Постанова

від 07.11.2024 по справі 160/244/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/244/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року (суддя Юхно І.В., повний текст рішення виготовлено 20.05.2024 року) у адміністративній справі №160/244/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, стягнення сум недотримання грошового забезпечення, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення, суд

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач), в якому просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправними дії відповідача, що виявилось у неперерахуванні стажу державної служби за період участі в бойових діях з 26.03.2022 року по 13.06.2022 року із розрахунку 1 місяць за 3 місяці; визнати протиправними дії відповідача в особі ліквідаційної комісії, які виразились у використанні розміру мінімальної заробітної плати у листопаді 2023 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» (6700 грн) при розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток при звільненні з державної служби замість розміру середньої заробітної плати за період грудень 2021 року - січень 2022 року, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати в сумі 602,21 грн/день; визнати протиправними дії відповідача в особі ліквідаційної комісії, які виразились у використанні розміру мінімальної заробітної плати у листопаді 2023 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» замість розміру середньої заробітної плати за період грудень 2021року - січень 2022 року, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати в сумі 602,21 грн/день, при обрахунку вихідної допомоги при звільненні; стягнути з відповідача в особі ліквідаційної комісії на його користь суму недоотриманої вихідної допомоги в розмірі 11290,58 (одинадцять тисяч двісті дев`яносто) грн. 58 коп.; стягнути з відповідача в особі ліквідаційної комісії на його користь суму недоотриманої компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток за період роботи в Головному управлінні Держпраці в Дніпропетровській області (з 01.03.2021 року по 21.11.2023 року) в розмірі 14729,55 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять дев`ять грн. 55 копійок); стягнути з відповідача в особі ліквідаційної комісії на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати за грудень 2021 року-січень 2022 року (602,21 грн /день), з дати звільнення по дату винесення рішення судом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтував тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що відповідно до ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Згідно з Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам. які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 до вислуги років для визначення розміру пенсій особам, зазначеним в абзаці першому п.1 цієї постанови зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці участь у бойових діях у воєнний час. Відповідно до ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стаж, стажу роботи, стажу роботи по спеціальності, а також до стажу державної служби. Пільги по обчисленню стажу за час перебування на фронті, тобто військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Згідно п.2.3 Положення про організацію в Міністерстві оброни України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530 передбачено, що час проходження служби, упродовж якого особа брала участь в бойових діях, зараховується на пільгових мовах один місяць служби за три. Оскільки, Законом України «Про державну службу» не передбачено врахування в пільговому обчисленні участі військовослужбовця у бойових діях, то слід застосовувати аналогію закону чи аналогію права, оскільки військова служба спеціальний вид державної служби. Апелянт зазначив, що суд неправильно застосував пункти 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, апелянт зазначив, що він не працював у відповідача у червні-липні 2022 року, оскільки проходив військову службу, а тому ці місяці не могли ввійти в розрахунок заробітної плати.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 11.07.2022 року головним управлінням Національної поліції в Донецькій області. Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яка видана військовою частиною НОМЕР_2 від 02.03.2023 №713/64, ОСОБА_1 дійсно в період з 26.03.2022 року по 31.03.2022 року; з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року; з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року; з 01.06.2022 року по 13.06.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 17.11.2023 року №321 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу у зв`язку зі звільненням з військової служби за станом здоров`я. 20.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до голови комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області із заявою про звільнення з займаної посади у зв`язку з ліквідацією ГУ Держпраці у Дніпропетровській області з 21.11.2023 року. Наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 20.11.2023 року №39-к вирішено вважати ОСОБА_1 , головного спеціаліста-юрисконсульта відділу юридичного забезпечення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, таким, що приступив до роботи 18.11.2023 року. Згідно з наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 20.11.2023 року №40-к припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , головного спеціаліста-юрисконсульта Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, 21.11.2023 року, у зв`язку з ліквідацією Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, відповідно до п.1-1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу»; здійснено виплату ОСОБА_1 : грошової компенсації за не використані 25 (двадцять п`ять) календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 13.07.2021 року по 12.07.2022 року та 12 (дванадцять) календарних днів щорічної додаткової відпустки за стаж державної служби 16 років; вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Листом від 12.12.2023 року №ДН/1/8218-22 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області на заяву від 01.12.2023 року ОСОБА_1 повідомило, що наказом Управління Держпраці від 20.11.2023 року №40-к «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » було припинено державну службу та звільнено заявника з посади головного спеціаліста-юрисконсульта Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, 21.11.2023 року у зв`язку з ліквідацією Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до п.1-1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу»; здійснено виплату грошової компенсації за не використані 25 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 13.07.2021 року по 12.07.2022 року та 12 календарних днів щорічної додаткової відпустки за стаж державної служби 16 років; виплату вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Відповідно до довідки №44 від 06.12.2023 року з ОСОБА_1 був проведений розрахунок згідно з наказом №40-к від 20.11.2023 року: вихідна допомога в розмірі 13400 грн. 20 коп. компенсація за невикористану відпустку 8154 грн. 43 коп. вислуга років 263 грн. 64 коп. за ранг 27 грн.27 коп. посадовий оклад 527 грн. 27 коп. Всього 22372 грн. 81 коп. та утримано податки: - податок на доходи 4027 грн. 11 коп., військовий збір 335 грн. 59 коп.; виплачено 18010 грн.11 коп. Суд врахував, що ОСОБА_1 у період військової служби, а саме: з березня 2022 року по липень 2022 року отримував заробітну плату від військової частини НОМЕР_3 , а також від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчать наявні у матеріалах справи відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 11.12.2023 року. Суд встановив, що посадовий оклад на момент звільнення ОСОБА_1 з посади складав 5800 грн, у зв`язку з чим на підставі п.4 Порядку №100 використано мінімальну середньомісячну заробітну плату у розмірі 6700 грн (середньоденна заробітна плата складає 304,55 грн), про що свідчить довідка Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 19.04.2024 року №3/24. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ст.1, ч.2 ст.1-2, статтями 15, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ст.46, ч.4 ст.87 Закону України «Про державну службу»; ч.1 ст.83 КЗпП України; п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100; п.4 Порядку обчислення стажу державної служби», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.016 року №229; пунктами п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283; п.3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 та прийшов до висновку про те, що Порядок №393 не регулює питання обчислення стажу державної служби та Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачає такої соціальної гарантії військовослужбовців, як пільгове обчислення стажу державної служби. Суд зазначив, що спеціальним законодавством є Закон України «Про державну службу» та Порядок №229, які не містять норм щодо пільгового обчислення стажу державної служби, як наслідок не пов`язують період навчання та проходження військової служби з передумовами такого обчислення. Суд зазначив, що у ОСОБА_1 є право на пільгове зарахування періоду проходження військової служби при вирішенні питання призначення або розрахунку пенсії, водночас підстави для зарахування пільгового обчислення стажу державної служби відсутні. Щодо розрахунку компенсації за невикористані дні відпусток та вихідної допомоги при звільненні, суд виходив з того, що обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31.12.2023 року проводиться, виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. Суд врахував, що за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Враховуючи докази у справі, суд вважав безпідставними посилання ОСОБА_1 на необхідність використання відповідачем для обчислення спірних виплат його заробітної плати за два місяці, що передували його мобілізації.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 11.07.2022 року Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 01.03.2021 року по 01.03.2022 року проходив державну службу на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та з 01.03.2022 року його було мобілізовано для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 17.11.2023 року №321 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу у зв`язку зі звільненням з військової служби за станом здоров`я.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яка видана військовою частиною НОМЕР_2 від 02.03.2023 року №713/64, сержант ОСОБА_1 в період з 26.03.2022 року по 31.03.2022 року; з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року; з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року; з 01.06.2022 року по 13.06.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області.

Відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 20.11.2023 року №39-к ОСОБА_1 , головний спеціаліст-юрисконсульт відділу юридичного забезпечення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області приступив до роботи 18.11.2023 року.

Встановлено, що 20.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до голови комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області із заявою про звільнення з займаної посади у зв`язку з ліквідацією Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з 21.11.2023 року та згідно з наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 20.11.2023 року №40-к припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , головного спеціаліста-юрисконсульта Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, 21.11.2023 року у зв`язку з ліквідацією Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, відповідно до п1-1 ч.1ст.87 Закону України «Про державну службу»; здійснено виплату ОСОБА_1 : грошової компенсації за не використані 25 (двадцять п`ять) календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 13.07.2021 року по 12.07.2022 року та 12 (дванадцять) календарних днів щорічної додаткової відпустки за стаж державної служби 16 років; вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Встановлено, що листом від 12.12.2023 року №ДН/1/8218-22 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 про припинення державної служби та звільнення з посади головного спеціаліста-юрисконсульта Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області 21.11.2023 року у зв`язку з ліквідацією Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до п.1-1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу»; виплату йому грошової компенсації за не використані 25 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 13.07.2021 року по 12.07.2022 року та 12 календарних днів щорічної додаткової відпустки за стаж державної служби 16 років, виплату вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Відповідно до довідки №44 від 06.12.2023 року із ОСОБА_1 був проведений розрахунок згідно з наказом №40-к від 20.11.2023 року: вихідна допомога в розмірі 13400 грн. 20 коп. компенсація за невикористану відпустку 8154 грн. 43 коп., вислуга років 263 грн. 64 коп. за ранг 27 грн.27 коп., посадовий оклад 527 грн.27 коп. Всього 22372 грн. 81 коп. з утриманням податків і зборів: податок на доходи 4027 грн.11 коп., військовий збір 335 грн.59 коп.; виплачено 18010 грн.11 коп.

Встановлено, що ОСОБА_1 вважав, що йому не було зараховано до стажу державної служби його участь в бойових діях із розрахунку 1 місяць за 3 місяці з 26.03.2022 року по 13.6.2022 року.

Відповідно до ч.1 ст.1, частин 2, 3 ст.5, ст.46, п.1-1 ч.1, ч.4 ст.87 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, ліквідація державного органу. У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу державної служби зараховуються: 1) час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону; 2) час роботи на посадах, визначених пунктами 1-8, 9-1, 10 ч.3 ст.3 цього Закону; 3) час проходження дипломатичної служби на дипломатичних посадах; 4) час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування»; 5) час перебування на посадах суддів; 6) час перебування на посадах прокурорів; 7) час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання; 8) час професійного навчання державного службовця з відривом від служби, якщо не пізніше 75 днів після його завершення така особа повернулася на державну службу, крім випадків, установлених законом; 9) період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом; 10) час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку; 11) час роботи на посадах патронатної служби, зазначених у ч.1 ст.92 цього Закону. Порядок обчислення стажу державної служби затверджується Кабінетом Міністрів України. Державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. За кожний рік державної служби після досягнення п`ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів. Порядок надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток визначається Кабінетом Міністрів України. Щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю.

Відповідно до п.9 Порядку надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №270 під час звільнення державного службовця йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні додаткової відпустки.

Відповідно до ч.1 ст.83, ч.3 ст.119 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до п.4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року №229 стаж державної служби обчислюється відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про державну службу». До стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин 1, 6 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Види військової служби, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до п.2.3 Положення про організацію в Міністерстві оброни України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Сила України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530 передбачено, що час проходження служби, упродовж якого особа брала участь в бойових діях, зараховується на пільгових мовах один місяць служби за три.

Відповідно до п.3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема, один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Згідно з пунктом 2 Порядку 100, зокрема, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, зокрема, надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки. Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, зокрема, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині неврахування при розрахунку стажу державної служби участь ОСОБА_1 в бойових діях з 26.03.2022 року по 13.06.2022 року з розрахунку 1 місяць за 3 місяці, виходячи з наступного. З довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яка видана військовою частиною НОМЕР_2 від 02.03.2023 року №713/64, сержант ОСОБА_1 в період з 26.03.2022 року по 31.03.2022 року; з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року; з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року; з 01.06.2022 року по 13.06.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області.

Суд апеляційної інстанції враховує, що йому було присвоєно військове звання сержанта, що підпадає під вимоги ст.46 Закону України «Про державну службу» та п.4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року №229, а саме до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання. Суд враховує вимоги с.5 Закону України «Про державну службу», згідно якої відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом та вважає, що саме спеціальним законодавством регулюється зарахування до стажу державної служби військової служби. Суд апеляційної інстанції вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розрахунку компенсації за невикористані дні відпусток та вихідної допомоги при звільненні, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції. Суд вірно врахував, що ОСОБА_1 у період військової служби, а саме: з березня 2022 року по липень 2022 року отримував заробітну плату від військової частини НОМЕР_3 , а також від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчать наявні у матеріалах справи відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 11.12.2023 року, а тому необґрунтованим є твердження ОСОБА_1 використання для обчислення спірних виплат заробітної плати за два місяці, що передували його мобілізації. Посадовий оклад на момент звільнення ОСОБА_1 з посади складав 5800 грн, у зв`язку з чим на підставі п.4 Порядку №100 використано мінімальну середньомісячну заробітну плату у розмірі 6700 грн. Отже, всі виплати, отримані ОСОБА_1 в якості вихідної допомоги та компенсації за невикористані дні відпусток є повними й такими, що відповідають умовам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині розрахунку стажу державної служби та в цій частині задовольнити позовні вимоги, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючи статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року у адміністративній справі №160/244/24 скасувати в частині розрахунку стажу державної служби та в цій частині ухвалити нове рішення:

Визнати протиправними дії Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області, що виразилися у неперерахуванні ОСОБА_1 стажу державної служби за період участі в бойових діях з 26.03.2022 року по 13.06.2022 року із розрахунку один місяць за три місяці.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова