Рішення

від 20.05.2024 по справі 160/244/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року Справа № 160/244/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та стягнення сум недоотримання грошового забезпечення, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

03.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області у неперерахуванні стажу державної служби, визнати протиправними дії Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії стосовно використання розміру мінімальної заробітної плати при розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток, визнати протиправними дії Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії в частині використання розміру мінімальної заробітної плати при обрахунку вихідної допомоги при звільненні;

- стягнути з Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої вихідної допомоги в розмірі 11 290,58 (одинадцять тисяч двісті дев`яносто) гривень 58 коп.;

- стягнути з Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток в розмірі 7071,44 (сім тисяч сімдесят одна) гривня 44 коп.;

- стягнути з Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати за грудень 2021 року - січень 2022 року (411,51 грн /день) з дати звільнення по дату винесення рішення судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України та/або з поясненнями щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі.

За даними КП «ДСС» копію вищевказаної ухвали 01.03.2024 о 21:24 надіслано одержувачу ОСОБА_1 . Тобто, оскільки позивач зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, суд вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачеві в перший робочий день 04.03.2024 в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Тобто, строк для усунення недоліків з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 11.03.2024.

05.03.2024 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої надано уточнену позовну заяву, у якій позовні вимоги викладено таким чином:

- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області, що виявилось у неперерахуванні стажу державної служби за період участі в бойових діях з 26.03.2022 по 13.06.2022 із розрахунку 1 місяць за 3 місяці;

- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії, які виразились у використанні розміру мінімальної заробітної плати у листопаді 2023 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» (6700 грн) при розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток при звільненні з державної служби замість розміру середньої заробітної плати за період грудень 2021- січень 2022, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати в сумі 602,21 грн/день;

- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії, які виразились у використанні розміру мінімальної заробітної плати у листопаді 2023 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» замість розміру середньої заробітної плати за період грудень 2021- січень 2022, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати в сумі 602,21 грн/день, при обрахунку вихідної допомоги при звільненні;

- стягнути з Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 39788766) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму недоотриманої вихідної допомоги в розмірі 11 290,58 (одинадцять тисяч двісті дев`яносто) гривень 58 коп.;

- стягнути з Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 39788766) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму недоотриманої компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток за період роботи в Головному управлінні Держпраці в Дніпропетровській області (з 01.03.2021 по 21.11.2023) в розмірі 14 729,55 гривень (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять дев`ять гривень 55 копійок);

- стягнути з Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області в особі ліквідаційноїкомісії (код ЄДРПОУ 39788766) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати за грудень 2021 року-січень 2022 року (602,21 грн /день), з дати звільнення по дату винесення рішення судом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Відповідач порушив чинне законодавство, не зарахувавши позивачеві до стажу державної служби участь в бойових діях із розрахунку 1 місяць за 3 місяці, неправильно нарахував вихідну допомогу при звільненні, компенсацію за невикористану відпустку всупереч нормам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (зі змінами), що стало підставою для звернення з цим адміністративним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами статті 262 КАС України; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідача для залучення до матеріалів справи додаткові докази та встановлено строк для їх подання; встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження 28.03.2024 о 20:59 надіслано одержувачам ОСОБА_1 та Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області за допомогою підсистеми «Електронний суд» в електронний кабінет, а копію адміністративного позову та уточненого адміністративного позову 03.01.2024 та 28.03.2024 відповідно, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 15.04.2024.

13.05.2024 від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що Положення «Про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затверджене наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 стосується лише військової служби, органів Міністерства оборони України та не поширюється на проходження ним державної служби у Головному управлінні Держпраці в Дніпропетровській області. Трудовий стаж Держпраці та її територіальні органи розраховують виключно на підставі відповідних нормативно-правових актів, а саме законів «Про Державну службу», «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Кодексу законів про працю України. ОСОБА_1 , відповідно до довідки (кінцевого розрахунку) на день звільнення 21.11.2023 було виплачено 13400 (тринадцять тисяч чотириста) грн., що є сумою двох середньомісячних заробітних плат за два останні місяці роботи, які передують звільненню, тобто по 6700 (шість тисяч сімсот) грн. за один місяць. Отже всі виплати, отримані позивачем в якості вихідної допомоги, а також доплат за ранг, вислугу років, а також посадовий оклад і компенсація за невикористані дні відпусток є повними й такими, що відповідають умовам чинного законодавства.

Разом із відзивом подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву, у зв`язку з чим, враховуючи наведені заявником обставини, суд вважає прийняти означений відзив до розгляду.

За правилами ст.262 КАС України адміністративна справа мала бути розглянута до 10.05.2024, проте з метою забезпечення принципу рівності сторін судом продовжено розгляд справи до спливу строку на подання заяв по суті справи, та з урахуванням перебування головуючого судді Юхно І.В. у відпустці в період з 29.04.2024 по 17.05.2024 суд на підставі положень ч.6 ст.120 КАС України розглядає справу в перший робочий день з урахуванням вихідних днів 20.05.2024.

Суд зазначає, що у ході судового розгляду сторони правом на подання відповіді на відзив та заперечень відповідно не скористались.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі від 01.02.2021 №1201-5000337915. Позивач є учасником бойових дій, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 11.07.2022 головним управлінням Національної поліції в Донецькій області.

Сторонами визнається, що позивач проходив державну службу на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та з 01.03.2022 його було мобілізовано для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яка видана військовою частиною НОМЕР_3 від 02.03.2023 №713/64, ОСОБА_1 дійсно в період з 26.03.2022 по 31.03.2022; з 01.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 13.06.2022; брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області.

Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 17.11.2023 №321 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу у зв`язку зі звільненням з військової служби за станом здоров`я.

20.11.2023 позивач звернувся до Голови комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області із заявою про звільнення з займаної посади у зв`язку з ліквідацією ГУ Держпраці у Дніпропетровській області з 21.11.2023.

Наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 20.11.2023 №39-к вирішено вважати ОСОБА_1 , головного спеціаліста-юрисконсульта відділу юридичного забезпечення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, таким, що приступив до роботи 18.11.2023.

Згідно з наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 20.11.2023 №40-к прийнято рішення:

-припинити державну службу та звільнити ОСОБА_1 , головного спеціаліста-юрисконсульта Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, 21.11.2023, у зв`язку з ліквідацією Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, відповідно до пункту 11 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». Підстава: заява ОСОБА_1 від 20.11.2023, Попередження про наступне звільнення від 24.01.2022;

-здійснити виплату ОСОБА_1 : 2.1 грошової компенсації за не використані 25 (двадцять п`ять) календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 13.07.2021 по 12.07.2022 та 12 (дванадцять) календарних днів щорічної додаткової відпустки за стаж державної служби 16 років; 2.2 вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Листом від 12.12.2023 №ДН/1/8218-22 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області на заяві від 01.12.2023 ОСОБА_1 повідомило, що наказом Управління Держпраці від 20.11.2023 року №40-к «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » було припинено державну службу та звільнено заявника з посади головного спеціаліста-юрисконсульта Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, 21.11.2023, у зв`язку з ліквідацією Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». Пунктом 2 даного наказу визначено, здійснити виплату ОСОБА_1 , а саме грошової компенсації за не використані 25 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 13.07.2021 по 12.07.2022 та 12 календарних днів щорічної додаткової відпустки за стаж державної служби 16 років, а також здійснити виплату вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Відповідно до довідки №44 від 06.12.2023 року з позивачем був проведений розрахунок згідно з Наказом №40-к від 20.11.2023 року: вихідна допомога в розмірі 13 400 грн. 20 коп. компенсація за невикористану відпустку 8 154 грн. 43 коп. вислуга років 263 грн. 64 коп. за ранг 27 грн. 27 коп. посадовий оклад 527 грн. 27 коп. Разом виходить 22 372 грн. 81 коп., проте з даної суми були утриманні податки: - податок на доходи 4 027 грн. 11 коп., військовий збір 335 грн. 59 коп. Згідно з наведеними розрахунками заявнику було виплачено 18 010 грн. 11 коп.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо неперерахування стажу державної служби за період участі в бойових діях із розрахунку 1 місяць за 3 місяці, використання розміру мінімальної заробітної плати у листопаді 2023 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» при розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток при звільненні з державної служби та використання розміру мінімальної заробітної плати у листопаді 2023 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» при обрахунку вихідної допомоги при звільненні, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

За змістом ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі (преамбула Закону) (далі - Закон № 2011-XII; в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин).

Соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону № 2011-XII).

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (ч. 2 ст. 1-2 Закону № 2011-XII).

За змістом даного закону, для військовослужбовців передбачаються особливості пенсійного забезпечення і допомоги (ст. 15), виплати одноразової грошової допомоги у передбачених статтею 16 випадках, відшкодування заподіяної моральної і матеріальної шкоди (ст. 17) та соціальні гарантії членів їх сімей.

З 01.05.2016 принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Згідно з статтею 46 Закону № 889-VIII стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу державної служби зараховуються: 1) час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону; 2) час роботи на посадах, визначених пунктами 1-8, 9-1, 10 частини третьої статті 3 цього Закону; 3) час проходження дипломатичної служби на дипломатичних посадах; 4) час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування"; 5) час перебування на посадах суддів; 6) час перебування на посадах прокурорів; 7) час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання; 8) час професійного навчання державного службовця з відривом від служби, якщо не пізніше 75 днів після його завершення така особа повернулася на державну службу, крім випадків, установлених законом; 9) період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом; 10) час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку; 11) час роботи на посадах патронатної служби, зазначених у частині першій статті 92 цього Закону.

Порядок обчислення стажу державної служби затверджується Кабінетом Міністрів України.

Механізм обчислення стажу державної служби визначений положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби», який набрав чинності з дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу».

Пунктом 4 Порядку №229 передбачено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 р. N 889-VIII «Про державну службу».

До стажу державної служби зараховуються:

- час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону;

- час роботи на посадах, визначених пунктами 1-8, 9-1, 10 частини третьої статті 3 цього Закону;

- час проходження дипломатичної служби на дипломатичних посадах;

- час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування";

- час перебування на посадах суддів;

- час перебування на посадах прокурорів;

- час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання;

- час професійного навчання державного службовця з відривом від служби, якщо не пізніше 75 днів після його завершення така особа повернулася на державну службу, крім випадків, установлених законом;

- період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом;

- час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку;

- час роботи на посадах патронатної служби, зазначених у частині першій статті 92 цього Закону.

Окрім того, механізм обчислення стажу державної служби визначався Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок № 283), який був чинний у період чинності Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII.

Згідно пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, на який посилається позивач, мотивуючи заявлені вимоги.

Пунктом 3 Постанови №393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема, один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.

Однак, суд наголошує, що даний нормативно-правовий акт не регулює питання обчислення стажу державної служби.

При цьому, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачає такої соціальної гарантії військовослужбовців, як пільгове обчислення стажу державної служби».

Водночас, спеціальні Закон України «Про державну службу» та Порядок № 229 не містять норм щодо пільгового обчислення стажу державної служби, як наслідок не пов`язують період навчання та проходження військової служби з передумовами такого обчислення.

З огляду на вищевикладене, суд вказує, що у позивача є право на пільгове зарахування періоду проходження військової служби при вирішенні питання призначення або розрахунку пенсії, водночас підстави для зарахування пільгового обчислення стажу державної служби відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розрахунку компенсації за невикористані дні відпусток та вихідної допомоги при звільненні, суд виходить із наступного.

Згідно з частиною 4 статті 87 Закону України «Про державну службу» у разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Частиною 1 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Згідно з пунктом 2 Порядку 100, зокрема, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Суд вказує, що позивач не погоджується з розміром середньої заробітної плати, використаним відповідачем при обчисленні компенсації за невикористані дні відпусток та вихідної допомоги при звільненні, а саме вважає, що відповідач мав використати заробітну плату за останні 2 місяці перед мобілізацією ОСОБА_1 (грудень 2021 року та січень 2022 року).

При цьому, суд звертає увагу, на положення статті 119 КЗпП України визначають гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків, якою, зокрема, передбачено, що на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбаченихКодексом цивільного захисту України, законами України"Про військовий обов`язок і військову службу"і"Про альтернативну (невійськову) службу","Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 у період військової служби, а саме: з березня 2022 року по липень 2022 року отримував заробітну плату від військової частини НОМЕР_4 , а також від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчать наявні у матеріалах справи відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 11.12.2023.

Тобто, з огляду на вищевикладені норми та обставини, суд вважає безпідставними посилання позивача на необхідність використання відповідачем для обчислення спірних виплат заробітної плати позивача за два місяці, що передували його мобілізації.

В ході судового розгляду з`ясовано, що посадовий оклад на момент звільнення позивача з посади складав 5800,00 грн, у зв`язку з чим на підставі п.4 Порядку №100 використано мінімальну середньомісячну заробітну плату у розмірі 6700 грн (середньоденна заробітна плата складає 304,55 грн), про що свідчить довідка ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 19.04.2024 №3/24.

Отже, суд погоджується з твердженнями відповідача, що всі виплати, отримані позивачем в якості вихідної допомоги та компенсації за невикористані дні відпусток є повними й такими, що відповідають умовам чинного законодавства.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а також враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено, судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Амстронга Ніла (Казакова), 1Д, м. Дніпро, 49107; код ЄДРПОУ 39788766) про визнання дій протиправними та стягнення сум недоотримання грошового забезпечення, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно