Ухвала

від 27.02.2024 по справі 127/32688/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/32688/23

Провадження № 2/127/4993/23

УХВАЛА

27 лютого 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шаміної Ю.А.,

при секретарі судового засідання Петуховій Н.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Приленського І.Г.,

представника відповідачів - адвоката Костюк Г.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інна Анатоліївна, Вінницька районна державна нотаріальна контора Вінницької області, про визнання недійсними заповіту, постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, договору поділу спадщини та свідоцтв про право на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інна Анатоліївна, Вінницька районна державна нотаріальна контора Вінницької області, про визнання недійсними заповіту, постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, договору поділу спадщини та свідоцтв про право на спадщину.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.12.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.

06.02.2024 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області вищезазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог вказаної ухвали суду 19.02.2024, у межах строку встановленого судом, позивачкою ОСОБА_1 подано до суду заяву про усунення недоліків.

У підготовчому засіданні при вирішенні питання щодо передачі вказаної справи за підсудністю позивач та адвокат Приленський І.Г. зауважили, що позивачем оспорюється заповіт, на підставі якого виникають права та обов`язки, при цьому заповіт не стосується якогось конкретного майна, тому, на думку сторони позивача, на позовні вимоги щодо визнання заповіту недійсним не поширюються правила виключної підсудності. До того ж, адвокат Приленський І.Г. вказав, що частина спадкового майна розташована у м. Вінниці.

Представник відповідачів адвокат Костюк Г.М. поклалась на розсуд суду.

Так, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до підсудності Вінницького міського суду Вінницької області з огляду на наступне.

За загальними правилами ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Також цивільним процесуальним законом України передбачена альтернативна (за вибором позивача) та виключна підсудність.

Відповідно доправил підсудністьсправ завибором позивача,зокрема передбаченихч.15ст.28ЦПК України(правилаальтернативної підсудності), позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України за виключною підсудністю розглядаються позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з частиною першою статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 442/4490/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що спір у зазначеній справі виник з приводу набуття прав власності на майно, для вирішення спорів щодо якого передбачено виключну підсудність; перелік таких спорів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (зокрема, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин. Позиція Великої Палати Верховного Суду ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, у постановах Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 761/46980/19 (провадження № 61-10674 св 21) та від 14 квітня 2022 року у справі № 753/23614/18 (провадження № 61-10151св21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20) сформовано правову позицію, що забезпечуючи єдність у застосуванні процесуального законодавства, суди цивільної юрисдикції стало застосовували це положення таким чином, що у цьому випадку виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК України). Враховуючи положення статті 181 ЦК України, зазначали, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Така ж правова позиція викладена у пункті 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2018 року по справі № 201/12876/17 та від 11 липня 2019 року по справі № 426/7217/18.

Предмет позовуу ційсправі охоплюєтьсякількома позовнимивимогами,зокрема: визнанням недійсним заповіту, визнання недійсною постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, визнанням недійсним договору поділу спадщини, а також визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину.

Фактично спірні правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються майна, у тому числі нерухомого, яке належало спадкодавцю та є успадкованим відповідачами майном за оспорюваним заповітом.

Разом з тим, оспорюванні позивачем свідоцтва про право на спадщину видані щодо нерухомого майна, а саме:

- квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/4 частка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

- будинок дитячого садка з підвалом, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ;

- нежитлова будівля та споруди, розташована за адресою: АДРЕСА_5 ;

- нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_5 ;

- нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_5 ;

- нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_5 ;

- нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_5 ;

- земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер: 0524585600:01:002:0204, яка розташована на території Селищенська сільської ради Тиврівського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;

- земельна ділянка площею 1,8836 га, кадастровий номер: 0525384300:02:002:0108, яка розташована на території Конатковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З урахуванням вищевикладеного, даний позов має пред`являтися за місцезнаходження об`єкта нерухомого майна, вартість якого є найвищою, тобто за правилами виключної підсудності.

При цьому, із наданої позивачем оцінки майна, вбачається, що частина майна, яка є найвищою за вартістю, а саме: нежитлова будівля та споруди ( АДРЕСА_5 ) вартістю 67891805,30 грн, нежитлова будівля ( АДРЕСА_5 ) вартістю 6703885,77 грн, нежитлове приміщення ( АДРЕСА_3 ) вартістю 3942542,25 грн, нежитлова будівля ( АДРЕСА_5 ) вартістю 3681007,54 грн, нежитлова будівля ( АДРЕСА_5 ) вартістю 3422683,58 грн, нежитлова будівля, ( АДРЕСА_5 ) вартістю 322901,65 грн, 1/4 частка квартири ( АДРЕСА_2 ) вартістю 260030,14 грн, земельна ділянка (територія Селищенська сільської ради Тиврівського району Вінницької області) вартістю 50791,59 грн, знаходиться на території Вінницького району (до зміни адміністративного устрою Вінницької області - Тиврівського району) Вінницької області.

Будь-які інші відомості щодо вартості майна в спростування наданих позивачем даних матеріали справи не містять

Cлід враховувати, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою. Аналогічні роз`яснення містяться у листі Ради суддів України від 22.07.2020 року № 9рс-466/20-вих.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про передачу справи за правилами виключної підсудності до Тиврівського районногосуду Вінницькоїобласті, з огляду на те, що найбільша сукупна кількість об`єктів нерухомого майна, які мають найвищу вартість, знаходиться в населених пунктах, що до зміни адміністративного устрою Вінницької області перебували у складі Тиврівського району.

Як вбачається з положень частин 1-2 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду у випадку, коли справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Частиною 3 ст. 31 ЦПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Враховуючи недопустимість порушення правил щодо виключної підсудності, з метою розгляду справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, суд дійшов до висновку, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інна Анатоліївна, Вінницька районна державна нотаріальна контора Вінницької області, про визнання недійсними заповіту, постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, договору поділу спадщини та свідоцтв про право на спадщину не підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області, відсутні підстави для застосування правил альтернативної підсудності, при цьому за правилами виключної підсудності справа підлягає передачі за належною територіальною підсудністю до Тиврівського районногосуду Вінницькоїобласті.

Керуючись статтями 30-31, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу №127/32688/23 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інна Анатоліївна, Вінницька районна державна нотаріальна контора Вінницької області, про визнання недійсними заповіту, постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, договору поділу спадщини та свідоцтв про право на спадщину передати запідсудністю доТиврівського районногосуду Вінницькоїобласті (вул. Шевченка, 3, смт. Тиврів, Вінницький район, Вінницька область, 23300).

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скаргана ухвалусуду можебути поданапротягом п`ятнадцятиднів здня їїскладення.Учасник справи,якому повнуухвалу судуне буловручено удень їїскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження ухвалисуду,якщо апеляційнаскарга поданапротягом п`ятнадцятиднів здня врученняйому відповідноїухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 04.03.2024.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна