Ухвала

від 03.04.2024 по справі 405/6879/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/6879/23

провадження № 1-кс/405/886/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2024 м. Кропивницький

слідчий суддяЛенінського районногосуду м.Кіровограда ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 та йогозахисника-адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчогов ОВС ВРЗЗС СУГУНП вКіровоградській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 травня 2023 року № 42023120000000084 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,про продовженнязапобіжного заходуу видітримання підвартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю м. Києв, неодруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

старший слідчийв ОВС ВРЗЗС СУГУНП вКіровоградській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратур ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 17 днів.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити посилаючись на обставини викладені у клопотанні.

Захисник та підозрюваний не заперечували проти задоволення даного клопотання, разом з тим просили зменшити розмір застави, з урахуванням скрутного матеріального становища підозрюваного та стану його здоров`я, проти чого прокурор не заперечував.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що відділом ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023120000000084 від 10.05.2023, за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (а.к. 6 витяг з ЄРДР).

17.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (а.к. 85-88)

31.10.2023 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда, ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, а саме до 10 години 50 хвилин 17.12.2023, з можливістю внесення застави в розмір 268400 гривень та у разі внесення підозрюваним застави на нього покладаються наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідного територіального органу УДМС у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

07.02.2024 року слідчим суддею Ленінськогорайонного суду м. Кіровограда ОСОБА_9 щодо підозрюваного ОСОБА_4 продовжено

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.04.2024 у вказаному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до 17.04.2024 року.

Щодо обґрунтованості підозри:

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколом допиту свідка (а.к. 13-16), висновком експерта (а.к. 27-36), протоколом про проведення НСРД (а.к. 44-49), протоколом про проведення НСРД (а.к. 50-52), протоколом про проведення НСРД (а.к.53-79), повідомлення про підозру (а.к. 80-83), повідомлення прозміну раніше повідомленої підозри (а.к. 85-88).

Положення кримінального процессуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». В оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі протии Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало протии України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, суд приходить до переконання, що враховуючи: характер кримінального правопорушення, його тяжкість, обізнаність підозрюваного про коло свідків у справі, резонанс справи є всі підстави для висновку, що в даному випадку суспільний інтерес перевалює над презумпцією невинуватості і виправдовує такий спосіб втручання в особисту свободу особи, як застосування тримання під вартою.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Воляник проти України» від 02 жовтня 2014 року зазначено, що допустимими для взяття й утримання особи під вартою є наявність таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися.

ОСОБА_4 може ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду, маючи при цьому всі можливості та засоби, немає стійких соціальних зв`язків, тому в будь-який час має можливість залишити межі території України. Усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі " ухвалення обвинувального вироку, ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні, інших підозрюваних.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Воляник проти України» від 02 жовтня 2014 року зазначено, що допустимими для взяття й утримання особи під вартою є наявність таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчимчи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Отже, ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які мали місце та були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати на даний час та не вичерпались і будуть продовжувати мати місце у випадку перебування ОСОБА_4 на волі.

Викладене у своїй сукупності, свідчить, що заявлені ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися, завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою наразі неможливе у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих дій, а саме: долучити до матеріалів кримінального провадження в повному обсязі характеризуючі дані підозрюваних, а саме характеристики з місць проживання даних осіб; допитати, за участі захисника, в якості підозрюваного ОСОБА_4 з приводу врученого,22.03.2024, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри; перевірити підозрюваних на причетність до вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень; при необхідності провести одночасні допити декількох осіб за участю підозрюваних; при необхідності провести інші слідчі (розшукові) дії; виконати вимоги ст.290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Вказане свідчить, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиноюч.3ст.199КПКУкраїнивизначено,щовклопотанні про продовження строку тримання під вартою мають бути вказані обставини, які свідчать, про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України і його належної поведінки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому слідчий суддя, оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та неможливість запобігання наявному ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного ОСОБА_4 під вартою.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangourasv. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Так, слідчий суддя при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з урахуванням положення ч.ч.4,5 ст.182 КПК України, позиції прокурора, захисника та підозрюваного, беручи до уваги стан здоров`я підозрюваного та його майновий стан, вважає за можливе зменшити розмір застави та визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов`язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).

Таким чином, продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вказаних обставин справи, тяжкості кримінального правопорушення, серйозністю висунутої проти нього підозри, а також з урахуванням встановлених ризиків, характеризуючих даних на підозрюваного, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.

Отже клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 197, 199 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний західу видітримання підвартою,в межахстроку досудовогорозслідування, тобтоз 16год.10 хв. 03.04.2024 рокудо 16год. 10 хв. 17.04.2024 року.

Визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 60 560 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 42023120000000084 від 10.05.2023 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 - з-під варти звільнити.

У разівнесення застави,покласти на ОСОБА_4 в строк до 17.04.2024 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожного вимогою до слідчого, прокурора та слідчого судді або суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, як особисто, так і через третіх осіб за вийнятком участі в процесуальних діях та у суді;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 16 год. 10 хв. 17.04.2024.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала можебутиоскарженадо Кропивницькогоапеляційного судупротягом 5днів здня їїоголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10