Ухвала

від 22.02.2024 по справі 754/16813/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-о/754/50/24

Справа № 754/16813/23

У Х В А Л А

Іменем України

22 лютого 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Галась І.А.,

при секретарі - Париста А.С.

за участі: заявник - ОСОБА_1

представник заінтересованої особи - Завальнюк Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Управління соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2023 року до Деснянського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з заявою про встановлення факту батьківства. До участі в справі в якості заінтересованої особи було залучено - Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Київ, пр.. Червоної Калини, 15), Управління соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (м. Київ, вул.. Закревського, 87Д).

29.01.2024 року від заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшли до суду письмові пояснення, в яких представник вказав про заперечення проти вимог, викладених у заяві ОСОБА_1 .

В обґрунтування заперечень зазначено, що з матеріалів даної справи вбачається спір про право, а саме про отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168, тому заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду.

Також, згідно вимог ст. 130 СК України встановлення факту батьківства у разі смерті батька за рішенням суду можливе у випадку, коли загибла особа не перебувала у шлюбі з матір`ю дитини. Натомість мати заявника на момент смерті ОСОБА_2 перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для встановлення факту батьківства за рішенням суду.

Крім того, на думку представника заінтересованої особи, відсутні підстави для задоволення поданої заяви, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження факту батьківства заявником суду надано не було. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт спільного проживання заявника з загиблим військовослужбовцем, ведення ними спільного господарства до народження дитини, починаючи з 2000 року, а також спільного виховання чи утримання дитини до 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, постановах Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 205/6338/21, від 13.10.2022 у справі № 755/1938/22 зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17, постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 205/6338/21 викладено висновок про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Аналогічні за змістом висновки щодо встановлення факту викладені в постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18), від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 (провадження № 61-1128св20), від 27 серпня 2020 року у справі № 201/1935/20 (провадження № 61-8149св20), від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19 (провадження № 61-872св21), від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20).

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно заявлених вимог, встановлення факту батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з відсутністю у свідоцтві про народження заявника справжнього запису про батька позбавляє його можливості в отриманні посвідчення « Члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни», при цьому заінтересована особа Міністерства оборони України заперечує проти задоволення заяви.

Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Згідно з п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Факт, що просить встановити заявник, має юридичне значення. Спору про право не існує.

У відповідності до ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Керуючись ст.ст. 293,315, 316 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Міністерства оборони України про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: