Ухвала

від 28.02.2024 по справі 405/6879/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/113/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2024 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький дистанційно в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 лютого 2024 року, якою щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києв, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України

продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 06.04.2024 року з визначенням застави у 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 121 120 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з визначенням застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.Свої вимогиобґрунтовуєтим, що ухвала суду є не законною та не обґрунтованою. Так, продовження досудовогорозслідування тазбирання доказіву ходідосудового розслідуваннязовсім непов`язано ізтим,чи буде ОСОБА_8 перебувати підвартою чині. Клопотання пропродовження запобіжногозаходу ґрунтуєтьсяна томуж мотивуванні,що іраніш,нових ризиків,або підтвердженняіснуючих прокуроромне надано.Крім того, ухилення від кримінальної відповідальності ні слідством, ні прокуратурою не доведено. Так ОСОБА_8 під час воєнного стану безперешкодно виїжджав за кордон, змінював місце проживання, беручи до уваги, що під час бойових дій ОСОБА_8 втратив своє житло, у тому числі медичні документи, які б підтвердили незадовільний медичний стан. Також однією із підстав тримання під вартою було зазначено віддаленість ОСОБА_8 від органів досудового розслідування, однак ОСОБА_8 ніколи не відмовлявся прибути до Кропивницького, а його проживання в Київській області, не перешкоджає прибувати до органів досудового розслідування. Крім того, тримання під вартою також обґрунтовано впливом на свідків, проте у даній справі свідки фактично відсутні, а спілкування із іншими підозрюваними заборонено де б ти не був чи на волі чи під вартою. Отже, як при обранні запобіжного заходу, так і на цей час відсутні відомості, якими б підтверджувалося існування ризиків, зазначених у клопотанні про обрання запобіжного заходу, а припущення можливого вчинення вказаних дій не може бути достатньою підставою для обрання виняткового запобіжного заходу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що мешканець м. Кропивницький Кіровоградської області, ОСОБА_9 , не бажаючи займатися суспільно корисною працею, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок вчинення умисних, незаконних дій у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, достовірно знаючи про введення із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України воєнного стану, будучи обізнаним про проведення загальної мобілізації на підставіУказу Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та забезпеченням оборони держави, підтриманням бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України, інших військових формувань, а також про наявність діючих обмежень на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, обрав способом незаконного збагачення незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів, для безперешкодного перетину. Так, у невстановлені в ході досудового розслідування час і місці, останній залучив до реалізації своїх злочинних намірів раніше знайомого громадянина ОСОБА_8 . Поінформувавши ОСОБА_8 , щодо своїх злочинних намірів, ОСОБА_9 запропонував йому спільними, узгодженими діями вчинити кримінальне правопорушення за вище вказаною злочинною схемою, а саме за отриманні грошові кошти здійснити незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів, для безперешкодного перетину. 11 липня 2023 року, о 15 год. 55 хв., ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_10 та під час особистої зустрічі повідомив, що може сприяти в незаконному переправленні останнього через державний кордон України. Так, продовжуючи свої незаконні дії, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 про те, що знайшов особу, яка виявила бажання на перетин державного кордону України. 14 липня 2023 року, о 19 год. 40 хв. ОСОБА_9 , перебуваючи у власному автомобілі Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , зустрівся з ОСОБА_10 , та під час особистої зустрічі, з відома та згоди ОСОБА_8 , повідомив, що від ОСОБА_10 для організації та сприяння йому в перетині державного кордону України необхідний певний перелік документів, а саме: копія паспорта, копія ідентифікаційного коду платника податків, копія військового білету, копія диплому про освіту, дві фотокартки 3х4 у військовій формі та грошові кошти в сумі 3300 доларів США. 19 липня 2023 року, ОСОБА_10 на вимогу ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні відділення банку ПУМБ, що за адресою: м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 12, перерахував завдаток за виготовлення документів 55000 гривень на дві банківські карти. 31 липня 2023 року ОСОБА_8 з відома та згоди ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_10 та повідомив у необхідності сплати останнім, ще частини грошових коштів в сумі 30000 гривень. 10.08.2023 ОСОБА_10 на вимогу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , перебуваючи у автомобілі останнього, а саме Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , який припаркований біля магазину «МаркетОпт», що за адресою: м. Кропивницький, вул. Євгена Тельного 13, особисто в руки передав ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 30000 гривень, за виготовлення документів, щодо внесення його даних до електронної системи «Шлях», що в свою чергу надасть ОСОБА_10 можливість безперешкодно перетнути державний кордон України. 15.08.2023 ОСОБА_10 на вимогу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , перебуваючи у автомобілі останнього, а саме Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , який припаркований біля магазину «МаркетОпт», що за адресою: м. Кропивницький, вул. Євгена Тельного 13, передав ОСОБА_9 ще частину грошових коштів в сумі 25000 гривень за виготовлення документів, щодо внесення його даних до електронної системи «Шлях», що в свою чергу надасть ОСОБА_10 можливість безперешкодно перетнути державний кордон України. Продовжуючи свій злочинний умисел на незаконне переправлення ОСОБА_10 через Державний кордон України, ОСОБА_8 , з відома та згоди ОСОБА_9 30.08.2023 о 12 год. 53 хв., у приміщенні кафе «McDonald's», що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Академіка Палладіна 7а, передав ОСОБА_10 частину виготовлених документів необхідних для внесення останнього до електронної системи «Шлях», що в свою чергу в подальшому надасть можливість безперешкодно перетнути державний кордон України. В подальшому через незаконні дії ОСОБА_9 та ОСОБА_8 03.10.2023 внесено інформацію про ОСОБА_10 до інформаційної системи «Шлях», чим фактично надано засіб для перетину державного кордону України.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковані як незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів, вчинений за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про що 17.10.2023 йому повідомлено про підозру.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 лютого 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області про продовження підозрюваному ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42023120000000084в межах строку досудового розслідування, по 06.04.2024 включно, з визначення застави. Рішення слідчого судді мотивовано тим, що досудове розслідування наразі триває і більш м`який запобіжний захід, враховуючи комплекс обставин, та інформацію про підозрюваного, не дасть гарантій для уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Крім того, слідчий суддя вважав, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є саме тим запобіжним заходом, який на даному етапі кримінального провадження може гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного. Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність підстав для застосування до ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваному слід продовжити винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді, в дебатах підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу захисника, думку прокурора про залишення ухвали суду без зміни, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.

