Рішення

від 26.01.2024 по справі 160/27068/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 рокуСправа №160/27068/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Житомирської митниці в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці від 15.08.2023 року № UA101000/2023/000223/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2023/001200.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення про коригування митної вартості товарів митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки, ТОВ «Альвіс 2000» під час митного оформлення було надано усі необхідні документи, які ідентифікували оцінюваний товар, містили об`єктивні та достовірні дані. Надані документи дають можливість у повній мірі визначити числове значення транспортних витрат, що були заявлені до митного оформлення. Відповідач не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Подані при митному оформленні товарів документи містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. Відповідачем не надано належних доказів виникнення обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих позивачем відомостей про вартість товару, послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів або доцільності застосування інших ніж основний методів, причин неможливості застосування основного методу оцінки за ціною договору, для застосування якого позивачем було надано усі необхідні для цього документи.

У спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган не навів жодного пояснення щодо застосування цін, згідно зазначеної у рішенні митної декларації та зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив інформації джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав свій відзив на позов, який долучено до матеріалів справи. Відповідач зазначає, що за результатами перевірки документів позивача та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Обов`язок доведення митної вартості та ціни товару при митному оформленні покладений на декларанта, а у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів, може витребувати додаткові дщокумети. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до вимог чинного законодавства, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.02.2023року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000» та Акціонерним товариством «Puruplast», Чеська республіка (Puruplast a.s.), укладено зовнішньоекономічний контракт № 01/02/2023, далі - Контракт, предметом якого є купівля-продаж виробів з поліетилену згідно специфікацій до Контракту.

На виконання умов Контракту 29.06.2023 року між сторонами Контракту укладено специфікацію № 05, згідно до якої здійснюється постачання наступної партії товару: Вторинна гранула поліетилену високої щільності (HDPE, екструзія), кольоровий світловий мікс з наступними характеристиками:

- показник текучості розплаву (MFI): 0,2 - 0,4 гр /10 хв. (190°C/2,16kg);

- щільність: 0,97 - 0,98 г/см3;

- фільтрація: 125 мкм.

- код УКТЗЕД: 3901 20 90.

- торгова марка: Puruplast, модель: R2017HD.

В даній специфікації сторонами визначена вартість товару у розмірі 700,00 евро за 1 тону (0,70 евро за 1 кг), без ПДВ.

Згідно з умовами п. 1.З., п. 2.3. контракту ціна Товару та умови поставки Товару здійснюються на умовах: FCA - Костелау над Моравой (Kostelany nad Moravou) 67, Чеська республіка (склад продавця), згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів МТП - ІНКОТЕРМС, в редакції 2020 року.

26.07.2023 року продавцем було виставлено проформу-інвойс № 016230013 на 22 т товару на суму 15 400,00 євро.

На підставі зазначеної проформи-інвойсу покупцем було здійснено оплату продавцю за товар в розмірі 15 400,00 Євро, що підтверджується міжбанківським документом здійснення платежу Swift № 1 від 27.07.2023 року ПАТ «Кредобанк» на суму 15 400,00 євро.

07.08.2023 року покупцем укладено разовий договір - заявку № Г.М 07/08/23 від 07.08.2023 року з перевізником ФО-П ОСОБА_1 на послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, товар передано 08.08.2023 року перевізнику та здійснено митне оформлення товару у режимі Експорт з Чеської республіки (копія експортної митної декларації 23CZ 53000021XNRBL7 від 08.08.2023 року додається).

14.08.2023 року декларантом (представником позивача) з метою митного оформлення вказаного товару подано до Житомирської митниці електронну митну декларацію № 23UA101020030470U3, далі -ЕМД, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту - 0,70 євро) за 1 кг без ПДВ (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною ЕМД надано документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї ЕМД, зокрема (копії додаються):

- зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу від 21.02.2023 року № 01/02/2023;

- специфікація № 05 від 29.06.2023 року;

- пакувальний лист № 016230012 від 08.01.2023 року;

- проформа-інвойс № 016230013 від 26.01.2023;

- міжбанківський документ здійснення платежу від 27.07.2023 року на суму 15 400,00 євро;

- міжнародна автотранспортна накладна №003622 від 08.08.2023;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми 0597488 від 09.08.2023;

- разовий договір - заявку № Г.М 07/08/23 від 07.08.2023 на послуги по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг ФОП ОСОБА_1 № 142/8 від 14.08.2023 з зазначенням вартості витрат на транспортування оцінюваних товарів за межами України;

- договір про надання послуг митного брокера №11-04/2023 від 11.04.2023.

За змістом першого повідомлення митного органу від 15.08.2023 року зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на мину територію України схожих товарів; документи, подані для митного оформлення містять розбіжності (не вбачається документальний зв`язок між експедитором та перевізником; виникають сумніви по платіжним документам у повній оплаті товару); вартість задекларованих витрат на транспортування товару є нижчими у порівнянні із обрахованими згідно середніми цінами на транспортування; запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

15.08.2023 позивачем до митного органу надано:

- експортну декларацію країни-продавця (Чеська республіка) № 23CZ 53000021XNRBL7 від 08.08.2023;

- чинний прайс-лист виробника від 08.08.2023;

- поновлену довідку про транспортні витрати з внесенням додаткової інформації про вантаж;

- лист-роз`яснення позивача № 1508-1 від 15.08.2023 року стосовно помилки в платіжному дорученні № 1 від 27.07.2023 року;

- договір про транспортні витрати № Г.М. 07/08/23 від 07.08.2023 року.

Проте, додатково надані документи були критично оцінені відповідачем, який у другому повідомленні від 15.08.2023 року зазначив, що лист позивача стосовно помилки в платіжному дорученні № 1 від 27.07.2023 року наданий зацікавленою особою і не підтверджується банківськими документами, відсутній переклад додатково наданих прайс-листу виробника та експортної декларації країни відправлення, що дає право митному органу вважати, що заявлені неповні або недостовірні відомості про митну вартість товару, та відмовити у митному оформленні товару за зазначеною декларантом митною вартістю; запропоновану декларанту інформацію щодо схожого товару.

За результатами розгляду поданих декларантом документів та здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом - Житомирською митницею 15.08.2023 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2023/000223/1, згідно до якого митну вартість товару скориговано до рівня 1,08 євро/кг замість 0,70 євро за 1 кг за ціною Контракту.

Підставами прийняття такого рішення відповідачем зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Щодо виявлених розбіжностей у поданих документах відповідачем зазначені ті ж самі обставини, що і викладені в повідомленнях:

1)відповідно до відомостей, викладених у специфікації № 05 від 29.06.2023 року та проформи-інвойсу № 016230013 від 26.07.2023 року предметом купівлі-продажу є вторинна гранула поліетилену високої щільності (HDPE), а в платіжній інструкції № 1 від 27.07.2023 року оплата здійснена за товар «вторинна гранула поліетилену низької щільності» (LDPE), що дає підстави митному органу вважати, що оплату здійснено за інший товар, у зв`язку з чим платіжна інструкція № 1 від 27.07.2023 року не може бути використана митним органом як доказ ціни, яка фактично сплачена за товар;

2)лист позивача стосовно помилки в платіжному дорученні № 1 від 27.07.2023 року наданий зацікавленою особою і не підтверджується банківськими документами;

3)не надано додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Крім того, при визначенні митної вартості товару відповідачем застосовано резервний метод по раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару з врахуванням густини поліетилену: МД № 23UA100330131063U5 від 19.01.23 - «Полімери етилену перероблені: HDPE regranulat - 17107 кг. Поліетилен високої густини низького тиску у гранулах діаметром 2-5 мм, питома густина 0,945 г/см3, чорного кольору, призначений для виробництва водяних та газових труб, застосовується в індустрії систем газо- та водопостачання. Торговельна марка Repla, країна виробництва CZ, виробник Repla s.r.o» - 1,08 євро за одиницю. Джерело інформації - цінові бази ЄАІС ДМСУ.

Також, у зв`язку із прийняттям 15.08.2023 року рішення про коригування митної вартості № UA101000/2023/000223/1, відповідачем того ж дня прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2023/001200 від 15.08.2023р., якою відмовлено у митному оформленні (випуску), та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митного органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 51 та частини 1 статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини 2 статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок - фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, як в надісланих позивачеві електронних повідомленнях, так і в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребування від нього додаткових документів.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд зазначає, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 815/5791/17.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ст. 57 Митного кодексу України).

Судом встановлено, що в рішенні від 15.08.2023 року № UA101000/2023/000223/1, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2,3 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4,5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Щодо зауважень відповідача суд зазначає наступне.

Так, митна вартість товару визначена позивачем на підставі узгодженої сторонами ціни товару, зазначеної в специфікації № 05 від 29.06.2023 року, яка є невід`ємною частиною Контракту № 01/02/2023 від 21.02.2023 року.

Таким чином, визначена в Контракті (Специфікації № 05 від 29.06.2023 року) ціна встановлена за домовленістю сторін Контракту і не може піддаватися сумніву з боку митного органу.

Щодо сумнівів відповідача у сплаті позивачем вартості товару згідно платіжного доручення № 1 від 27.07.2023 року ПАТ «Кредобанк», то листом позивача № 1508-1 від15.08.2023року було підтверджено, що за даною платіжною інструкцією було перераховано контрагенту Puruplast a.s., Чеська Республіка, суму у розмірі 15 400 евро з призначенням платежу: специфікація 5 контракту № 01/02/2023 від 21.02.2023 року, при цьому даним листом зазначено про допущену в платіжному дорученні № 1 від 27.07.2023 року ПАТ «Кредобанк» в графі «Призначення платежу помилку» та вказано, що вірним треба вважати оплату за вторинну гранулу поліетилену високої щільності» (HDPE).

На підтвердження оплати позивачем (покупцем) вартості товару митному органу позивачем подано належні та достатні докази - рахунок-проформу № 016230013 від 26.07.2023року, який містить аналогічні відомості щодо кількості та вартості задекларованого товару, міжбанківський документ здійснення платежу Swift AT «Кредобанк» № 1 від 27.07.2023 року на суму 15 400,00 євро, що відповідає вартості партії товару, що декларується.

Крім того, як вбачається з умов поставки (FCA - Костелау над Моравой, Чеська Республіка), в ціну товару не включаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України (м/п Краковець), які відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України є складовою митної вартості.

На підтвердження зазначених витрат на транспортування позивачем разом з декларацією подано відповідачу разовий договір - заявку № Г.М 07/08/23 від 07.08.2023 року на послуги по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом з ФОП ОСОБА_1 за маршрутом Чехія-Україна №142/8 від 14.08.2013; додатково довідку про вартість міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом від 14.08.2023 з зазначенням витрат вартості на транспортування.

Суд зауважує, що митним законодавством не визначено вид доказів, яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, суд приходить до висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від 15.08.2023 року № UA101000/2023/000223/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2023/001200 від 15.08.2023р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 5368,00 грн.

Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду, підлягає стягненню з відповідача у розмірі 5368,00 грн.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці від 15.08.2023 року № UA101000/2023/000223/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.08.2023року № UA101020/2023/001200.

Стягнути з Житомирської митниці (ЄДРПОУ 44005610) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвіс 2000» ЄДРПОУ 36727276) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривен, 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова