Постанова

від 29.02.2024 по справі 350/124/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 350/124/22

Провадження № 22-ц/4808/118/24

Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів Баркова В.М., Мальцевої Є.Є.,

за участю секретаря Кузів А.В.

учасники справи

позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , члени комісії містобудування, земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища Перегінської селищної ради: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Управління державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2023 року, ухвалене судом у складі судді Пулика М.В.,

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , членів комісії містобудування, земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища Перегінської селищної ради Пайша Ігоря Михайловича, ОСОБА_7 , Управління державної казначейської служби України у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області про зобов`язання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 припинити порушувати правила добросусідства, не чинити перешкод у здійсненні права користування, володіння та розпоряджання належним їм житловим будинком з господарськими будівлями, спорудами та земельними ділянками та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У січні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з

позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Перегінської селищної ради, депутатів Перегінської т селищної ради: Пайш І.М., ОСОБА_7 , Управління державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про зобов`язання ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 припинити порушувати правила добросусідства, не чинити перешкод у здійсненні права користування, володіння та розпоряджання належним їм житловим будинком з господарськими будівлями, спорудами та земельними ділянками, стягнення моральної шкоди, визнання рішення Перегінської селищної ради від 30.09.2021 роу про незаконним, визнання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 площею 0, 0826 га погодженою, стягнення з Управління державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області моральної шкоди завданою Перегінською селищною радою.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 03 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишено без руху для усунення недоліків.

11 лютого 2022 року на адресу Рожнятівського районного суду від позивачів надійшла уточнена позовна заява.

В уточненій позовній заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заявлено вимоги до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , членів комісії містобудування, земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища Перегінської селищної ради Пайша І. М., ОСОБА_7 , Управління державної казначейської служби України у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначили, що ОСОБА_8 (батько ОСОБА_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та вся його сім`я на праві користування володіють земельною ділянкою у АДРЕСА_1 , площею 0,0826 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Суміжним землекористувачем є ОСОБА_3 , яка перебуває в родинних зв`язках з покійним ОСОБА_1 та сином ОСОБА_1 .. В зв`язку із родинними та хорошими добросусідськими відносинами між двома будинковолодіннями було зроблено спільний для двох будинковолодінь заїзд, який виходить на центральну дорогу та закінчується за 8 метрів до межі із земельною ділянкою ОСОБА_5 . Спільний заїзд влаштовано таким чином, що до будівель, які належать на праві власності ОСОБА_3 , в деяких місцях відстань складає близько 2 метрів, в інших місцях близько 4 метрів, що унеможливлює встановити будь-яку огорожу з двох боків проїзної дороги по всій довжині земельної ділянки до початку центральної дороги.

Між двома будинковолодіннями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутня будь-яка огорожа, а тому кури та інша живність вільно пересуваються по всій території присадибних ділянок, які належать до двох будинковолодінь.

З боку будинковолодіння та землекористування ОСОБА_5 та другої земельної ділянки, яка перебуває в користування ОСОБА_5 , встановлена огорожа (сітка) довжиною близько 60 метрів.

Між будинколодіннями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 встановлена огорожа (сітка) довжиною 60 метрів.

Починаючи з 2011 року і по даний час відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 порушують правила добросусідства, про що свідчить кількість звернень до голови сільської ради та наявна велика кількість актів з приводу зловживань та порушень правил добросусідства.

На не одноразові заяви ОСОБА_1 , а саме заяви від 18.02.2013 року, від 12.10.2020 року, від 11.05.2021 року, від 07.06.2021 року, 05.08.2021 року не реагували та не вживали ніяких дій.

Актом узгоджувальної комісії від 09.06.2011 року було виявлено, що біля земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_3 протікає потічок ОСОБА_9 . По межі ОСОБА_3 залила бровку для встановлення огорожі. В свою чергу ОСОБА_5 прокопала стічну канаву біля бровки, і в наслідок чого вона може впасти, шириною 0,35 м, довжиною 5,35 м, висотою від землі 0,72 м та глибиною 0,36 м для стоку води, яка розливається внаслідок дощових вод. Комісія рекомендує ОСОБА_5 прокопати стічну канаву від бровки на відстані 0,30 м.

Згідно акту земельно-узгоджувальної комісії від 08.05.2014 року при обстеженні виявлено наступне: земельна ділянка громадянки ОСОБА_5 обгороджена дерев?яними кілками, частина з них вербові, які з?єднані між собою металевим дротом. Даний паркан був встановлений ОСОБА_1 для виділення своєї земельної ділянки від земельної ділянки ОСОБА_5 . Комісія встановила, що 5 вербових кілків підрубані, проте встановлені в попередні місця. Зі слів ОСОБА_2 ці кілки підрубав ОСОБА_10 .

Актом від 09.08.2014 року, затвердженого рішенням сесії №19 від 11.09.2014 року встановлено, що при огляді паркану ОСОБА_3 комісія встановила, що частина огорожі з металевої сітки, довжина якої складає 3.90 м пошкоджено. Зі слів ОСОБА_3 - ОСОБА_11 та ОСОБА_5 возили вантажною машиною намул на свою земельну ділянку і при розвороті зачепили і пошкодили частину паркану, а це призвело до послаблення металевої сітки, довжиною 60 м.

Актом від 09.08.2014 року затвердженого рішенням сесії №19 від 11.09.2014 року встановлено, що біля паркану земельної міляки ОСОБА_12 скошена трава, зі слів дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_2 траву самовільно скосили ОСОБА_11 та ОСОБА_5 .

Також актом земельно-узгоджувальної комісії від 28.08.2014 року затвердженого рішенням сесії №19 від 11.09.2014 року встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 площею 0,0826 будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 дійсно межує із земельною ділянкою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .. З боку ОСОБА_1 порушення меж не виявлено. Комісія вважає за можливе виготовлення державного акту на право приватної власності ОСОБА_1 без підписів суміжних землекористувачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Позивачі посилаються на те, що вказані обставини вказують на грубі порушення Земельного кодексу України. У зв`язку із винесенням Рожнятівським районним судом рішення у справі № 350/366/17, яке скасоване Верховним Судом, відповідачі демонтували огорожу, яка відділяла земельну ділянку останніх від земельної ділянки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , встановили ворота і здійснили самовільне будівництво гаражу в зв`язку з чим, самовільно захопили земельну ділянку площею 0,0157 га, вважаючи, що дана земельна ділянка має використовуватися для сумісного розвороту та здійснюють проїзд через всю територію позивачів до центральної дороги, при цьому знищують курей, порушують правила добросусідства, вживають нецензурну лексику та принижують позивачів.

Позивачі зазначили, що на даній земельній ділянці площею 0,0157 га відповідачі здійснюють незаконне сінокосіння, завозять шутер та вчиняють потраву трави використовуючи ядохімікати, що проникають із стічними водами на територію, яка належить позивачам.

Згідно рішення Ясенської сільської ради від 11.09.2014 року «Про внесення змін в рішення 13 сесії від 22.02.2013 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд жителям с.Ясень» сільською радою надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд жителям АДРЕСА_1 .

Дане рішення ніким не скасовано, та в подальшому, після смерті ОСОБА_1 , в порядку спадкування було винесено рішення, яке стосується прав і обов?язків ОСОБА_1 . Рішенням сесії Ясенської сільської ради Рожнятівського району від 29.10.2017 року надано дозвіл позивачу ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення, яке грунтується на рішенні Ясенської сільської ради від 11.09.2014 року, землевпорядною організацією - Приватне підприємство «Вектор» було виготовлено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 0,0826 га за кадастровим номером 2624886701:01:006:0189 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру на земельну ділянку N.HB-2603086442017.

ОСОБА_1 , після вирішення спору за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Верховни Судом у справі №350/366/17, було подано відповідні заяви про затвердження технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,0826 га за кадастровим номером 2624886701:01:006:0189 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , однак Перегінська селищна рада прийняла незаконне рішення від 30.09.2021 року про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі.

В подальшому, Перегінською селищною радою 06.12.2021 року прийнято рішення про вилучення п.40 із питання 17 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та передача у власність».

Перешкодою прийняття даних рішень на думку позивачів стало винесення акту комісією містобудування, земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища Перегінської селищної ради в складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , начальника відділу земельних ресурсів та екології ОСОБА_13 та головного спеціаліста відділу Федорак Т.М., головного спеціаліста відділу будівництва житлово-комунального господарства містобудування, архітектури Волошин У.М., в якому зазначено, що влаштувати інший заїзд до господарства ОСОБА_5 , ОСОБА_4 немає можливості та рішення сесії Ясенської сільської ради від 29.10.2017 року, на підставі якого розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 , розворотний майданчик включений в площу земельної ділянки площею 0,0826 га, кадастровий номер 2624886701:01:006:0189 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 вважають таким, що обмежує права ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на використання своєї присадибної ділянки за цільовим призначенням.

Позивачі вважають, що їм завдано моральну шкоду внаслідок протиправної поведінки відповідачів. Через неправомірні дії відповідачів, які скошували траву, не зрізали дерева, які шкодили їх майно, складали дрова під його сітку, в результаті чого сітка погнулася. Дані дії відповідачів нанесли сім`ї позивачів душевні страждання, пов`язані із протиправними діями та приниженням честі та гідності. У зв`язку із ігнорування органами місцевого самоврядування законодавства їм було завдано душевних страждань, пов`язаних із протиправною поведінкою.

Просили суд зобов`язати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 припинити порушувати правила добросусідства ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , не чинити перешкод у здійсненні права користування, володіння та розпоряджання належним їм житловим будинком з господарськими будівлями, спорудами та земельними ділянками, які знаходяться за адресами АДРЕСА_2 .

Зобов`язати відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 демонтувати ворота, які знаходяться на межі земельної ділянки площею 0,0157 га, яка перебуває в користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відновити на місці встановлених воріт огорожу (паркан), не використовувати земельні ділянки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 для проїзду до центральної дороги через земельні ділянки, які перебувають у власності та користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Зобов`язати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вивезти із земельної ділянки площею 0,0157 га, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щебінь та пісок.

Заборонити ОСОБА_5 та ОСОБА_4 використовувати ядохімікати на території площею 0,0157 га, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ..

Зобов`язати ОСОБА_5 відновити огорожу, а саме металеву сітку довжиною 60 м, яка перебуває у власності ОСОБА_3 по межі із відповідачем ОСОБА_5 та відновити металеву сітку довжиною 60 м, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по межі із відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ..

Зобов`язати перемістити від огорожі позивачів на відстань більше 8 м заготовлені та складені повздовж металевої сітки дрова.

Зобов`язати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зрізати дерева, які розміщені вздовж огорожі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та які розміщені до будинковолодінь позивачів на відстані близько 1,5 м, та які пошкоджують покрівлю будинковолодінь та призводять до її руйнування.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,Управління державної казначейської служби України у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 150 000 грн моральної шкоди.

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , членів комісії містобудування, земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища Перегінської селищної ради Пайша І.М., ОСОБА_7 , Управління державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про зобов`язання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 припинити порушувати правила добросусідства, не чинити перешкод у здійсненні права користування, володіння та розпоряджання належним їм житловим будинком з господарськими будівлями, спорудами та земельними ділянками та стягнення моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, необґрунтованість та незаконність рішення, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначила, що судом першої інстанції не надано оцінку правовідносинам, які тривають довгий час, протягом якого було винесено ряд судових рішень та рішень органів місцевого самоврядування щодо земельної ділянки площею 0,0826 га.

До моменту винесення судового рішення у справі №350/366/17 між суміжними користувачами існували зовсім інші правовідносини так як жодної дороги та проїздів не було, на місці споруджених воріт після рішення суду першої інстанції знаходилася дерев`яна огорожа.

Відповідачам відмовлено у задоволенні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Ясенської сільської ради від 29 жовтня 2017 року про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування домоволодіння.

Судом не враховано, що всі рішення Ясенської сільської ради є дійсними, а тому встановлювати ворота, а також здійснювати приватизацію по наявній технічній документації заборонено.

Верховний Суд у справі №350/366/17 скасував рішення першої та апеляційної інстанції та направив справу на новий апеляційний розгляд. В подальшому, позивачі відмовилися від позову, в зв`язку з чим позовні вимоги залишені без розгляду, спір в частині розворотного майданчику площею 0,0157 га та в частині віднесення даних земель до громадських земель, фактично не вирішувався, а попередні рішення Ясенської сільської ради залишилися в силі, а тому приватизація земель ОСОБА_5 , ОСОБА_4 відбулася незаконно, а заїзд з боку ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ворота змонтовані на підставі рішення, яке скасовано. В зв`язку з викладеним позивачі просили суд демонтувати незаконно встановлені ворота та відновити попередню огорожу, що не враховано судом.

Щодо громадської дороги, яка використовується для під`їзду до присадибних ділянок громадян і для розвороту транспорту скаржниця зазначила, що 12.11.2006 року Ясенською сільською радою винесено рішення, яким вирішено визнати громадською дорогу, яка веде до господарств ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , спірну земельну ділянку визнати громадською шириною 11 м, довжиною 14 м, площею 150 м.кв., яка використовується для під`їзду до присадибних ділянок громадян і для розвороту транспорту

09.04.2012 року прокуратурою Рожнятівського району Івано-Франківської області винесено протест на рішення 4-ї сесії п?ятого демократичного скликання Ясенської сільської ради від 12.11.2006 року «Про розгляд громадян», відповідно до якого прокуратура вимагає скасувати рішення 4-ї сесії п`ятого демократичного скликання (третє засідання) Ясенської сільської ради від 12.11.2006 року «Про розгляд громадян», як таке, що прийняте з порушенням вимог ст.14 Конституції України, ст.чт.149,154 Земельного Кодексу України.

13.05.2012 року Ясенською сільською радою винесено рішення, яким скасовано п.18 рішення 4-ї сесії п`ятого демократичного скликання (третє засідання) Ясенської сільської ради від 12.11.2006 року «Дорогу, яка веде до господарств ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 визнати громадською, спірну земельну ділянку визнати громадською шириною 11 м, довжиною 14 м, площею 150 м.кв., яка використовується для під`їзду до присадибних ділянок громадян і для розвороту транспорту, як таке, що прийняте з порушенням вимог ст.14 Конституції України, ст. ст.. 149,154 Земельного Кодексу України.

Земельна ділянка площею 0,0826 га з кадастровим номером 2624886701:01:006:0189 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , є вже сформованою, їй присвоєно кадастровий номер, і вона не може бути громадською землею при наявності ряду рішень Ясенської сільської ради.

В Рожнятівському районному суді Івано-Франківської області перебувала справа №350/475/21 з позовними вимогами відповідачів про визнання незаконним і скасування рішення сесії Ясенської сільської ради від 29.10.2017 року, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1 ; скасування державної реєстрації, проведену державним кадастровим реєстратором відділу в Рожнятівському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області 15.12.2017 року за ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , - земельної ділянки площею 0,0826 га за кадастровим номером 2624886701:01:006:0189 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру на земельну ділянку №HB-2603086442017.

Позивачі подали заяву про залишення позову без розгляду, а тому всі правовстановлюючі документи, технічна документація, сформована земельна ділянка площею 0,0826 га за кадастровим номером 2624886701:01:006:0189 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 є дійсною

Скаржниця посилається на те, що суд першої інстанції не надав оцінки наявним письмовим зверненням позивачів до органів місцевого самоврядування по кожному порушенню, наявним актам комісії, які розглядали заяви, та в яких відображено порушення правил добросусідства, а також порушення, які стосуються розпорядження будинковолодіннями, та в яких відображено пошкодження майна, нависання гілок дерев над будівлями, незаконне розміщення дров та інші порушення зазначені в позові.

Судом не надано оцінки наявним в матеріалах справи письмовим доказам, а саме: заявам, актам комісії, поясненням відповідача, не надано оцінку показам свідків, які допитані судом, а також не надано оцінки запереченням юрисконсульта Перегінської селищної ради, як вказала, що позивачі жодного відношення до земель, якими користувалися їхні прадіди, діди та станом на даний час користуються позивачі, останні не мають, так як дані земельні ділянки не приватизовані та є власністю ОТГ, не надано оцінки аргументам, які стосуються порушень, відображених в актах комісії.

Із довільним трактуванням земельного законодавства, суд прийшов до помилкового висновку про відсутність порушеного права.

Крім того зазначила, що для задоволення апеляційної скарги слід врахувати, що ОСОБА_1 та вся його сім`я на праві користування володіють земельною ділянкою у АДРЕСА_1 , площею 0, 0826 га. Площа земельної ділянки встановлена на підставі: викопіровки з Генерального плану с. Ясень , відповідно до якого господарство ОСОБА_1 знаходиться за №325, його загальна площа складає 0,08 га; матеріалів інвентаризації земель в межах села Ясень за 1959-1960 роки, площа земельної ділянки складає 0,085 га; даними погосподарських книг Ясенської сільської ради №9 за період з 01.01.2006 - 2012 рр., площа земельної ділянки 0,08 га; подання прокуратури Рожнятівського району від 18.03.2013 року про приведення рішення сесії Ясенської сільської ради від 22.02.2013 року «Про надання дозволу на складання технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд»; постанови Рожнятівського районного суду від 05.09.2013 року у справі №350/1577/13-а та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 року у справі №350/1577/13-а (№876/10651/14) - підтверджено розміри земельної ділянки касатора - 0,0826 га; рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17.03.2015 року у справі №350/1614/14-ц; - рішення Ясенської сільської ради від 11.09.2014 року «Про внесення змін в рішення 13 сесії від 22.02.2013 року зі змінами на 15 сесії від 11.09.2013 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» - підтверджено площу 0,0826 га; рішення 13 сесії 21 скликання Ясенської сільської ради від 24.12.1993 року «Про приватизацію землі на території Ясенської сільської ради народних депутатів», підпунктом 105 пункту 1 якого надано ОСОБА_1 (батьку) дозвіл на приватизацію земельної ділянки розміром до 0,85 га (до 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства, до 0,25 га землі для обслуговування житлового будинку; довідки виконкому Ясенської сільської ради від серпня 2007 року, якою підтверджено, що за господарством ОСОБА_8 рахується 0,08 га землі для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель.

ОСОБА_3 посилається на те, що судом не враховано, що позивачам завдано моральну шкоду внаслідок постійних протиправних дій, всупереч рішень судів, що порушує права позивачів.

Судом не було належним чином повідомлено всіх сторін: а саме: Комісію містобудування, земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища Перегінської селищної ради та членів комісії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , начальника відділу земельних ресурсів та екології ОСОБА_13 , головного спеціаліст Федорак Т.М. ОСОБА_16 , Перегінську селищну раду та голову даної ради, що є обов`язковою підставою для скасування.

У судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з`явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені у відповідності до закону.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Хоптій М.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи, в якій зазначено, що представник не може взяти участь у розгляді справи, у зв`язку з тим, що здійснює представництво і іншій справі та посилається на те, що строк довіреності на представництво інтересів ОСОБА_1 закінчився, нова довіреність буде надана в наступне судове засідання. Колегія суддів вважає, що дана заява не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 та його представник про дату, час, та місце судового засідання повідомлені належним чином, від представника ОСОБА_1 ОСОБА_17 29.01.2024 року, 13.02.2024 року надходили заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що представник здійснює представництво у інших справа, апеляційне провадження відкрито 20 листопада 2023 року, ОСОБА_1 та його представник повідомлялися про дату, час та місце судового засідання у строки, визначені ст.128 ЦПК України, причини відкладення, зазначені у заяві, колегія суддів вважає неповажними, а тому заява про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

У судове засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не з`явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені у відповідності до закону.

У судове засідання представник Управління державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлені у відповідності до закону.

У судове засідання члени комісії містобудування, земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища Перегінської селищної ради: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не з`явилися, про час, дату та місце судового засідання повідомлені у відповідності до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без позивача та відповідача по справі, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не надали доказів які б підтверджували порушення прав позивачів відповідачами на користування, володіння та розпорядження належним їм житловим будинком з господарськими будівлями, спорудами та земельними ділянками, не надано доказів на підтвердження своїх вимог щодо зобов`язання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинити певні дії, дійшов висновку що відсутні підстави для стягнення моральної шкоди з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів про зобов`язання ОСОБА_5 відновити огорожу, а саме металеву сітку довжиною 60 м, яка перебуває у власності ОСОБА_3 по межі із відповідачем ОСОБА_5 та відновити металеву сітку довжиною 60 м, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по межі із відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , перемістити від огорожі позивачів на відстань більше 8 м заготовлені та складені повздовж металевої сітки дрова, зрізати дерева, які розміщені вздовж огорожі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та які розміщені до будинковолодінь позивачів на відстані близько 1,5 м, та які пошкоджують покрівлю будинковолодінь та призводять до її руйнування також не підлягають задоволенню, оскільки оглянуті в судовому засіданні фотоматеріали, підтверджують факт наявності між будинками сторін металевої сітки, складених повздовж металевої сітки дров, безпосередньої близькості дерев, що ростуть на земельній ділянці відповідачів до земельної ділянки позивачів, однак, будь-яких доказів створення перешкод в користуванні земельною ділянкою позивачі не надали суду як і не зазначили в позовній заяві.

Суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог позивачі про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 150000 грн.

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог до відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та Управління державної казначейської служби України у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області про стягнення моральної шкоди, суд виходив з того, що члени Комісії містобудування, земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища Перегінської селищної ради ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , Управління державної казначейської служби України у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області не є належними відповідачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Нормами частини першої статті 81 ЗК України визначено способи набуття права власності на земельні ділянки, а саме: придбання за договором купівлі- продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до пункту «г» частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Статтею 103 ЗК України встановлено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Відповідно до ст.104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Судом встановлено, що сторони є сусідами і проживають за адресою АДРЕСА_3 .

Між сторонами існує спір щодо усунення перешкод у користуванні суміжними земельними ділянками, користування частиною земельної ділянки площею 0, 0157 га, яка тривалий час слугує розворотним майданчиком для транспорту та фактично використовується ОСОБА_5 та ОСОБА_4 для під`їзду до домоволодіння АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Ясенської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області від 29 жовтня 2017 року ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 0, 0826 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 було виготовлено технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 неодноразово звертався до Перегінської сільської ради із заявами про затвердження технічної документації із землеустрою, що підтверджується його заявами від 03 лютого 2021 року, від 05 жовтня 2021 року, від 10 листопада 2021 року, від 20 січня 2022 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач ОСОБА_1 є власником домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_2 12 жовтня 2020 року зверталася із заявою до сільського голови в якій просила зобов`язати ОСОБА_5 зрізати частину горіха, гілля якого пошкодило покрівлю, прогнили вікна в хаті та зазначила, що остання склала дрова вздовж її огорожі, щоб прогнути сітку.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 неодноразово зверталися до голови Перегінської селищної ради із заявами з приводу дій відповідачки ОСОБА_5 , що свідчать їх заяви від 12 жовтня 2020 року, 11 травня 2021 року, 07 червня 2021 року, 05 серпня 2021 року.

В акті комісії Перегінської селищної ради від 15 липня 2022 року зазначено: «площа спірної земельної ділянки становить орієнтовно 0, 0157 га, ця ділянка на даний час являється спільним проїздом до домоволодіння ОСОБА_5 ( ОСОБА_4 ) та земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства інших землекористувачів і виконує функцію розворотного майданчика. Відповідно до технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, вищевказана площа включена в межі присадибної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та є предметом судового розгляду.

Будівельне сміття в невеликій кількості (глина, пісок із вапном), яке викинула ОСОБА_5 знаходиться біля її огорожі поза межами спірної земельної ділянки.

Між господарствами ОСОБА_5 ( ОСОБА_4 ) та ОСОБА_1 встановлена огорожа (металічна сітка). На подвір`ї ОСОБА_5 на відстані орієнтовно 0, 20 м від огорожі поскладені дрова та накриті шиферним дахом. Сітка не пошкоджена.

Навпроти літньої кухні ОСОБА_1 на подвір`ї ОСОБА_5 ( ОСОБА_4 ) на відставні 1м. від огорожі росте горіх. Гілля горіха нависають над дахом літньої кухні, пошкоджень даху літньої кухні та вікон не виявлено. Вкінці огорож, біля пивниці ОСОБА_5 металічна сітка частково погнута».

Із вказаного акту вбачається, що комісія зазначила, що вивезене в незначній кількості будівельне сміття (глину, пісок з вапном) не порушує права ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , так як знаходиться за межами сформованої ділянки. Щодо «самовільного захоплення присадибної ділянки» ОСОБА_5 шляхом скошування трави біля в`їзду комісія зазначила, що ця земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності.

Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 686/14706/21.

Першочергово захист цивільних прав та інтересів полягає у з`ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

У постанові Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 715/2316/18 (провадження № 61-3755св20) зазначено, що «правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні».

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україниобставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Згідно зіст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Статтею 81 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів вважає, що позивачкою ОСОБА_3 не надано суду доказів на підтвердження заявлених вимог, не надано доказів того, що відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 чинять перешкоди у здійсненні її права користування, володіння та розпорядження будинком та земельною ділянкою, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_3 не надала суду належних доказів на підтвердження права власності чи користування зазначеним будинком та земельною ділянкою, не надано доказів того, що використання відповідачами земельної ділянки площею 0, 0157 га для заїзду, порушує її право, так само не надано доказів того, що відповідачами порушуються її права на користування її земельної ділянки, не надано суду доказів що земельна ділянка, яка знаходиться в користування скаржниці є суміжною земельною ділянкою відповідачів. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог позивачці ОСОБА_3 .

У пункті 5 частини третьоїстатті 2 ЦПК Українивказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина другастатті 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина першастатті 13 ЦПК України).

У справі, що переглядається, інші позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не реалізували своє право на подання апеляційної скарги, приєднання до апеляційної скарги.

Аналіз аргументів апеляційної скарги свідчить, що скаржниця ОСОБА_3 не навела переконливих доводів, яким чином оскаржуване рішення порушує її права та інтереси в частині відмови у задоволенні її вимог, за умови, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не оскаржили судове рішення.Апеляційна скарга містить доводи щодо порушення прав та інтересів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які не оскаржують рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не повідомив належним чином членів комісії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не заслуговують на увагу оскільки вказані особи запеляційною скаргою не зверталися та не уповноважували інших осіб на захист їх прав у межах цього апеляційного провадження. Стосовно не повідомлення про розгляд справи ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , Перегінську селищну раду, колегія суддів зазначає, що дані особи не є учасниками даної справи, у суду першої інстанції були відсутні підстави для їх повідомлення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів виважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 01 березня 2024 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.М. Барков

Є.Є. Мальцева