Ухвала

від 28.02.2024 по справі 910/2216/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.02.2024Справа № 910/2216/24Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Осмо» про забезпечення позову у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Осмо»

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кроу Україна"

про стягнення 1 149 026,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Осмо» до товариства з обмеженою відповідальністю "Кроу Україна" про стягнення 1 149 026,00 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд: вжити заходи щодо забезпечення позову - накласти арешт на грошові кошти, що розміщені (знаходяться) на поточних рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська компанія «Кроу Україна» (код ЄДРПОУ 33833362, юридична адреса: 04210, м. Київ, Оболонська набережна, б. 33) № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 300711, № НОМЕР_2 у банку філія АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313 та на будь-яких інших поточних (банківських) рахунках, що знаходяться у банківських та/або не банківських фінансових установах, які будуть виявлені в процесі виконання ухвали про забезпечення позову, в межах заявлених позовних вимог в розмірі 1 149 026,58 грн.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що 01.09.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна № 01/09-20 від 01.09.2020 року. Після припинення дії договору оренди нерухомого майна 01/09-20 ТОВ АК «Кроу Україна» не підписало акт приймання-передачі повернення об`єкту оренди, не виконало свій обов`язок по усуненню недоліків в приміщеннях та не сплатило у повному обсязі орендну плату за період фактичного користування об`єктом оренди та не компенсувало витрати за комунальні послуги. На сьогоднішній день загальна сума заборгованості по договору оренди № 01/09-20 від 01.09.2020 року складає 763 696,15 грн. Враховуючи суму не сплаченої орендної плати, суму не сплаченої компенсації за комунальні послуги та витрати на утримання орендованого приміщення, 3 % річних, інфляційних нарахувань, штраф в розмірі 20 %, які нараховані позивачем за прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором загальна сума стягнення із відповідача на користь позивача складає 1 149 026,58 грн.

Тому, на думку позивача наявна необхідність у накладенні арештів на поточні рахунки ТОВ «АК «Кроу Україна», в рамках суми позову, оскільки в разі задоволення позовної заяви, буде забезпечена можливість фактичного виконання судового рішення за рахунок коштів, які будуть заарештовані та/або накопичені впродовж розгляду судової справи про стягнення суми заборгованості із відповідача на користь позивача.

Відсутність арештів на поточних рахунках відповідача нададуть ТОВ «АК «Кроу Україна» можливість зробити всі можливі дії, щоб на поточних рахунках боржника були відсутні грошові кошти, на момент ухвалення рішення, що фактично зробить неможливим фактичне виконання рішення суду про стягнення суми із відповідача, у разі задоволення позовної заяви ТОВ «Осмо». Відсутність забезпечення позову збільшує вірогідність неможливості виконання рішення про стягнення заборгованості та може призвести до необхідності позивачу додатково звертатись до суду, породження додаткових судових спорів направлених на виконання рішення суду в даній справі.

Згідно з ч.1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі дійсної необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою, заявник, серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такі заходи не будуть перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши надані суду докази та обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає їх не обґрунтованими, оскільки, заявником не надано доказів на підтвердження того факту, що невжиття заходів до забезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви заява товариства з обмеженою відповідальністю «Осмо» про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений ст. 256 ГПК України

Суддя С.М. Мудрий