позивачем, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. У відповідності до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій. Зі скасуванням рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права. Оскільки, державна реєстрація речового права позивача на спірну земельну ділянку була скасована 15.03.2018 можливо прийти до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки на момент початку перебігу строку дії укладеного 05.03.2018 договору оренди землі, відлік якого обраховується з 15.03.2018 - з часу здійснення державної реєстрації речового права за ТОВ Агрокомплекс «Узин», права та інтереси позивача порушені не були, оскільки права на вказаний об`єкт нерухомого майна у нього вже були відсутні. Тобто, укладення оскарженого договору оренди не стало перешкодою для позивача у реалізації права користування тією самою земельною ділянкою, що виключає наявність підстав для визнання договору оренди землі недійсним. Тобто, ОСОБА_4 своїми діями права позивача не порушувала. Щодо позовних вимог про внесення змін до договору оренди землі № б/н від 14.08.2013. Земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:01:011:0033, яка була предметом договору оренди, про внесення змін до якого подано позов у цій справі, не існує як об`єкт цивільних прав, оскільки в її межах шляхом поділу утворені інші земельні ділянки, а тому і відсутній предмет спору. Тобто, зміна фактичних площ і меж земельних ділянок із присвоєнням їм нових кадастрових номерів після укладення договору оренди земельних ділянок унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому ч. 1, 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди та унеможливлює ефективний захист прав позивача. Також, позивач вказує на те, що 25.08.2021 постановою Київського апеляційного суду у справі №357/9440/20визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства Юстиції України № 727/5 від 15.03.2018, 04.05.2022 постановою Верховного суду у справі №357/9440/20 залишено без змін постанову Київського апеляційного суду від 25.08.2021. Скасування вказаного наказу підтверджує наявність у ТОВ «Олійникова Слобода» права оренди за договором оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0033, але з такими висновками погодитись не можна, оскільки посилаючись на скасування судом зазначеного наказу Міністерства Юстиції України № 727/5 від 15.03.2018, позивач не звернув увагу. Що ним заявлено вимогу про визнання правочину недійсним. Обставини, з якими позивач пов`язував недійсність правочину, повинну існувати на момент його укладення. Але з матеріалів справи вбачається, що на момент укладення оспорюваного договору оренди землі, 10.12.2018, наказ Міністерства Юстиції України № 727/5 від 15.03.2018 був чинний, а тому скасування зазначеного наказу в подальшому не може бути підставою до визнання оспорюваного договору недійсним. З огляду на викладене просив у позові відмовити в повному обсязі.

10.01.2023 представник відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин», адвокат Червінчик Євгеній Едуардович, подав до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника та додаткові письмові пояснення.

11.01.2023 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області провадження в частині позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до ТОВ «Агрокомплекс «Узин», про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування, закрито.

11.01.2023 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовні вимоги ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_2 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та внесення змін до договору оренди, задоволено у повному обсязі.

30.01.2023 додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської областізаяву представника ТОВ «Олійникова Слобода», адвоката Кравець Олександри Іванівни, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_2 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та внесення змін до договору оренди, задоволено та стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 , ТОВ Агрокомплекс «Узин`на користь позивача ТОВ «Олійникова Слобода» судові витрати понесені на правничу допомогу у розмірі 30 406,01 грн по 15 203,00 грн з кожного.

27.06.2023 постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» задоволено частково, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.01.2023 скасовано та справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин»</a>, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, в частині позовних вимог про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування, направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу ТОВ Агрокомплекс «Узин» задоволено частково та рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.01.2023 в частині задоволення позовних вимог про внесення змін до договору оренди землі від 30.04.2015, скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог.

05.09.2023 додатковою постановою Київського апеляційного суду заяву ТОВ «Олійникова Слобода» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 , ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» витрати на професійну правничу допомогу по 7885,28 грн з кожного.

18.10.2023 справу розподілено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та 19.10.2023 передано до розгляду судді Бондаренко О.В.

23.10.2023 судом постановлено ухвалу, якою прийнято справу до розгляду, в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин»</a>, про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування, за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

12.12.2023 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Представник позивача, адвокат Кравець Олександра Іванівна, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити, а також, просила стягнути судові витрати, а саме: сплачений судовий збір за апеляційну скаргу на ухвалу суду від 11.01.2023 щодо закриття провадження у розмірі 2684,00 грн.

Представник відповідача, ТОВ Агрокомплекс «Узин», в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, ч.1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Власник порушеного права може скористатися не будь - яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (частина 1 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Встановлено, що 30.04.2015 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ім. Котовського», в подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» було укладено Договір оренди землі № б/н, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,4054 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада, та належить Орендодавцю на праві власності на підставі державного акту про право власності на землю серії РЗ № 284538, виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 23.07.2003.

Договір оренди укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це Орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (пункт 5 цього Договору).

Відповідно до п. 6 Договору оренди, орендна плата нараховується та видається Орендарем в розмірі 6% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить не менше 5 539,61 грн.

Згідно п. 32 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 33 зазначеного Договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Згідно Акту приймання-передачі земельної ділянки від 30.04.2015, вищезазначена земельна ділянка була передана Орендодавцем - ОСОБА_1 орендарю - ТОВ «Ім. Котовського».

20.11.2015 державний реєстратор Реєстраційної служби БМРУЮ Київської області Гречінська Н.П прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 26331175, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» .

15 травня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Олійникова Слобода» було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі від 30.04.2015, згідно якої Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,4054 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 110 797,70 грн. Договір укладено на 25 років. Після закінчення строку договору Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це Орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Орендна плата за цим Договором є комбінованою, та складається з одноразового платежу розміром 1 760 грн., 50% платежу в момент підписання цього Договору, інші 50% платежу після реєстрації Договору та річної орендної плати, яка складає не менше 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 8 965,63 грн, які індексуються Орендарем щорічно.

У зв`язку з укладенням цієї угоди 02.08.2017 державний реєстратор Гречінська Н.П. провела державну реєстрацію змін до права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033.

15.03.2018 наказом № 727/5 Міністерство Юстиції України скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 за ТОВ «Олійникова Слобода».

05.03.2018 ОСОБА_1 уклав з іншим орендарем - ТОВ Агрокомплекс «Узин» договір оренди землі №б/н, за яким передав останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 та 15.03.2018 державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на неї за ТОВ Агрокомплекс «Узин».

ТОВ «Олійникова Слобода», у зв`язку з порушенням своїх прав, як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033, внаслідок укладення ОСОБА_1 договору оренду землі з іншим орендарем, звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю., про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 за ТОВ Агрокомплекс «Узин» (справа № 357/9091/18).

04.12.2018, після звернення позивача до суду у справі № 357/9091/18, ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали Договір про розірвання укладеного між ними Договору оренди землі від 05.03.2018, після чого ОСОБА_1 здійснив поділ земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 та 26.11.2018 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Деруном А.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033, зареєстрована за реєстровим № 3100.

10.12.2018, на підставі заяви ОСОБА_1 , про розподіл земельної ділянки, державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,2027 га з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0048 та державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,2027 га з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0049, які утворилися внаслідок поділу.

13.12.2018 державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 , а саме: на земельну ділянку, площею 1,2027 га з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0048, з індексним номером: 44583334 від 13.12.2018 11:21:37 та на земельну ділянку площею 1,2027 га, з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0049, з індексним номером: 44583111 від 13.12.2018 11:17:13.

10.12.2018 ОСОБА_1 уклав з ТОВ Агрокомплекс «Узин» Договір оренди землі, за яким в оренду було передано земельну ділянку, площею 1,2027 га з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0048 та на земельну ділянку, площею 1,2027 га з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0049.

13.12.2018 державний реєстратор прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку. площею 1,2027 га з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0048 з індексним номером: 44595621 від 13.12.2018 15:50:38 та на земельну ділянку, площею 1,2027 га з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0049 з індексним номером: 44595386 від 13.12.2018 15:46:14.

Встановлено, що спадкоємцем ОСОБА_1 є ОСОБА_2 , за ОСОБА_1 право власності на вищевказані земельні ділянки припинено 30.08.2019 та додано відомості про суб`єкта іншого речового оправа орендодавця спірних земельних ділянок - ОСОБА_2 .

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, довідкою Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.12.2020 (Т. 1 а.с. 14-20, 22, 23-24, 25-28, 29-32, 33-42, 43-62, 63-64, 65-72, 73-78, 79-82, 83), а також встановлені рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.01.2023, яке постановою Київського апеляційного суду від 27.06.2023 в частині задоволення позовних вимог про внесення змін до договору оренди землі від 30.04.2015, скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Також, судом встановлено, що наказ Міністерства юстиції України № 727/5від 15.03.2018, яким було задоволено колективну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та інших від 27.02.2018 та,зокрема, скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033 за позивачем від 20.11.2015 за номером № 26331175, де орендарем виступало ТОВ «Олійникова Слобода», а Орендодавцем ОСОБА_1 , було визнано незаконним та скасовано, на підставі постанови Київського апеляційного суду від 25.08.2021 у справі №357/9440/20, якою рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.02.2021 скасовано та позов ТОВ «Олійникова Слобода» про визнання незаконним і скасування наказу, задоволено (Т 2 а.с. 75-94).

Також, постановою Верховного Суду від 04.05.2022, у справі №357/9440/20, постанову Київського апеляційного суду від 25.08.2021 в частині визнання незаконним і скасування наказу, залишено без змін (Т. 2 а.с. 95-136).

Постановою Верховного Суду від 09.11.2022 року у справі №357/8110/18 за позовом ТОВ Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ТЗДВ «Шамраївський цукровий завод», державний реєстратор КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлія Юріївна, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення державного реєстратора, касаційна скарга ТОВ Агрофірма «Матюші» задоволена, ухвала Київського апеляційного суду від 01.06.2022 скасована, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (Т. 2 а.с. 197-202).

Вищевказаною постановою Верховного Суду від 09.11.2022 встановлено, що наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018, який на підставі рішення суду визнано незаконним і скасовано, не породжує жодних правових наслідків саме з моменту прийняття такого наказу.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При вирішенні спору щодо витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У статті 14 Конституції України вказано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Разом з тим повноваження власника певним чином обмежуються, бо згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України є договори та інші правочини.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У частині першій статті 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до частин першої та другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій, четвертій статті 639 ЦК України вказано, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У частинах першій та другій статті 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відносини у сфері найму (оренди) земельної ділянки регулюються ЦК України, ЗК України, Законом України «Про оренду землі» (№ 161-XIV), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина перша статті 792 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди земельної ділянки є двостороннім, консенсуальним, строковим та оплатним.

У частині першій статті 14 Закону України «Про оренду землі» було визначено таку форму договору оренди, а саме: договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

05 грудня 2019 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16 січня 2020 року (№340-IX),частину першу статті 14 Закону № 161-XIV викладено в дещо іншій редакції: договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

У статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди землі.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (частина перша статті 19 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладення договорів оренди).

Отже, на законодавчому рівні встановлені чіткі і однозначні вимоги щодо форми і змісту договору оренди землі.

На час укладення договору оренди стаття 6 Закону України «Про оренду землі» передбачала, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Стаття 17 Закону України «Про оренду землі» (у редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 191-VIII) передбачає, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

05 грудня 2019 року Законом № 340-IXчастину першу статті 19 Закону № 161-XIV доповнено нормою про те, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

У частині третій статті 640 ЦК України в редакції Закону № 1878-VI від 11 лютого 2010 року, що діє з 01 січня 2013 року, визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Разом із цим у частині п`ятій статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Тобто, з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки.

Отже, договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону України «Про оренду землі». З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою. Зареєстроване право оренди землі є речовим правом.

Згідно абзацу другого частини другої статті 25 Закону України «Про оренд землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди (статтю доповнено даною умовою05 грудня 2019 року Законом № 340-IX).

Тобто використання земельної ділянки неможливе без державної реєстрації права оренди, оскільки відсутні правові підстави для цього.

Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків. Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, є фіктивним.

Згідно з частиною 4 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду у встановленій формі.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації (правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19, то Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, у частині того, що договір є укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору, право оренди виникає з моменту його державної реєстрації. Однак, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного у цій постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 у частині того, що виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації. При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що вказаний висновок стосується чинності договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року, тобто після зміни законодавчого регулювання: виключення із Закону України «Про оренду землі» вимог про необхідність державної реєстрації договору оренди та вказівки на необхідність реєстрації права оренди та виключення з тексту цього Закону посилання на укладеність правочину з дня його державної реєстрації.

Судом встановлено, що речове право на спірну земельну ділянку за позивачем на підставі договору оренди землі від 30.04.2015, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , спадкоємцем якого є ОСОБА_2 , зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Гречінська Н.П. від 20.11.2015 за індексним номером 26331175.

Вказане рішення державного реєстратора скасовано наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5.

Однак, 25.08.2021 постановою Київського апеляційного суду у справі № 357/9440/20, яка постановою Верховного Суду від 04.05.2022 в цій частині залишена без змін, визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5, у тому числі в частині скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на спірну земельну ділянку.

Внаслідок визнання незаконним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 право оренди позивача за договором оренди землі від 30.04.2015 №б/н є дійсним з моменту внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на спірну земельну ділянку (20.11.2015), оскільки скасування наказу відновило дію державної реєстрації цього права.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.04.2023 у справі №357/8277/19 орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18).

Так, згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду (постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 387/515/18), крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (частина третя статті 215 ЦК України).

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони (сторони) мали до вчинення правочину. Саме від задоволення вимог позивача (первинного орендаря) залежатиме подальша можливість законної реалізації його прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права, визначивши, що якщо під час дії першого договору оренди земельної ділянки був укладений другий договір з іншим орендарем і право останнього зареєстроване, то суд зможе захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати своє право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте таку можливість первинний орендар матиме лише тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди.

За відсутності реєстрації права оренди первинного орендаря у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди землі за договором оренди, укладеним у період дії первинного договору, підлягають задоволенню, якщо на час ухвалення рішення суду первинний орендар матиме чинне право оренди та зможе його зареєструвати.

Так, постановою Київського апеляційного суду від 27.06.2023 у справі №357/656/21 було встановлено, що на час укладення договору оренди земельної ділянки від 30.04.2015 загальною площею 2,4054 га, та в подальшому, договорів оренди земельних ділянок від 10.12.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин», які утворилися внаслідок поділу земельної ділянки загальною площею 2,4054 га, був чинним договір оренди цього ж об`єкта, укладений між ОСОБА_1 , спадкоємцем якого є ОСОБА_2 , та ТОВ «Олійникова Слобода» від 30.04.2015 та додаткової угоди до цього договору від 15.05.2017, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав, зі строком дії 25 років. Уклавши оспорювані договори оренди земельної ділянки з ТОВ Агрокомплекс «Узин» під час дії договору оренди тієї ж земельної ділянки з ТОВ «Олійникова Слобода», ОСОБА_1 (орендодавець) вчинив дії, які перешкоджають орендареві (позивачу) користуватися орендованою земельною ділянкою, тобто порушив вимоги абзацу четвертого частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі». Тому, враховуючи, що на час підписання оскаржуваних договорів оренди та реєстрації права оренди земельних ділянок був чинним інший договір оренди цього ж об`єкта, підписаний раніше і зареєстрований, а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних договорів оренди недійсними як таких, що суперечать акту цивільного законодавства (частина перша статті 203 ЦК України), зокрема, приписам абзацу четвертого частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі». Також, суд апеляційної інстанції, погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування рішення державного реєстратора.

Щодо вимоги про витребування земельної ділянки в третьої особи, то первісний орендар може заявити таку вимогу лише в тому разі, якщо він (первісний орендар) зареєстрував своє право оренди.

У відносинах оренди визнається право орендаря на абсолютний захист від порушення його права на орендоване майно третіми особами; на збереження сили договору оренди при переході права власності на орендоване майно до іншої особи (право слідування).

У статті 27 Закону України «Про оренду землі» передбачається, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.

Тобто, орендар має абсолютний захист права оренди шляхом витребування орендованої земельної ділянки з тимчасового володіння ТОВ «Агрокомплекс «Узин» у своє тимчасове (строкове) володіння.

Тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна та його користувачем протягом строку дії договору оренди.

У контексті спору щодо земельної ділянки, переданої в оренду, тимчасовим володільцем такої земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі, а відтак неволодіючий орендар, право оренди якого порушено, може скористатися спеціальним способом захисту, який передбачено спеціальним законом, а саме статтею 27 Закону № 161-ХIV, на підставі якої він може витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння.

Відповідно до договору оренди від 30.04.2015 №б/н, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , спадкоємцем якого є ОСОБА_2 , останній передав в оренду земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0033, яка розташована на території Олійниковослобідської сільської ради, загальною площею 2,4054 га, в тому числі рілля 2,4054 га.

Речове право на спірну земельну ділянку за ТОВ «Олійникова Слобода» на підставі договору оренди землі від 30.04.2015, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Гречінська Н.П. від 20.11.2015 за індексним номером 26331175.

Також, згідно з даними Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 04.07.2019 вказана земельна ділянка поділена з присвоєнням кадастрових номерів: 3220484400:01:011:0048 та 3220484400:01:011:0049. Площа кожної земельної ділянки у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно становить 1,2027 га, що разом становить 2,4054 га.

Відповідно до ст. 110 ЗК України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження.

Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб.

Перехід права власності на земельну ділянку, зміна її цільового призначення не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.

Поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Передача земельної ділянки в оренду і є таким обтяженням права власника земельної ділянки. За обставинами справи ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «Олійникова Слобода» всю земельну ділянку, яку в подальшому поділив на дві земельні ділянки.

Такий поділ земельної ділянки не припиняє права оренди на неї орендаря, оскільки уся передана в оренду земельна ділянка була поділена і увійшла у дві сформовані земельні ділянки.Тому договір оренди земельної ділянки не припинив своєї дії.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про витребування земельної ділянки площею 1,2027 га з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0048 та земельної ділянки площею 1,2027 га з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0049 із чужого незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода», оскільки в даному випадку, обраний позивачем спосіб захисту прав є ефективним засобом відновлення порушеного права позивача та відновить порушене право позивача на оренду земельної ділянки.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов, про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування, підлягає до задоволення у повному обсязі.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

В постанові Київського апеляційного суду від 27.06.2023 по справі №357/656/21 зазначено, що скільки остаточного судового рішення в частині позовних вимог майнового характеру по справі не ухвалено, відсутні підстави для відшкодування витрат позивача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі.

Аналогічний висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 18.05.2020 у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18)).

Позивач при подачі апеляційної скарги на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.01.2023 сплатив судовий збір в розмірі 2684,00 грн (Т. 3 а.с. 115), тому враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» стягуються вказані судові витрати.

Керуючись ст. 14, 41 Конституції України, Законом України «Про оренду землі», ст. 11, 13, 15, 16, 626, 627, 792 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст. 4, 12, 13, 76 - 81, 82,133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (ІК: 03755360, місцезнаходження: 09137, Київська область, Білоцерківський район, с. Олійникова Слобода, вул. Центральна, 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин»</a> (ІК: 32638214, місцезнаходження: 09138, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вул. Олексія Цмокна, 1А), про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування, задовольнити.

Витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0048, загальною площею 1,2027 га, розташовану у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:01:011:0049, загальною площею 1,2027 га, розташовану у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.02.2024.

Суддя О. В. Бондаренко