Постанова

від 21.02.2024 по справі 260/5092/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 260/5092/23 пров. № А/857/20276/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засіданняХомин Ю.Є.,

за участю представника позивача Москаль Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року, прийняте суддею Іванчулинець Д.В. о 12 годині 05 хвилині у м. Ужгород, повний текст складено 28 вересня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна екологічна інспекція у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення моральної шкоди,-

встановив:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України (далі Держекоінспекція, відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів Держекоінспекції України № 59-тр/т від 31.05.2023 про застосування до ОСОБА_1 , начальника Держекоінспекції у Закарпатській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, № 60-тр/т від 31.05.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Держекоінспекції у Закарпатській області, стягнення з відповідача моральну шкоду у розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 позов задоволено частково, без стягнення моральної шкоди.

В частині задоволеного позову, суд виходив з того, що на момент підписання оскаржуваних (спірних) наказів, виходячи з положень ч. 3, 7, 8 ст. 31 Закону України «Про державну службу», строк тимчасового виконання обов`язків Голови Держекоінспекції України Зубовича І.О., який підписав накази, сплив, тому спірні накази підписані неуповноваженою особою, що є підставою для їх скасування.

Також, на думку суду, прийняття співробітника іншого державного органу, компетенція якого розповсюджується на ту ж територію як і Інспекції, на посаду позаштатного працівника на громадських засадах не заборонено.

Крім того, було проігноровано заперечення у поясненнях позивача про його притягнення до дисциплінарної відповідальності всупереч приписам п.3 ст. 65 Закону України «Про державну службу», зі спливом одного року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Держекоінспекція подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що на переконання дисциплінарної комісії вчинене ОСОБА_1 правопорушення має триваючий характер, яке тривало продовж 2019-2022 років, починаючи із моменту призначення на посаду ОСОБА_2 , а саме з 03.10.2019 (наказ № 272-о), та припинене 19.12.2022 (наказ № 296-о), коли було звільнено ОСОБА_2 .

Робочою групою Держекоінспекції з проведення позапланової цільової перевірки діяльності Держекоінспекції у Закарпатській області порушення з боку ОСОБА_1 виявлено під час проведення перевірки у період з 24.01.2023 по 06.02.2023.

Відтак, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачений частиною третьою статті 65 та частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про державну службу», не минув.

На думку апелянта, строк тимчасового виконання обов`язків Голови Держекоінспекції України Зубовича І.О., який підписав спірні накази не сплив, позаяк вказані обов`язки він виконує згідно наказу, до часу призначення в узаконеному порядку керівника.

Щодо суті порушення яке послужило підставою для дисциплінарної відповідальності позивача є факт призначення співробітника Служби безпеки України на позаштатну посаду в Держекоінспекції у Закарпатській області, коли законодавство в таких ситуаціях передбачає призначення такої особи лише на штатну посаду та на час виконання конкретних завдань.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у Держекоінспекції у Закарпатській області на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища Закарпатської області.

Наказом Державної екологічної інспекції України № 59-тр/т від 31.05.2023 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, що виявилося у незаконному і безпідставному призначенні працівника управління Служби безпеки України у Закарпатській області ОСОБА_2 на непередбачену штатним розкладом посаду радника начальника Держекоінспекції у Закарпатській області.

Наказом Державної екологічної інспекції України № 60-тр/т від 31.05.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області 05.06.2023, зокрема у зв`язку із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби згідно наказу № 59-тр/т від 31.05.2023.

Судом встановлено з матеріалів справи, що позивачем підписано наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 03.10.2019 № 272-о «Про призначення ОСОБА_2 », відповідно до якого ОСОБА_2 призначений на посаду радника начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з питань безпеки.

ОСОБА_2 07.10.2019 отримав посвідчення серії НОМЕР_1 , що підтверджується записом у журналі реєстрації видачі посвідчень від 23.04.2019 № 477-1/14-30.

Підставою для прийняття наказу Держекоінспекцією у Закарпатській області від 03.10.2019 № 272-о «Про призначення ОСОБА_2 » став лист управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 16.09.2019 №58/11-1816.

Згідно тексту вказаного листа управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області, із посиланням на статтю 25 Закону України «Про Службу безпеки України», висловлене прохання щодо призначення на посаду радника начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з питань безпеки ОСОБА_2 .

Посилання на статтю 25 Закону України «Про Службу безпеки України» також здійснено у наказах Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 03.10.2019 №272-о та від 03.10.2019 № 272-о, копії яких містяться у матеріалах справи.

Згідно пункту 11 частини першої статті 25 Закону України «Про Службу безпеки України» (в редакції діючої станом на 03.10.2019) Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов`язків надано право направляти військовослужбовців Служби безпеки України для роботи на штатних посадах в інших установах, підприємствах і організаціях на час виконання конкретних завдань в інтересах контррозвідки, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю; в окремих випадках у порядку, визначеному колегією Служби безпеки України, допускається направлення на роботу таких військовослужбовців в установи, підприємства і організації за ініціативою їх керівників.

Відповідно до вказаної норми, співробітників Служби безпеки України дозволяється направляти для роботи лише на штатних посадах та на час виконання конкретних завдань.

Відтак, позивачем всупереч наведеній нормі призначено працівника управління Служби безпеки України у Закарпатській області Гурцика А.В. на посаду радника начальника Держекоінспекції у Закарпатській області з питань безпеки на громадських засадах (як позаштатного співробітника).

З матеріалів справи вбачається, що штатним розписом Держекоінспекції у Закарпатській області, який затверджувався та діяв у 2019, 2020, 2021 та у 2022 роках посада радника начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з питань безпеки, на яку призначено ОСОБА_2 , не передбачена.

