Постанова

від 20.02.2024 по справі 465/4475/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/4475/23 Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П.

Провадження № 22-ц/811/1889/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

за участю секретаря: Гай О.О.

з участю: ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалуФранківського районногосуду м.Львова від23червня 2023року усправі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору П`ятадержавна нотаріальнаконтора Львівськоїобласті,про встановленняфакту спільного проживання та визнання недійснимсвідоцтва проправ наспадщину,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23 червня 2023 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , до розгляду справи по суті.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що заява про забезпечення позову підписана не ОСОБА_2 , а особою яка вказана як представник позивача - ОСОБА_3 АО Адвокатська компанія А.З. Партнери. Проте, документ, який посвідчує повноваження, до заяви про забезпечення позову не додано. Вказує, що він не має вільного доступу до власної квартири АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_4 , діючи протиправно, умисно відмовилась передавати йому ключі від замків на металевих дверях, які були нею встановлені на сходовому марші у будинку АДРЕСА_2 між третім і четвертим поверхами. Отже, ОСОБА_4 перешкоджає користуватись його законним житлом квартирою АДРЕСА_1 .

Просить ухвалу суду скасувати.

19.12.2023 представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати. Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, наякі сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,якібули досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам відповідає.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цьогоКодексузаходівзабезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних (несумлінних) дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

При цьому, інститут забезпечення позову спрямований проти дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (такі правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №543/730/14-ц (провадження № 14-149цс18) та від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частини сьома та восьма статті 158 ЦПК України).

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Види забезпеченняпозовунаведеноу статті150ЦПКУкраїни.Згідноізположеннями пунктів1,2та 4частини першоїцієїстаттіКодексу позовзабезпечуєтьсянакладенням арештунамайно та(або)грошовікошти,щоналежатьабо підлягаютьпередачіабосплаті відповідачевіізнаходятьсяу ньогочивінших осіб; забороноювчинятипевнідії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 150ЦПКУкраїни заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Також під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Однак, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Забезпечення позову спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, забезпечення ефективного судового захисту та можливості реального поновлення прав у разі прийняття судом рішення про задоволення позову.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору П`ятадержавна нотаріальнаконтора Львівської області,про встановлення факту спільного проживання та визнання недійснимсвідоцтва проправ наспадщину.

Одночасно із пред`явленням позову, подала заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арештуна квартиру АДРЕСА_1 .

В обгрунтування заяви вказувала на те, що після прийняття спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , останній став одноосібним власником такого спадкового майна. Як теперішній його власник, ОСОБА_1 може у будь-який спосіб розпорядитись квартирою АДРЕСА_1 , що в подальшому унеможливить реалізацію ОСОБА_2 , у випадку задоволення позову, права на спадкове майно, адже таке вибуде з числа спадкового. ОСОБА_1 знаючи про існування заповіту та інших спадкоємців в особі дружини та іншого сина спадкодавця, тим не менше прийняв спадщину, проігнорувавши останню волю батька. ОСОБА_1 є адвокатом (до позовної заяви додано докази адвокатської діяльності Варави А.І.), що беззаперечно вказує на його обізнаність про наслідки спільного проживання позивачки зі спадкодавцем та юридичне значення такої обставини для процедури прийняття спадщини. Такі дії відповідача вказують на його недобросовісність, бажання отримати майно, що за інших обставин йому б не належало, а також можливість в подальшому вчинення ним неправомірних дій щодо спадкового майна.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того,що беручи до уваги зміст позовних вимог, їх підставу та предмет позову, вимога позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту квартиру, яка прийнята у спадщину відповідачем, до набрання рішенням законної сили, є співмірною з заявленими позовними вимогами, та такою, що відповідає засадам справедливості і розумності та може забезпечити ефективне поновлення прав позивача, у разі ухвалення сприятливого рішення, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача.

З таким висновком суду колегія погоджується з огляду на наступне.

У даному випадку на розгляді в суді першої інстанції перебуває спір між сторонами, у результаті вирішення якого буде вирішено питання спадкування майна.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно,вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2702110846060, номер відомостей про речове право:49485344(а.с.56).

Спірним об`єктом нерухомості відповідач ОСОБА_1 , як власник, на даний час, вправі вільно розпоряджатися, що може свідчити про потенційну можливість (зважаючи на наявність даного спору та в залежності від ходу його розгляду) вчинення і будь-яких інших дій щодо відчуження, зміни власника (володільця) вказаної квартири, протягом продовження розгляду справи.

За таких обставин, заходи забезпечення слід вважати співмірними із позовними вимогами, оскільки наявні потенційні загрози для виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що заява про забезпечення позову підписана не ОСОБА_2 , а також до заяви не долучено документ, який посвідчує повноваження представника Варави Л.В. не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються ордером про надання правничої допомоги ОСОБА_2 адвокатом Теслюк Я.О. В ордері міститься підпис адвоката Ярини Теслюк, підпис керуючого партнера Андрія Зубача та відповідна печатка адвокатського об`єднання, що відповідає вимогам Положення про ордер на надання правничої (правової допомоги).

Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу ж суду першої інстанції, як таку, що відповідає обставинам, які мають значення та вимогам закону слід залишити без змін.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складно: 01.03.2024

Головуючий

Судді