Постанова

від 14.02.2024 по справі 911/1321/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2024 р. Справа№ 911/1321/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю секретаря судового засідання: Прокопенко О.В.

учасники справи:

від позивача: Стратулат Сергій Дмитрович

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Чайка"

на рішення Господарського суду Київської області від 31.10.2023

у справі №911/1321/23 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна"

до Державного підприємства "Чайка"

про стягнення 471631,28 грн

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Олві Груп Україна» до Державного підприємства «Чайка» про стягнення 471631,28 грн, з яких 354844,30 грн основний борг, 25149,65 грн інфляційних втрат, 5599,73 грн 3% річних, 86037,60 грн пені (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.10.2023 у справі №911/1321/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Чайка" (вул. Гоголя, 62А, с. Дударків, Бориспільський р-н, Київська обл., 08330, ідентифікаційний код 31245250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" (проспект Академіка Глушка, 29, офіс 300, м. Одеса, Одеська обл., 65104, ідентифікаційний код 42759122) 354844 (триста п`ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 30 коп. основного боргу, 25149 (двадцять п`ять тисяч сто сорок дев`ять) грн 65 коп. інфляційних втрат, 5599 (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 73 коп. 3% річних, 86037 (вісімдесят шість тисяч тридцять сім) грн 60 коп. пені, 7074 (сім тисяч сімдесят чотири) грн 47 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідач в повному обсязі не виконав належним чином своїх договірних зобов`язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом згідно з актами надання послуг: від 07.10.2022 № ОУУА-002000 на суму 168268,30 грн, від 07.10.2022 № ОУУА-002001 на суму 186576 грн, в зв`язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 354844,30 грн

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Чайка" подало апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2023 року у справі №911/1321/23 та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" повністю; судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. За твердженням апелянта позивач не довів належними засобами доказування прострочення відповідачем строків оплати за договором.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд відмовити у її задоволенні, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Чайка" на рішення Господарського суду Київської області від 31.10.2023 у справі №911/1321/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 31.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 відкладено розгляд справи на 14.02.2024.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 17.06.2022 між сторонами у справі було укладено договір перевезення вантажу № 131, відповідно до умов якого експедитор - позивач бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником - відповідачем вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в додатках до цього договору, та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується "вантажоодержувач"), а замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу плату в строк та на умовах, встановлених цим договором та заявками до нього (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору місце навантаження та вивантаження вантажу, маршрут, найменування вантажу, його маса/кількість, вартість, строк навантаження, упакування та строк перевезення (доставки вантажу) визначаються в заявках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 1.3 договору протягом виконання перевезення за договором, вантаж є власністю замовника без права розпорядження ним експедитора.

Надання послуг з перевезення підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (п. 1.4 договору).

Пунктом 2.8 договору експедитор зобов`язаний надати замовнику копії товарно-транспортної документації (завірені печаткою експедитора) у термін 2-х робочих днів з моменту оформлення такої документації, своєчасно готувати і передавати замовнику акти виконаних робіт і рахунки за послуги по даному договору.

У відповідності до п. 4.1 договору вартість (ціна) послуг з перевезення вантажу, встановлюється в заявках до договору, що є невід`ємними частинами договору.

Згідно з п. 4.2 договору розрахунки між експедитором і замовником здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок експедитора. При цьому замовник оплачує експедитору 80% від вартості перевезеної партії протягом 2-х банківських днів з моменту вигризки вантажу у пункті призначення та отримання рахунку. Замовник проводить остаточний розрахунок після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг та надання замовнику визначений даним пунктом перелік документів.

Пунктом 4.3 договору визначено, що моментом виконання оплати вважається день зарахування коштів на рахунок експедитора.

У відповідності до п. 4.4 договору акт приймання-передачі наданих послуг повинен бути наданий експедитором замовнику протягом 3-х робочих днів з моменту надання послуг. Замовник протягом 3-х робочих днів з моменту отримання, повинен підписати такий акт, або у разі незгоди з актом, надати експедитору свої письмові мотивовані заперечення. Якщо протягом 5-ти робочих днів замовник не надасть таких заперечень, акт вважається підписаним, послуги експедитора вважаються наданими якісно та у повному обсязі та прийнятими замовником без претензій.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 7.1 договору). Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 договору та закінчується 31.12.2022 (п. 7.2 договору).

Пунктом 7.3 договору сторони погодили, що у разі відсутності у сторін заяв про розірвання договору протягом 2-х останніх місяців терміну дії договору, то він вважається продовженим терміном на 1 рік, на тих самих умовах, але в будь-якому випадку не більше ніж двічі.

Згідно п. 7.5 договору сторони погодили, що при реалізації цього договору (після його підписання) в разі отримання будь-якою із його сторін факсимільним або електронним зв`язком документів, з відповідним відтиском печатки, що в тій чи іншій мірі стосуються виконання сторонами зобов`язань по цьому договору - вони мають силу оригіналу до моменту отримання самого оригіналу документу.

В додатку № 1 від 17.06.2022 до договору сторони погодили, що експедитор надає замовнику наступні послуги: перевезення вантажу автомобільним транспортом з платою 2700 грн/т з ПДВ. Замовник доручає, а експедитор зобов`язався на умовах договору надати послуги з перевезення кукурудзи.

На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на загальну суму 4230269,89 грн, що підтверджується актами надання послуг, копії яких містяться у матеріалах справи.

При цьому акти надання послуг: від 28.06.2022 № ОУУА-001055 на суму 206874 грн, від 28.06.2022 № ОУУА-001058 на суму 207522 грн, від 07.07.2022 № ОУУА-001116 на суму 68634 грн, від 07.07.2022 № ОУУА-001123 на суму 338931 грн, від 11.07.2022 № ОУУА-001117 на суму 130464 грн, від 11.07.2022 № ОУУА-001118 на суму 275751 грн, від 11.07.2022 № ОУУА-001144 на суму 66798 грн, від 12.07.2022 № ОУУА-001152 на суму 428787 грн, від 13.07.2022 № ОУУА-001156 на суму 341415 грн, від 13.07.2022 № ОУУА-001157 на суму 352863 грн, від 29.07.2022 № ОУУА-001273 на суму 292392 грн, від 01.08.2022 № ОУУА-001274 на суму 248976 грн, від 18.08.2022 № ОУУА-001409 га суму 158208 грн, від 30.08.2022 № ОУУА-001575 грн на суму 108063,80 грн, від 04.09.2022 № ОУУА-001604 на суму 108943,80 грн, від 07.09.2022 № ОУУА-001652 на суму 108723,80 грн, від 10.09.2022 № ОУУА-001683 на суму 106963,80 грн, від 14.09.2022 № ОУУА-001724 на суму 108591,80 грн, від 14.09.2022 № ОУУА-001734 на суму 50819,90 грн, від 15.09.2022 № ОУУА-001746 на суму 56495,89 грн, від 18.09.2022 № ОУУА-001749 на суму 109207,80 грн, підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та скріплені печатками товариства та підприємства та як зазначає позивач перелічені акти повністю оплачені відповідачем.

Позивач надіслав на електронну адресу представника відповідача для підписання акти надання послуг: від 07.10.2022 № ОУУА-002000 на суму 168268,30 грн, від 07.10.2022 № ОУУА-002001 на суму 186576 грн, на підтвердження чого надав суду скріншоти з електронної пошти.

Відповідач указані акти надання послуг не підписав, не повернув на адресу позивача, мотивовану відмову від їх підписання чи заперечення на них не надав, у зв`язку з чим у відповідності до положень п. 4.4 договору якщо протягом 5-ти робочих днів замовник не надасть таких заперечень, акт вважається підписаним, послуги експедитора вважаються наданими якісно та у повному обсязі та прийнятими замовником без претензій.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт заперечує проти отримання зазначених актів електронною поштою.

Колегією суддів не приймається до уваги вказане заперечення з огляду на те, що у п. 7.5 сторони погодили, що при реалізації цього договору (після його підписання) в разі отримання будь-якою із його сторін факсимільним або електронним зв`язком документів, з відповідним відтиском печатки, що в тій чи іншій мірі стосуються виконання сторонами зобов`язань по цьому договору - вони мають силу оригіналу до моменту отримання самого оригіналу документу.

Колегія суддів відзначає, що умовами укладеного між сторонами договору не закріплено обов`язку позивача отримувати підтвердження отримання листу адресатом. Позивачем доведено суду належними засобами доказування факт прострочення виконання відповідачем строків оплати за договором.

Отже, відповідачем залишились не оплачені надані позивачем послуги в сумі 354844,30 грн за актами надання послуг від 07.10.2022 № ОУУА-002000 на суму 168268,30 грн, від 07.10.2022 № ОУУА-002001 на суму 186576 грн.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України установлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України установлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України установлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 354844,30 грн заборгованості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з 15.10.2022 по 31.03.2023 складають 25149,65 грн, 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 15.10.2022 по 24.04.2023 складають 5599,73 грн

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат з прострочених сум за загальний період прострочення з 15.10.2022 по 31.03.2023 у розмірі 25149,65 грн, 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 15.10.2022 по 24.04.2023 у сумі 5599,73 грн

Відповідно до п. 5.9 договору за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник платить експедитору пеню, що обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону установлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не установлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за загальний період прострочення з 15.10.2022 по 09.04.2023 у розмірі 86037,60 грн.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - ДП "Чайка", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Київської області від 31.10.2023 у справі №911/1321/23, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Київської області від 31.10.2023 у справі №911/1321/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Чайка" на рішення Господарського суду Київської області від 31.10.2023 у справі №911/1321/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 31.10.2023 у справі №911/1321/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Чайка".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.02.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран