Ухвала

від 08.01.2024 по справі 160/244/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 січня 2024 року Справа №160/244/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності і дій протиправними та стягнення сум грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області у неперерахуванні стажу державної служби, визнати протиправними дії Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії стосовно використання розміру мінімальної заробітної плати при розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток, визнати протиправними дії Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії в частині використання розміру мінімальної заробітної плати при обрахунку вихідної допомоги при звільненні;

- стягнути з Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційноїкомісії на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої вихідної допомоги в розмірі 11 290,58 (одинадцять тисяч двісті дев`яносто) гривень 58 коп.;

- стягнути з Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційноїкомісії на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток в розмірі 7071,44 (сім тисяч сімдесят одна) гривня 44 коп.;

- стягнути з Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати за грудень 2021 року - січень 2022 року (411,51 грн /день) з дати звільнення по дату винесення рішення судом.

Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.

Згідно з частиною 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому, частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Так, суд акцентує увагу, що в позовній заяві позивач, зокрема, просить суд «визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області у неперерахуванні стажу державної служби, визнати протиправними дії Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії стосовно використання розміру мінімальної заробітної плати при розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток, визнати протиправними дії Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії в частині використання розміру мінімальної заробітної плати при обрахунку вихідної допомоги при звільненні».

Проте, в порушення наведених норм позивачем не вказано ані дати коли відповідач мав «перерахувати стажу державної служби», ані періоду «щорічної та додаткової відпусток», розраховуючи компенсації за невикористані дні яких Головне управління Держпраці в Дніпропетровській області мало використати правильний, на думку позивача, «розмір мінімальної заробітної плати», проте без зазначення який саме «розмір мінімальної заробітної плати» мав використати відповідач «при розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток». Крім того, позивачем також не вказано який саме «розмір мінімальної заробітної плати» мав використати відповідач «при обрахунку вихідної допомоги при звільненні».

Одночасно в позовній вимозі заявлено позовні вимоги про стягнення з Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 сум:

- недоотриманої вихідної допомоги в розмірі 11 290,58 грн;

- недоотриманої компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток в розмірі 7071,44 грн;

- середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати за грудень 2021 року - січень 2022 року ( 411,51 грн /день) з дати звільнення по дату винесення рішення судом.

При цьому, всупереч означених вище норм також не вказано про стягнення компенсації за невикористані дні яких саме щорічної та додаткової відпусток просить позивач.

Крім того, суд враховує, що згідно із частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною 1 статті 21 КАС України.

Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.06.2021 у справі № 640/27758/20 та від 29.12.2021 у справі №752/20709/21.

Водночас слід враховувати, що у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Наведеної правової позиції також дотримався Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 у справі № 640/23353/21.

Суд наголошує, що враховуючи невизначеність позовних вимог про оскарження дій/бездіяльності відповідача, суд не може дійти висновку чи пов`язані заявлені позивачем вимоги між собою.

Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмету спору, його юрисдикційну належність, характер вимог та їх взаємопов`язаність між собою, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України та/або з поясненнями щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України та/або з поясненнями щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності і дій протиправними та стягнення сум грошового забезпечення залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно