Постанова

від 20.02.2024 по справі 911/1116/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р. Справа№ 911/1116/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - не з`явились

від відповідача - Недосєка І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Чайка"

на рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2023 р. (повний текст складено 26.10.2023 р.)

у справі № 911/1116/23 (суддя - Третьякова О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецметтранс"

до Державного підприємства "Чайка"

про стягнення 926039,89 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецметтранс" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Чайка" про стягнення 926039,89 грн заборгованості за договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.07.2022 р. № 163.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо вчасної та повної оплати за надані послуги, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2023 р. у справі № 911/1116/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецметтранс" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство "Чайка" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції було безпідставно не застосовано ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1 ст. 233 ГК України та не зменшено нараховану позивачем суму коштів у розмірі 748000,02 грн за простій вагонів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 911/1116/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Державного підприємства "Чайка" на рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 911/1116/23.

До суду 06.11.2023 р. надійшли матеріали справи № 911/1116/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 911/1116/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України.

До суду 11.12.2023 р. від Державного підприємства "Чайка" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1116/23 та призначено до розгляду на 30.01.2024 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецметтранс" про участь у судовому засіданні 30.01.2024 р. у справі № 911/1116/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 р. задоволено клопотання Державного підприємства "Чайка" та відкладено розгляд справи № 911/1116/23 на 20.02.2024 р.

У судовому засіданні 20.02.2024 р. представник відповідача надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, представник позивача не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги в порядку ч. 4 ст. 122 ГПК України через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали від 19.12.2023 р. про відкриття провадження у справі позивачу доставлено до електронного кабінету, доказом чого є довідка про доставку електронного документа, що міститься в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 19.12.2023 р. у справі № 911/1116/23 оприлюднена у реєстрі 21.12.2023 р.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

12.07.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецметтранс" (далі - експедитора) та Державним підприємством "Чайка" (далі - клієнт) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 163 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (зернові, зернобобові, олійні культури та продукти їх переробки) залізничним транспортом (далі - послуги).

Згідно з п. 2.1 договору експедитор зобов`язаний: укладати від свого імені в інтересах клієнта цивільно-правові угоди (перевезення, доручення, підряду, зберігання тощо); робити розрахунки з третіми особами у межах угод, укладених з метою надання Послуг, що є предметом цього договору; отримувати від клієнта документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов`язків, встановлених договором.

Як передбачено п. 2.1.13 договору, експедитор після закінчення завантаження зобов`язується надати клієнту оригінали рахунків-фактур та акти виконаних робіт. Зазначені документи експедитор зобов`язується надавати не пізніше 10-го числа місяця, що слідує на місяцем, в якому здійснювались перевезення.

У відповідності до п. 2.2 договору клієнт зобов`язаний: видавати експедиторові заявки на перевезення, у випадку необхідності доручення (довіреності); завчасно надавати експедиторові усі документи, необхідні для здійснення останнім завантаження (вивантаження), сертифікації і митного оформлення товару не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів робочих днів до дати завантаження; протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку-фактури відшкодувати погоджені з клієнтом витрати та здійснені в його інтересах витрати експедитора, які передбачені п. 2.1.8 договору та/або які пов`язані із наданням послуг, що є предметом цього договору, та оплатити йому винагороду; підписати акт наданих послуг, або у разі незгоди клієнта з актом він зобов`язаний надіслати/надати експедитору протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту, лист із зазначенням мотивованих причин відмови від підписання. У випадку, якщо протягом 15 календарних днів з моменту відправлення експедитором акту від клієнта не надійде підписаного акту або мотивованих причин відмови від його підписання, акт вважається підписним мовчазною згодою і клієнт зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок з експедитором. Проте, підписання такого акта не позбавляє клієнта права на пред`явлення до експедитора претензій з приводу неналежного виконання його обов`язків за договором в межах строків, передбачених чинним законодавством та цим договором.

За п. 3.2 договору оплата проводиться клієнтом наступним чином: 100% предоплати договірної ціни згідно з виставленого експедитором рахунку протягом 1 банківського дня по факту подачі вагонів в пункт навантаження. Розрахунки між експедитором та клієнтом здійснюються в національній валюті Україні шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок.

Згідно з п. 3.6 договору по закінченню надання послуг з відправлення заявленого вантажу здійснюється звірка виконаних сторонами обов`язків, після чого експедитор надсилає клієнтові акт звірки взаєморозрахунків. У відповідності до цього акта здійснюються кінцеві взаєморозрахунки сторін.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2023 року (п. 7.1 договору).

В подальшому між сторонами було укладено додаткові угоди до договору щодо конкретних замовлень на послуги, що будуть надані клієнту експедитором, у т.ч. умови надання послуг, їх обсяг, вартість тощо.

Так, в додатковій угоді (орендований парк) № 3 від 08.09.2022 р. сторони погодили надання експедитором клієнту наступні транспортно-експедиторські послуги: послуг з перевезення кукурудзи 3 кл. по маршруту: ст. Ніжин - ст. Одеса-порт, кількість вантажу 17 вагонів (1200 т +/-10%), термін виконання вересень 2022 року, загальна вартість послуг з ПДВ 3092400,00 грн із розрахунку ціни 2577,00 грн/т.в. (2577 x 1200=3092400). У вказану вартість транспортно-експедиційних послуг включена винагорода експедитора, а ставка винагороди буде перерахована у випадку зменшення натурної ваги зерна та середньої ваги в вагоні менше, ніж для культур кукурудза - 69 т. Розрахунковий час навантаження складає 2 доби. Починаючи з третьої доби клієнтом сплачується оренда вагона 3000,00 грн/за добу за кожен вагон до моменту прийняття вагону до перевезення, неповна доба рахується за повну.

В додатковій угоді (орендований парк) № 5 від 10.10.2022 р. сторони погодили надання експедитором (позивачем) клієнту (відповідачу) наступні транспортно-експедиторські послуги: послуги з перевезення кукурудзи 3 кл. по маршруту: ст. Заворичі - ст.Чорноморська, кількість вантажу 8 вагонів (561,400 т. +/-10%), термін виконання жовтень 2022 року, загальна вартість послуг з ПДВ 1515780,00 грн із розрахунку ціни 2700,00 грн/т.в. (2700 x 561,4=1515780). У вказану вартість транспортно-експедиційних послуг включена винагорода експедитора, а ставка винагороди буде перерахована у випадку зменшення натурної ваги зерна та середньої ваги в вагоні менше, ніж для культур кукурудза - 69 т. Розрахунковий час навантаження складає 2 доби. Починаючи з третьої доби клієнтом сплачується оренда вагона 5500,00 грн/за добу за кожен вагон до моменту прийняття вагону до перевезення, неповна доба рахується за повну.

На виконання умов додаткової угоди № 3 від 08.09.2022 р. до договору позивач надав, а відповідач прийняв транспортно-експедиційні послуги, а саме: транспортно-експедиційні послуги по перевезенню кукурудзи 3 кл. зі ст. Ніжин до ст. Одеса-порт, фактична кількість вантажу склала 348,52 т., загальна вартість послуг з ПДВ 898136,04 грн із розрахунку погодженої в додатковій угоді ціни 2577,00 грн/т.в. (2577 x 348,52=898136,04), що підтверджується підписаним обома сторонами актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000667 від 07.10.2022 р.

Відповідач частково сплатив надані послуги за вказаним актом здачі-прийняття робіт, у зв`язку з чим позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000706 від 18.10.2022 р. на суму залишку заборгованості в розмірі 178039,87 грн.

Також позивач надав, а відповідач прийняв транспортно-експедиційні послуги за додатковою угодою № 5 від 10.10.2022 р. до договору, а саме: транспортно-експедиційні послуги по перевезенню кукурудзи 3 кл. зі ст. Заворичі до ст. Чорноморська, фактична кількість вантажу склала 561,4 т., загальна вартість послуг з ПДВ 1515780,00 грн із розрахунку погодженої в додатковій угоді ціни 2700,00 грн/т.в. (2700 x 561,4=1515780), що підтверджується підписаним обома сторонами актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000696 від 17.10.2022 р.

Крім цього, між сторонами було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000766 від 16.11.2022 р., відповідно до якого експедитор має право на відшкодування за рахунок клієнта додаткові витрати по простою 8 вагонів на ст. Чорноморська в загальній сумі з ПДВ 748000,02 грн.

14.11.2022 р. позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000779 на суму 748000,02 грн для оплати.

В подальшому між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2022 р. по 14.12.2022 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем (сальдо на користь позивача) станом на 14.12.2022 р. становить 926039,89 грн, що відповідає сукупному розміру нарахувань позивача по рахунку-фактурі № СФ-0000706 від 18.10.2022 р. на суму залишку заборгованості відповідача в розмірі 178039,87 грн та по рахунку-фактурі № СФ-0000779 від 14.11.2022 р. в розмірі 748000,02 грн (178039,87+748000,02=926039,89).

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору свої зобов`язання щодо вчасної та повної оплати за надані транспортно-експедиційних послуги не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 929 ЦК України умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

За ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як було встановлено вище, на виконання умов укладеного договору, позивач надав, а відповідач прийняв транспортно-експедиційні послуги на суму 898136,04 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000667 від 07.10.2022 р.

Відповідач частково сплатив надані послуги за вказаним актом здачі-прийняття робіт, у зв`язку з чим позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000706 від 18.10.2022 р. на суму залишку заборгованості в розмірі 178039,87 грн.

Також позивач надав, а відповідач прийняв транспортно-експедиційні послуги на суму 1515780,00 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000696 від 17.10.2022 р.

Крім цього, між сторонами було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000766 від 16.11.2022 р., відповідно до якого експедитор має право на відшкодування за рахунок клієнта додаткові витрати по простою 8 вагонів на ст. Чорноморська в загальній сумі з ПДВ 748000,02 грн.

14.11.2022 р. позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000779 на суму 748000,02 грн для оплати.

В подальшому між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2022 р. по 14.12.2022 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 14.12.2022 р. становить 926039,89 грн (178039,87+748000,02=926039,89).

Підписання відповідачем актів здачі-прийняття робіт, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Отже за умовами укладеного договору відповідач повинен був розраховуватись за надані позивачем послуги згідно з виставленими рахунками протягом 1 банківського дня по факту подачі вагонів в пункт навантаження.

Однак в порушення умов укладеного договору та вимог чинного законодавства відповідачем не було виконано обов`язку зі сплати за надані послуги у визначений строк у повному обсязі.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження надання позивачем послуг за укладеним договором, а відповідачем не надано доказів повної оплати за такі послуги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 926039,89 грн заборгованості за договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.07.2022 р. № 163 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно доводів скаржника про те, що судом першої інстанції було безпідставно не застосовано ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України та не зменшено нараховану позивачем суму коштів у розмірі 748000,02 грн за простій вагонів, колегія суддів зазначає наступне.

Так скаржник посилається на те, що оскільки в оскаржуваному рішенні місцевий суд зазначив про те, що 748000,02 грн за простій вагонів підлягають відшкодуванню відповідачем, тому вказані кошти є господарською санкцією як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання у розумінні ст. 217 ГК України.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, витрати за простій вагонів не є неустойкою (штрафом, пенею), та не підлягають зменшенню у відповідності до ст. 233 ГК України.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів за їх необґрунтованістю.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2023 р. у справі № 911/1116/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства "Чайка" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Чайка" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2023 р. у справі № 911/1116/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Чайка".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 29.02.2024 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран