Постанова

від 28.02.2024 по справі 160/23798/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/23798/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023, (суддя суду першої інстанції Кучма К.С.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/23798/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

16.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка підтверджується ненаданням йому на протязі тривалого часу запитуваної публічної інформації за запитами від 12.07.2023 року вх.№7 стосовно п.1 запиту, від 13.07.2023 року вх.№692 стосовно "Щодо питання 1", від 31.08.2023 року вх.№9 стосовно п.1 запиту, від 02.09.2023 року вх.№863 стосовно "Щодо питання 1";

- зобов`язати відповідача надіслати на його адресу повну та достовірну інформацію, яка запитувалась у вищезазначених запитах від 12.07.2023 року вх.№7 стосовно п.1 запиту, від 13.07.2023 року вх.№692 стосовно "Щодо питання 1", від 31.08.2023 року вх.№9 стосовно п.1 запиту, від 02.09.2023 року вх.№863 стосовно "Щодо питання 1" з наданням завірених належним чином копій документів, що запитувались в таких запитах.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач з 11.12.2008 року перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років. З часу призначення пенсії позивач неодноразово звертався до відповідача із запитами про надання публічної інформації для перерахунку розмірів його пенсії. Так, 12.07.2023 року позивач подав до відповідача запит на отримання публічної інформації, який зареєстрований за №7 від 12.07.2023 року та просив надати копії відповідних документів. На вказаний запит було отримано відповідь від 17.07.2023 року №30/02-1016, в якому зазначалося, що вичерпну відповідь про надання публічної інформації надано листом від 16.01.2023 року №30/5-109. Крім того, на звернення до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України було отримано лист-відповідь від 14.07.2023 року №01/04-4274/СЕД, в якому було надано вичерпну інформацію із запитуваних питань, але питання 1 - листом від 13.07.2023 р. №01/04-4153/CEД надіслано до відповідача, як до належного розпорядника. В свою чергу позивач вважає, що відповідно до інформації з листа-відповіді від 24.07.2023 року вих.№30/02-1135 відповідач не надав повну та достовірну інформацію із запитуваних питань. Позивач також вказує, що запитом до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 31.08.2023 року вх.87-ЗПІ-23 в частині питання №1 останнім, також було надіслано до відповідача запит вих.№01/04-5995/СЕД від 01.09.2023 року для опрацювання, як до належного розпорядника інформації, який отримано 02.09.2023 року за вх.№863. Позивач вважає, що відповідач не надав запитувану достовірну та повну інформацію стосовно вказаних у відповідних запитах питань та не вчинив обов`язкові дії з наданням запитуваної інформації після отримання відповідних запитів від нього та від Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, що й стало підставою для звернення до суду з позовом.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 23.10.2023 задовольнив адміністративний позов. Визнав протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області щодо ненадання ОСОБА_1 запитуваної публічної інформації за запитами від 12.07.2023 року вх.№7 стосовно п.1 запиту, від 13.07.2023 року вх.№692 стосовно Щодо питання 1, від 31.08.2023 року вх.№9 стосовно п.1 запиту, від 02.09.2023 року вх.№863 стосовно Щодо питання 1. Зобов`язав Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 публічну інформацію, яка запитувалась у запитах від 12.07.2023 року вх.№7 стосовно п.1 запиту, від 13.07.2023 року вх.№692 стосовно Щодо питання 1, від 31.08.2023 року вх.№9 стосовно п.1 запиту, від 02.09.2023 року вх.№863 стосовно Щодо питання 1, відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації. Стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що запитувана позивачем інформація є публічною, вже створеною та такою, що перебуває у володінні відповідача, як наслідок суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Позивачем на адресу суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідачем допущено порушення вимог норм процесуального права, а саме апеляційну скаргу подано із пропуском строку, поважні причини пропуску строку відсутні, також апеляційна скарга відповідача підписана особою, яка не має відповідних повноважень. Також, позивач зазначив, що всі доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі з приводу відсутності підстав для задоволення позовних вимог, спростовуються обставинами та матеріалами справи.

25.12.2023 від позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому позивач вказує, що в цій справі наявні підстави для закриття апеляційного провадження, оскільки апеляційну скаргу подано особою, яка не має право подавати апеляційну скаргу від імені відповідача. Позивач наголошує на порушенні відповідачем строку на апеляційне оскарження, вказує про відсутність поважних підстав для поновлення строку. Також, зазначає, що представник відповідача подаючи апеляційну скаргу навмисно затягує виконання рішення суду, таким чином зловживає своїми процесуальними правами. Крім того, зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

12.01.2024 позивачем подано до суду клопотання про врахування судової практики Верховного Суду в аналогічній справі.

09.02.2024 та 12.02.2024 від позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про визнання судом неповажними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження із посиланням на судову практику в інших справах.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження у справі, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Так, в силу п. 2 ч. 1 ст. 305 КАС України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Ключовим питанням для вирішення клопотання позивача про закриття апеляційного провадження у справі є питання достатності Витягу з державного реєстру на підтвердження повноважень особи діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.

Це питання було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом, який у постановах від 22 липня 2021 року у справі №280/6557/20, від 09 вересня 2021 року у справі №200/11717/20-а дійшов висновку, що дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають додавання, зокрема до апеляційної скарги, заяви, документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника чи іншої особи у випадку самопредставництва юридичної особи. Більш того, правом підпису апеляційної скарги поданої юридичною особою, суб`єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження.

Одночасно, згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону № 755-IV у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Встановивши, що згідно з відомостями у державному реєстрі, особа, яка підписала апеляційну скаргу, має повноваження вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, суд дійшов висновку, що такі відомості на підтвердження повноважень підписанта є достатнім та належним доказом.

Колегія суддів також звернула увагу, що вказана інформація є доступною і, у випадку сумніву щодо процесуальної дієздатності особи, яка підписала апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції мав можливість скористатися безкоштовним запитом про отримання відомостей з державного реєстру на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

Такий висновок суду касаційної інстанції став підставою для скасування ухвал суду апеляційної інстанції про повернення апеляційних скарг.

Про те, що витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень зазначав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 16 вересня 2021 року у справі №280/8728/20, від 28 квітня 2022 року у справі №160/9003/21, від 04 серпня 2022 року у справі №640/12628/21.

При цьому у постанові від 04 серпня 2022 року у справі №640/12628/21 Верховний Суд також зауважував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Також у постанові від 28 квітня 2022 року у справі №160/9003/21 Верховний Суд зауважував, що повернення апеляційної скарги з підстав незазначення у ній посадового становища особи, яка підписала апеляційну скаргу, є проявом надмірного формалізму.

У постанові від 03 жовтня 2022 року у справі № 520/12336/2020 Верховний Суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження, зазначив, що суд апеляційної інстанції після відкриття провадження у справі мав відомості про наявність повноважень у особи, яка підписала апеляційну скаргу станом на липень 2020 року, але зробив висновки про відсутність повноважень станом на час подання апеляційної скарги, при цьому не вжив будь-яких заходів щодо перевірки цієї інформації. Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції під час розгляду у відкритому судовому засіданні заяви позивача про закриття апеляційного провадження не перевірив (не витребував) чи були відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату подання апеляційної скарги (грудень 2020 року) про особу, яка діє в порядку самопредставництва.

Відступу від зазначених висновків Верховного Суду в порядку, визначеному статтею 346 КАС України, здійснено не було.

Судом апеляційної інстанції перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та визначено, що ОСОБА_2 , який підписав апеляційну скаргу, має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діяти в судових органах України всіх інстанцій (самопредставництво Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області), зокрема в судах загальної юрисдикції, адміністративних господарських, третейських судах, з усіма правами, які надані законом заявнику, захиснику, скаржнику, позивачу, відповідачу, третій особі і потерпілому, в тому числі подання заяв, клопотань, відводів, ознайомлення з матеріалами справи, оскарження рішень, ухвал, постанов суду, отримання виконавчого листа, з правом підпису процесуальних документів та посвідчення копій документів, крім права: зміни підстав або предмету позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, укладення мирової угоди, одержання присудженого майна або грошей.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про закриття провадження у справі.

Щодо клопотання позивача про порушення відповідачем строку на апеляційне оскарження та неповажність причин пропуску такого строку, колегія суддів зазначає, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 було надано оцінку причинам пропуску строку відповідачем на подання апеляційної скарги та визнано поважними такі причини, поновлено відповідачу строк на апеляційне оскарження. При цьому, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції не має правових підстав для перегляду клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження та по-іншому вирішення питання про поважність причин пропуску строку.

Відтак, вказане клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Більше того, позиція позивача з приводу неповажності причин пропуску на апеляційне оскарження, а також відсутності у представника відповідача повноважень на подання апеляційної скарги, була врахована судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали про відкриття провадження у справі, шляхом вирішення відповідного клопотання позивача.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.07.2023 року позивач звернувся до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати на адресу електронної пошти завірені належним чином:

1. ксерокопії витягів з відомостей нарахування грошового забезпечення Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області по посаді "Начальник Управління у Дніпропетровській області" за лютий - липень 2023 року із зазначенням посадового окладу по посаді "Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області", окладу за військовим званням "полковник"; надбавки за вислугу років (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за особливості проходження служби (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за кваліфікацію (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за службу в умовах режимних обмежень (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за класну кваліфікацію (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті), додаткової винагороди, яка встановлена згідно абзацу 1 пункту 1 нараховується та оподатковується згідно абзацу 2 пункту 1, виплачується військовослужбовцям Держспецзв`язку згідно абзацу 3 пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 (у грошовому еквіваленті), премії (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті) з обов`язковим зазначенням на підставі яких нормативно-правових актів були введені в дію вищезазначені розміри складових грошового забезпечення;

2. ксерокопії наказів Адміністрації Держспецзв`язку щодо введення та виплати військовослужбовцям Держспецзв`язку (по посаді "Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області) додаткової винагороди згідно постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану" разом із супроводами до цих наказів, що надсилалися від Адміністрації Держспецзв`язку на адресу Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області за лютий - липень 2023 року по дату надання відповіді на цей запит;

3. ксерокопії витягів з наказів Адміністрації Держспецзв`язку за лютий - липень 2023 року щодо преміювання по посаді "Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області" разом із супроводами до цих витягів із наказів, що надсилалися від Адміністрації Держспецзв`язку на адресу Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області;

4. ксерокопії наказів Адміністрації Держспецзв`язку за лютий - липень 2023 року щодо змін у грошовому забезпеченні військовослужбовців Держспецзв`язку разом із супровідними листами, які надійшли до Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області у лютому - липні 2023 року.

Вказаний запит на отримання публічної інформації зареєстрований відповідачем 12.07.2023 року за №7.

Листом від 17.07.2023 року №30/02-1016 відповідач повідомив, що вичерпну відповідь щодо розгляду запитів про надання публічної інформації в Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області згідно до вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації" позивачу надіслано листом від 16.01.2023 року №30/5-109.

11.07.2023 року позивач також звернувся із запитом на отримання публічної інформації до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України вх.№71-І в якому, зокрема, просив надати ксерокопії витягів з відомостей нарахування грошового забезпечення Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області по посаді "Начальник Управління у Дніпропетровській області" за лютий - липень 2023 року із зазначенням посадового окладу по посаді "Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області", окладу за військовим званням "полковник"; надбавки за вислугу років (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за особливості проходження служби (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за кваліфікацію (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за службу в умовах режимних обмежень (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за класну кваліфікацію (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті), додаткової винагороди, яка встановлена згідно абзацу 1 пункту 1 нараховується та оподатковується згідно абзацу 2 пункту 1, виплачується військовослужбовцям Держспецзв`язку згідно абзацу 3 пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 (у грошовому еквіваленті), премії (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті) з обов`язковим зазначенням на підставі яких нормативно-правових актів були введені в дію вищезазначені розміри складових грошового забезпечення починаючи з 2023 року.

Листом від 14.07.2023 р. Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України вказане питання щодо надання копій витягів з відомостей про нарахування грошового забезпечення Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області за посадою "начальник Управління", відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" надіслано до Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області за №01/04-4153/СЕД від 13.07.2023 р., як належного розпорядника інформації.

Переадресований запит на отримання публічної інформації зареєстрований відповідачем 13.07.2023 року за №692.

Листом від 24.07.2023 року №30/02-1135 відповідач повідомив, що відповідь на викладенні в запиті питання направлені позивачу листом від 17.07.2023 року №30/02-1016.

31.08.2023 року позивач звернувся до відповідача із запитом (повторно) на отримання публічної інформації, в якому просив надати на адресу електронної пошти завірені належним чином:

1. ксерокопії витягів з відомостей нарахування грошового забезпечення Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області по посаді "Начальник Управління у Дніпропетровській області" за січень - серпень 2023 року із зазначенням посадового окладу по посаді "Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області", окладу за військовим званням "полковник"; надбавки за вислугу років (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за особливості проходження служби (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за кваліфікацію (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за службу в умовах режимних обмежень (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за класну кваліфікацію (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті), додаткової винагороди, яка встановлена згідно абзацу 1 пункту 1 нараховується та оподатковується згідно абзацу 2 пункту 1, виплачується військовослужбовцям Держспецзв`язку згідно абзацу 3 пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 (у грошовому еквіваленті), премії (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті) з обов`язковим зазначення на підставі яких нормативно-правових актів були введені в дію вищезазначені розміри складових грошового забезпечення починаючи з 2023 року;

2. ксерокопії наказів Адміністрації Держспецзв`язку щодо введення та виплати військовослужбовцям Держспецзв`язку (по посаді "Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області) додаткової винагороди згідно постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану" разом із супроводами до цих наказів, що надсилалися від Адміністрації Держспецзв`язку на адресу Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області за лютий - серпень 2023 року по дату надання відповіді на цей запит;

3. ксерокопії витягів з наказів Адміністрації Держспецзв`язку за лютий - серпень 2023 року щодо преміювання по посаді "Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області" разом із супроводами до цих витягів із наказів, що надсилалися від Адміністрації Держспецзв`язку на адресу Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області;

4. ксерокопії наказів Адміністрації Держспецзв`язку за лютий - серпень 2023 року щодо змін у грошовому забезпеченні військовослужбовців Держспецзв`язку разом із супровідними листами, які надійшли до Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області у лютому - серпні 2023 року.

Вказаний запит на отримання публічної інформації зареєстрований відповідачем 31.08.2023 року за №9.

Листом від 05.09.2023 року №30/02-1367 відповідач повідомив, що вичерпну відповідь щодо розгляду запитів про надання публічної інформації в Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області, згідно із вимогами Закону України "Про доступ до публічної інформації" позивачу надіслано листом від 12.01.2023 року №30/5-58. Додатком до листа відповідач надав лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1

Позивач 31.08.2023 року звернувся також із запитом на отримання публічної інформації до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України вх.№87-ЗПІ-23 в якому, зокрема, просив надати ксерокопії витягів з відомостей нарахування грошового забезпечення Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області по посаді "Начальник Управління у Дніпропетровській області" за липень - серпень 2023 року (помісячно окремо) із зазначенням посадового окладу по посаді "Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області", окладу за військовим званням "полковник"; надбавки за вислугу років (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за особливості проходження служби (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за кваліфікацію (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за службу в умовах режимних обмежень (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за класну кваліфікацію (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті), додаткової винагороди, яка встановлена згідно абзацу 1 пункту 1 нараховується та оподатковується згідно абзацу 2 пункту 1, виплачується військовослужбовцям Держспецзв`язку згідно абзацу 3 пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 (у грошовому еквіваленті), премії (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті) з обов`язковим зазначенням на підставі яких нормативно-правових актів були введені в дію вищезазначені розміри складових грошового забезпечення починаючи з 2023 року.

Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України вказане питання надіслано до Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області, як належного розпорядника інформації.

Переадресований запит на отримання публічної інформації зареєстрований відповідачем 02.09.2023 року за №863.

Листом від 05.09.2023 року №30/02-1373 відповідач повідомив, що висвітлені в запиті питання позивачу були надіслані листами від 12.01.2023 року №30/5-58 та додатково від 05.09.2023 року №30/02-1367 (з додатком).

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оголошення воєнного стану в Україні, та зокрема, ракетний обстріл міста Дніпро 28.07.2023 року, про яке зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, не перешкоджали наданню останнім відповідей листом від 17.07.2023 року №30/02-1016, листом від 24.07.2023 року №30/02-1135, листом від 05.09.2023 року №30/02-1367 та листом від 05.09.2023 року №30/02-1373. Проте, ці відповіді не містили причини, у зв`язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк та інформації про строк, у який буде задоволено запит, а лише, як зазначалось вище, повідомляли про надання запитуваної інформації раніше. У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача здійснити розгляд його запитів на надати йому інформацію.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статей 5 та 7 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р. №2657-ХІІ, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Право на інформацію охороняється законом.

Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати право особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес є Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 р. №2939-VI.

За змістом статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до положень статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації", право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.

Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Згідно із п.1 ч.3 ст.10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Положеннями статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Частина 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зобов`язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що закон зобов`язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

В силу ч.1 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Частиною 6 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно із частиною 7 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;

3) причини, у зв`язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;

4) строк, у який буде задоволено запит;

5) підпис.

З матеріалів справи видно, що відповідач на запит від 12.07.2023 року вх.№7 листом від 17.07.2023 року №30/02-1016 повідомив позивача, що вичерпну відповідь щодо розгляду запитів про надання публічної інформації йому надіслано листом від 16.01.2023 року №30/5-109.

Стосовно переадресованого запиту Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України вказане питання надіслано до Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області, як належного розпорядника інформації про отримання публічної інформації, зареєстрований відповідачем 13.07.2023 року за №692, останній листом від 24.07.2023 року №30/02-1135 повідомив, що відповідь на викладенні в запиті питання направлені позивачу листом від 17.07.2023 року №30/02-1016. Так, листом від 17.07.2023 року №30/02-1016 відповідач повідомив, що вичерпну відповідь було надано листом від 16.01.2023 року №30/5-109.

На запит про отримання публічної інформації зареєстрований 31.08.2023 року за №9, відповідач листом від 05.09.2023 року №30/02-1367 повідомив, що вичерпну відповідь позивачу надіслано листом від 12.01.2023 року №30/5-58. Додатком до листа відповідач надав лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1

Стосовно переадресованого запиту Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України вказане питання надіслано до Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області, як належного розпорядника інформації про отримання публічної інформації, зареєстрований відповідачем 02.09.2023 року за №863, останній листом від 05.09.2023 року №30/02-1373 повідомив, що висвітлені в запиті питання позивачу були надіслані листами від 12.01.2023 року №30/5-58 та додатково від 05.09.2023 року №30/02-1367 (з додатком).

Зі змісту наданих відповідей вбачається, що розпорядник інформації має обґрунтувати причини неможливості задоволення запиту.

Водночас, як правильно вказав суд першої інстанції, відповідачем не надано відповідей на запити позивача, в межах наданих йому законом повноважень та у встановленому законом порядку, а у відповідях відповідач лише посилався на листи від 12.01.2023 року №30/5-58, від 16.01.2023 року №30/5-109.

В матеріалах справи наявний лист Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області від 12.01.2023 року №30/5-58, яким відповідач повідомив позивача, що в силу ч.6 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" через військову агресію російської федерації проти України та запровадження воєнного стану розгляд запитів на публічну інформацію відстрочено, опрацювання запитів буде відновлено після перемоги України та стабілізації ситуації на території міста Дніпро та Дніпропетровської області.

Крім того, відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1, що засвідчувало форс-мажорні обставини.

В свою чергу суд зазначає, що єдиною умовою такої відстрочки в задоволенні запиту на інформацію є настання обставин непереборної сили. Втім, Закон України "Про доступ до публічної інформації" не дає визначення поняття обставин непереборної сили.

Таке визначення міститься у частині другій статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" (далі - Закон №671/97-ВР), згідно із якою форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Таким чином, обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт, ворожі атаки, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, введення комендантської години.

Так, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який триває на даний час, з огляду на приписи частини 3 статті 78 КАС України вказана обставина є загальновідомою та не потребує доказування.

Згідно із положеннями статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до частини 2 статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст.ст.24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, а отже і отримувати відповідь на таке звернення, не може бути обмежене за умови введення воєнного стану.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), до яких, зокрема, слід віднести військову агресію та оголошення воєнного стану, звільняють від виконання обов`язків згідно із законодавством чи умовами договору лише у разі, якщо вони об`єктивно унеможливлюють вчинення необхідних для цього дій.

В свою чергу, оголошення воєнного стану в Україні, та зокрема, ракетний обстріл міста Дніпро 28.07.2023 року, про яке зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, не перешкоджали наданню останнім відповідей листом від 17.07.2023 року №30/02-1016, листом від 24.07.2023 року №30/02-1135, листом від 05.09.2023 року №30/02-1367 та листом від 05.09.2023 року №30/02-1373. Проте, ці відповіді не містили причини, у зв`язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк та інформації про строк, у який буде задоволено запит, а лише, як зазначалось вище, повідомляли про надання запитуваної інформації раніше.

Проте, матеріали справи не містять відповідей на запитану позивачем інформацію.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що відповіді на запити позивача про результати розгляду запитів не є ні вмотивованою відмовою у наданні інформації, ні належним результатом розгляду запиту, оскільки запитувані документи не надано.

Отже, судом встановлено, що відповідач не надав повної відповіді на запити позивача, що є підставою для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу запитуваної публічної інформації за запитами від 12.07.2023 року вх.№7 стосовно п.1 запиту, від 13.07.2023 року вх.№692 стосовно "Щодо питання 1", від 31.08.2023 року вх.№9 стосовно п.1 запиту, від 02.09.2023 року вх.№863 стосовно "Щодо питання 1".

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав відповідача надати публічну інформацію яка запитувалась у запитах від 12.07.2023 року вх.№7 стосовно п.1 запиту, від 13.07.2023 року вх.№692 стосовно "Щодо питання 1", від 31.08.2023 року вх.№9 стосовно п.1 запиту, від 02.09.2023 року вх.№863 стосовно "Щодо питання 1", відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Стосовно доводів відповідача з приводу того, що запитувана позивачем інформація не є публічною та такою, що є в розпорядженні у відповідача, відтак він не повинен був задовольняти запит позивача, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічну інформацію», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Як вже зазначалось, позивач звертався до відповідача із запитами на отримання ксерокопій наказів та витягів про нарахування грошового забезпечення. Тобто, із запитів про надання інформації видно, що позивач порушив питання про отримання саме публічної інформації, такої, що відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та створювалась в процесі діяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень. При цьому, колегія суддів зазначає що створення ксерокопій документів, що містять публічну інформацію, не є створенням інформації в розумінні Закону, адже інформація, яка зупитується вже існує, а її копіювання є лише способом надання такої інформації.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки рішення в цій справі ухвалив Дніпропетровський окружний адміінстративний суд, а суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду рішення суду залишає без змін, саме суд першої інстанції уповановажений на розгляд питання щодо застосування судового контролю в цій справі.

Стосовно доводів відзиву на апеляційну скаргу з приводу того, що представник відповідача вчинив допустив неналежну процесуальну поведінку, подавши апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає, що право на подання апеляційної скарги гарантоване ст. 293 КАС України, відтак суд не має підстав для розцінення подання відповідачем апеляційної скарги як прояв неналежної процесуальної поведінки та відповідно не може застосовувати будь-які пов`язані із цим наслідки до заявника апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду - відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 в адміністративній справі № 160/23798/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяН.І. Малиш

суддяА.В. Шлай