Постанова

від 20.02.2024 по справі 754/1435/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи 754/1435/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3574/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Лісовська О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.

секретар - Черняк Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про стягнення заробітної плати та зобовязання вчинити дії,

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 05 червня 2023 року,

встановив:

у лютому 2023 року позивач звернулась до суду з позовом про стягнення заробітної плати та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05 червня 2023 року позов було залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою, позивач подала апеляційні скарги, в яких просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач звернувся до суду із заявою про закриття апеляційного провадження, посилаючись на те, що апеляційна скарга була подана позивачем ОСОБА_1 на електронну пошту суду без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Вказане клопотання було залишено без задоволення, оскільки ОСОБА_1 було подано дві апеляційні скарги, в тому числі засобами поштового зв`язку у паперовому вигляді.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення ОСОБА_1 , представника відповідача - Андріїва С.Я. , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи позивач повторно не з`явився в судове засідання. Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає встановленим у справі обставинам.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та скасування наказу про виведенні її в простій у січні 2023 року і ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01 лютого 2023 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження, призначено справу до розгляду на 06 березня 2023 року.

06 березня 2023 року розгляд справи було відкладено на 04 квітня 2023 року для ознайомлення позивача з відзивом на позовну заяву.

Доказів на підтвердження проведення судового засідання 04 квітня 2023 року матеріали справи не містять. Разом з тим, матеріали справи містять протокол судового засідання від 24 квітня 2023 року, в якому було оголошено перерву до 04 травня 2024 року. Позивач ОСОБА_1 була присутня у судовому засіданні, про наступне судове засідання повідомлена під розписку (а.с.118).

В судове засідання 04 травня 2023 року сторони не з`явились, розгляд справи було відкладено на 18 травня 2023 року. В судове засідання 18 травня 2023 року сторони повторно не з`явились, про що свідчить довідка від 18 травня 2023 року.

При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження належного повідомлення позивача про розгляд справи. Зворотні поштові повідомлення про вручення повісток або докази направлення позивачу повідомлень електронною поштою, за допомогою якої ОСОБА_1 здійснювала комунікацію із судом, в матеріалах справи відсутні. Матеріали справи містять довідки про направлення позивачеві повідомлень про виклик до суду за допомогою застосунку Viber, при цьому доказів про те, що позивач погодилась на отримання судових повісток у вказаний спосіб матеріали справи не містять.

02 червня 2023 року від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач вказувала, що 20 травня 2023 року нею було укладено Договір про надання юридичних послуг, однак адвокат 05 червня 2023 року зайнятий в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05 червня 2023 року позов було залишено без розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із частиною п`ятою статті 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами, обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 49 України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року відзначив, що право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6, якщо вони не мають легітимну мету та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

У справі «Церква села Сосулівка проти України» у рішенні від 28 лютого 2008 року, де релігійна організація заявника була змушена звернутися за судовим захистом, проте безуспішно, Європейський Суд з прав людини у пункті 53 вказав, що така ситуація прирівнюється до відмови у здійсненні правосуддя, що порушує саму суть права заявника на доступ до суду, яка гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Загалом Європейський Суд з прав людини у своїй практиці критично оцінює надмірну формалізованість вимог національного законодавства різних держав-учасниць, що перешкоджають доступу до суду.

Відповідного висновку дійшов і Верховний Суд в постанові від 21 жовтня 2020 року (справа № 756/13550/16-ц).

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на цей час продовжується.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на доступ до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд.

В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що позивач скористалась доступними йому способами та повідомила суд про неможливість прибути до суду з поважних причин, просила суд про відкладення розгляду справи для забезпечення її права на отримання правничої допомоги під час розгляду справи. Враховуючи обставини справи, її тривалий розгляд та відсутність даних про належне повідомлення позивача про судові засідання, залишення заяви про розгляд справи за відсутності позивача без уваги з підстав відсутності електронного підпису на заяві є проявом надмірного формалізму.

Суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність беззаперечних підстав для залишення позову без розгляду. Крім того, в даному випадку залишення позовної заяви після тривалого її перебування у провадженні суду призведе до обмеження права позивача на доступ до правосуддя.

Статтею 379 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Статтею 379 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про наявність підстав для залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 05 червня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2024 року.

Головуючий

Судді