Ухвала

від 20.05.2024 по справі 260/5092/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2024 року

м. Київ

справа № 260/5092/23

адміністративне провадження № К/990/16437/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Мишинчуком Василем Васильовичем, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі №260/5092/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, за участю третіх осіб - Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, за участю третіх осіб - Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати накази Державної екологічної інспекції України №59-тр/т від 31 травня 2023 року про застосування до ОСОБА_1 , начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, №60-тр/т від 31 травня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області;

- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 120000 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України за №59-тр/т від 31 травня 2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

- визнано протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України за № 60-тр/т від 31 травня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища Закарпатської області з 06 червня 2023 року;

- стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, у розмірі 38 548,82 грн;

- допущено негайне виконання рішення суду в частини поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі за один місяць у сумі 11 460,47 грн;

-у задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалами Верховного Суду від 02 квітня 2024 року та від 22 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі №260/5092/23 повернуто особі, яка її подала.

29 квітня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла повторна касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Мишинчуком Василем Васильовичем, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі №260/5092/23.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 11 частини першої статті 25 Закону України «Про Службу безпеки України» у взаємозв`язку зі статтею 36 Закону України «Про Служби безпеки України» (в частині обов`язку виконати законні вимоги співробітників Служби безпеки України при виконанні ними службових обов`язків).

Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Тобто обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) обґрунтування у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; 3) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас скаржником не обґрунтовано в чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як, на думку заявника, ця норма повинна застосовуватися.

Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Судом установлено, що зміст касаційної скарги зводиться до незгоди скаржника з рішення суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, викладу фактичних обставин справи з посиланням на нормативно-правові акти, однак без належного обґрунтування підпунктів частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України та унеможливлює вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження.

Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачених статтею 328 КАС України підстав, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятоїстатті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341, 353 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Мишинчуком Василем Васильовичем, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі №260/5092/23 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена.

Суддя О.Р. Радишевська