Так само відсутня посадова інструкція для такої посади, про що зазначила ОСОБА_3 , завідувач сектору управління персоналом Держекоінспекції у Закарпатській області у своїх поясненнях наданих на вимогу дисциплінарної комісії. Протилежного судом не встановлено.

З наведеного резюмується, що права, обов`язки та відповідальність радника начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з питань безпеки ОСОБА_2 роз`яснені не були у зв`язку із відсутністю такої посади у штатному розписі, що не узгоджується із законодавством, яке регулює такий інститут правовідносин, тому доводи сторони відповідача з цього приводу заслуговують уваги.

Згідно пункту 9 розділу ІІІ Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, затвердженого наказом Держекоінспекції від 22.11.2018 № 249, для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності в Інспекції можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний і персональний склад, положення про них затверджуються начальником Інспекції.

Вказану норму продубльовано і в наступних редакціях положень про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, а саме:

- Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, затвердженого наказом Держекоінспекції від 28.04.2020 № 120;

- Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, затвердженого наказом Держекоінспекції від 02.02.2021 № 49.

Зазначені органи у Державній екологічній інспекції у Закарпатській області також не створювались, положення про них не затверджувались та діяльність їх не припинялась.

Ведення певної діяльності робіт на громадських засадах можливе поза трудовими відносинами, але тільки у випадках, прямо передбачених нормативно правовими актами, які на момент підписання позивачем наказу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 03.10.2019 № 272-о «Про призначення ОСОБА_2 », відсутні.

Помилковим є покликання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2008 № 105/13/116-08, в якому розкрито поняття позаштатного працівника. У вказаному листі Департамент з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної політики України розкриває поняття «фрилансер» та при цьому зазначає, що у чинному законодавстві про працю терміни «фриланс» та «фрилансер» не застосовуються.

Також, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції звертає увагу на те, що відповідачем проігноровано заперечення у поясненнях позивача про його притягнення до дисциплінарної відповідальності всупереч приписам п. 3 ст. 65 Закону України «Про державну службу» (зі спливом 1 року), адже наказ Держекоінспекції у Закарпатській області за підписом позивача про призначення ОСОБА_2 на посаду радника з питань безпеки на громадських засадах було видано за № 272-0 від 03.10.2019, а наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності 31.05.2023.

Проте, на думку апеляційного суду даний висновок суду є сумнівним, з огляду на наступне.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву від 29.06.2023 за № 2657/5.1/16-23, який міститься у матеріалах справи, відповідачем щодо спливу строків притягнення позивача як державного службовця до дисциплінарної відповідальності зазначено наступне, а саме: «На переконання дисциплінарної комісії вчинене ОСОБА_1 правопорушення має триваючий характер, яке тривало продовж 2019-2022 років, починаючи із моменту призначення на посаду ОСОБА_2 , а саме з 03.10.2019 (наказ № 272-о), та припинене 19.12.2022 (наказ № 296-о), коли було звільнено ОСОБА_2 .. Робочою групою Держекоінспекції з проведення позапланової цільової перевірки діяльності Державної екологічної інспекції у Закарпатській області порушення з боку ОСОБА_1 виявлено під час проведення перевірки у період з 24.01.2023 по 06.02.2023. Отже, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачений частиною третьою статті 65 та частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про державну службу», не сплинув.» (а.с.34-зворот).

Вказаний висновок також зазначений дисциплінарною комісією у поданні із яким позивач також ознайомлювався (копія подання міститься у матеріалах справи).

У чинному законодавстві України не визначено поняття «триваюче правопорушення».

Разом з тим за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

У справі, що розглядається, учинене позивачем порушення фактично є триваючим правопорушенням, виходячи з обґрунтованих доводів наведених вище стороною відповідача.

До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.12.2018, справа № 810/1224/17.

В оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції виснував, що на момент підписання ОСОБА_4 наказів Держекоінспекції від 31.05.2023 № 60-тр/т «Про звільнення ОСОБА_1 » та від 31.05.2023 № 59-тр/т «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » строк тимчасового виконання ним обов`язків Голови Державної екологічної інспекції України, сплив. Тому, на думку суду, спірні накази підписані неуповноваженою особою, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Проте, на думку апеляційного суду даний висновок суду також не відповідає дійсності, з огляду на наступне.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1546-р тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови Державної екологічної інспекції України, виконання обов`язків Голови Державної екологічної інспекції України покладено на начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) зазначеної ОСОБА_5 .

Вказаним розпорядженням встановлено строк виконання повноважень ОСОБА_4 , а саме до призначення в установленому порядку Голови Державної екологічної інспекції України.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1546-р не оскаржувалось, не скасовувалось та є чинним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення, ОСОБА_4 виконував свої повноваження на законних підставах також і відповідно, на час підписання оспорених наказів.

При дослідженні спірних правовідносин слід звернути увагу на вимоги частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», коли державний службовець зобов`язаний, зокрема: дотримуватисяКонституції тазаконів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбаченихКонституцією тазаконами України, тощо.

Згідно із частиною першою статті 64вказаного Закону за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цимЗакономта іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Беручи до уваги наведене, вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування наказів Державної екологічної інспекції України № 59-тр/т від 31.05.2023 про застосування до ОСОБА_1 , начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, № 60-тр/т від 31.05.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Держекоінспекції у Закарпатській області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, колегія суддів вважає, що інші (похідні) вимоги позивача щодо стягнення з відповідача моральну шкоду у розмірі 120000, 00 грн. також не підлягають задоволенню.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи в частині задоволених позовних вимог, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати розподілу не підлягають з урахуванням вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України задовольнити.

Скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі №260/5092/23 та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 29.02.2024.