Так, перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів встановлено, що зазначені вимоги закону місцевим судом дотримані в повному обсязі.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом ВРЗЗССУ ГУНПв Кіровоградськійобласті проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2023 за №42023120000000084 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

17.10.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.

07.02.2024 слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42023120000000084 до 17.04.2024.

07.02.2024 слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.04.2024.

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя виконав вимоги ст.199 КПК України, та прийняв обґрунтоване рішення про продовження строку тримання під вартою.

З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що на стадії розгляду слідчим суддею питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_11 , останній обґрунтовано підозрюється в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Мотивуючи неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою прокурор в суді першої інстанції зазначив, щозавершити досудове розслідування у кримінальному провадженні не представляється можливим, оскільки необхідно провести наступні процесуальні дії: провести тимчасовийдоступ доінформації,яка перебуваєу володінніоператору мобільногозв`язку ПрАТ«Київстар»,проведення якоговідтермінувалося внаслідокхакерської атакина компанію.Однак,враховуючи,що юридичната фактичнаадреса вищевказаного мобільногооператору вм.Києві,виконання ухвалисуду будепроведене вм.Києві,що потребуєдодаткового часу;додатково провести аналіз по вилучених у оператора мобільного зв`язку номерах мобільних телефонів, якими користувалися підозрювані, шляхом надання доручення до УОТЗ ГУНП в Кіровоградській області; допитати в якості свідків осіб, які були присутні при проведенні обшуків за місцем проживання у підозрюваних в якості понятих, з приводу проведених слідчих дій; долучити до матеріалів кримінального провадження в повному обсязі характеризуючі данні підозрюваних, а саме характеристики з місць проживання даних осіб; копії вироків з відповідних судів; вирішити питання про зняття грифу таємності з ухвал слідчого судді Кропивницького апеляційного суду, на підставі яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії, відносно кожного підозрюваного; долучити висновки експертизи звуко, -відеозапису, стосовно встановлення належності голосу і мовлення, зафіксованих у відеофонограмах розмов ОСОБА_8 , ОСОБА_12 ; перевірити підозрюваних на причетність до вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень; скласти та повідомити остаточні підозри всім підозрюваним у кримінальному провадженні з урахуванням всіх проведених судових експертиз; повторно допитати усіх підозрюваних, з урахуванням кінцевої підозри, за вказаним кримінальним провадженням; при необхідності провести одночасні допити декількох осіб за участю підозрюваних; при необхідності провести інші слідчі (розшукові) дій; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Апеляційний суд вважає, що тяжкість та обґрунтованість пред`явленої на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_8 підозри, яка була пред`явлена у відповідності до вимог Глави 22 Кримінального процесуального закону України, необхідність завершення досудового розслідування, а також існування ризиків, а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи тяжкістькримінального правопорушеннята розуміючиміру покарання,яка можебути донього застосована;незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні повністю ще не здійснено, дають апеляційному суду можливість прийти до висновку про обґрунтованість рішення слідчого судді про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу.

Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і орган досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані.

Апеляційним судом встановлено, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано врахував обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про можливу причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання та той факт, що існуючі та враховані при обранні запобіжного заходу ризики не зменшилися.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_8 під вартою.

Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

За такихумов,апеляційний судпогоджується звисновком слідчогосудді пронеобхідність продовженнястроку триманняпід вартоюпідозрюваного ОСОБА_8 виходячи звимог ст.ст.177,178,183,199КПК України,та зурахуванням наявностіна данійстадії досудовогорозслідування обґрунтованоїпідозри ускоєні останнімкримінального правопорушення,передбаченого ч.3 ст.332 КК України, необхідністю виконанню вимог ст.ст. 290, 291 КПК України, апеляційний суд вважає, що у слідчого судді існували підстави для продовження строку тримання підозрюваного під вартою, а тому суд не знаходить підстав для скасування ухвали слідчого судді.

При встановленні наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК - впливу на свідків в даному кримінальному провадженні, апеляційний суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

Покази свідків, які станом на даний час ще не допитані в судовому засіданні, мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, перебуваючи на свободі, підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків, схиляючи їх до зміни показів в рамках даного кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Доводи захисника про те, що ризик переховування від слідства та суду є мінімальним з огляду на час, що сплив після повідомлення підозри ОСОБА_8 , та з урахуванням того, що за цей час підозрюваний демонстрував належну процесуальну поведінку є безпідставними, оскільки суд врахував, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а відтак ризик переховування від суду не можна вважати повністю нівельованим з огляду на дані про особу ОСОБА_8 та його соціальні зв`язки.

Доводи захисника про те, що стороною обвинувачення не надано жодних належних та допустимих доказів, що у випадку зміни запобіжного заходу ОСОБА_8 дійсно буде переховуватися є безпідставними, оскільки звертаючись з клопотанням про продовження строку тримання під вартоюпідозрюваного, прокурор зазначав, що раніше встановлені судом ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Отже, твердження апелянта про те, що слідчий суддя при продовженні строку тримання під вартою не взяв до уваги ряд факторів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з рішень слідчого судді вбачається, що він враховував наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема у розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 відпала, не встановлено, підстав змінювати запобіжний захід останньому не вбачається, заявлені під час обрання та продовження запобіжного заходи ризики продовжують існувати. Обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, не встановлено.

Також, на переконання колегії суддів, менш суворий запобіжний захід, такий як тримання під домашнім арештом, особисте зобов`язання чи порука, не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов`язків. Крім того, беручи до уваги характер та ступінь тяжкості злочину у вчиненні, якого підозрюється ОСОБА_8 , а також те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній відноситься до категорії тяжких, вчинено умисно, що має надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, відтак порушує основоположні цінності суспільства, дані про особу, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про продовження строку тримання під вартою.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Наявність даних, що характеризують підозрюваного не спростовують і не зменшують ризики, передбаченіст. 177 КПК України. Ці обставини існували і на час інкримінованого кримінального правопорушення, та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці.

При цьому, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги захисника стосовно того, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв`язки, оскільки ці обставинине є достатнім важелем для зменшення встановлених ст. 177 КПК України ризиків,крім того, ці обставини не підтверджуються матеріалами справи, оскільки останній не одружений, на утриманні малолітній, неповнолітніх дітей чи інших непрацездатних осіб немає.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є необґрунтованими, з огляду на те, що стороною захисту в обґрунтування своїх доводів не надано підтверджуючих документів або на право власність власного житла ОСОБА_8 або фактичного його проживання, де міг би підозрюваний перебувати у разі застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Крім того, захисником не зазначено за якою ж адресою можливо застосувати запобіжний захід як арешт. Також в матеріалах провадження відсутні відомості щодо власника житла в якому проживав підозрюваний до затримання і чи він не буде заперечувати щодо того, щоб ОСОБА_8 , у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, перебував у цьому житлі на таких умовах.

Щодо апеляційних доводів захисника про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, то вони не відповідають дійсності та суперечать матеріалам клопотання, оскільки слідчий суддя у своїй ухвалі правильно вказав, що обґрунтована підозра ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного злочину підтверджується письмовими доказами, які перелічені в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, копії яких слідчий долучив до свого клопотання, і які наявні в матеріалах кримінального провадження.

Окрім цього, згідно положень ч. 3ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів враховує і те, що, постановляючи ухвалу про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, слідчий суддя, обґрунтовано взяв до уваги і положення ст.182,183 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, його специфіку та фактичні обставини кримінального провадження, негативні наслідки для суспільства та держави від кримінальних правопорушень, у вчиненні якого обвинувачується останній, дані про особу обвинуваченого, його майновий і сімейний стан, та значно зменшив раніше визначену суму застави з 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до40, що складає 121 120 грн. яка, на переконання колегії суддів, у разі її внесення, буде достатньою для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а тому немає підстав для висновку, що слідчим суддею необґрунтовано визначено заставу без врахування матеріального стану підозрюваного у завідомо непомірному розмірі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною й обґрунтованою, відтак підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог не вбачається.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 193, 194, 376 ч.2, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 лютого 2024 року щодо підозрюваного ОСОБА_8 без зміни.

Ухвала набираєзаконної силинегайно,є остаточноюі оскарженнюв касаційномупорядку непідлягає.

Судді: