Рішення

від 21.02.2024 по справі 947/13796/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 947/13796/23

Провадження №2-о/523/85/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді: Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дмітрієвої В.С.,

заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, в порядку окремого провадження, заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська ДНК у м. Одеса, Одеська обласна прокуратура, Суворовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю та перебування на утриманні,

В С Т А Н О В И В :

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

04.05.2023 року ОСОБА_1 та Всесвітня наукова організація в інтересах ОСОБА_1 звернулися до суду із заявою про встановлення факту, який має юридичне значення, якою просили:

- встановити факт сумісного проживання жінки ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і знаходження жінки на утриманні померлого чоловіка.

В обґрунтування заяви зазначено, що з 2015 року ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації шлюбу, як жінка що знаходилась на його утриманні. 23 березня 2017 року до ОСОБА_2 приїхала сім`я ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 , які були зареєстровані та проживали по АДРЕСА_1 до кінця грудня 2021 року. 15 червня 2017 року ОСОБА_2 заснував Наукове товариство «УНІВЕРСИТЕТ», адресою реєстрації юридичної особи була адреса: АДРЕСА_1, де знаходилась Наукова бібліотека та комп`ютерна оргтехніка Наукового товариства. ОСОБА_2 купував продукти, одежу та інші речі для ОСОБА_1 , про що можуть свідчити члени товариства «УНІВЕРСИТЕТ». ІНФОРМАЦІЯ_3 родина ОСОБА_5 емігрувала до Швейцарії, у зв`язку з початком збройної агресії Росії проти України, ОСОБА_1 з ОСОБА_2 залишились проживати разом у нього в будинку. 28 жовтня 2022 року чоловік на ім`я ОСОБА_6 вигнав ОСОБА_1 з її речами з будинку ОСОБА_2 , а будинок ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_6 продав за дуже низькою ціною, в розмірі 15 000 дол. США, тим самим значно зменшуючи суму податків, які надходять в бюджет від продажу нерухомості. Гроші за проданий ОСОБА_7 будинок на банківські рахунки ОСОБА_2 не надходили, та не увійшли у спадкову масу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Зараз в будинку за адресою: АДРЕСА_1 проживають інші особи, які придбали будинок 28.10.2022 року. Спадкове майно ОСОБА_2 в матеріальних та правових аспектах відсутнє. Надана до суду заява не несе спору щодо майна. ОСОБА_8 , як новий керівник Наукового товариства «УНІВЕРСИТЕТ», заявою щодо відчуження будинку з Науковою бібліотекою та оргтехнікою у ОСОБА_2 зверталась до Прокуратури м. Одеси, звідки матеріали були передані до Київського РВВС УМВС в м. Одеса. Результати розгляду заяви ОСОБА_1 не відомі.

17.01.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, якою зазначила що рішення суду їй необхідно у тому числі для звернення до ВДРАЦС Пересипського району, з приводу зміни прізвища, тобто зазначила мету звернення до суду. Також уточнила, що просить встановити факт спільного проживання та знаходження та утримання у ОСОБА_9 з березня 2017 року по 28 жовтня 2022 року.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси Калініченко Л.В. від 25.05.2023 року:

- заяву в частині звернення Громадської спілки «Всесвітня наукова організація», яка діє в інтересах ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі, Прокуратури міста Одеси, про встановлення факту, що має юридичне значення - повернуто заявникові;

- матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі, Прокуратури м. Одеси про встановлення факту, що має юридичне значення, передано за територіальною юрисдикцією до Суворовського районного суду м. Одеси.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси Далеко К.О. від 29.06.2023 року:

- заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. Підставою залишення заяви без руху стали наступні обставини: в заяві не зазначено мету, за для якої заявник просить встановити юридичний факт; до заяви не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Суд неодноразово надсилав ухвалу суду за адресою реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , заява поверталась із відміткою: за закінченням терміну зберігання. Також, суд надсилав ухвалу суду на електронну адресу, зазначену ОСОБА_1 у заяві про долучення документів до матеріалів справи від 16.08.2023 року.

Суд зауважує, що заявник не усувала визначені в ухвалі суду від 29.06.2023 року недоліки, зокрема не зазначала мету звернення до суду, що створювало перешкоди у вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі. Разом із тим, Всесвітня наукова організація зверталась зі скаргами до Верховного Суду, з приводу безпідставного не розгляду судом поданої ОСОБА_1 заяви.

17.01.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, якою зазначила що рішення суду їй необхідно для звернення до ВДРАЦС Пересипського району, з приводу зміни прізвища, просила забезпечити їй доступ до суду та розглянути справу, викликавши свідків. Також уточнила, що просить встановити факт спільного проживання та знаходження та утримання у ОСОБА_9 з березня 2017 року по 28 жовтня 2022 року.

Ухвалою судді від 18.01.2024 року, з метою забезпечення доступу до правосуддя, прийнято заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито окреме провадження у справі. Залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи: Суворовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виходячи із мети, із якою заявник звернулась до суду.

ІІІ. Позиції сторін.

Позивач ОСОБА_1 , з`явившись до судового засідання, підтримала подану нею заяву, просила її задовольнити. Пояснила, що вона має право на встановлення факту її проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки із ОСОБА_2 . Спадкового майна після смерті ОСОБА_2 не залишилось, майно продали до його смерті, тому спір про право наразі відсутній. Проживаючи із ОСОБА_2 з 2015 року, вона була на господарстві, готувала, а він гроші заробляв. По будинку робили все разом. З 2017 року в будинку із ними проживала сім`я ОСОБА_5 , які поїхали з країни у березні 2022 року. На запитання суду зазначила, що вона пенсіонерка, пенсію отримувала.

Заінтересовані особи: Київська ДНК у м. Одеса, Одеська обласна прокуратура, Суворовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не забезпечили явку своїх представників до судового засідання, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Свідок ОСОБА_10 , будучи допитаним у якості свідка, пояснив наступне. Влітку 2017 року він познайомився із ОСОБА_11 , його депортували з Криму, іноді свідок приїжджав за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_12 , здійснював налаштування його комп`ютера, де і познайомився із ОСОБА_2 . Іноді, коли він приїжджав на АДРЕСА_1 , то бачив ОСОБА_1 . За адресою АДРЕСА_1 він бував десь раз в кілька місяців, іноді міг навідуватись один раз на пів року. В будинку він перебував в тій кімнаті, де знаходився комп`ютер. ОСОБА_12 розповідав, що ОСОБА_1 проживає в будинку, живе із ОСОБА_2 . Свідок бачив в будинку ОСОБА_1 не кожного разу. ОСОБА_2 також говорив свідку, що проживає з ОСОБА_1 однією сім`єю, як чоловік та жінка.

Свідок ОСОБА_13 , будучи допитаною у якості свідка, пояснила наступне. З ОСОБА_2 була знайома з 1976 року, вони навчались на одному факультеті, в різних групах. ОСОБА_2 навчався в групі із ОСОБА_11 . До 2017 року свідок із ОСОБА_2 пересікалася у Євпаторії. В березні 2017 року ОСОБА_14 депортували з Криму, і він поселився у ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , де було у подальшому зареєстровано наукове товариство. Іноді в будинку ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 свідок бачила ОСОБА_1 . Спочатку вона бачила ОСОБА_1 в будинку 3, 4, 5 разів на рік, коли відвідувала ОСОБА_2 , потім частіше була за адресою АДРЕСА_1 - один раз в місяць, півтора. ОСОБА_1 займалась господарством, накривала стіл, мила посуд, свідок її сприймала як дружину ОСОБА_2 . Свідок бачила ОСОБА_1 в будинку до березня 2022 роки, поки ОСОБА_12 не виїхав за кордон. У вересні 2022 року ОСОБА_2 повідомив свідку, що погано себе почуває, просив не заходити до будинку. В кінці вересня 2022 року свідок прийшла за адресою: АДРЕСА_1 , щоб забрати кореспонденцію наукової організації, їй відкрив двері чоловік, вона запитала де ОСОБА_2 , цей чоловік провів свідка до прибудови, там сидів ОСОБА_2 , пив чай, ОСОБА_1 була по господарству, зовнішній вигляд ОСОБА_2 свідку не сподобався, був хворобливий. Свідок забрала кореспонденцію та пішла. Через два місяці свідок повідомила ОСОБА_15 , що забрала кореспонденцію, в листопаді 2022 року ОСОБА_12 повідомив їй, що ОСОБА_2 помер, йому було 67 років.

Свідок ОСОБА_4 , будучи допитаною у якості свідка, пояснила наступне. За адресою: АДРЕСА_1 , в будинку ОСОБА_2 вона проживала із чоловіком ОСОБА_11 , з березня 2017 року по грудень 2021 року. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали в одному будинку, як дружина та чоловік, в цивільному шлюбі. Фінансова частина справ між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідку не відома, однак свідок бачила як ОСОБА_1 готувала, прибирала, прала. ОСОБА_1 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом купували в будинок бойлер та холодильник.

Судом здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису, згідно вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

Суд виходить із того, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (абзац перший частини другої статті 3 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».

Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, оскільки факт спільного проживання сам по собі без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склалися та мали місце протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.

Вказаний висновок сформовано у постанові КЦС/ВС від 04.12.2023 року за результатами розгляду справи № 543/563/22, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Суд зазначає, що у даному випадку, крім показань свідків, матеріали справи взагалі не містять будь-яких доказів спільного проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В свою чергу, свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_13 зазначили у судовому засіданні, що лише іноді навідувались на адресу: АДРЕСА_1 та бачили ОСОБА_1 . Зокрема, ОСОБА_10 десь раз в кілька місяців, іноді міг навідуватись один раз на пів року. Обставини того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають однією сім`єю як чоловік та жінка, відомі ОСОБА_10 зі слів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_13 також навідувались на адресу: АДРЕСА_1 один раз в місяць, півтора.

Суд зауважує на тому, що показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Вказаний висновок сформовано також у постанові КЦС ВС від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, яку суд вважає за необхідне застосувати при розгляді даної справи.

Також, суд враховує що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за різними адресами.

Зокрема, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтвердила ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Таким чином, заявником взагалі не доведено належними та допустимими доказами факт проживання однією сім`єю чоловіка ОСОБА_2 та жінки ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу, з березня 2017 року по 28 жовтня 2022 року.

Так само, суду взагалі не доведено обставин того, що ОСОБА_1 знаходилась на утриманні у ОСОБА_2 . При цьому, суд враховує, що у судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що вона отримує пенсію, тобто має самостійний дохід.

Зважаючи на викладене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

Згідно ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 хоча і зазначала у заяві про встановлення юридичного факту, про вади із зором, та неможливість представляти свої інтереси в суді через погане здоров`я, однак доказів тому що вона звільнена від сплати судового збору, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», так суду і не надала.

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536грн.80коп.

Керуючись: ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська ДНК у м. Одеса, Одеська обласна прокуратура, Суворовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю та перебування на утриманні - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536грн.80коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 26.02.2024 року.

Суддя: К.О. Далеко